ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
18 листопада 2019 року Справа № 913/461/19
Провадження №5/913/461/19
Розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви
за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургтрансремонт» (вул.Олександра Оцупи, буд.4, м.Дніпро, 49051)
до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (вул.Вілєсова, б.20-А, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400)
про стягнення 386 996 грн 06 коп.
Суддя Господарського суду Луганської області Вінніков С.В.
Секретар судового засідання Медуниця Р.І.
У засіданні брали участь:
від позивача: Крутій Ю.І. - голова правління, виписка з протоколу засідання спостережної ради від 05.10.2018 №130;
від відповідача: представник не прибув.
Приватне акціонерне товариство «Металургтрансремонт» (далі - позивач, ПрАТ «Металургтрансремонт») звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» (далі - відповідач, ПАТ «АМК») про стягнення заборгованості за договором у сумі 298 305 грн 72 коп., інфляційних втрат у сумі 65 030 грн 65 коп. та 3% річних у сумі 23 659 грн 69 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору підряду від 15.07.2015 №АМК-665-2015 пдр на виконання капітального ремонту тепловозу ТЕМ 15 №061 у частині оплати виконаних підрядних робіт. Також, у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати позивачем нараховані останньому відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та 3% річних.
Ухвалою суду від 23.08.2019, зокрема відкрите провадження у справі №913/461/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.09.2019.
Ухвалою господарського суду від 16.09.2019 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 15.10.2019.
Ухвалою господарського суду від 15.10.2019, зокрема закрите підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2019.
Ухвалою суду від 04.11.2019 розгляд справи по суті відкладено на 18.11.2019.
У судове засідання 18.11.2019 відповідач не прибув.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, участь свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд зазначає наступне.
21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до п.1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.
Враховуючи наведене, Кодекс України з процедур банкрутства введено в дію з 21.10.2019.
Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Системний аналіз положень Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
В провадженні судді Віннікова С.В. перебуває справа №913/444/14 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Електропостачзбут», до боржника - Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» про банкрутство, в межах якої і підлягає розгляду справа №913/461/19.
Між Публічним акціонерним товариством «Металургтрансремонт», яке в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Металургтрансремонт» (підрядник, позивач) та ПАТ «АМК» (замовник. відповідач) 15.07.2015 укладений договір №АМК-665-2015 пдр на виконання капітального ремонту тепловозу ТЭМ 15№061, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами і в строки, визначені цим договором, виконати капітальний ремонт в об'ємі КР тепловозу ТЭМ 15№061 (інв.№82728) (далі - об'єкт) (п.1.1 договору).
Попередній об'єм робіт, що виконується за цим договором, визначається відповідно з технічним завданням №062/2-06 (додаток №1), калькуляцією вартості капітального ремонту тепловозу ТЭМ 15№061 (без урахування вартості акумуляторних батарей), розшифровками усіх статей витрат (додаток 2), що є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).
Відповідно до п.2.1 договору початкова вартість ремонту об'єкту за договором установлена на підставі планової калькуляції на капітальний ремонт тепловозу ТЭМ 15№061 (без урахування вартості акумуляторних батарей) з розшифровками усіх статей витрат (додаток №2), складеними на підставі технічного завдання №062/2-06 (додаток №1), які є невід'ємними частинами договору, і складає 2 100 000 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ 20% у сумі 350 000 грн 00 коп. У вартість робіт включені усі витрати підрядника, пов'язані з виконанням підрядником ремонту.
Згідно з п.3.1 договору тривалість ремонту об'єкта складає 90 календарних днів з моменту поставки об'єкта в ремонт і підписання акта приймання-передачі.
Приймання, за узгодженням сторін, може здійснюватись як у присутності представників підрядника так і без них. В залежності від результатів, приймання оформлюється або актом про недоліки або актом приймання об'єкту з ремонту (п.7.13 договору).
Оплата за ремонтні роботи здійснюється прямим перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника поетапно: 10% від початкової вартості ремонту - протягом 10 календарних днів після підписання акта приймання тепловоза в ремонт підрядником. Після перерахування 10% передплати вартість робіт, комплектуючих виробів та тих, що купуються, зазначених у калькуляції (додаток №2 до договору) зміні не підлягає; 30% від загальної вартості ремонту, а також 10% від різниці початкової і загальної вартості ремонту - протягом 30 календарних днів після розібрання тепловозу, підписання відомості дефектів і додаткової угоди сторонами, що фіксує остаточну вартість ремонту об'єкту; 50% від загальної вартості ремонту - протягом 10 календарних днів після закінчення ремонту і підписання акта приймання тепловозу замовником у підрядника на території замовника; 10% від загальної вартості ремонту - після обкатки тепловозу на території замовника, але не пізніше 30 календарних днів з дати вводу тепловозу в експлуатацію (п.8.1 договору).
11.07.2016 між сторонами укладена додаткова угода №1 до договору підряду, якою п.4.4.4 розділу 4, п.13.1 розділу 13 договору викладено в новій редакції, зокрема п.13.1 в наступній редакції: Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 15.07.2017, а в частині гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання.
09.09.2016 між сторонами укладена додаткова угода №2 до договору підряду, якою п.2.2 розділу 2, п.2.2.1 розділу 2 викладено в новій редакції.
12.09.2016 між сторонами укладена додаткова угода №3 до договору від 15.07.205 №АМК-665-2015 пдр, в якій вони дійшли згоди про збільшення вартості капітального ремонту тепловозу ТЭМ 15№061 на суму 883 057 грн 20 коп., у т.ч. ПДВ 147 176 грн 20 коп. У результаті загальна вартість капітального ремонту тепловозу складає 2 983 057 грн 20 коп.,у т.ч. ПДВ - 497 176 грн 20 коп.
На виконання умов договору позивач виконав для відповідача капітальний ремонт тепловозу ТЭМ 15№061 (інв.№82728), по що свідчить підписаний між сторонами акт від 08.11.2016 №28 здачі-приймання з капітального ремонту в об'ємі КР тепловозу ТЭМ 15№061 (інв.№82728).
21.11.2016 між ПАТ «АМК» (сторона 1), Публічним акціонерним товариством «Алчевський коксохімічний завод» (третя особа) та ПАТ «Металургтрансремонт» (сторона 2) укладена угода №АМК-1260-2016-СГЛ про покладення на третю особу виконання грошових зобов'язань за договором від 15.07.2015 №АМК-665-2015-пдр, за якою сторона 1 покладає на третю особу виконання в цілому до 05.12.2016 включно грошових зобов'язань сторони 1 за договором від 15.07.2015 №АМК-665-2015-пдр «Капітальний ремонт тепловозу ТЭМ 15№061 в об'ємі КР» (далі - грошові зобов'язання), під якими розуміються зобов'язання сторони 1 перед стороною 2 зі сплати суми у розмірі 1 491 528 грн 60 коп., а третя особа погоджується виступити в якості безпосереднього виконавця таких грошових зобов'язань (п.1 угоди).
Відповідно до п.3 угоди її укладення не замінює боржника (не призводить до переводу боргу). Сторона 1 зобов'язана контролювати виконання грошових зобов'язань третьою особою та несе відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань, передбачену договором та/або законодавством України.
Згідно з п.8 угоди у разі невиконання або неналежного виконання третьою особою грошових зобов'язань цей обов'язок сторона 1 повинна виконати сама. Факт невиконання третьою особою грошових зобов'язань вважається порушенням грошових зобов'язань з боку самої сторони 1.
Відповідач капітальний ремонт оплатив частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у сумі 298 305 грн 72 коп., за стягненням якої позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Суд виходить з того, що укладений між сторонами договір від 15.07.2015 №АМК-665-2015-пдр є договором підряду.
Відповідно до ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 1 ст.854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
В п.8.1 договору сторони передбачили, що оплата за ремонтні роботи здійснюється прямим перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника поетапно: 10% від початкової вартості ремонту - протягом 10 календарних днів після підписання акта приймання тепловоза в ремонт підрядником. Після перерахування 10% передплати вартість робіт, комплектуючих виробів та тих, що купуються, зазначених у калькуляції (додаток №2 до договору) зміні не підлягає; 30% від загальної вартості ремонту, а також 10% від різниці початкової і загальної вартості ремонту - протягом 30 календарних днів після розібрання тепловозу, підписання відомості дефектів і додаткової угоди сторонами, що фіксує остаточну вартість ремонту об'єкту; 50% від загальної вартості ремонту - протягом 10 календарних днів після закінчення ремонту і підписання акта приймання тепловозу замовником у підрядника на території замовника; 10% від загальної вартості ремонту - після обкатки тепловозу на території замовника, але не пізніше 30 календарних днів з дати вводу тепловозу в експлуатацію.
Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Факт виконання позивачем умов договору від 15.07.2015 №АМК-665-2015-пдр в частині капітального ремонту тепловозу ТЭМ 15№061 (інв.№82728) та прийняття роботи замовником підтверджується підписаним між сторонами актом від 08.11.2016 №28 здачі-приймання з капітального ремонту в об'ємі КР тепловозу ТЭМ 15№061 (інв.№82728).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідачем оплата виконаних робіт здійснена частково, заборгованість складає 298 305 грн 72 коп.
ПАТ «АМК» сума заборгованості не оспорена, доказів відсутності боргу до матеріалів справи не надано.
За своєю правовою природою укладена між сторонами та Публічним акціонерним товариством «Алчевський коксохімічний завод» 21.11.2016 угода №АМК-1260-2016-СГЛ про покладення на третю особу виконання грошових зобов'язань за договором від 15.07.2015 №АМК-665-2015-пдр є договором поруки.
За змістом ст.ст.553-554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
21.11.2016 між ПАТ «АМК» (сторона 1), Публічним акціонерним товариством «Алчевський коксохімічний завод» (третя особа) та ПАТ «Металургтрансремонт» (сторона 2) укладена угода №АМК-1260-2016-СГЛ про покладення на третю особу виконання грошових зобов'язань за договором від 15.07.2015 №АМК-665-2015-пдр, за якою сторона 1 покладає на третю особу виконання в цілому до 05.12.2016 включно грошових зобов'язань сторони 1 за договором від 15.07.2015 №АМК-665-2015-пдр «Капітальний ремонт тепловозу ТЭМ 15№061 в об'ємі КР» (далі - грошові зобов'язання), під якими розуміються зобов'язання сторони 1 перед стороною 2 зі сплати суми у розмірі 1 491 528 грн 60 коп., а третя особа погоджується виступити в якості безпосереднього виконавця таких грошових зобов'язань (п.1 угоди).
Відповідно до п.3 угоди її укладення не замінює боржника (не призводить до переводу боргу). Сторона 1 зобов'язана контролювати виконання грошових зобов'язань третьою особою та несе відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань, передбачену договором та/або законодавством України.
В п.8 угоди від 21.11.2016 №АМК-1260-2016-СГЛ про покладення на третю особу виконання грошових зобов'язань за договором від 15.07.2015 №АМК-665-2015-пдр сторони передбачили, що у разі невиконання або неналежного виконання третьою особою грошових зобов'язань цей обов'язок сторона 1 повинна виконати сама. Факт невиконання третьою особою грошових зобов'язань вважається порушенням грошових зобов'язань з боку самої сторони 1.
З огляду на викладене, позивач правомірно звернувся до відповідача з даним позовом до суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 15.07.2015 №АМК-665-2015-пдр у сумі 298 305 грн 72 коп.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Як передбачено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання встановлена ст.625 Цивільного кодексу України відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за ввесь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 23 659 грн 69 коп. суд зазначає наступне.
Статтею 7 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Частиною 3 ст.2 ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В позовній заяві (а.с.7) позивач навів розрахунок 3% річних на суму заборгованості 298 305 грн 72 коп. за 956 днів, але не зазначив періоду нарахування (дат початку та закінчення нарахування), що унеможливлює перевірку судом правильності здійснення позивачем розрахунку з урахуванням настання строку оплати виконаних позивачем підрядник робіт з капітального ремонту тепловозу та встановлення кількості днів прострочення, тобто позивачем необґрунтовано їх нарахування та не доведений їх розмір.
З огляду на викладене, враховуючи приписи ст.ст.74, 77 ГПК України суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 23 659 грн 69 коп.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 65 030 грн 65 коп. за період з грудня 2016 року по червень 2019 року суд зазначає наступне.
В позовній заяві (а.с.7-8) позивачем наведений розрахунок інфляційних втрат за заявлений період, виходячи з того, що індекс інфляції за весь період прострочення складає 121,8%, та вказано, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 363 336 грн 37 коп.
Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» передбачено, що згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур'єр». Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Пунктом 1 угоди №АМК-1260-2016-СГЛ про покладення на третю особу виконання грошових зобов'язань за договором від 15.07.2015 №АМК-665-2015-пдр, сторони визначили строк виконання грошових зобов'язань сторони 1 за договором від 15.07.2015 №АМК-665-2015-пдр «Капітальний ремонт тепловозу ТЭМ 15№061 в об'ємі КР» в цілому до 05.12.2016 включно.
Суд, перевіривши вказаний розрахунок вважає його неправильним, оскільки позивачем невірно визначено індекс інфляції за весь період прострочення та початок періоду нарахування - грудень 2016, в той час як нарахування повинні здійснюватись з січня 2017 року.
Водночас, господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми «Законодавство»:
Строк оплатиСума заборгованості, в грн.Період нарахування Індекс інфляції за весь період прострочення, %Сума інфляції, грн
До 05.12.2016298305,72січень 2017-червень 20191,293318102987498,47
Враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, розмір заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат, обґрунтованими є інфляційні втрати за період з січня 2017 року по червень 2019 року в сумі 65 030 грн 65 коп.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково. Стягненню з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» на користь Приватного акціонерного товариства «Металургтрансремонт» підлягають заборгованість у сумі 298 305 грн 72 коп., інфляційні нарахування за період січень 2017 року - червень 2019 року в сумі 65 030 грн 65 коп.
Судовий збір у сумі 5 804 грн 94 коп. покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно з ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Металургтрансремонт» до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», вул.Вілєсова, буд.20-А, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 05441447, на користь Приватного акціонерного товариства «Металургтрансремонт», вул.Олександра Оцупи, буд.4, м.Дніпро, ідентифікаційний код 05509858, заборгованість у сумі 298 305 грн 72 коп., інфляційні втрати в сумі 65030 грн 65 коп., судовий збір у сумі 5 450 грн 05 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. У решті позову відмовити.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 22.11.2019.
Суддя С.В. Вінніков