22.11.2019 року м. Дніпро Справа № 904/3376/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач)
розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019р. (суддя Манько Г.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 04.10.2019р.) у справі
за позовом Приватного підприємство "Дніпромонтаж"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"
про стягнення 909 324 грн. 72 коп.
Приватне підприємство "Дніпромонтаж" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" суми основного боргу за виконані роботи у розмірі 804 123 грн. 72 коп., інфляційних втрат 83 126 грн. 15 коп., 3% річних 22 074 грн. 85 коп. та судового збору.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019р. позов задоволено повністю - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" на користь Приватного підприємство "Дніпромонтаж" суму основного боргу за виконані роботи у розмірі 804 123 грн. 72 коп., інфляційні втрати 83 126 грн. 15 коп., 3% річних 22 074 грн. 85 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 грн., судовий збір в сумі 13 639 грн. 87 коп.
Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В апеляційній скарзі скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 01.10.2019р., повний текст рішення складено 04.10.2019р., отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 24.10.2019р..
Копію оскаржуваного рішення направлено учасникам справи 04.10.2019р., про що свідчить відповідна відмітка канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області на зворотньому боці останнього аркушу рішення.
Апеляційну скаргу подано до суду 13.11.2019р., про що свідчить відбиток штампу Господарського суду Дніпропетровської області на першому аркуші апеляційної скарги, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку.
В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019 р. скаржник, зокрема, зазначив, що в судовому засіданні він був відсутній, повний текст оскаржуваного рішення у даній справі не отримане відповідачем, про його зміст апелянту стало відомо після ознайомлення з матеріалами справи лише 08.11.2019р.
Згідно ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними.
За змістом ст. 119 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Отже, в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин такого пропуску.
Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки на апеляційне оскарження, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
Доводи апелянта про неможливість відповідача брати участь у судових засіданнях для надання своїх зауважень та пояснень щодо обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, відхилення судом першої інстанції клопотань відповідача про відкладення розгляду справи, та неотримання відповідачем оскаржуваного рішення місцевого господарського суду від 01.10.2019р., суд не бере до уваги з огляду на наступне.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2019 р. у справі №904/3376/19 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання було призначено на 03.09.2019 р.
Представник відповідача в підготовче засідання 03.09.2019р. не з'явився, надав клопотання про перенесення судового засідання ( а.с. 67-68).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2019р., за письмовим клопотанням відповідача, підготовче засідання було відкладено на 17.09.2019р.
Представник відповідача в підготовче засідання 17.09.2019р. не з'явився, надав клопотання про перенесення судового засідання ( а.с. 76-77).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2019р., було закрито підготовче провадження. Справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 01.10.2019р.
30.09.2019р., представник відповідача, подав клопотання, в якому знову просив суд відкласти судовий розгляд справи, призначений на 01.10.2019р. ( а.с. 97-98).
Таким чином, матеріали справи свідчать, що судом першої інстанції, за клопотанням відповідача, було двічі відкладено розгляд справи, та про судове засідання, призначене на 01.10.2019р. відповідач був повідомлений належним чином, з огляду на подання ним в черговий раз клопотання про відкладення розгляду справи.
Слід також зазначити, що Скаржник не був позбавлений можливості ознайомитися з рухом справи у спорі за його участю та з прийнятим за результатом судового вирішення цього спору процесуальним рішенням, оскільки інформація про призначення судових засідань є відкритою, її можна отримати як на сайті в мережі інтернет (http://court.gov.ua/fair/), так і в інформаційному центрі суду. Усі процесуальні документи суду наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/).
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення суду від 01.10.2019 р. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84727181) надіслано судом 04.10.2019р., зареєстровано 04.10.2019р. та оприлюднено 07.10.2019 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Скаржником не наведено та судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а також факту ухвалення судом першої інстанції рішення про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника, що унеможливило б скаржнику звернутись із апеляційною скаргою у строки, встановленні статтею 256 ГПК України. Таким чином, відповідна можливість залежала виключно від волевиявлення скаржника (мала суб'єктивний характер).
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні від 03.04.2008 р., у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне провадження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989р., у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007р., та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003р.).
Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989р.).
Доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
З огляду на викладене, судова колегія, у даному випадку не вбачає поважних підстав для відновлення процесуального строку.
Частинами 3 ст. 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" залишити без руху на підставі ст. 260 Господарського процесуального кодексу України та встановити десятиденний строк з дня вручення рішення скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги, а саме для: надання заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших поважних причин такого пропуску.
При цьому суд вважає необхідним роз'яснити заявникові, що відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2019р.у справі № 904/3376/19 без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме: надати суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших поважних причин такого пропуску.
Роз'яснити скаржнику, що якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду не буде подано в зазначений строк суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв