номер провадження справи 33/121/19
12.11.2019 Справа № 908/1748/19
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.
При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1748/19
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, ідентифікаційний код 00191230)
про стягнення 517564,16 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Губорєва Я.А.- довіреність № 1130 від 06.08.2019 р.
від відповідача: Коваленко Ю.М.- довіреність № 20-456 від 15.05.2019 р.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення плати за користування вагонами в сумі 135581,00 грн., збору за зберігання вантажів та збору за зберігання вантажів у двократному розмірі в сумі 381983,16 грн.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1748/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.07.2019 р. суддею Мірошниченко М.В. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1748/19 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 33/121/19. Підготовче засідання призначено на 08.08.2019 р.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.08.2019 р. на підставі ст. 119 ГПК України продовжено процесуальний строк, встановлений відповідачу для подання відзиву на позовну заяву - до 08.08.2019 р., підготовче засідання відкладено на 17.09.2019 р.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.09.2019 р. на підставі ст. 119 ГПК України продовжено процесуальний строк, встановлений позивачу для подання відповіді на відзив - до 28.08.2019 р. включно, згідно з усним клопотанням відповідача, на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30-ть днів - до 21.10.2019 р. включно, підготовче засідання відкладено на 15.10.2019 р.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.10.2019 р. підготовче провадження закрите, справа призначена до судового розгляду по суті на 12.11.2019 р.
У судове засідання 12.11.2019 р. з'явилися представники сторін.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 12.11.2019 р. справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги мотивовані таким. Між сторонами у справі 19.02.2018 р. укладений договір № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 про надання послуг та договір № ПР/М-16-3/1 708 НЮ/20/2016/2889 від 30.09.2016 р. У лютому 2019 р. за перевізними накладними залізницею зі станції Інгулець Придніпровської залізниці було прийнято до перевезення вагони на адресу одержувача - відповідача, станція призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці. На шляху прямування вагони були затримані, про що був повідомлений відповідач. Наказ про затримку вагонів на підходах до станції призначення був наданий через наявність на коліях станції призначення Запоріжжя Ліве неприйнятих вагонів, що надійшли на адресу підприємства. За цим фактом станцією затримки Запоріжжя ІІ складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а, повідомлення про затримку вагонів, акти загальної форми ГУ-23. Позивачем наданий наказ про застосування ставки збору за зберігання вантажів до двократного розміру, про що повідомлено відповідача. Відомості плати за користування вагонами та накопичувальна картка підписані відповідачем із зауваженнями. За весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника була нарахована плата за користування вагонами у розмірі 135581,00 грн., збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі у сумі 381983,16 грн., які позивач просив стягнути з відповідача. Позов обґрунтовано Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, Правилами користування вагонами і контейнерами, Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ним послуги.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, про що зазначив у письмовому відзиві, який надійшов до суду 08.08.2019 р. Зазначив, що АТ "Укрзалізниця не надано жодного доказу того, що ПАТ "Запоріжсталь" відмовлялося від прийняття будь-якого вантажу, в тому числі вантажу, що був затриманий по ст. Запоріжжя ІІ; більш того, ПАТ "Запоріжсталь" неодноразово зверталося з листами до АТ "Укрзалізниця" щодо незадовільної роботи залізниці, зокрема Запорізької дирекції залізничних перевезень та станції Запоріжжя Ліве. Аналіз відвантаження, доставки та прийому вагонів на комбінат з аналогічним вантажем показує, що в період з 16.02.2019 р. по 22.02.2019 р. на адресу ПАТ "Запоріжсталь" було відвантажено 1092 вагона з концентратом, доставлено на ст. Запоріжжя-Ліве 988 вагона і забрані на комбінат 936 вагони під вивантаження. Це ще раз підтверджує, що ПАТ "Запоріжсталь" не відмовлялося від прийому вантажів на свою під'їзну колію, тому не було потреби кидати потяг на підходах до станції призначення. У січні-лютому 2019 р. скупчення вагонів відбувалося на під'їзній колії ПАТ "Запоріжсталь" через порушення позивачем умов про інтервальний проміжок часу, як передбачено п. 8 договору № ПР/М-16-3/1-708НЮдч від 30.09.2016 р. Позивач в особі станції Запоріжжя-Ліве затримував прийом поїздів з під'їзної колії за період з 03.02.2019 р. по 11.02.2019 р. від одного до дев'яти поїздів на добу, про що свідчать акти про затримку вагонів, складені відповідачем і підписані представником позивача. На під'їзній колії кожної доби перебувало понад 1600 вагонів, що значно перевищує середньодобову переробну спроможність вантажно-розвантажувальних пунктів, саме з цієї причини відповідач був вимушений затримувати приймання вантажів на свою під'їзну колію. Починаючи з листопада 2018 р. станцією систематично затримувались потяги до прийому від відповідача. При затримці в прийманні поїздів від комбінату, у комбінату відсутня технічна можливість приймати поїзди зі ст. Запоріжжя Ліве. Скупченню вагонів на ст. Запоріжжя Ліве сприяло те, що на станцію протягом лютого прибуло понад 1000 вагонів на адресу відповідача, які були доставлені позивачем з простроченням строку їх доставки. Накази № 22 від 16.02.2019 р., № 35 від 22.02.2019 р. про затримання поїзду були підписані в.о. начальника ВП "Запорізька дирекція залізничних перевезень" Гунею К.А., тобто не уповноваженою особою. Наказ № 1762 від 18.02.2019 р. про збільшення розміру збору за зберігання вантажу був підписаний головним інженером ВП "Запорізька дирекція залізничних перевезень" Полягаєм М.А., однак доказів наявності у нього повноважень підписувати такі накази позивачем до матеріалів справи не долучено. Відповідач вважає, що затримка поїзда з вантажем на станції виникла саме через відсутність технічної можливості у залізниці: доставити цей вантаж, прийняти на станції призначення через скупчення вагонів, яке сталося через недостатню кількість локомотивної тяги. У поданих позивачем актах загальної форми міститься лише інформація про початок затримки, не міститься інформації про залізничні накладні, за якими прибули вагони. Позивачем не зазначено час закінчення затримки по актах, відповідні акти позивачем не надані. Акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 16.02.2019 р., № 3 від 22.02.2019 р. ніким не підписані, отже не мають жодного доказового значення. Вважає, що позивачем не доведено належними засобами доказування наявність будь-яких порушень з боку відповідача. Просив відмовити у задоволенні позову.
28.08.2019 р. на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив. Позивач зазначив, що обслуговування під'їзної колії відповідача повинно здійснюватися з урахуванням необхідності забезпечення стабільної роботи станції Запоріжжя Ліве з переробки транзитних та місцевих вагонів. Приймання поїздів на станцію має проводитися на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції. Станція Запоріжжя Ліве окрім відповідача обслуговує й інші підприємства. Договором № ПР/М-16-3/1-708НЮдч від 30.09.2016 р. не передбачено, що перераховані колії використовуються виключно для потреб відповідача і їх використання для інших підприємств заборонено. Початком затримки поїздів у лютому 2019 р. передувало затримці поїздів у січні 2019 р., тобто відповідач ще з січня 2019 р. не мав можливості вчасно приймати на свою під'їзну колію вантажі. Залізниця завозила на станцію Запоріжжя Ліве вагонів у кількості більшій, ніж підприємство вивантажувало за добу, що призвело до виникнення ситуації з киданням (затримкою) поїздів на проміжних станціях, оскільки ці поїзди в разі прибуття їх на станцію призначення Запоріжжя Ліве викликали б затор та паралізували роботу станції через те, що інші поїзди з вантажем, які раніше прибули на адресу відповідача, вчасно не були забрані відповідачем і стояли на станції в очікуванні їх забирання. У відповідача була можливість виїзду на станцію резервом з метою забирання вагонів з вантажем на під'їзну колію, але цього не робилось. Підприємство не заперечувало, що мало місце несвоєчасне вивезення вагонів зі станції, про що свідчать підписані представниками підприємства акти на затримку поїздів ГУ-23, складені на початок затримки, а також акти ГУ-23, складені на закінчення затримки. Актами форми ГУ-23 підтверджується, що спірні вагони були затримані на шляху прямування з вини відповідача через скупчення на станції призначення вагонів і несвоєчасне вивільнення відповідачем колій від вантажу, який прибув на його адресу, що є порушенням пункту 33 Правил видачі вантажів та ст.ст. 46, 47 Статуту залізниць України. Факт неможливості позивача доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію, підтверджується актами загальної форми ГУ-23, що засвідчують зайнятість колій. Відповідачем не надано доказів на підтвердження прийняття ним заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу. Акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 16.02.2019 р. та № 3 від 22.02.2019 р. створені за допомогою електронного документообігу.
18.09.2019 р. від відповідача надійшло письмове заперечення на відповідь на відзив. 01.10.2019 р. від позивача надійшло письмове пояснення на заперечення відповідача. 15.10.2019 р. від відповідача надійшло письмове заперечення на пояснення позивача.
Представник позивача у судовому засіданні 12.11.2019 р. не підтримав письмове клопотання (вих. № 13-04/459 від 27.09.2019 р.), яке надійшло до суду 01.10.2019 р., про допуск до участі у судовому засіданні ОСОБА_1 в якості спеціаліста, який володіє спеціальними знаннями з питань перевезення вантажів залізничним транспортом, просив клопотання не розглядати. Враховуючи наведене, суд не розглядає клопотання позивача (вих. № 13-04/459 від 27.09.2019 р.).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
19.08.2018 р. між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник за договором, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (замовник, відповідач) укладений договір про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендною майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою (п. 1.1 договору).
Пунктом 1.3 договору визначено, що надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Згідно з п. 12.1 договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або "Клієнт УЗ" або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 р. по 31.12.2018 р. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.
Сторонами відповідно до п. 13.1 до договору укладено додатки №№ 1-4.
30.09.2016 р. між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (залізниця за договором, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (власник колії, відповідач) був укладений договір № ПР/М-16-3/1-708НЮдч20/2016/2889 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "Запоріжсталь", яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця".
Вказаний договір укладений з протоколом узгодження розбіжностей від 03.11.2016 р., протоколом врегулювання розбіжностей від 21.11.2016 р., протоколом узгодження остаточної редакції розбіжностей від 16.12.2016 р.
До договору сторонами були укладені додаткові угоди: № 1 від 01.09.2017 р., № 2 від 16.03.2018 р., № 3 від 20.08.2018 р., № 4 від 14.12.2018 р.
Відповідно до п. 1 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016 р.) згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве стрілкою № 12 до парку "А" і стрілкою № 172 до парку "Б" і яка обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є сигнальні знаки "Межа під'їзної колії", які встановлені проти вхідного світлофора "ЧВ" парку "А" станції Запоріжжя-Ліве на відстані 71,7 метрів від вістря пера стрілки примикання № 12 та вхідного світлофора "НБ" парку "Б" станції Східна власника колії на відстані 341,5 метрів від вістря пера стрілки примикання № 172.
Згідно з п. 6 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.03.2018 р.) вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці: - на приймально-відправні колії № №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве; - на сортувально-відправні колії парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве: на колії №№ 11, 12, 15-28 - маршрутні поїзди; на колії №№ 31-36 - збірні поїзди. Пред'явлені поїзди на коліях парку "Б" повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №№ 2-11 парку "А", на сортувально-відправних коліях №№ 11, 12, 15-28, 31-36 парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Пунктом 14 договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.09.2017 р. та протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016 р.) сторони визначили, що власник колії сплачує залізниці плату: - за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та іншими нормативними документами; - інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Згідно п. 20 з усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 21 договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016 р.) визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01 січня 2017 р. до 31 грудня 2021 р. включно.
Додатковою угодою № 4 від 14.12.2018 р. до договору сторони в назві, преамбулі та далі по тексту договору замінили слова "Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на "Акціонерне товариство "Українська залізниця".
Враховуючи укладені між сторонами договори від 30.09.2016 р. № ПР/М-16-3/1708НЮ, від 19.02.2018 р. № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365, що встановлено матеріалами справи, права й обов'язки сторін виникають як з умов укладених сторонами договорів, так і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правовими актами, які регулюють відповідні правовідносини.
Згідно матеріалів справи у лютому 2019 року за перевізними накладними №№ 46080024, 46080008, 46080065, 46080107, 46080016 залізницею зі станції відправлення Інгулець було прийнято до перевезення вагони з вантажем (концентрат залізорудний насипом) на адресу одержувача ПАТ "ЗМК Запоріжсталь", станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.
На шляху прямування, враховуючи повідомлення начальника станції Запоріжжя-Ліве від 16.02.2019 р., наданого о 11 год. 55 хв., за наказом № 22 від 16.02.2019 р. в.о. начальника Запорізької дирекції ДН-З Гуні К.А., у зв'язку з неприйняттям вагонів на під'їзну колію ПАТ "Запоріжсталь" вантажовласником ПАТ "Запоріжсталь" на станції призначення Запоріжжя-Ліве, були затримані вагони з вантажем на своїх вісях, що перевозяться у поїзді № 2706 індекс 4677+090+4600.
Відповідно до повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться у поїзді № 2706 індекс 4677+090+4600, станцією призначення було повідомлено відповідача про затримку вагонів 16.02.2019 р. о 15 год. 10 хв.
Згідно з актом про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 16.02.2019 р. вагони, що прибули поїздом № 2706 індекс 4677+090+4600, затримані 16.02.2019 р. о 12 год. 31 хв. через неможливість приймання їх вантажовласником і відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.
Також залізницею 16.02.2019 р. були складені акти загальної форми (форми ГУ-23) № 964 (накладна № 46080024), № 965 (накладна № 46080008), № 966 (накладна № 46080016), № 967 (накладна № 46080065), № 968 (накладна № 46080107) стосовно затримання вагонів із вантажем, зазначено дату та час початку затримки (16.02.2019 р. о 12 год. 31 хв.), номери вагонів.
22.02.2019 р. в.о. начальника Запорізької дирекції ДН-З Гуня К.А., у зв'язку з відновленням прийому вагонів на під'їзну колію ПАТ "Запоріжсталь" вантажовласнику ПАТ "Запоріжсталь", виданий наказ № 35 щодо продовження руху на станції призначення Запоріжжя Ліве вагонів з вантажем, що перевозиться у поїзді № 2706 індекс 4677+090+4600.
На підтвердження повноважень ОСОБА_3. до матеріалів справи долучений наказ № НОК-84/ОС від 01.02.2019 р. директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Кужавського М.С., відповідно до якого на ОСОБА_3 , першого заступника начальника структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", з 04.02.2019 р. покладено виконання обов'язків начальника структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Згідно з актом про затримку вагонів № 3 від 22.02.2019 р. вагони, що прибули поїздом № 2706 індекс 4677+090+4600 та були затримані через неприйняття їх вантажовласником, відправлені вантажовласнику 22.02.2019 р. (закінчення затримки поїзду 22.02.2019 р. о 09 год. 39 хв.).
22.02.2019 р. залізницею складені акти загальної форми (форми ГУ-23) № 969 (накладна № 46080024), № 970 (накладна № 46080008), № 971 (накладна № 46080016), № 972 (накладна № 46080065), № 973 (накладна № 46080107), зазначено час кінця затримки (09 год. 39 хв., наказ № 35).
Залізницею 18.02.2019 р. видано наказ № 1762, відповідно до якого з причин неприймання ПАТ "Запоріжсталь" простоюють 49 завантажених вагони з призначенням на станцію Запоріжжя Ліве, індекс 4677+090+4600; затримані з 12-31 год. 16.02.2019 р., згідно наказу № 22 від 16.02.2019 р.; дозволяється збільшити розмір збору за їх збереження до двохкратного з 18.02.2019 р. Про наказ 18.02.2019 р. повідомлений представник відповідача. Наказ підписаний Полягай М.А.
Позивачем складені відомості плати за користування вагонами №№ 23029074, 23029076, 23029078, 23029080, 24029081, 24029083, 24029084, 24029085, 25029086, 26029090, 26029092, 28029105, 01039106, 02039111, згідно з якими відповідачу нарахована загальна сума 135581,00 грн. плати за користування вагонами, які були затримані. Вказані відомості відповідач підписав із запереченнями.
Згідно з накопичувальною карткою № 24029030 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) (форми ФДУ-92), оформленою 24.02.2019 р., за актами загальної форми (форми ГУ-23) №№ 969, 970, 971, 972, 973 нарахований збір за зберігання вантажів та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі у загальній сумі 381983,16 грн. Накопичувальна картка підписана працівником вантажовласника (відповідача) з обмовкою: "Поїзд кинутий на підходах за ініціативою залізничної дороги. ПАТ "Запоріжсталь" не відмовлялось від приймання вантажу на під'їзну колію. Неприймання поїзду ст. Запоріжжя-Ліве викликано незадовільною роботою станції Запоріжжя-Ліве. Нарахування збору за зберігання вантажу за час простою поїзду на підходах здійснено необґрунтовано та оплаті не підлягає".
Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Аналогічний припис викладений у ч. 2 ст. 908 ЦК України.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 8 даного Закону визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні, за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Відповідно до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (далі - залізничні під'їзні колії) (ч. 1 ст. 3 Статуту залізниць України).
У статті 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачем за залізничними накладними №№ 46080024, 46080008, 46080065, 46080107, 46080016 було прийнято до перевезення вагони з вантажем на адресу відповідача, станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.
Відповідно до ст. 64 Статуту залізниць України до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство). Під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.
Згідно ст. 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Умовами п.п. 2.1, 2.5 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 875/5096, визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом. У разі обслуговування під'їзних колій локомотивом власника колії вагони подаються локомотивом залізниці на встановлені договором передавальні колії, на яких провадиться приймання і здавання вагонів. Подальше перевезення вагонів, розставлення їх на місцях навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії забезпечуються локомотивами власника під'їзної колії або його контрагентів.
Як зазначалося вище, між сторонами у справі укладений договір від 30.09.2016 р. № ПР/М-16-3/1-708НЮдч20/2016/2889 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "Запоріжсталь", яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця".
Пунктами 6, 9 даного договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.03.2018 р.) встановлено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці: - на приймально-відправні колії №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве; - на сортувально-відправні колії парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве: на колії №№ 11, 12, 15-28 - маршрутні поїзди; на колії №№ 31-36 - збірні поїзди. Пред'явлені поїзди на коліях парку "Б" повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №№ 2-11 парку "А", на сортувально-відправних коліях №№ 11, 12, 15-28, 31-36 парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (п. 6). З під'їзної колії вагони повертаються: - порожні вагони-хопери з-під вивантаження, які прибувають в маршрутах здаються двома групами, перша не менше 40 вагонів, друга по узгодженню сторін; - інші - групами в кількості не менше 40 та не більше 60 вагонів. Кількість вагонів у кожній партії, що повертається власником колії може бути змінена по узгодженню сторін. Партії вагонів, що повертаються з під'їзної колії, формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії на одну з колій: - №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве. Приймання вагонів залізницею здійснюється: - на одній з приймально-відправних колій №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве.
Згідно ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Умовами п.п. 1, 2 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, визначено, що про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів). Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції спільно з одержувачем. Крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов'язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення. Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється у книзі повідомлень за встановленою формою (додаток 7 до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року № 113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 березня 1999 року за № 165/3458).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Згідно з п.п. 2, 17 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113, за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Унесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 21.11.2000 № 644.
Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил користування).
Згідно п. 2.1.6 договору № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 замовник (відповідач) зобов'язався оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Відповідно до п. 3.1 даного договору розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.
Таким чином, з наведених положень слідує обов'язок вантажовідправників/вантажовласників вносити плату за користування вагонами (стаття 119 Статуту, пункти 2, 13 Правил користування вагонами і контейнерами).
Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Відповідно до п. 4 даних Правил відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.
Пунктами 7, 8 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що час користування вагонами на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником Залізниці (п. 9 даних Правил).
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п. 10 вказаних вище Правил).
Матеріали справи свідчать, що залізницею на під'їзній станції (Запоріжжя-2) до станції призначення (Запоріжжя Ліве) були складені акти загальної форми, які перераховані вище, в яких зазначено про затримку вагонів з причини їх неприймання вантажовласником (відповідачем) та відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення, складений акт про затримку вагонів.
Про затримання вагонів з вантажем з вини вантажовласника був виданий відповідний наказ № 22 від 16.02.2019 р., складено Повідомлення про затримку вагонів (додаток 5).
У зв'язку з відновленням прийому вагонів на під'їзну колію відповідача залізницею був виданий наказ № 35 від 22.02.2019 р. На станції призначення Запоріжжя Ліве були складені та підписані представниками залізниці та відповідача відповідні пам'ятки про подавання та забирання вагонів (форми ГУ-45).
Згідно Технологічного процесу роботи сортувальної станції Запоріжжя-Ліве, що затверджений та введений в дію наказом в.о. начальника Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» від 08.04.2016 р. № 115/Н, станція Запоріжжя-Ліве по своєму основному призначенню та характеру роботи являється сортувальною станцією, а по обсягу і складності роботи відноситься до позакласних станцій. Станція Запоріжжя-Ліве обслуговує великі металургійні та інші підприємства міста Запоріжжя.
Як слідує з Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ «Запоріжсталь» і станції примикання Запоріжжя-Ліве Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», затвердженого представниками сторін, станція Запоріжжя Ліве Регіональної філії «Придніпровська залізниця» розташована на Запорізькому Вузлу; по своєму основному призначенню та характеру роботи є сортувальною станцією, а по обсягу та складності роботи віднесена до позакласних станцій. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. На під'їзну колію усі вагони передаються через інтервал часу 1,25 години; з під'їзної колії вагони здаються залізниці через інтервал часу 1,25 години.
Як доказ зайняття відповідачем колій станції Запоріжжя Ліве, у зв'язку з чим виникла необхідність у затримці вагонів 16.02.2019 р. на під'їзній станції, позивачем долучені до матеріалів справи акти загальної форми № 1783 від 14.02.2019 р., №№ 1814, 1816, 1820, 1821, 1824, 1825, 1826 від 15.02.2019 р., №№ 1836, 1837, 1838, 1839, 1840, 1845, 1852, 1855, 1864, 1865 від 16.02.2019 р. У даних актах зазначено про затримку вагонів з вантажем на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції, з вини клієнта вагони простоюють. Також матеріали справи містять акти загальної форми №№ 1876, 1882, 1883, 1884 від 17.02.2019 р., № 1947 від 19.02.2019 р., які складені з тієї ж причини.
Відтак, на момент прибуття вагонів з вантажем у складі поїзду № 2706 індекс 4677+090+4600 на станцію Запоріжжя ІІ, на станції призначення Запоріжжя Ліве колії для прийняття вантажу відповідачем були зайняті іншими поїздами з вагонами, що унеможливило подальший рух поїзду № 2706 до станції призначення та своєчасне прийняття відповідачем вантажу. За вказаних обставин вагони у складі поїзду № 2706 були затримані станцією Запоріжжя ІІ та простоювали з 16.02.2019 р. по 22.02.2019 р.
Акти про затримку вагонів форми ГУ-23а від 16.02.2019 р. № 3, від 22.02.2019 р. № 3 створені за допомогою електронного документообігу, згідно п. 8.1 договору від 19.02.2018 р. № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365, яким встановлено домовленість сторін про використання електронного документообігу.
Умовами п. 46 Статуту залізниць України визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Згідно з п. 32 Правил видачі вантажу одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти із станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів передбачені Правилами зберігання вантажів. Для вивозу вантажу із станції одержувач зобов'язаний пред'явити накладну. Якщо вивезення вантажу провадиться після закінчення терміну безкоштовного зберігання, то одержувач зобов'язаний пред'явити представнику станції, який видає вантаж, квитанцію про сплату збору за зберігання вантажу.
Стаття 129 Статуту залізниць України встановлює, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу або вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту, але не менше як двома особами.
Акти загальної форми, перераховані вище, підписані двома представниками позивача, складені за формою ГУ-23, відтак засвідчують обставини щодо затримки вагонів відповідача з його вини.
Факт затримки вагонів залізницею у зв'язку з їх неприйняттям на під'їзну колію відповідача підтверджується матеріалами справи, зокрема актами про затримку вагонів, повідомленням про затримку вагонів, актами загальної форми ГУ-23, які складені у відповідності до вимог чинного законодавства. На підставі вказаних документів позивачем були складені відомості плати за користування вагонами, згідно з якими відповідачу нарахована плата за користування вагонами у загальній сумі 135581,00 грн.
Доказів вжиття заходів щодо своєчасного прийняття вантажу відповідачем на станції призначення Запоріжжя Ліве, зокрема листування, в якому викладено вимогу про негайне спрямування вагонів на станцію призначення (після отримання повідомлення про затримання вагонів), готовності прийняти вагони з вантажем на станції призначення, тощо матеріали дійсної справи не містять. Листування, долучене відповідачем до відзиву, судом до уваги не приймається, оскільки стосується перевезень 2018 року (листи від 31.07.2018 р., від 06.08.2018 р., від 22.08.2018 р., від 23.08.2018 р., від 03.09.2018 р., від 10.09.2018 р.. від 11.09.2018 р.), перевезень 29.01.2019 р. (лист від 29.01.2019 р.), перевезень 18.02.2019 р. (лист від 04.03.2019 р.).
Згідно п. 2.1.7 договору № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 замовник (відповідач) зобов'язався відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через причини, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов'язаних з цими затримками.
Пунктом 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, передбачено стягнення з одержувача, який не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені ст. 46 Статуту залізниць, плати за зберігання вантажу, встановленої тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Відповідно до п. 8 даних Правил збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.
За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні перевезення (у т.ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми (п. 9 даних Правил).
Частиною 1 статті 36 Статуту залізниць України передбачено, що у разі виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру.
Збір за зберігання вантажу встановлений у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 р. № 317.
Таким чином, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.
18.02.2019 р. був виданий наказ № 1762 на підставі ст. 36 Статуту залізниць України про збільшення розміру збору за зберігання вантажу відповідача до двократного з 18.02.2019 р., який підписаний Полягай М.А.
На підтвердження повноважень головного інженера структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Полягай М.А. до матеріалів справи долучена нотаріально посвідчена за реєстровим № 2129 від 29.10.2018 р., відповідно до якої Полягай М.А. уповноважується, зокрема здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю підрозділу, відповідно до планів, затверджених довірителем. Довіреність, видана директором Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Кужавським М.С. та першим заступником директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Декарчуком О.М. та дійсна до 02.08.2019 р. включно. Також долучена довіреність за реєстровим № 4524 від 26.10.2018 р. (дійсна до 02.08.2019 р.), відповідно до якої директор Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Кужавський М.С. та перший заступник директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Декарчук О.М. уповноважуються здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Філії, її структурних підрозділів, вказана довіреність видана ПАТ "Українська залізниця" в особі виконуючого обов'язки голови правління Кравцова Є.П. та члена правління Бужора О.Я., з правом передоручення повноважень іншим особам.
Згідно з новою редакцією положення про Регіональну філію "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (додаток 5 до протоколу засідання правління АТ "Українська залізниця" від 04.12.2018 р.) філія є відокремленим підрозділом Акціонерного товариства "Українська залізниця", діє від імені товариства та в його інтересах, здійснює делеговані товариством функції у визначеному регіоні транспортної мережі, посадовими особами. Керівництво філією здійснюється директором філії. Директор філії діє на підставі довіреності, виданої товариством. Директор філії на підставі довіреності та у межах своїх повноважень; має право, в порядку передоручення та на підставі рішення правління товариства, видавати довіреності від імені товариства керівникам структурних підрозділів філії, що знаходяться у визначеному регіоні транспортної мережі філії та іншим працівникам філії.
Згідно накопичувальної картки № 24029030 від 24.02.2019 р. загальна сума збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажу у двократному розмірі склала 381983,16 грн. з ПДВ.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.ч. 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що затримання залізницею вагонів із вантажем відповідача на підходах до станції призначення, у зв'язку з чим позивачем нарахована плата за користування вагонами, збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажу у двократному розмірі, відбулася з причини неможливості їх приймання станцією призначення з вини відповідача (вантажоодержувача) через накопичення вагонів, що прибули на адресу відповідача, та зайнятості у зв'язку з цим відповідних колій. Вагони були затримані у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - відповідачем на свою під'їзну колію з причини скупчення вагонів на станції призначення Запоріжжя Ліве і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу на станцію.
Факт затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми ГУ-23, в яких вказано час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери, номери залізничних накладних, за якими здійснювалося перевезення вантажів.
Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 31.08.2005 р. № 507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту.
Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача).
Як зазначалося судом вище, відповідач не подав суду доказів на підтвердження вжиття ним заходів до забирання вагонів, що прибули на його адресу, затримання вагонів на під'їзній станції до станції призначення не заперечив та не оспорив.
Доказів сплати відповідачем плати за користування вагонами у загальній сумі 135581,00 грн. та збору за зберігання вантажу, збору за зберігання вантажу у двократному розмірі у загальній сумі 381983,16 грн. матеріали дійсної справи не містять.
Заперечення відповідача спростовуються наведеними вище приписами законодавства. Так, відповідачем не подано суду належних, допустимих та достатніх доказів у розумінні ст.ст. 76, 77, 79 ГПК України щодо затримання вагонів з причини, що залежать від перевізника та не залежать від вантажоодержувача (відповідача).
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 7763,46 грн. стягуються з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72, ідентифікаційний код 00191230) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) 135581 (сто тридцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. плати за користування вагонами, 381983 (триста вісімдесят одна тисяча дев'ятсот вісімдесят три) грн. 16 коп. збору за зберігання вантажів та збору за зберігання вантажів у двократному розмірі та 7763 (сім тисяч сімсот шістдесят три) грн. 46 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 22 листопада 2019 р.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя М.В. Мірошниченко