21 листопада 2019 року Справа № 915/1804/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
без виклику сторін
справу № 915/1804/19
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ТЛА МИКОЛАЇВ”
вул. Космонавтів, 61-А, м. Миколаїв, 54034;
поштова адреса: вул. Симиренко, 36 В, оф. 204, м. Київ, 03134;
до приватного підприємства “АКТИВБУДСЕРВІС”,
вул. Котляревського, 39, кв. 15, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500;
про стягнення грошових коштів у загальній сумі 17382 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “ТЛА МИКОЛАЇВ” звернулося з позовом про стягнення з приватного підприємства (ПП) “АКТИВБУДСЕРВІС” грошових коштів у загальній сумі 17382 грн., із яких: 17342 грн. - основний борг; 40 грн. - 3 % річних, з посиланням на неналежне виконання ПП “АКТИВБУДСЕРВІС” грошових зобов?язань за укладеним між ним усним договором поставки, оформленим шляхом підписання накладної від 14.05.2019 № TW-H9130-007, а саме, зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворився борг у спірній сумі, на яку позивачем здійснено нарахування в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме 3 % річних.
ТОВ “ТЛА МИКОЛАЇВ” також просить суд про стягнення з ПП “АКТИВБУДСЕРВІС” грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
Ухвалою суду від 23.09.2019 відкрито провадження в даній справи та вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Від відповідача, належним чином повідомленого про відкриття провадження в даній справі, що підтверджується підписом уповноваженого представника ПП “АКТИВБУДСЕРВІС” на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення з ухвалою суду від 23.09.2019, відзив на позовну заяву не надійшов.
Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч .5 ст. 252 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Позивачем поставлено ПП “АКТИВБУДСЕРВІС” товар: шини 385/65R22.5 158L/160K 18PR SW413 TL DEESTONE у кількості 2 штуки загальною вартістю 17342 грн. з ПДВ, що підтверджується накладною від 14.05.2019 № TW-H9130-007, підписаною уповноваженими представниками сторін та скріпленою печатками сторін, із зазначенням про обов?язок покупця розрахуватися за товар протягом 21 днів (тобто, до 04.06.2019 включно).
Того ж дня ТОВ “ТЛА МИКОЛАЇВ” виставлено ПП “АКТИВБУДСЕРВІС” на оплату поставленого товару рахунок-фактуру від 14.05.2019 № TW-С9134-004 на суму 17342 грн. з ПДВ.
За твердженнями ТОВ “ТЛА МИКОЛАЇВ”, поставлений товар відповідачем не оплачено й досі, що є підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Цивільним законодавством визначено, що цивільні права та обов?язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов?язки; підставами виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов?язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч.ч. 1, 2 ст. 180 ГК України).
У відповідності до п. 1 ст. 181 ГК України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів; викладене кореспондується і з приписами ст. 205 ЦК України.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв?язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ч.ч.1-2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції; якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Ураховуючи зазначене, суд визнає, що між сторонами 14.05.2019 укладено договір поставки у спрощений спосіб шляхом підписання видаткової накладної від 14.05.2019 № TW-H9130-007.
Законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов?язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов?язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов?язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов?язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов?язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності з ч.1 ст.193 ГК України, суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.
З урахуванням викладеного, суд визнає, що позивачем доведено прострочення ПП “АКТИВБУДСЕРВІС” виконання грошових зобов?язань за укладеним з позивачем договором поставки, а саме, зобов?язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворився основний борг у сумі 17342 грн., а тому вимога про стягнення з підприємства цієї суми є обґрунтованою.
Суд також визнає обґрунтованими вимоги ТОВ “ТЛА МИКОЛАЇВ” про стягнення з ПП “АКТИВБУДСЕРВІС” нарахування на суму основного боргу в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних.
Так, частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Суд визнає вірним поданий позивачем розрахунок 3% річних за період прострочення 05.06-03.07.2019 у сумі 40 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з ПП “АКТИВБУДСЕРВІС”.
За викладених обставин суд визнає підлягаючими до стягнення з відповідача грошові кошти у загальній сумі 17382 грн., а саме: основний борг у сумі 17342 грн. та 3% річних у сумі 40 грн.
Отже, позовні вимоги ТОВ “ТЛА МИКОЛАЇВ” підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
Отже, витрати ТОВ “ТЛА МИКОЛАЇВ” на оплату позовної заяви судовим збором, згідно платіжного доручення від 08.07.2019 № 5870 у сумі 1921 грн., яка, у відповідності до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, є мінімальною сумою судового збору, належить у цій сумі відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236- 238 ГПК України, суд
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “ТЛА МИКОЛАЇВ” задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства “АКТИВБУДСЕРВІС”, вул. Котляревського, 39, кв. 15, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, ідентифікаційний код 41064825, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ТЛА МИКОЛАЇВ”, вул. Космонавтів, 61-А, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39225340, грошові кошти в загальній сумі 17382 (сімнадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн., із яких: 17342 (сімнадцять тисяч триста сорок дві) грн. - основний борг; 40 (сорок) грн. - 3 % річних, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.М. Давченко