ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
м. Київ
22.11.2019Справа № 910/15179/19
Суддя Бондаренко Г.П., розглянувши
Позовну заяву Релігійної організації «КИЇВСЬКА ПАТРІАРХІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ» (Київська патріархія УПЦ КП) (01004, м. Київ, Шевченківський район, вул. Пушкінська, будинок 36)
До: 1) Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г; ідентифікаційний код: 00032129) та Філії-Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 27.; ідентифікаційний код: 09322277)
Про стягнення 2 134 783, 32 грн
Релігійна організація «КИЇВСЬКА ПАТРІАРХІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ» (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» та Філії-Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» про стягнення боргу у розмірі 2 134 783, 32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку відповідачів договору про обслуговування поточного банківського рахунку та договору про обслуговування депозитного валютного банківського рахунку Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України».
У зв'язку з цим позивач просить:
- солідарно стягнути з відповідачів боргу у розмірі 77 239, 76 грн, що виник в результаті невиконання договору про обслуговування поточного банківського рахунку;
- солідарно стягнути з відповідачів боргу у розмірі 2 057 543, 56 грн, що виник в результат невиконання договору про обслуговування депозитного банківського рахунку;
Також позивач просить стягнути з відповідачів судові витрати. Крім того, разом з позовною заявою позивач подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
06.11.2019 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановив позивачеві строк на усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом: 1) надання доказів сплати судового збору у встановленому розмірі; 2) надання суду належних доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви з переліком долучених до неї додатків у встановленому законом порядку; 3) визначитися із суб'єктним складом сторін; 4) подання до суду письмової заяви з доданням до неї доказів, які зазначені у додатках до позовної заяви та якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України; 5) обґрунтування наявності підстав для об'єднання позовних вимог; 6) подання до суду актуального (станом на 06.11.2019) витягу з ЄДРПОУ на позивача; 7) надання документів, що підтверджують повноваження Неоніли Ткаченко діяти за дорученням та від імені позивача.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 про залишення позовної заяви без руху позивач отримав 12.11.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.
13.11.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача на виконання вимог пункту 6 частини 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 06.11.2019, до якої було додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичний осіб та фізичних осіб підприємців на позивача станом на 06.11.2019.
18.11.2019 від позивача надійшла ухвала про усунення недоліків позовної заяви.
Суд, розглянувши матеріали справи, зазначає наступне.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 позивача було зобов'язано надати належні докази надсилання відповідачам копії позовної заяви з переліком долучених до неї додатків у встановленому законом порядку.
Зокрема в ухвалі Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 про залишення позовної заяви без руху Суд звертав увагу позивача на Постанову Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 «Про затвердження Правил надання поштового зв'язку». Так, судом було зазначено, що належними доказами надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу є оригінал опису вкладення у цінний лист, чеки (квитанції) поштового відділення, а саме фіскальний чек, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку та службовий чек (накладна), який містить номер поштового відправлення, адресу відправника та одержувача, дату операції (надання послуг), інформацію про відправлення та підтвердження з підписом відправника, що інформація, зазначена у накладній правильна.
Натомість позивач до заяви на усунення недоліків додав копії опису вкладення, фіскального та службового чеків, що не може бути належним доказом відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачам (відповідно до п. 61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України).
В позовній заяві було зазначено, що позивач надасть суду докази направлення позовної заяви з додатками відповідачам будуть надані на вимогу суду, проте у заяві на усунення недоліків вимогу суду про надання належних доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу не було виконано.
Пунктом 7 частини 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 про залишення позовної заяви без руху було зазначено про необхідність надання документів, що підтверджують повноваження Неоніли Ткаченко діяти за дорученням та від імені позивача, оскільки остання підписувала попередній розрахунок судових витрат та заяву про звільнення від сплати судового збору (подані разом з позовною заявою). Також, Суд зобов'язав позивача подати до суду письмову заяву з доданням до неї доказів, які зазначені у додатках до позовної заяви та якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Суд зазначає, що до заяви на усунення недоліків позивач надав копії документів, долучених до позовної заяви, в тому числі довіреність на Неоніли Ткаченко (керівника юридичного відділу релігійної організації «КИЇВСЬКА ПАТРІАРХІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ», проте дані документи не засвідчені відповідно до вимог, встановлених законодавством. Так, на поданих документах відсутні дані про особу (прізвище ініціали, посаду та дату засвідчення відповідних копій)
За приписами пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Суд ще раз звертає увагу позивача на встановлений порядок засвідчення копії документів. Так, відповідно до пункті 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: - зі слів "Згідно з оригіналом, - назви посади, - особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, - дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису"
Відповідно копії письмових (електронних) доказів, які не засвідчені відповідно до вимог, встановлених законодавством, не можуть вважатися належними доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17 Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі.
Копія довіреності на керівника юридичного відділу релігійної організації «КИЇВСЬКА ПАТРІАРХІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ» Неонілу Ткаченко № б/н від 04.09.2019 не засвідчена відповідно до вимог законодавства.
Суд зазначає, що у статтях 34, 38 Закону України «Про нотаріат» йдеться про те, що до повноважень нотаріусів та інших осіб, які уповноважені на вчинення нотаріальних дій, належить засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них.
Підпунктом 2.2 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.
Повноваження представника, відповідно до положень статті 60 Господарського процесуального кодексу України, можуть також бути підтверджені копією довіреності, яка засвідчена підписом судді (при наданні судді оригіналу вказаного документа).
Таким чином, подана копія довіреності № б/н від 04.09.2019 викликає у суду сумніви щодо відповідності оригіналу.
Щодо підстав об'єднання вимог у даній справі, а саме про стягнення боргу у розмірі 77 239, 76 грн, що виник в результаті невиконання договору про обслуговування поточного банківського рахунку та стягнення бору з відповідачів боргу у розмірі 2 057 543, 56 грн, що виник в результат невиконання договору про обслуговування депозитного банківського рахунку Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відповідно до пп. 3.6 п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді.
Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву. Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.
Суд зазначає, що договір про обслуговування поточного рахунку та договору про обслуговування депозитного валютного банківського рахунку є самостійними договорами.
Суд ще раз наголошує, що під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо кожного договору окремо; необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, щодо стягнення заборгованості за кожним із договорів. Так, при розгляді заявлених позовних вимог суд повинен окремо надавати оцінку обставинам, які відбулися при виконанні договорів.
Згідно інформації витягу з Єдиного державного реєстру юридичний осіб та фізичних осіб підприємців на позивача станом на 06.11.2019 голова комісії з припинення - Яременко О.В., повноваження підписанта та керівника Релігійної організації «КИЇВСЬКА ПАТРІАРХІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ» ОСОБА_1 перейшли до комісії з припинення РО «Київська Патріархія УПЦ КП» з 29.07.2019 (відповідно до частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України).
З огляду на те, що позовна заява та заява на усунення недоліків були підписані, що ОСОБА_1 , Суд дійшов висновку, що вони підписані особою, яка не має повноважень щодо підписання таких заяв.
Отже, враховуючи вищевикладене Суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню, оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви частково.
Згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи якщо, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (п.1); порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України (2).
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Релігійної організації «КИЇВСЬКА ПАТРІАРХІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ» (Київська патріархія УПЦ КП) повернути без розгляду.
2. Згідно частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 22.11.2019 та може бути оскаржена у порядку, встановленому статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Бондаренко Г.П.