ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
21.11.2019Справа № 910/14889/19
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санрайз Білдінг Груп»
про стягнення 1 504 000, 00 грн.,
Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санрайз Білдінг Груп» (далі - відповідач) про стягнення 1 504 000, 00 грн.
Судом встановлено, що вищевказана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2019 залишена без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року складає 1 921, 00 грн.
За таких обставин, під час звернення до суду з даним позовом заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 22 560, 00 грн.
Однак, заявником до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення. Означене клопотання мотивоване тим, що позивач утримується за рахунок Державного бюджету України, є органом державної влади з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом для фінансування власної установи. Кошторисні призначення Департаменту для сплати судового збору на 2019 рік станом на дату подання позову використані у повному обсязі.
Розглянувши зазначене клопотання, суд вирішив відмовити в його задоволенні, враховуючи наступне.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов, а саме приписами цієї статті визначено суб'єктів звернення щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору.
Таким чином, приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачають право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони.
В свою чергу, наявність передбачених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» умов, за яких суд враховуючи майновий стан сторони може відстрочити сплату судового збору, позивачем у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено, а склад сторін у справі та предмет позову не свідчить про можливість їх поширення на дані правовідносини.
Оскільки за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості за клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору юридичним особам, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню в силу закону.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 45/436-б, від 09.09.2019 у справі № 925/984/17, від 24.06.2019 у справі № 905/2986/16.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що під час звернення з даним позовом до суду позивач не дотримався вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі господарського суду міста Києва від 28.10.2019 заявнику було встановлено строк усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а також встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: - подання оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 22 560, 00 грн.
Копія означеної ухвали була направлена судом на юридичну адресу заявника, вказану як у позовній заяві, так і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 76000, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця М.Грушевського, будинок 21.
Судом встановлено, що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу суду повернуто не було, проте, згідно з відомостей офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku) поштове відправлення з трек-номером 0103052980635) було вручено заявнику 31.10.2019 року.
Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи з вищевикладеного заявник повинен був усунути недоліки у строк до 11.11.2019 року включно.
Враховуючи визначені Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового, суд вважає, що у заявника було достатньо часу на виконання вимог ухвали суду від 28.10.2019, однак останній їх не виконав.
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У відповідності до частин 6, 7 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
З огляду на те, що заявником не усунуто недоліків позовної заяви у визначений судом строк, суд, керуючись частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку про необхідність повернення Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації даної позовної заяви з додатками.
Керуючись статтями 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-
1. Позовну заяву Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації вважати неподаною та повернути заявникові.
2. Звернути увагу заявника, що згідно з положеннями частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (21.11.2019) та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення її повного тексту шляхом подання у відповідності до пункту 17.5 частини 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва.
Додаток на адресу заявника: позовна заява з доданими до неї документами на 25 арк., конверт.
Суддя В.С. Ломака