ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову, виклик експертів, продовження строку підготовчого судового засідання та відкладення розгляду справи
м. Київ
19.11.2019Справа № 910/9435/19
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод" (04073, м. Київ, вул. Копилівська, 38)
До: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолік Фарм Маркетинг Груп" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1)
2) Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2)
3) Міністерства охорони здоров'я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7)
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідачів:
1)Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничу фірму "МІКРОХІМ" (93000, м. Рубіжне, вул. Леніна, 33)
2)Приватне акціонерне товариство Лекхім-Харків" (61115, м. Харків, вул. Северина Потоцького, 36)
про: визнання недійсним свідоцтв на знаки для товарів та послуг № 205795, № 218328, №218329, припинення порушення прав інтелектуальної власності на торгівельну марку позивача
Суддя Бондаренко Г.П.
Секретар судового засідання Лебович А.О.
Представники сторін:
від позивача: Дитинюк Я.Л. (довіреність № б/н від 08.01.19;);
від відповідача-1: Курінський О.Г. (ордер серія ВВ № 1000820 від 29.08.2019);
від відповідача-2: Козелецька Н.О. (довіреність № 2434-03/553 від 17.09.19);
від відповідача-3: Самборський В.О. (довіреність № 14.2/53 від 17.10.19);
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство «Київський вітамінний завод» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геолік Фарм Маркетинг Груп» (відповідач - 1), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач - 2) та Міністерства охорони здоров'я України (відповідач - 3) про припинення порушення прав інтелектуальної власності на торгівельну марку. Зокрема, позивач просить суд:
- Визнати недійсним повністю в Україні Свідоцтво України на знак для товарів і послуг «ОВЕРІН» № 205795 від 20.11.2015, Свідоцтво України на знак для товарів і послуг «OVERIN» № 218328 від 25.10.2016, Свідоцтво України на знак для товарів і послуг «ОВЕРИН», № 218329 від 25.10.2016 на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Геолік Фарм Маркетинг Груп";
- Зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести відомості про визнання недійсним Свідоцтва України на знак для товарів і послуг «ОВЕРІН» № 205795 від 20.11.2015, Свідоцтво України на знак для товарів і послуг «OVERIN» № 218328 від 25.10.2016, Свідоцтво України на знак для товарів і послуг «ОВЕРИН» № 218329 від 25.10.2016 до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг та здійснити публікацію про це в своєму офіційному бюлетні;
- Визнати недійсним Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 730 від 15.12.2016 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів» в частині реєстрації та внесення до Державного реєстру лікарських засобів України лікарського засобу ОВЕРІН® (кристалічний порошок (субстанція) у подвійних поліетиленових пакетах для фармацевтичного застосування; реєстраційне посвідчення № UA/15329/01/01), зазначеного у п. 17 Додатку № 1 до Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 730 від 19.07.2016;
- Визнати недійсним Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 1345 від 15.12.2016 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів (медичних імунобіологічних препаратів) та внесення змін до реєстраційних матеріалів» в частині реєстрації та внесення до Державного реєстру лікарських засобів України лікарського засобу ОВЕРІН® (розчин для ін'єкцій, 250 мг/2 мл по 2 мл розчину (250 мг/2 мл) в ампулі, по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці, по 1 контурній чарунковій упаковці в пачці з картону; реєстраційне посвідчення № UA/15657/01/01), зазначеного у п. 16 Додатку № 1 до Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 1345 від 15.12.2016;
- Зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України виключити з Державного реєстру лікарських засобів України інформацію про лікарські засоби ОВЕРІН® (кристалічний порошок (субстанція) у подвійних поліетиленових пакетах для фармацевтичного застосування; реєстраційне посвідчення № UA/15329/01/01) та ОВЕРІН® (розчин для ін'єкцій, 250 мг/2 мл по 2 мл розчину (250 мг/2 мл) в ампулі, по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці, по 1 контурній чарунковій упаковці в пачці з картону; реєстраційне посвідчення № UA/15657/01/01);
- Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Геолік Фарм Маркетинг Груп» здійснювати використання всіма можливими способами позначень «ОВЕРІН», «OVERIN», та «ОВЕРИН» стосовно товарів і послуг таких самих і споріднених з наведеними у свідоцтві України на знак «НОВІРИН» № 152459 від 27.02.2012.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав інтелектуальної власності позивача реєстрацією знаків «ОВЕРІН», «OVERIN», та «ОВЕРИН» за відповідачем та невідповідністю такої реєстрації умовам правової охорони.
17.07.2019 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2019 заяву позивача про забезпечення позову було задоволено частково.
01.08.2019 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про відкриття провадження у справі. Розгляд справи № 910/9438/19 ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 03.09.2019. Залучив до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничу фірму «МІКРОХІМ» та Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків» у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
14.08.2019 від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надійшов відзив на позов.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "МІКРОХІМ" 20.08.2019 надійшли пояснення.
23.08.2019 Міністерство охорони здоров'я України подало відзив на позовну заяву.
Через канцелярію Господарського суду міста Києва 28.08.2019 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
02.09.2019 від Товариство з обмеженою відповідальністю «Геолік Фарм Маркетинг Груп» подало відзив на позов.
В судове засідання 03.09.2019 з'явились представник позивача та відповідача-1. Суд за власною ініціативою на місці ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 29.10.2019. Про відкладення підготовчого судового засідання інших суд повідомив учасників справи ухвалою-викликом.
09.09.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
23.09.2019 позивач подав відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Геолік Фарм Маркетинг Груп».
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Мікрохім» 08.10.2019 подало пояснення щодо позовної заяви.
28.10.2019 від Приватного акціонерного товариства «Лекхім-Харків» надійшли пояснення щодо позовної заяви та лопотання про розгляд справи без участі представника; від позивача надійшло клопотання по долучення доказів до матеріалів справи.
29.10.2019 відповідач-1 подав заперечення на відповідь на відзив та заяву про застосування строків позовної давності.
В судовому засіданні 29.10.2019 Суд ухвалив задовольнити клопотання позивача № 17/2018 від 24.10.2019 про долучення доказів до матеріалів справи. Щодо клопотання відповідача-1 Суд зазначив, що висновок за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності входить до предмету доказування та має значення для вирішення справи; відповідач-1 подав належне обґрунтування підстав продовження строку для подання відповіді на адвокатський запит та висновку комісійної експертизи, у зв'язку з цим Суд встановив строк для подачі відповідних доказів до 12.11.2019. Стосовно клопотання відповідача-1 про долучення до матеріалів справи висновку лінгвістичної експертизи Суд зазначив, що висновок, складений за результатами проведення лінгвістичної експертизи не входить до предмету доказування у справі.
14.11.2019 від відповідача-1 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
19.11.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва відповідач-1 подав клопотання про виклик експертів Дорошенка О. Ф., Мінченко Н.В. , Сопову К.А. та Петренка С.А. та про встановлення додаткового строку для подання доказів.
В судове засідання 19.11.2019 представники третіх осіб не з'явились. Представник третьої особи-2 про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, по що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення, яке наявне в матеріалах справи.
Суд зазначає, що підлягає зміні назва відповідача-2 відповідно до Постанови КМУ № 829 від 02.09.2019 "Про деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади", а саме змінити на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Суд перейшов до розгляду клопотань учасників справи.
Представник відповідача-1 надав суду пояснення щодо клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів та просив долучити докази до матеріалів справи висновок експертів № 33-09/19 від 18.11.2019 складений за результатами проведення комісійної експертизи об'єктів інтелектуальної власності. Так, представник відповідача-1 зазначив, в судовому засіданні 29.10.2019 Судом було задоволено клопотання представника відповідача-1 та встановлено додатковий строк для подачі доказів до 12.11.2019.
14.11.2019 представник відповідача-1 повідомив Господарський суд міста Києва про причини, через які він позбавлений можливості у встановлений судом строк письмові докази. До повідомлення долучені документи, які вказують на такі лист експерта Сопової К.А. про необхідність додаткового часу для проведення експертизи, лист ДП «Укрпатент» про необхідність сплати збору за надання копій матеріалів за заявками, платіжне доручення про сплату збору. В листі експерт Сопова К.А. зазначила, що згідно п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.98: «Строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах: 60 календарних днів - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів та вирішуваних питань або складних за характером досліджень». Тому оскільки дослідженню підлягають чотири об'єкти (знаки для товарів і послуг), які є назвами лікарських засобів, які відносяться до складних за характером досліджень, на вирішення експертизи поставлені три питання, а також у зв'язку з проведенням експертизи комісією експертів та з урахуванням значного навантаження на експертів, просимо надати більш розумний строк для проведення експертизи та оформлення висновку експерта з результатом проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності.
Суд, розглянувши клопотання відповідача-1 та заслухавши позицію сторін, про встановлення додаткового строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, ухвалив його задовольнити, поновити строк для подачі даного доказу, у зв'язку з об'єктивною неможливістю подати такі докази раніше та залучив поданий висновок експертів, складений за результатами проведення комісійної експертизи об'єктів інтелектуальної власності № 33-09/19 від 18.11.2019 до матеріалів справи.
В клопотанні про виклик експертів представник відповідача-1 зазначив, що відповідно до частини 5 статті 98 Господарського процесуального кодексу України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати судових експерта для надання усних пояснень щодо його висновку, тому з метою усунення протиріч, які містяться у висновках експертів просив суд викликати експертів Дорошенка О.Ф. , Мінченко Н.В. та Сопову К.А. , Петренка С.А. в судове засідання для дачі пояснень щодо висновків № 04/04-2019 від 14.08.2019 та 33-09/19 від 18.11.2019.
Суд ухвалив задовольнити клопотання відповідача-1 про виклик експертів для надання усних пояснень щодо експертних висновків та зобов'язав подати питання для експертів до 21.11.2019.
Відповідно до частини 4 статті 69 Господарського процесуального кодексу України експерт зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом та роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи.
Представник позивача подав клопотання заперечення на заяву відповідача про наявність підстав для відводу експертів Дорошенко О. Ф. та Мінченко Н.В . Крім того позивач подав клопотання про вжиття додаткових заходів забезпечення позову № 17/2165 від 19.11.2019.
Суд переходить до розгляду клопотання позивача про вжиття додаткових заходів забезпечення позову.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що 17.07.2019 було подано заявки на знаки для товарів і послуг:
1) заявка № m201921644 від 17.07.2019 р. на знак ОВЕРІН - GFMG (копія вебсторінки інтерактивної БД «Заявки на знаки для товарів і послуг, прийняті до розгляду» з інформацією про заявку № m201921644; копія вебсторінки ІДС «Відомості про стан діловодства за заявками на знаки для товарів і послуг» з інформацією про заявку № m201921644;
2) заявка № m 201921666 від 17.07.2019 р. на знак ОВЕРИН - GFMG (копія вебсторінки інтерактивної БД «Заявки на знаки для товарів і послуг, прийняті до розгляду» з інформацією про заявку № m201921666; копія вебсторінки ІДС «Відомості про стан діловодства за заявками на знаки для товарів і послуг» з інформацією про заявку № m201921666;
3) заявка № m 201921683 від 17.07.2019 р. на знак OVERIM - GFMG (копія вебсторінки інтерактивної БД «Заявки на знаки для товарів і послуг, прийняті до розгляду» з інформацією про заявку № m 201921683; (копія вебсторінки інтерактивної БД «Заявки на знаки для товарів і послуг, прийняті до розгляду» з інформацією про заявку № m201921683.
При цьому вказані заявки подані на наступний день після вручення відповідачу-1 копії позовної заяви з доданими до неї документами у даній справі, що вказує на намір відповідача-1 набути прав інтелектуальної власності на позначення ОВЕРІН - GFMG, ОВЕРИН - GFMG, OVERIN - GFMG .
Позивач вважає, що такі дії відповідача-1 в не можуть визнаватись добросовісними, оскільки дані позначення утворені від оспорюваних знаків ОВЕРІН, ОВЕРИН, OVERIN з додаванням частки GFMG, що не має розрізняльної здатності і у випадку їх реєстрації до набрання законної сили рішенням у справі № 910/9435/19 справі взагалі унеможливлять виконання судового рішення у даній справі в частині заборони Відповідачу-1 використовувати позначення ОВЕРІН, ОВЕРИН, OVERIN, адже формально значення ОВЕРІН - GFMG, ОВЕРИН - GFMG, OVERIN - GFMG внаслідок їх реєстрації будуть окремими обкатами правової охорони - знаками для товарів та послуг.
Тому необхідність вжиття додаткових заходів забезпечення позову у даній справі зумовлена ймовірністю істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту/поновлення порушених прав/інтересів позивача внаслідок ймовірного набуття за рішенням відповідача-2 позначеннями ОВЕРІН - GFMG, ОВЕРИН - GFMG, OVERIN - GFMG, які відтворюють оспорювані знаки, правової охорони.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі статтею 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статтею 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Подаючи дану заяву позивач просить вжити додаткові заходи забезпечення позову, а саме: 1) заборонити Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України приймати рішення щодо заявки № m201921644, № m 201921666 , № m 201921683 від 17.07.2019; 2) заборонити Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України видавати свідоцтва України на знаки для товарів і послуг за заявками № m201921644, № m 201921666 , № m 201921683 від 17.07.2019.
Розглянувши подану заяву, Суд прийшов до висновку, що у її задоволенні належить відмовити, з огляду на наступне.
У розгляді позовних вимог, пов'язаних із захистом прав на знаки для товарів і послуг, необхідно мати на увазі, що держава забезпечує правову охорону прав на знаки для товарів і послуг, зокрема, за допомогою функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, до якої, як передбачено статтею 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" входять: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності (Установа) і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних закладів, що входять до сфери управління Установи.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»
Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого: організовує приймання заявок, проведення їх експертизи; приймає рішення щодо них; видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх
державну реєстрацію; забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для
товарів і послуг; здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони
інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань; охорони прав на знаки для товарів і послуг в міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства.
Разом з тим слід враховувати, що постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності" від 23.08.2016 № 585 ліквідовано Державну службу інтелектуальної власності та покладено на Міністерство економічного розвитку і торгівлі завдання і функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності. Таким чином, функції і повноваження з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності перейшли до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, яке є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності в зазначеній частині.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 838 від 11 вересня 2019 «Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України» Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об'єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель тощо.
Пунктом 4 Постанови визначено, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відповідно до покладених на нього завдань організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об'єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об'єкти права інтелектуальної власності (пп. 64); здійснює державну реєстрацію об'єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів (пп. 65); визначає уповноважені заклади для проведення експертизи заявок на об'єкти права інтелектуальної власності та доручає їм проведення такої експертизи (пп. 66); веде державні реєстри об'єктів права інтелектуальної власності (67).
Пунктом 88 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 17.10.2012 передбачено, що у справах, пов'язаних з визнанням охоронних документів недійсними, можливе застосування заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві - володільцеві спірного документа передавати будь-якій особі (особам) право власності на об'єкт інтелектуальної власності та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання об'єкта інтелектуальної власності; заборони Державній службі інтелектуальної власності України приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів/свідоцтв України стосовно даного об'єкта інтелектуальної власності, вносити відповідні зміни до даного Реєстру та здійснювати пов'язані з цим публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність». У разі оспорювання міжнародної реєстрації торговельної марки суд з урахуванням конкретних обставин справи може заборонити власникові відповідної торговельної марки здійснювати будь-які дії з передачі відповідних прав іншим особам до розгляду справи по суті.
Проте, позивач, подаючи заяву по вжиття заходів забезпечення позову, зазначає саме про необхідність заборони Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України приймати рішення щодо заявки № m201921644, № m 201921666 , № m 201921683 від 17.07.2019 та заборони Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України видавати свідоцтва України на знаки для товарів і послуг за заявками № m201921644, № m 201921666 , № m 201921683 від 17.07.2019.
Суд зазначає, що дані повноваження Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є дискреційними.
Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року в справі № 21-87а13).
Суд зазначає, що вжиття таких заходів призведе до фактичного обмеження дискреційних повноважень відповідача-2 в процедурі реєстрації.
Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Установа - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого: організовує приймання заявок, проведення їх експертизи; приймає рішення щодо них; видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію; забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг; здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань; охорони прав на знаки для товарів і послуг в міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, Суд приходить до висновку, що вжиття заходів забезпечення позову не відповідає предмету позову, оскільки стосуються заявок № m201921644 від 17.07.2019 р. на знак ОВЕРІН - GFMG , № m 201921666 від 17.07.2019 р. на знак ОВЕРИН - GFMG, № m 201921683 від 17.07.2019 р. на знак OVERIM - GFMG, натомість як предмет позову у даній справі стосується знаку для товарів і послуг «ОВЕРІН» № 205795 від 20.11.2015, «ОВЕРИН», № 218329 від 25.10.2016 та «OVERIN» № 218328 від 25.10.2016, тому заходи, які позивач просить вжити не можуть забезпечити позов у даній справі.
Вжиття даних заходів є втручанням суду до дискреційні повноважень державних органів, в даному випадку Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що дані заходи забезпечення позову не можуть визнатись судом адекватними, оскільки в даному випадку відсутній зв'язок між заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Отже, Суд дійшов висновку, що клопотання позивача про вжиття додаткових заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно з частиною 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Враховуючи подання клопотання про виклик в судове засідання судових експертів Дорошенка О . Ф., Мінченка Н.В. та Сопової К. А., Петренка С.А. для надання усних пояснень щодо експертних висновків У зв'язку з поданням доказів, необхідністю виклику екскретів для дачі пояснень залученням, з метою належної підготовки справи для розгляду по суті, дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів господарського судочинства та виконання завдань підготовчого провадження, Суд дійшов висновку про необхідність продовження строку підготовчого засідання на 30 днів та відкладення підготовчого судового засідання.
Суд, відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного Господарським процесуальним кодексом України строку підготовчого провадження, зокрема, у випадках, визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; а також в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Керуючись статтями 69, 98, 120, 136, 137, 140, 177, 182, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Київський вітамінний завод" про вжиття додаткових заходів забезпечення позову відмовити.
2. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче судове засідання на 17.12.19 о 12:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 19 .
Явку представників сторін визнати обов'язковою.
3. Викликати в судове засідання (17.12.2019 о 12:00 год.) судових експертів Дорошенка Олександра Федоровича , Мінченко Наталію Володимирівну, Петренка Сергія Анатолійоича (адреса: Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності НАПН України - м. Київ, вул. Боженка, 11);
4. Викликати в судове засідання (17.12.2019 о 12:00 год.) судового експерта Сопову Катерину Андріївну (адреса: 03142, вул. Семашка 13, офіс 108);
5. Повідомити учасників справи про відкладення підготовчого судового засідання.
6. Відповідно до частини 1 статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в частині відмови у вжиття заходів забезпечення позову.
Дата складення повного тексту ухвали: 22.11.2019
Суддя Г.П. Бондаренко