20 листопада 2019 року
Київ
справа №826/16335/16
адміністративне провадження №К/9901/31917/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Концерну "Військторгсервіс" на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі №826/16335/16 за позовом Концерну "Військторгсервіс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
18.11.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Концерну "Військторгсервіс" на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019.
Концерн "Військторгсервіс" (далі-позивач) звернувся в Окружний адміністративний суд м.Києва з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №1932615147 від 13.09.2016, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 90 711,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 22.08.2016 по 29.08.2016 посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку Концерну «Військторгсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України по проведених фінансово-господарських операціях за період з 01.01.2016 по 01.06.2016 щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства при проведенні фінансово-господарських операцій з Товариства з обмеженою відповідальністю «Варуна Торг».
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт №144/26-15-14-07-02-10/33689922 від 05.09.2016.
Відповідно до зазначеного акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення платником податків, зокрема, п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 90 711,00 грн за лютий 2016 року.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №1932615147 від 13.09.2016, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 90 711,00 грн.
Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві щодо Концерну "Військторгсервіс" податкове повідомлення-рішення №1932615147 від 13.09.2016 у розмірі 90 711,00 грн є правомірним.
Концерн "Військторгсервіс", не погодившись із судовими рішеннями, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі №826/16335/16 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідн з пунком 2 частиною п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII).
Отже, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №826/16335/16 є визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення №1932615147 від 13.09.2016 у розмірі 90 711,00грн.
За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.04.2019 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі №826/16335/16 не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Концерну "Військторгсервіс" на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі №826/16335/16 відмовити.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова