ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
21 листопада 2019 року м. ОдесаСправа № 916/366/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання: Федорончук Д.О.
за участю представників сторін:
від прокуратури - Лянна О.А. посвідчення № 031420, дата видачі : 19.01.15;
від позивача (Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств) - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28 березня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду
у справі № 916/366/19
за позовом Заступника керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств
до відповідача: Фермерського господарства “ЛИС 07”
про стягнення,
головуючий суддя - Цісельський О.В.
місце прийняття ухвали: Господарський суд Одеської області
Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 21.11.2019р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
13.02.2019 року Заступника керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства “ЛИС 07” про стягнення 417 242,45 грн., з яких: 150 000,00 грн. - основний борг, 215 700,00 грн. - інфляційні, 26 687,66 грн. - 3% річних, 24 854,79 грн. - пеня.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.05.2008р. між Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерського господарства “ЛИС 07” було укладено Договір №2 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, відповідно до умов якого Укрдержфонд підтримки фермерських господарств зобов'язався надавати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі ФГ “ЛИС 07” у сумі 150 000 грн., а ФГ “ЛИС 07” зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним Договором строк. На виконання вимог Договору Укрдержфонд підтримки фермерських господарств перерахував на банківський рахунок ФГ «ЛИС 07» фінансову допомогу у розмірі 150 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2 від 02.06.2008р.
Проте в порушення умов Договору відповідач не виконав умов Договору та до теперішнього часу зі сторони відповідача триває прострочення виконання основного зобов'язання з повернення коштів фінансової допомоги на загальну суму 150 000 грн.
З метою досудового врегулювання спору, Одеське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств направило відповідачу претензію №015/52 від 26.06.2013р. з вимогою повернути позивачу кошти фінансової допомоги у розмірі 150 000 грн., однак вказана претензія залишилась без відповіді.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання, позивачем нараховано пеню у розмірі 24854,79 грн., 3% річних у сумі - 26687,66 грн. та суму інфляційних збитків у розмірі 215700 грн.
Станом на момент подачі позову сума претензійних вимог не перерахована на розрахунковий рахунок позивача.
З метою захисту інтересів держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств прокурор звернувся до суду з даним позовом.
Обґрунтовуючи наявність підстав для його звернення з даним позовом в інтересах позивача прокурор вказував, що така необхідність зумовлена тим, що невиконання зобов'язань по Договору про надання фінансової підтримки ФГ «ЛИС 07» спричинило збитки державі, оскільки позивач є бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки, становлення та розвитку фермерських господарств. Також, неповернення бюджетних коштів відповідачем перешкоджає формуванню Державного бюджету України.
Серед іншого, прокурором в обґрунтування поданого позову зазначено, що згідно з відомостей ЄДР, засновником Українського державного фонду підтримки фермерських господарств є держава в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2019 (суддя Цісельський О.В.) позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 2 ч.1 ст.226 ГПК України (позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано).
Такий висновок суду мотивований тим, що позовна заява прокуратури не містить обґрунтування необхідності звернення до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, оскільки сам лише факт відсутності звернення державної установи - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу - Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо захисту своїх прав та інтересів, пов'язаних із порушенням відповідачем умов укладеного 31.05.2008р. договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству.
Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду,
Заступник прокурора Одеської області звернувся з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу на розгляд до Господарського суду Одеської області.
Доводи та вимоги скаржника ґрунтуються на тому, що оскаржувана ухвала є безпідставною та необґрунтованою, винесена з невірним застосуванням та порушенням норм процесуального права.
Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що участь у цій справі обґрунтована тим, що неповернення бюджетних коштів ФГ «ЛИС 07» перешкоджає формуванню Державного бюджету України, зокрема абз.3 п.3 ст.30 Бюджетного кодексу України формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині кредитування є повернення кредитів, наданих з Державного бюджету України фермерським господарствам.
Неналежне виконання відповідачем вимог договору підриває економічні інтереси держави та виникнення заборгованості перед бюджетом.
На думку прокурора, суд за невірним застосуванням ст.131-1 Конституції України, ст.ст. 53,174 ГПК України, ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» дійшов до неправильного висновку про непідтвердженість підстав для представництва та помилково залишив позов без розгляд на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі № 916/366/19 за апеляційною скаргою заступника прокурора Одеської області.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2019 року призначено розгляд апеляційної скарги заступника прокурора Одеської області на 06 червня 2019 року об 10:00 год.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 зупинено апеляційне провадження у справі №916/366/19 до закінчення перегляду Великою палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.
27.09.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду від заступника прокурора Одеської області надійшло клопотання про поновлення провадження по справі №916/366/19 в якому заступник прокурора просив поновити апеляційне провадження у даній справі, посилаючись на закінчення касаційного перегляду справи №587/430/16-ц та усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №916/366/19.
Листом від 30.09.2019р. заступнику прокурора повідомлено, що станом на 30.09.2019р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст рішення за касаційною скаргою заступника прокурора Сумської області на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 12 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 вересня 2017 року у справі №587/430/16-ц відсутній, а тому відсутні підстави для поновлення провадження по справі №916/366/19.
30.09.2019 року було оприлюднено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц, в зв'язку з чим, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2019р. провадження у справі 916/366/19 було поновлено.
Інші учасники справи своїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзив на апеляційну скаргу не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У судовому засіданні 21.11.2019 року прокурор власну апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.
Представники інших учасників справи в судове засідання не з'явились. Клопотань про відкладення розгляду справу чи інших заяв від зазначених учасників справи не надходило.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час, дату та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а також зважаючи на обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення апеляційного розгляду по суті без участі представників третіх осіб.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи сторони, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції з посиланням на ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначив, що судом у даній справі було досліджено питання наявності чи відсутності підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в особі саме позивача у справі та не встановлено обставин, які перешкоджають захисту прав та інтересів останнього саме належним державним органом, яким як вбачається із тексту позовної заяви є Міністерство аграрної політики та продовольства України, а визначений прокурором в якості позивача Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною установою, яка підпорядковується вищезазначеному Міністерству.
Отже, на думку суду, сам лише факт відсутності звернення державної установи - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу - Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо захисту своїх прав та інтересів, пов'язаних із порушенням відповідачем умов укладеного 31.05.2008р. договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству.
При цьому, судом першої інстанції позовну заяву прокурора залишено без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України
Судова колегія не погоджується з висновком суду про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, виходячи з наступного.
Положення застосованої судом процесуальної норми (п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України) врегульовують питання залишення судом позову без розгляду у випадку, коли позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що визначені ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” підстави здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді, у розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, опосередковують його процесуальну дієздатність, у зв'язку з чим залишення позову без розгляду з підстав передбачених п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України підстав є помилковим.
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву підписано заступником керівника Роздільнянської місцевої прокуратури юристом першого класу - Цивільовим В'ячеславом Валерійовичем, доказів які б свідчили про підписання позову іншою особою, або відсутність повноважень у вказаної особи на підписання позовної заяви, матеріали справи не місять.
Крім того, інформація стосовно керівництва прокуратури Роздільнянської місцевої прокуратури розміщена на сайті прокуратури та є загальновідомою, та вільною для ознайомлення.
Таким чином, позовна заява прокуратури не підлягала залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності передбачених п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України підстав залишення позову без розгляду.
З огляду на процесуальні порушення, допущені судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали, доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, судовою колегією не розглядаються.
Крім того, судова колегія звертає увагу, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2019 року прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року.
В ухвалі судом зазначено, що Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.
Приписами ст. 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Заступника прокурора Одеської області підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 28.03.2019 у справі № 916/366/19 скасуванню з передачею справи для подальшого розгляду до Господарського суду Одеської області.
При цьому, у зв'язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 280-284Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Одеської області - задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Одеської області від « 28» березня 2019 року у справі № 916/366/19 скасувати.
3. Матеріали справи № 916/366/19 передати для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.
Повний текст постанови
складено та підписано
22.11.2019р.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Я.Ф. Савицький