проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"20" листопада 2019 р. Справа № 917/903/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді суддів: За участю секретаря судового засідання: За участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Чернота Л. Ф. Білецька А. М., Медуниця О. Є. Телеснюк І.В. Близнюк І.В. (адвокат), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1408 від 18.06.2014, видане радою адвокатів або КДКА Полтавської області. Посвідчення адвоката №1408, видане 12.03.2019 р. Ордер Серія ПТ 157882 від 20.11.19 Сперкач І.О. - довіреність №18-503 від 19.12.2017
розглянувши апеляційну скаргу (вх.№3190П/3)Фізичної особи-підприємця Змаги Галини Сергіївни, смт. Семенівка, Семенівський район, Полтавська область
на рішення Господарського суду Полтавської області
від10.09.2019 року (повне рішення складено 12.09.2019 року)
у справі за позовом до про №917/903/19 (суддя - О. С. Мацко) Фізичної особи-підприємця Змаги Галини Сергіївни, смт. Семенівка, Семенівський район, Полтавська область Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м. Київ повернення майна та стягнення 27 703,22 грн. неустойки
У червні 2019 року Фізична особа-підприємець Змага Галина Сергіївна звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про зобов'язання відповідача повернути за актом приймання-передачі нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 25,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська обл., смт. Семенівка, вул. Шевченка, буд. № 26/67, на першому поверсі, та стягнення 27 703,22 грн. неустойки за користування річчю за час прострочення.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.06.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; визнано справу малозначною на підставі ч.5 ст.12 ГПК України; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
05.07.2019 року від відповідача до суду надійшло клопотання №03-16/5060 від 02.07.2019 р. (вх. № 6959) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.07.2019 року вказане клопотання відповідача судом задоволено, вирішено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення норм чинного законодавства та умов договору оренди №2323 від 30.12.2016 р. не повернув орендоване приміщення після закінчення строку дії вказаного договору.
Відповідач, в свою чергу, у відзиві на позовну заяву №03-16/5033 від 02.07.2019 р. (вх. № 6958 від 05.07.2019 р.) заперечує проти вимог позивача, посилаючись на те, що у зв'язку з відмовою позивача від прийняття орендованого майна ПрАТ «СК «Провідна» склало акт повернення вказаного майна та направило його на адресу ФОП Змаги Г.С., виконавши, таким чином, вимоги ст. 785, ст.795 Цивільного кодексу України та договору оренди № 2323 від 30.12.2016 р.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 10.09.2019 у справі №917/903/19 (повний текст рішення складено та підписано 12.09.2019 р.) позовні вимоги про стягнення 27 703,22 грн. задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Провідна" на користь Фізичної особи-підприємця Змаги Галини Сергіївни - 4 617,51 грн. неустойки. В іншій частині вимог про стягнення неустойки - відмовлено. У задоволенні вимоги про зобов'язання повернути нерухоме майно з оренди відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Провідна" в дохід Державного бюджету України - 320,19 грн. судового збору.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що умовами договору №2323 від 30.12.2016 р. встановлено, що відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання за договором оренди нерухомого майна №2323 від 30.12.2016 р.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Змага Галина Сергіївна, смт. Семенівка, Семенівський район, Полтавська область 10.10.2019 року звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 10.10.2019 року, в якій просить суд:
1) прийняти апеляційну скаргу;
2) поновити строк для подачі апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України та відкрити апеляційне провадження;
3) рішення Господарського суду Полтавської області від 10.09.2019 року у справі №917/903/19 в частині відмови у задоволенні вимоги про зобов'язання повернути нерухоме майно та в частині відмови у стягненні у повному обсязі неустойки за користування річчю за час прострочення - скасувати. Прийняти нове рішення у відповідній частині, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі:
- зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137) повернути Фізичній особі-підприємцю Змазі Галині Сергіївні ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за актом приймання-передачі нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 25,5 м2, а саме: приміщення №2-8 площею 9,1 м2, приміщення №2-7 площею 8,1 м2 та приміщення №2-9 площею 8,3 м2, яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., смт. Семенівка, вул. Шевченка, буд. №26/67, на першому поверсі;
- стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137) на користь Фізичної особи-підприємця Змаги Галини Сергіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 27 703,22 грн. неустойки за користування річчю за час прострочення;
4) вирішити питання про розподіл судових витрат.
Апелянт вважає, що прийняте судове рішення ухвалене при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду фактичним обставинам справи, недоведеністю обставин, які мають значення для справи та містить порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення неправильного по суті рішення в частині повернення майна та стягнення неустойки у повному обсязі.
Позивач відзначає, що фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акту приймання передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря. Вказує, що сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вини повинні узгодити та викласти у договорі оренди.
Окрім того, п. 5.5 договору встановлює, що орендар у зв'язку з закінченням строку дії договору, так і при достроковому розірванню договору повинен повернути, а орендодавець прийняте орендоване нерухоме майно за актом прийому-передачі нерухомого майна в справному стані. З урахуванням нормального зносу. Але скаржник, акцентує увагу суду апеляційної інстанції, що при розгляді в суді першої інстанції зазначений висновок судом встановлений не був.
Позивач вважає, що як договором, так і чинним законодавством встановлено порядок передачі та повернення майна з оренди. Ці події відбуваються шляхом підписання акту-приймання передачі. Відзначає, що судом було залишено поза увагою, що при передачі майна сторонами 03 січня 2017 було підписано двохсторонній акт передачі майна, що фактично свідчить про визначення сторонам форми та змісту такого акту, що в даному акті мають бути відображені недоліки майна, які встановлені двома сторонами угоди, що акт підписується сторонами договору, як того вимагає положення статті 795 ЦК.
Апелянт наполягає, що судом першої інстанції зроблено взаємовиключний висновок, що акт не містить місця для підпису орендодавця, в той же самий час, зазначив про те, що підписаний акт, або акт від 05.02.2019 із зауваженнями чи відмовою від підпису не був повернутий орендарю.
Крім того, позивач зазначає, що судом було помилково застосовано статтю 795 ЦК України в частині встановлення виконання відповідачем обов'язку щодо повернення нерухомого майна з оренди, не встановлено обставини, що мають значення для справи та надано помилковий висновок обставинам, які були встановлені, що призвело до неправомірної відмови у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача повернути майно з оренди.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019 року визначено колегію у складі: Чернота Л. Ф. - головуючий суддя (доповідач), судді: Білецька А. М., Медуниця О. Є.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 року Фізичній особі-підприємцю Змазі Галині Сергіївні, смт. Семенівка, Семенівський район, Полтавська область поновлено пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 10.09.2019 року (повне рішення складено 12.09.2019 року) у справі №917/903/19; відкрито апеляційне провадження у справі №917/903/19 та встановлено Відповідачу строк до 06.11.2019 року включно для надання суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копій та доданих до нього документів іншій стороні у справі; зупинено дію рішення Господарського суду Полтавської області від 10.09.2019 року (повне рішення складено 12.09.2019 року) у справі №917/903/19.
04.11.2019 року (згідно з відбитком календарного штемпеля відділення поштового зв'язку) Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна", м. Київ направило Східному апеляційному господарському суду відзив №03-16/7583, б/д на апеляційну скаргу з додатками, який надійшов до канцелярії суду 07.11.2019 року.
Також, відповідачем подано клопотання №03-16/7584 від 04.11.2019 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Після повідомлення головуючим суддею (доповідачем) про закінчення проведення підготовчих дій в порядку статті 267 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про можливість призначення апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Змаги Галини Сергіївни, смт. Семенівка, Семенівський район, Полтавська область до розгляду з повідомленням всіх учасників справи на "20" листопада 2019 р. о 14:00 год.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2019 року, керуючись ст.ст. 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що зали для проведення відеоконференції заброньовано іншими судами, клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", м. Київ про участь у судовому засіданні 20.11.2019 року о 14:00 год. у справі №917/903/19 в режимі відеоконференції у приміщенні суду, задоволенню не підлягає.
14.11.2019 року до канцелярії Східного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Змаги Галини Сергіївни, смт. Семенівка, Семенівський район, Полтавська область надійшло клопотання б/н від 11.11.2019 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду. У зазначеному клопотанні позивач просить суд надати йому можливість брати участь у судовому засіданні 20.11.2019 року о 14:00 год. у справі №917/903/19 в режимі відеоконференції в порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України та доручити забезпечити її проведення Крюківському районному суду м. Кременчука.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.11.2019 року, керуючись ст. ст. 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця Змаги Галини Сергіївни, смт. Семенівка, Семенівський район, Полтавська область про участь у судовому засіданні з розгляду справи №917/903/19, який відбудеться 20.11.2019 року о 14-00 год. в залі судового засідання №131, в режимі відеоконференції. Доручено Крюківському районному суду м. Кременчука забезпечити проведення відеоконференції у справі №917/903/19, розгляд якої відбудеться 20.11.2019 року о 14-00 год.
Крім того, 19.11.2019 року проведення відеоконференції у справі №917/903/19, розгляд якої відбудеться 20.11.2019 року о 14-00 год. Учасників справи було повідомлено телефонограмами (а.с.154-155).
В судовому засіданні 20.11.2019 сторони позивача та відповідача підтримали свої позиції по справі, апелянт просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Полтавської області від 10.09.2019 року (повний текст складено та підписано 12.09.2019 у справі №917/903/19 скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги про зобов'язання повернути нерухоме майно та в частині відмови у стягненні у повному обсязі неустойки за користування річчю за час прострочення - скасувати. Прийняти нове рішення у відповідній частині, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі: зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137) повернути Фізичній особі-підприємцю Змазі Галині Сергіївні ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за актом приймання-передачі нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 25,5 м2, а саме: приміщення №2-8 площею 9,1 м2, приміщення №2-7 площею 8,1 м2 та приміщення №2-9 площею 8,3 м2, яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., смт Семенівка, вул. Шевченка, буд. № 26/67, на першому поверсі; стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137) на користь Фізичної особи-підприємця Змаги Галини Сергіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 27 703,22 грн. неустойки за користування річчю за час прострочення; вирішити питання про розподіл судових витрат. Наполягав на тому, що до теперішнього часу ключі від спірного приміщення не повернуті.
Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу. Наголосив, що відповідь на лист позивача від 25.04.2019 року надав 06.05.2019.
Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у режимі відеоконференцзв'язку у відповідності до вимог ст.222 ГПК України. Складено протокол судового засідання у відповідності до вимог ст.223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.
У відповідності до вимог частини 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні 20.11.2019 пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30.12.2016 року Фізичною особою-підприємцем Змагою Галиною Сергіївною та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» укладено договір оренди нерухомого майна № 2323 (а.с. 9-11).
Пунктом 1.1 вказаного договору Орендодавець (ФОП Змага Г.С.) передає Орендареві (ПрАТ «СК «Провідна») в тимчасове володіння і користування частину нежитлового приміщення загальною площею 25,5 кв.м., а саме - приміщення № 2-8 площею 9,1 кв.м. та приміщення № 2-9 площею 8,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., смт. Семенівка, вул. Шевченка, буд. № 26/67, на першому поверсі, у стані, що дозволяє здійснювати його нормальну експлуатацію.
08.06.2016 року сторонами вказаного договору було підписано Акт №1 прийому-передачі нерухомого майна за договором № 2323 від 30.12.2016 р. (а.с. 12).
Відповідно до п. 5.2 договору № 2323 від 30.12.2016 р. в редакції додаткової угоди №1 від 08.12.2017 року вказаний договір укладається на строк з 01.01.2017 р. по 31.12.2018р.
Протягом 10 робочих днів Орендар як у зв'язку із закінченням строку дії договору, так і при достроковому розірванні договору повинен повернути, а Орендодавець - прийняти орендоване нерухоме майно за Актом прийому-передачі нерухомого майна в справному стані, з урахуванням нормального зносу, згідно з п. 5.5 договору.
Із тексту позовної заяви вбачається, що відповідач не повернув орендоване приміщення після закінчення строку дії договору оренди № 2323 від 30.12.2016 р., що стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою про зобов'язання відповідача повернути за актом приймання-передачі нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 25,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська обл., смт. Семенівка, вул. Шевченка, буд. №26/67, на першому поверсі, та стягнення 27 703,22 грн. неустойки за користування річчю за час прострочення, що стало підставою звернення з даним позовом.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
У даному випадку, сторонами договору оренди нерухомого майна №2323 від 30.12.2016 р. узгоджено, що вказаний договір укладається на строк до 31.12.2018 р.
Приписами статті 764 ЦК України унормовано, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Матеріалами справи підтверджено, що 05.12.2018 року позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» з листом від 05.12.2018 р. (а.с. 14), в якому просив провести поточний ремонт орендованого нерухомого майна та повернути його орендодавцю.
У подальшому, 11.01.2019 року Фізична особа-підприємець Змага Галина Сергіївна направила на адресу відповідача лист (а.с. 15), в якому повідомляла про припинення дії договору оренди нерухомого майна №2323 від 30.12.2016 р. та зупинення з 16.01.2019 р. послуги з надання нежитлового приміщення в оренду.
Крім того, позивач повідомив відповідача про припинення дії договору оренди нерухомого майна № 2323 від 30.12.2016 р., що свідчить про відсутність згоди сторін на його поновлення на новий строк.
Протягом 10 робочих днів Орендар як у зв'язку з закінченням строку дії договору, так і при достроковому розірванні договору повинен повернути, а Орендодавець - прийняти орендоване нерухоме майно за актом прийому-передачі нерухомого майна в справному стані, з урахуванням нормального зносу, у відповідності до п. 5.5 договору №2323 від 30.12.2016 р., що не суперечить вимогам ст. 785 Цивільного кодексу України.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Отже, у випадку, якщо орендар не повернув орендодавцеві орендоване за відповідним договором майно у разі закінчення строку, на який його було укладено, це є порушенням зобов'язання орендаря з повернення об'єкта оренди орендодавцеві.
Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Таким чином, неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин. Для притягнення наймача, який порушив зобов'язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Водночас, за змістом абзацу 2 частини 1 статті 614 ЦК України обов'язок доказування невинуватості особи, яка порушила зобов'язання, покладається саме на цю особу.
Судом першої інстанції під час з'ясування факту наявності вини орендаря у простроченні повернення орендованого майна, правомірно встановлено, що відповідач вжив всіх залежних від нього заходів для своєчасного повернення майна з оренди та виконання умов договору. А саме, 31.01.2019 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» звернулось до Фізичної особи-підприємця Змаги Галина Сергіївна з листом №11-14/913, у якому просило позивача з'явитись 05.02.2019 року за адресою місцезнаходження орендованого майна для прийняття приміщення з оренди та підписання Акту прийому-передачі нерухомого майна.
Позивач отримав вказаний лист лише 06.02.2019 року, що підтверджується відповіддю АТ «Укрпошта» на запит позивача (а.с. 48), а тому об'єктивно не мав можливості з'явитися за вищезазначеною адресою для підписання Акту прийому-передачі нерухомого майна.
Із матеріалів справи вбачається, що 05.02.2019 року відповідачем було складено в односторонньому порядку Акт.
Вищенаведений Акт відповідачем направлено на адресу ФОП Змаги Г.С. рекомендованим листом від 05.02.2019 р., що отриманий позивачем 09.02.2019 р. (копія повідомлення про вручення поштового відправлення міститься в матеріалах справи, а.с. 33). Крім того, в Акті також зазначено особу та місце за яким зберігаються ключі від приміщення. В подальшому, як вбачається з повідомлень сторін, ключі були повернуті позивачу поштою (31.05.2019 р.).
Судом першої інстанції обґрунтовано враховано, що чинне законодавство не встановлює чітких вимог щодо форми акту; крім того, сторони у договорі не встановили вимог до його форми та змісту. Само по собі відсутність місця для підпису орендодавця не нівелює його змісту.
Орендодавцем Акт отриманий 09.02.2019 р., повернутий з зауваженнями чи мотивами відмови від підписання не було. Тому, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про можливість оцінити та прийняти даний Акт, як належний доказ повернення майна з оренди за Договором оренди нерухомого майна №2323 від 30.12.2016 р.
Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що посилання позивача на обставини, що після 09.02.2019 р. орендар користувався майном, є необґрунтованими та недоведеними.
Позивач посилається на лист від 25.04.2019 року (а.с.16 зворотня сторона), який направлений на адресу відповідача (тіє ї ж дати) щодо вимоги складання Акту прийому-передачі приміщення. Відповідачем направлено відповідь та зазначено що ним виконано умови договору.
Будь-якого реагування, претензій, відповідей, заперечень, тощо стосовно акту отриманого позивачем 09.02.2019 року в матеріалах не має. А тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в період з 09.02.2019 до 25.04.2019 позивачем жодних дій не вживалось щодо повернення майна.
З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині повернення за актом приймання-передачі нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 25,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Полтавська обл., смт. Семенівка, вул. Шевченка , буд . № 26 /67, на першому поверсі, оскільки обов'язок був виконаний відповідачем ще до подання позову.
Водночас, умовами договору №2323 від 30.12.2016 р. встановлено, що Орендар повинен повернути орендоване нерухоме майно за актом прийому-передачі нерухомого майна протягом 10 робочих днів з моменту закінчення строку дії договору.
Враховуючи ту обставину, що строк дії договору закінчився 31.12.2018 р., відповідач був зобов'язаний повернути позивачу орендоване майно до 16.01.2019 року включно. Однак, в порушення вказаної норми ПрАТ «СК «Провідна» не повернуло нерухоме майно у встановлені строки, виконавши зазначений обов'язок лише 09.02.2019 року.
Твердження відповідача про те, що договір припинив свою дію з 31.01.2019 р., як це зазначено у листі від 31.01.2019 р. №11-14/913 (а.с.35), є помилковими, оскільки договір припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку, на який був укладений саме 31.12.2018 р.
У зв'язку із цим, місцевий господарський суд здійснив перерахунок неустойки за користування майном в період з 17.01.2019 р. по 08.02.2019 р. (факт виконання обов'язку по поверненню майна 09.02.2019 р.) та дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача в цій частині в сумі 4 617,51 грн.
Посилання позивача на лист від 23.05.2019 р. Семенівського відділення поліції ГУНП в Полтавській області (а.с.17), в якому з його слів було зроблено висновок щодо перебування відповідача в приміщенні, суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв його, як докази по справі, у зв'язку із тим, що не доведено знаходження саме відповідача у зазначеному приміщенні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в господарському процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК). Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем прийнято заходи щодо щодо повернення позивачеві нерухомого майна із оренди при припиненні договору в зв'язку з чим вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача повернути передане в оренду нерухоме майно (приміщення) за адресою: Полтавська обл., смт. Семенівка, вул. Шевченка, буд. 26/67, та стягнути із відповідача неустойку в зв'язку із його неповерненням є безпідставними, такими, що не підтверджуються належними доказами, спростовуються матеріалами справи та не підлягають задоволенню.
Таким чином, викладені позивачем в апеляційній скарзі доводи є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст. ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга позивача - Фізичної особи-підприємця Змаги Галини Сергіївни, смт. Семенівський район, Полтавська область на рішення господарського суду Полтавської області від 10.09.2019 року у справі №917/903/19 задоволенню не підлягає.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Змаги Галини Сергіївни, смт. Семенівський район, Полтавська область на рішення господарського суду Полтавської області від 10.09.2019 року (повний текст рішення складено та підписано 12.09.2019 року) у справі №917/903/19 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 10.09.2019 року (повний текст рішення складено та підписано 12.09.2019 року) у справі №917/903/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 20.11.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частину.
Повний текст постанови складено та підписано 22.11.2019 р.
Головуючий суддя Л.Ф. Чернота
Суддя А.М. Білецька
Суддя О.Є. Медуниця