вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" жовтня 2019 р. Справа № 911/1497/19
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Белишевій А. В.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Стеблинська О. А. (адвокат - ордер серії ОД № 469257 від 24.05.2019 р.);
від відповідача: Павленко В. В. (голова - наказ № 4-п від 26.06.2019 р.);
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт", (65098, вул. Степна, буд. 1, м. Одеса)
до Житлово-будівельного кооперативу "Діамант", (07401, вул. Київська, буд. 261, м. Бровари, Київська область)
про стягнення 870 985, 45 грн
ТОВ "Крафт" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ЖБК "Діамант" про стягнення 536 681, 57 грн основної заборгованості, 183 245, 34 грн пені, 15 464, 00 грн 3% річних, 48 926, 64 грн інфляційних збитків, 86 674, 90 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної оплати у повному обсязі за товар згідно з договором поставки № 116 від 20.03.2018 р. та договором поставки № 219 від 08.12.2017 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2019 р. відкрито провадження у справі № 911/1497/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт" до Житлово-будівельного кооперативу "Діамант" про стягнення 870 985, 45 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 24.07.2019 р.
18.07.2019 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява № б/н від 16.07.2019 р. про проведення підготовчого судового засідання за відсутності позивача (представника позивача), у якому він просив суд провести підготовче судове засідання за відсутності представника у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.
24.07.2019 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання № б/н б/д про відкладення розгляду справи, у якому він просив суд відкласти судове засідання на іншу дату, встановити новий строк для подачі відзиву на позовну заяву та подачі заперечень на відповідь на відзив.
24.07.2019 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 28.08.2019 р.
28.08.2019 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшла заява № б/н від 23.08.2019 р. про проведення судових засідань у режимі відеоконференції, у якій він просив суд судові засідання проводити у режимі відеоконференції та забезпечити їх проведення у господарському суді Одеської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за участю представників учасників справи на 18.09.2019 р. Також даною ухвалою суду вирішено розгляд справи по суті у даній справі, призначений на 18.09.2019 р. о 09 год. 30 хв., провести в режимі відеоконференції та доручити господарському суду Одеської області (65000, проспект Шевченка, 29, м. Одеса) забезпечити розгляд справи по суті у даній справі, призначений на 18.09.2019 р. о 09 год. 30 хв., в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду Одеської області.
18.09.2019 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 10.10.2019 р.
27.09.2019 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання № б/н від 23.09.2019 р. про долучення документів до матеріалів справи, що долучені судом до матеріалів справи.
10.10.2019 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання вих. № б/н від 10.10.2019 р. про зупинення провадження у справі, у якій він просить суд зупинити провадження у справі № 911/1497/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт" до Житлово-будівельного кооперативу "Діамант" про стягнення 870 985, 45 грн до набрання законної сили судового рішення по справі № 911/604/19 за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Діамант" до Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Діамант Плюс" про визнання недійсним договору № 1 від 16.07.2018 р. про заміну сторони у зобов'язанні та внесення змін до договору № 12-01/15-1 участі у будівництві багатоповерхової квартирної житловох забудови по вул. Київській в 5-му мікрорайоні 4 житлового району ЖК "Діамант" у місті Бровари Київської області від 12.01.2015 р., яка розглядається у Північному апеляційному господарському суді.
10.10.2019 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, підтримав подане ним клопотання вих. № б/н від 10.10.2019 р. про зупинення провадження у справі.
За наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача про зупинення провадження у справі судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки справа № 911/604/19 за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Діамант" до Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Діамант Плюс" про визнання недійсним договору № 1 від 16.07.2018 р. про заміну сторони у зобов'язанні та внесення змін до договору № 12-01/15-1 не унеможливлює розгляд даної справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
20.03.2018 р. між позивачем (надалі - Постачальник) та відповідачем (надалі - Покупець) було укладено договір поставки № 116, згідно умов п. 1.1 якого на умовах даного Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві металопродукцію (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити визначений Товар.
Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), а також строки та умови поставки, відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, визначаються специфікаціями або у Рахунках Постачальника.
Згідно з п. 2.2. Договору загальна сума Договору складає загальну вартість поставленого Товару, як зазначена в усіх Рахунках, які бути виставлені Постачальником для оплати Покупцю по Договору, та/або у видаткових накладних Постачальника.
Пунктом 2.3. Договору встановлено, що Покупець здійснює оплату протягом 10 банківських днів з дня отримання партії Товару від Постачальника.
Пунктом 4.3. Договору визначено, що поставка Товару здійснюється на умовах EXW склад Постачальника, по фізичній вазі, що визначається на товарних вагах на складі Постачальника в присутності представника Покупця.
Відповідно до п. 4.4. Договору датою поставки Товару є дата підписання накладної або товарно-транспортної накладної уповноваженими представниками Сторін.
Згідно з п. 4.7. Договору право власності на поставлену партію Товару переходить від Постачальника до Покупця після повного розрахунку Покупцем за отриману партію Товару. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Товару переходить до Покупця з моменту отримання ним Товару.
Пунктом 5.1. Договору визначено, що приймання товару Продукції з асортименту, кількості і якості проводиться Покупцем на складі Постачальника перед відвантаженням. Після відвантаження, претензії Покупця за асортиментом і кількістю Постачальником не приймаються. Претензії щодо якості приймаються не пізніше 2 (двох) календарних днів після відвантаження Товару, виклик представника Постачальника при цьому обов'язковий. До моменту повного врегулювання претензії Покупець не має права проводити будь-які дії з отриманим Товаром, в іншому випадку претензій по якості не приймаються.
Відповідно до п. 9.1. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін та діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань, що випливають з Договору.
На виконання умов договору поставки № 116 від 20.03.2018 р. позивачем 20.03.2018 р. було передано у власність (поставлено) відповідачу товар на загальну суму 493 070, 00 грн, що підтверджується видатковою накладню № АК20-03-09 від 20.03.2018 р. на суму 493 070, 00 грн, довіреністю № 5 від 20.03.2018 р., виданою відповідачем на свого представника Матюшка М. М ОСОБА_1 на отримання товару, наявними у матеріалах справи.
За період дії договору поставки № 116 від 20.03.2018 р. та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 300 067, 43 грн. (з урахуванням початкового сальдо у розмірі 67, 43 грн станом на 21.03.2018 р.), що підтверджується платіжним дорученням № 3722 від 20.03.2018 р. на суму 50 000, 00 грн, платіжним дорученням № 3730 від 21.03.2018 р. на суму 50 000, 00 грн, платіжним дорученням № 3749 від 29.03.2018 р. на суму 50 000, 00 грн, платіжним дорученням № 3731 від 02.04.2019 р. на суму 50 000, 00 грн, платіжним дорученням № 3744 від 03.04.2018 р. на суму 50 000, 00 грн, платіжним дорученням № 3781 від 26.04.2018 р. на суму 50 000, 00 грн, наявними у матеріалах справи.
08.12.2017 р. між позивачем (надалі - Постачальник) та ТОВ "БІК" Фін Буд" (надалі - Покупець) було укладено договір поставки № 219, згідно умов п. 1.1 якого на умовах даного Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві металопродукцію (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити визначений Товар.
Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість Товару, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), а також строки та умови поставки, відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, визначаються специфікаціями або у Рахунках Постачальника.
Згідно з п. 2.2. Договору загальна сума Договору складає загальну вартість поставленого Товару, як зазначена в усіх Рахунках, які бути виставлені Постачальником для оплати Покупцю по Договору, та/або у видаткових накладних Постачальника.
Пунктом 2.3. Договору встановлено, що Покупець здійснює оплату протягом 10 банківських днів з дня отримання партії Товару від Постачальника.
Пунктом 4.3. Договору визначено, що поставка Товару здійснюється на умовах EXW склад Постачальника, по фізичній вазі, що визначається на товарних вагах на складі Постачальника в присутності представника Покупця.
Відповідно до п. 4.4. Договору датою поставки Товару є дата підписання накладної або товарно-транспортної накладної уповноваженими представниками Сторін.
Згідно з п. 4.7. Договору право власності на поставлену партію Товару переходить від Постачальника до Покупця після повного розрахунку Покупцем за отриману партію Товару. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження Товару переходить до Покупця з моменту отримання ним Товару.
Пунктом 5.1. Договору визначено, що приймання товару Продукції з асортименту, кількості і якості проводиться Покупцем на складі Постачальника перед відвантаженням. Після відвантаження, претензії Покупця за асортиментом і кількістю Постачальником не приймаються. Претензії щодо якості приймаються не пізніше 2 (двох) календарних днів після відвантаження Товару, виклик представника Постачальника при цьому обов'язковий. До моменту повного врегулювання претензії Покупець не має права проводити будь-які дії з отриманим Товаром, в іншому випадку претензій по якості не приймаються.
Відповідно до п. 9.1. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін та діє до 31 грудня 2017 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань, що випливають з Договору.
На виконання умов договору поставки № 219 від 08.12.2017 р. позивачем 08.12.2017 р. було передано у власність (поставлено) ТОВ "БІК" Фін Буд" товар на загальну суму 373 678, 95 грн, що підтверджується видатковою накладню № КР08-12-27 від 08.12.2017 р. на суму 373 678, 95 грн, довіреністю № 123 від 20.03.2018 р., виданою відповідачем на свого представника Матюшка М. М ОСОБА_1 на отримання товару, наявними у матеріалах справи.
За період дії договору поставки № 219 від 08.12.2017 р. та на його виконання ТОВ "БІК" Фін Буд" було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 30 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1481 від 12.02.2018 р. на суму 30 000, 00 грн, наявним у матеріалах справи.
21.03.2018 р. між позивачем (надалі - Кредитор), ТОВ "БІК" Фін Буд" (надалі - Первісний Боржник) та відповідачем (надалі - Новий боржник) було укладено договір № б/н про переведення боргу, згідно умов п. 1 якого цим Договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із Договору поставки № 219 від 08.12.17 р., укладеного між Первісним боржником та Кредитором (надалі - Основний договір).
Відповідно до п. 2. договору про переведення боргу Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в Основному договорі і підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 3. договору про переведення боргу визначено, що Новий боржник зобов'язується виконати обов'язки Первісного боржника перед Кредитором на умовах Основних договорів.
Згідно з п. 4. договору про переведення боргу Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 343 678, 95 грн, що виник на підставі Основного договору.
Відповідно до п. 5. договору про переведення боргу Новий боржник, підписуючи цей Договір, підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із Основним договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за Основним договором між Первісним боржником та Кредитором.
Згідно з п. 7. договору про переведення боргу цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (у разі наявності).
Відповідно до п. 8. договору про переведення боргу строк цього Договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 9. цього Договору та визначається часом достатнім для реального та належного виконання цього Договору Сторонами.
У червні 2018 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою вих. № 402 від 12.06.2018 р., у якій він вимагав негайно погасити заборгованість у розмірі 193 002, 57 грн за договором поставки № 116 від 20.03.2018 р. Факт отримання вимоги відповідачем підтверджується відповідною відміткою відповідача про реєстрацію документа.
У червні 2018 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою вих. № 403 від 12.06.2018 р., у якій він вимагав негайно погасити заборгованість у розмірі 343 678, 95 грн за договором поставки № 219 від 08.12.2017 р. та договором № б/н від 21.03.2018 р. про переведення боргу. Факт отримання вимоги відповідачем підтверджується відповідною відміткою відповідача про реєстрацію документа.
У жовтні 2018 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою вих. № 18/10 від 18.10.2018 р., у якій він вимагав негайно погасити заборгованість у розмірі 536 681, 52 грн за договором поставки № 116 від 20.03.2018 р., договором № б/н від 21.03.2018 р. про переведення боргу. Факт отримання вимоги відповідачем підтверджується відповідною відміткою відповідача про реєстрацію документа.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару, заміною сторони у зобов'язанні здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Згідно ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ст. 521 цього ж Кодексу форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Статтею 522 цього ж Кодексу встановлено, що новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
Отже, враховуючи вищевикладене та на підставі вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що у відповідності до договору про переведення боргу б/н від 21.03.2018 р., укладеного між позивачем, ТОВ "БІК" Фін Буд" та відповідачем, до останнього перешли права та обов'язки боржника по виконанню обов'язку по оплаті товару позивачу на загальну суму 343 678, 95 грн за договором поставки № 219 від 08.12.2017 р., укладеним між позивачем та ТОВ "БІК" Фін Буд".
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором поставки № 116 від 20.03.2018 р. та договором поставки № 219 від 08.12.2017 р. строки та станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару в повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 536 681, 57 грн, що підтверджується договором поставки № 116 від 20.03.2018 р., договором поставки № 219 від 08.12.2017 р., укладеним між ТОВ "Крафт" і ТОВ "БІК "Фін Буд", видатковою накладню № АК20-03-09 від 20.03.2018 р. на суму 493 070, 00 грн, довіреністю № 5 від 20.03.2018 р., виданою відповідачем на свого представника ОСОБА_2 на отримання товару, видатковою накладню № КР08-12-27 від 08.12.2017 р. на суму 373 678, 95 грн, довіреністю № 123 від 20.03.2018 р., виданою відповідачем на свого представника ОСОБА_2 на отримання товару, рахунком-фактурою № Сф-0003063 від 20.03.2018 р. на суму 493 070, 00 грн, рахунком-фактурою № Сф-016616 від 08.12.2017 р. на суму 373 678, 95 грн, платіжним дорученням № 3722 від 20.03.2018 р. на суму 50 000, 00 грн, платіжним дорученням № 3730 від 21.03.2018 р. на суму 50 000, 00 грн, платіжним дорученням № 3749 від 29.03.2018 р. на суму 50 000, 00 грн, платіжним дорученням № 3731 від 02.04.2019 р. на суму 50 000, 00 грн, платіжним дорученням № 3744 від 03.04.2018 р. на суму 50 000, 00 грн, платіжним дорученням № 3781 від 26.04.2018 р. на суму 50 000, 00 грн, платіжним дорученням № 1481 від 12.02.2018 р. на суму 30 000, 00 грн, договором про переведення боргу № б/н від 21.03.2018 р., укладеним між ТОВ "Крафт", ТОВ "Бік "Фін Буд" та ЖБК "Діамант", вимогою вих. № 402 від 12.06.2018 р., вимогою вих. № 403 від 12.06.2018 р., вимогою вих. № 18/10 від 18.10.2018 р., наявними в матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обовязків по оплаті товару за договором поставки № 116 від 20.03.2018 р. та договором поставки № 219 від 08.12.2017 р.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 193 002, 57 грн за договором поставки № 116 від 20.03.2018 р. та 343 679, 00 грн за договором поставки № 219 від 08.12.2017 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки № 116 від 20.03.2018 р. за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 27.04.2019 р. по 21.05.2019 р. всього на загальну суму 72 806, 70 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.3. договору поставки № 116 від 20.03.2018 р. визначено, що за прострочення строків оплати Товару, встановлених в Договорі та додатках до нього, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки за весь період прострочення.
Пунктом 6.6. договору поставки № 116 від 20.03.2018 р. встановлено, що сторони дійшли згоди встановити трирічний період часу в частині стягнення штрафних санкцій за цим Договором.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
193002.0027.04.2018 - 24.05.20182817.0000 %0.093 %*5033.92
193002.0025.05.2018 - 12.07.20184917.0000 %0.093 %*8809.35
193002.0013.07.2018 - 06.09.20185617.5000 %0.096 %*10363.94
193002.0007.09.2018 - 25.10.20184918.0000 %0.099 %*9327.55
193002.0026.10.2018 - 13.12.20184918.0000 %0.099 %*9327.55
193002.0014.12.2018 - 31.01.20194918.0000 %0.099 %*9327.55
193002.0001.02.2019 - 14.03.20194218.0000 %0.099 %*7995.04
193002.0015.03.2019 - 25.04.20194218.0000 %0.099 %*7995.04
193002.0026.04.2019 - 21.05.20192617.5000 %0.096 %*4811.83
Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором поставки № 116 від 20.03.2018 р. у вищевказаний період становить 72 991, 77 грн.
Оскільки розмір пені від суми основної заборгованості, на яку претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором поставки № 116 від 20.03.2018 р. у вищевказаний період у розмірі 72 806, 70 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки № 219 від 08.12.2017 р. за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 26.06.2018 р. по 21.05.2019 р. всього на загальну суму 110 438, 64 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Пунктом 6.3. договору поставки № 219 від 08.12.2017 р. визначено, що за прострочення строків оплати Товару, встановлених в Договорі та додатках до нього, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки за весь період прострочення.
Пунктом 6.6. договору поставки № 219 від 08.12.2017 р. встановлено, що сторони дійшли згоди встановити трирічний період часу в частині стягнення штрафних санкцій за цим Договором.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
343678.9526.06.2018 - 12.07.20181717.0000 %0.093 %*5442.37
343678.9513.07.2018 - 06.09.20185617.5000 %0.096 %*18455.09
343678.9507.09.2018 - 25.10.20184918.0000 %0.099 %*16609.58
343678.9526.10.2018 - 13.12.20184918.0000 %0.099 %*16609.58
343678.9514.12.2018 - 31.01.20194918.0000 %0.099 %*16609.58
343678.9501.02.2019 - 14.03.20194218.0000 %0.099 %*14236.78
343678.9515.03.2019 - 25.04.20194218.0000 %0.099 %*14236.78
343678.9526.04.2019 - 21.05.20192617.5000 %0.096 %*8568.43
Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором поставки № 219 від 08.12.2017 р. у вищевказаний період становить 110 768, 20 грн.
Оскільки розмір пені від суми основної заборгованості, на яку претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором поставки № 219 від 08.12.2017 р. у вищевказаний період у розмірі 110 438, 64 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором поставки № 116 від 20.03.2018 р., за порушення виконання відповідачем обов'язків передбачених п. 3.2.1. договору всього на загальну суму 49 307, 00 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 6.4. договору поставки № 116 від 20.03.2018 р. передбачено, що за кожний випадок порушення обов'язку згідно п. 3.2.1. Договору Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості поставленого Товару.
Розрахунок штрафу за договором поставки № 116 від 20.03.2018 р., виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу за договором у розмірі 49 307, 00 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором поставки № 219 від 08.12.2017 р., за порушення виконання відповідачем обов'язків передбачених п. 3.2.1. договору всього на загальну суму 37 367, 90 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Пунктом 6.4. договору поставки № 219 від 08.12.2017 р. передбачено, що за кожний випадок порушення обов'язку згідно п. 3.2.1. Договору Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості поставленого Товару.
Розрахунок штрафу за договором поставки № 219 від 08.12.2017 р., виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу за договором у розмірі 37 367, 90 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за договором поставки № 116 від 20.03.2018 р. за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 27.04.2018 р. по 21.05.2019 р. всього на загальну суму 18 670, 87 грн та 6 171, 00 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості наступний:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
27.04.2018 - 21.05.2019193002.001.09618460.87211462.87
Отже, загальний розмір інфляційних втрат від суми основної заборгованості за договором поставки № 116 від 20.03.2018 р. у вищевказані періоди становить 18 460, 87 грн.
Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором поставки № 116 від 20.03.2018 р. у вищевказані періоди у розмірі 18 460, 87 грн.
Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості наступний:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
193002.0027.04.2018 - 21.05.20193903 %6186.64
Отже, загальний розмір 3% річних від суми основної заборгованості за договором поставки № 116 від 20.03.2018 р. у вищевказаний період становить 6 186, 64 грн.
Оскільки розмір 3% річних від суми основної заборгованості, на яку претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3% річних від суми основної заборгованості за договором поставки № 116 від 20.03.2018 р. у вищевказаний період у розмірі 6 171, 00 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за договором поставки № 219 від 08.12.2017 р. за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 26.06.2018 р. по 21.05.2019 р. всього на загальну суму 30 225, 77 грн та 9 293, 00 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості наступний:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції
26.06.2018 - 21.05.2019343678.951.09632873.30376552.25
Отже, загальний розмір інфляційних втрат від суми основної заборгованості за договором поставки № 219 від 08.12.2017 р. у вищевказані періоди становить 32 873, 30 грн.
Оскільки, розмір інфляційних втрат від суми основної заборгованості, на які претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних втрат від суми основної заборгованості за договором поставки № 219 від 08.12.2017 р. у вищевказані періоди у розмірі 30 225, 77 грн.
Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.
Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості наступний:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
343678.9526.06.2018 - 21.05.20193303 %9321.70
Отже, загальний розмір 3% річних від суми основної заборгованості за договором поставки № 219 від 08.12.2017 р. у вищевказаний період становить 9 321, 70 грн.
Оскільки розмір 3% річних від суми основної заборгованості, на яку претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3% річних від суми основної заборгованості за договором поставки № 219 від 08.12.2017 р. у вищевказаний період у розмірі 9 293, 00 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 240, 00 грн.
Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 21 240, 00 грн підтверджуються договором № 4/1 про надання правничої допомоги від 22.04.2019 р., укладеним між ТОВ "Крафт" та адвокатом Стеблинською О. А., Додатком № 1 до договору № 4/1 про надання правничої допомоги від 22.04.2019 р., актом приймання-передачі послуг № 1 від 19.09.2019 р., рахунком № 002 від 20.09.2019 р., платіжним дорученням № 10613 від 20.09.2019 р. на суму 21 240, 00 грн, наявними у матеріалах справи.
Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частинами 1-8 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, що судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
2. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
3. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
4. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Діамант" (07401, Київська область, місто Бровари, вулиця Київська, будинок 261; ідентифікаційний код 39516174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт" (65098, Одеська область, місто Одеса, вулиця Степна, будинок 1; ідентифікаційний код 31760612) за договором поставки № 116 від 20.03.2018 р. 193 002 (сто дев'яносто три тисячі дві) грн 57 (п'ятдесят сім) коп. основної заборгованості, 72 806 (сімдесят дві тисячі вісімсот шість) грн 70 (сімдесят) коп. пені, 18 460 (вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят) грн 87 (вісімдесят сім) коп. інфляційних збитків, 6 171 (шість тисяч сто сімдесят одна) грн 00 (нуль) коп. 3% річних, 49 307 (сорок дев'ять тисяч триста сім) грн 00 (нуль) коп. штрафу; за договором поставки № 219 від 08.12.2017 р. 343 679 (триста сорок три тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості, 110 438 (сто десять тисяч чотириста тридцять вісім) грн 64 (шістедсят чотири) коп. пені, 30 255 (тридцять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн 77 (сімдесят сім) коп. інфляційних збитків, 9 293 (дев'ять тисяч двісті дев'яносто три) грн 00 (нуль) коп. 3% річних, 37 367 (тридцять сім тисяч триста шістдесят сім) грн 90 (дев'яносто) коп. штрафу, судові витрати 13 061 (тринадцять тисяч шістдесят одна) грн 74 (сімдесят чотири) коп. судового збору та 21 235 (двадцять одна тисяча двісті тридцять п'ять) грн 05 (п'ять) коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
11 листопада 2019 р.