ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
21 листопада 2019 року Справа № 902/620/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Юрчук М.І.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
позивача: представник не з'явився
відповідача: представник не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Центрального Військового Клінічного Санаторія "Хмільник" Міністерства оборони України
на рішення господарського суду Вінницької області, ухвалене 27.08.2019р., повне рішення складено 05.09.2019р.
у справі № 902/620/19
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА"
до: Центрального Військового Клінічного Санаторія "Хмільник" Міністерства оборони України
про стягнення 75544,66 грн.
В липні 2019 року Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Центрального Військового Клінічного Санаторію «Хмільник» Міністерства оборони України про стягнення 75 544,66 грн. страхового відшкодування.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що позивачем в наслідок страхового випадку на виконання умов Договору добровільного страхування № 3400285 від 11.04.2017 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Універсальне агентство «ПРО-ФАРМА», було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 75 544,66 грн., а тому, враховуючи вимоги ст.27 Закону України «Про страхування», до ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» перейшло право вимоги відшкодування вказаних коштів за рахунок ЦВКС «Хмільник» Міністерства оборони України, адже вина водія - ОСОБА_1 , який на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах із відповідачем, підтверджена постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 21.05.2018 року у справі № 149/854/18 /а.с. 3-8/.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.08.2019 року у справі № 902/620/19, позов Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» до Центрального Військового Клінічного Санаторію «Хмільник» Міністерства оборони України про стягнення 75 544,66 грн. задоволено повністю.
Стягнуто з Центрального Військового Клінічного Санаторію «Хмільник» Міністерства оборони України на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 75 544,66 грн. та 960,50 грн. витрат зі сплати судового збору.
Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки відповідачем не надано доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь позивача, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі виплаченого відшкодування є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в порядку положень ст.ст.993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування».
Крім того, встановивши, що відповідачем позов визнаний до початку розгляду справи по суті, місцевий господарський суд, керуючись положеннями ч.1 ст.130 ГПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивачам 50 % сплаченого ним судового збору /а.с. 94-98/.
Відповідач Центральний Військовий Клінічний Санаторій «Хмільник» Міністерства оборони України, не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 27.08.2019 року у справі № 902/620/19 скасувати в повному обсязі і передати справу на новий розгляд.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає:
- до початку розгляду даної справи, було подано розрахунок вартості пошкодженого автомобільного транспорту, що виконаний фізичною особою-підприємцем та який значно збільшив його вартість, оскільки не оснований та не відповідає розрахунку, виконаному на підставі Методики визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 року зі змінами;
- при прийнятті спірного рішення не було проведено авто-технічної експертизи для визначення всіх складових дорожньо-транспортної пригоди та відповідно встановлення усіх обставин даної справи;
- місцевим господарським судом не було проаналізовано адвокатський запит від 11.02.2019 року та надання на нього відповіді ПАТ УАСК «АСКА», що забезпечило не вірний розрахунок шкоди.
Таким чином, на думку скаржника, рішення господарського суду Вінницької області від 27.08.2019 року у справі № 902/620/19 є таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, за неповного встановлення обставин, що мають значення для справи, відтак підлягає до скасування /а.с. 115-117/.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Центрального Військового Клінічного Санаторія «Хмільник» Міністерства оборони України на рішення господарського суду Вінницької області від 27.08.2019 року у справі № 902/620/19, розгляд справи призначено на 13.11.2019 року об 11:00 год. /а.с. 126-127/.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 року, у зв'язку з відрядженням головуючого судді Крейбух О.Г. змінено дату судового засідання шляхом виправлення описки, зокрема призначено справу № 902/620/19 до розгляду на 20.11.2019 року об 11:00 год. /а.с. 137-138/.
05.11.2019 року ПрАТ «Українська страхова компанія «АСКА» подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. № 36672/19 від 05.11.2019 року), в якому позивач заперечує проти апеляційної скарги Центрального Військового Клінічного Санаторія «Хмільник» /а.с.145-149/.
11.11.2019 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ПрАТ «Українська страхова компанія «АСКА» надійшла заява вих. № 762-15/2 від 02.11.2019 року, у якій позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить розгляд даної справи здійснювати без участі його повноважного представника /а.с. 132/.
12.11.2019 року на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Центрального Військового Клінічного Санаторія «Хмільник» надійшло клопотання вих. № 980 від 12.11.2019 року, у якому відповідач підтримує доводи та вимоги апеляційної скарги та просить розгляд даної справи також здійснювати без участі його повноважного представника /а.с. 135-136/.
В призначене судове засідання 20.11.2019 року позивач та відповідач явку повноважних представників не забезпечили. Судом встановлено, що згідно наявних в матеріалах справи клопотань сторін, останні просили здійснювати розгляд даної справи без участі їхніх представників.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що ухвалою суду від 04.11.2019 року явка представників сторін в судове засідання 20.11.2019 року обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача та відповідача, оскільки їх не явка не перешкоджає перегляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд
11.04.2017 року між ПрАТ «УАСК АСКА» (надалі - позивач) та ТОВ «Універсальне агентство «ПРО-ФАРМА» (надалі - потерпілий) укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів № 3400285, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Шкода», державний номер НОМЕР_1 (надалі - автомобіль потерпілого) /а.с. 13-21/.
Відповідно до постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 21.05.2018 року у справі № 149/854/18 (провадження № 3/149/290/18), 11.04.2018 року о 13:15 год. по вул.Монастирська в м.Хмільник, Маслаков В.О., який працює водієм ЦВКС «Хмільник», керуючи автомобілем УАЗ НОМЕР_2 державний номерний знак НОМЕР_3 під час вибору безпечної швидкості не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу та, не дотримавшись безпечної дистанції, допустив зіткнення з автомобілем «Шкода» державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення /а.с. 22/.
12.04.2018 року ТОВ «Універсальне агентство «ПРО-ФАРМА» звернулось до ПрАТ «УАСК АСКА» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за Договором добровільного страхування транспортного засобу № 3400285 /а.с.65/.
Згідно з актом огляду технічного стану транспортного засобу № 04-18-МО71 від 12.04.2018 року оцінювачем ФОП Довбня М.Ю. у присутності представника власника транспортного засобу ОСОБА_2 проведено огляд та встановлено перелік пошкоджень транспортного засобу легкового автомобіля «Шкода» д.н.з. АТІ 4534 СХ /а.с. 30-31/.
Згідно з рахунком фактурою № ДПС-18-289 від 13.04.2018 року, який виставлено ДП «Автотрейдінг-Вінниця» (особа, що здійснювала ремонт пошкодженого автомобіля «Шкода»), вартість ремонту складає 76 494,66 грн. /а.с. 60/.
Відповідно до звіту про оцінку № 04-18-М071 від 26.04.2018 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 76 722,04 грн. (включаючи ПДВ на ремонтні роботи, запасні частини, матеріали фарбування) /а.с. 23/.
17.05.2018 року ТОВ «Універсальне агентство «ПРО-ФАРМА» звернулось до ПрАТ «УАСК АСКА» із заявою про перерахування суми страхового відшкодування з обставин, що сталися 11.04.2018 року на СТО ДП «Автотрейдінг-Вінниця» /а.с. 70/.
17.05.2018 року ПрАТ «УАСК АСКА» підписано страховий акт № 6796/10, відповідно до якого отримувачем коштів є ДП «Автотрейдінг-Вінниця» (особа, що здійснювала ремонт пошкодженого автомобіля «Шкода») /а.с. 64/.
На виконання Договору добровільного страхування транспортних засобів № 3400285 від 11.04.2017 року, ПрАТ «УАСК АСКА» згідно з актом виконаних робіт № ДПТО1802803 від 31.07.2018 року /а.с.61-62/ перерахувало ДП «Автотрейдінг-Вінниця», як особі, що здійснювала ремонт пошкодженого автомобіля «Шкода», який належить ТОВ «Універсальне агентство «ПРО-ФАРМА» суму у розмірі 75 544,66 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 7119 від 04.06.2018 року, № 7118 від 05.06.2018 року, № 7025 від 12.06.2018 року /а.с. 71-73/.
Таким чином, позивач ПрАТ «УАСК АСКА» виконав свої зобов'язання перед страхувальником згідно з умовами Договору. Здійснивши виплату страхового відшкодування, позивач набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
23.01.2019 року ПрАТ «УАСК АСКА» надіслало ЦВКС «Хмільник» претензію № 52/15/2 щодо відшкодування виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу /а.с. 74-75/.
Проте відповідач в добровільному порядку не відшкодував заподіяний збиток, у зв'язку із чим ПрАТ «УАСК АСКА» звернулось із позовом до суду про стягнення в судовому порядку 75 544,66 грн.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.16 Закону України «Про страхування», яка кореспондується зі статтею 979 ЦК України, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно з ст.8 Закону України «Про страхування», страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно з п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування», до обов'язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування», зокрема, передбачено, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Судом встановлено, що автомобіль «Шкода» державний номерний знак НОМЕР_1 11.04.2018 року потрапив у ДТП, що підтверджується постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 21.05.2018 року у справі № 149/854/18 та довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 3018102080631144 /а.с. 68-69/, тому у відповідності до умов Договору добровільного страхування № 3400285 від 11.04.2017 року, укладеного між ПрАТ «УАСК АСКА» та ТОВ «Універсальне агентство «ПРО-ФАРМА», настав страховий випадок.
ПрАТ «УАСК АСКА» на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування № 3400285, на підставі заяви страхувальника ТОВ «Універсальне агентство «ПРО-ФАРМА» перераховано страхове відшкодування на загальну суму 75 544,66 грн. СТО ДП «Автотрейдінг-Вінниця» (особа, що здійснювала ремонт пошкодженого автомобіля «Шкода»).
Згідно зі ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За положеннями ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
За змістом ст.ст.512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наведеного слідує, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, за положеннями ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 ЦК України, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з приписами ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Тобто, нормами ч.2 ст.1187 ЦК України визначено особливого суб'єкта, що несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, яким є його законний володілець.
Відповідно до ст.1172 ЦК України, юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Враховуючи наведене вище, встановлення постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 21.05.2018 року у справі № 149/854/18 та довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 3018102080631144 про дорожньо-транспортну пригоду вини водія ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, який перебував у трудових відносинах із відповідачем ЦВКС «Хмільник», місцевий господарський суду дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та стягнення з Центрального Військового Клінічного Санаторію «Хмільник» суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 75 544,66 грн.
При цьому посилання скаржника на те, що розрахунок вартості пошкодженого автомобільного транспорту значно завищений, оскільки виконаний некомпетентною фізичною особою підприємцем та не відповідає розрахунку, виконанному згідно з Методикою визначення середньо ринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18.02.2016 року зі змінами, а також те що судом не була проведена авто-технічна експертиза у даній справі, судом апеляційної інстанції оцінюється критично.
Так, зі змісту звіту № 04-18-М071 від 26.04.2018 року про незалежну оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу «Шкода» д.н.з. НОМЕР_1 , який виконувався ФОП Довбня М.Ю. вбачається, що останній має кваліфікацію оцінювача за напрямком Оцінка об'єктів у матеріальній формі та спеціалізаціями в межах напрямку 1.3 оцінка дорожніх транспортних засобів, Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № 3803 від 17.09.2005 року, Свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 11575 від 18.10.2013 року, Свідоцтво про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 334-ПК від 06.11.2017 року, Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 1116/17 від 22.11.2017 року, терміном дії до 22.11.2020 року.
В свою чергу, у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 року у справі № 924/675/17, Касаційний господарський суд дійшов висновку, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Судом встановлено, що позивач документально підтвердив розмір і оплату проведеного ремонту автомобіля, вартість якого визначена виконавцем робіт (СТО) ДП «Автотрейдінг-Вінниця». Наведеним спростовуються доводи апелянта щодо проведення авто-товарознавчої експертизи з визначення дійсного розміру шкоди, заподіяного власнику транспортного засобу.
Апелянт стверджує, що судом першої інстанції не було проаналізовано адвокатський запит та надання на нього відповіді ПрАТ «УАСК АСКА», натомість позивач у відповідь на адвокатський запит за вх. № 464 від 15.03.2019 року, листом № 434-15/2 від 07.06.2019 надав запитувану інформацію із долученим пакетом документів, включаючи копію Договору страхування № 3400285 від 11.04.2017 року, копію постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 21.05.2018 року, копію звіту № 04-18-М071 від 26.04.2018 року, копію рахунки фактури № ДПС -18289 від 13.04.2018 року, копію розрахунку страхового відшкодування, копію страхового акту № 6796/10 від 17.05.2018 року, копію заяви потерпілого, копію довідки про ДТП, копію заяви від 17.05.2018 року та копії платіжних доручень з виплати страхового відшкодування /а.с. 76-77/. Отже, такі твердження апелянта не підтверджені належними доказами у справі, а тому відхиляються апеляційним судом за безпідставністю.
При цьому, апеляційним судом враховується, що позов відповідачем в порядку ст.191 ГПК України визнається, про що свідчить заява від 27.08.2019 року, яка подавалася до суду першої інстанції представником відповідача ЦВКС «Хмільник» - адвокатом Гайворонським Р.В. /а.с. 90/, що в подальшому виключає будь-які сумніви щодо заявленої позивачем суми до стягнення з страхового відшкодування в порядку регресу. При цьому адвокат Гайворонський Р.В. діяв на підставі довіреності вих.№ 109 від 11.02.2019, згідно з якою адвокату надано право визнавати позов у порядку, передбаченому ГПК України.
Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення господарського суду Вінницької області від 27.08.2019 року у справі № 902/620/19 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладається на відповідача.
Відповідно до част.4 ст.240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до част.5 ст.240 ГПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Поскільки в судове засідання, призначене на 20.11.2019, сторони не з'явилися, тому з урахуванням положень ч.ч.4, 5 ст. 240 ГПК України датою прийняття постанови у даній справі є дата складення повної постанови.
Керуючись ч.ч.4, 5 ст.240 ст.ст.269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Центрального Військового Клінічного Санаторія "Хмільник" Міністерства оборони України на рішення господарського суду Вінницької області від 27.08.2019р. у справі № 902/620/19 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Вінницької області від 27.08.2019р. у справі № 902/620/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Справу № 902/620/19 повернути господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "21" листопада 2019 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Юрчук М.І.