Справа № 303/3372/19
Закарпатський апеляційний суд
19.11.2019 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Лисничка І.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/562/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.06.2019.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп..
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 315545 від 18.05.2019 та постанови судді від 06.06.2019 вбачається, що 18.05.2019, о 21 год. 05 хв. ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «BMW», д. н. з. НОМЕР_1 , по вул. Духновича в м. Мукачево, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2. 9 «а» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді від 06.06.2019 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП та повернути йому тимчасово вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_2 . Посилається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і при цьому, суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки доказам та обставинам. Стверджує, що результати тестування приладом «Драгер» були недостовірними й він не погоджувався з такими показниками, оскільки у стані алкогольного сп'яніння не перебував. При цьому, зазначає, що на його вимогу поліцейський не надав йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого
-2-
засобу вимірювальної техніки «Alcotest 6820». Крім того, вказує на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою факт невідповідності протоколу вимогам ст. 256 КУпАП та порушення процедури проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння. Стверджує, що в протоколі не зазначено відомостей про свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , і при цьому, в указаних свідків поліцейський не відбирав жодних пояснень. Також зазначає, що в протоколі не зазначено місця вчинення адміністративного правопорушення та даних про технічний засіб, яким здійснювалося тестування на стан алкогольного сп'яніння, а до протоколу додано лише роздруківку тестування.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Лисничка І.П., які підтримали доводи апеляційної скарги, допитавши свідка ОСОБА_4 , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 315545 підтверджено, що 18.05.2019, о 21 год. 05 хв. ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «BMW», д. н. з. НОМЕР_1 , по вул. Духновича в м. Мукачево, в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується проведеним на місці зупинки в присутності двох свідків у встановленому законом порядку оглядом, чим порушив п. 2. 9 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наявними в протоколі підписами підтверджено, що ОСОБА_1 роз'яснено права та обов'язки; зі змістом протоколу він ознайомлений; його копію отримав; що до протоколу внесені правильні дані щодо його особи; від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився на підставі ст. 63 Конституції України (а. с. 1).
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проведеного інспектором Маслєєвим С. В. за допомогою приладу «Драгер» у присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вбачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, - результат огляду - 0,93 % (а. с. 3), що також підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою тестування на алкоголь (а. с. 2), із чим також погодився ОСОБА_1 , підтвердивши це своїми підписами в указаних документах.
З розписки ОСОБА_5 вбачається, що останній підтвердив факт залишення транспортного засобу марки «BMW», д. н. з. НОМЕР_3 , на зберігання за адресою м. Мукачево, вул. Ф. Ліста, 2 (а. с. 4).
Із копії постанови серії ЕАВ № 1159838 вбачається, що 18.05.2019 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме, за те, що 18.05.2019, о 21 год. 05 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «BMW», д. н. з. НОМЕР_3 , по вул. Духновича, 55, проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора (а. с. 5).
-3-
З рапорту інспектора Маслєєва С. В. вбачається, що при складанні ним протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ним було випадково не зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення, яким є м. Мукачево, вул. Духновича, 65 (а. с. 7).
Факт проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків, у ході якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння - 0,93 %, підтверджується і наявним у матеріалах справи відеозаписом з нагрудних камер поліцейських (а. с. 6).
Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.9 «а» ПДР, та його винуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор ОСОБА_6 . був упереджений при проведенні огляду та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, що в нього були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи, - у підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги, і на такі не вказував ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду справи.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що вищевказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв в межах наданих йому повноважень.
Крім того, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які дані, які би давали підстави вважати, що у свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , були підстави для обмови ОСОБА_1 у перебуванні в стані алкогольного сп'янінні, а також про їх зацікавленість у результатах розгляду справи, - у підтвердження таких даних також відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх не додано до апеляційної скарги, і на такі не вказував ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду справи.
Не встановлено під час розгляду апеляційної скарги й будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусового погодження на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», підписання ним протоколу та інших документів, що містяться у справі, зокрема, акту огляду та роздруківки тестування, - на такі дані також не вказується в апеляційній скарзі, і не вказував ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і при цьому, суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки доказам та обставинам, - апеляційний суд із урахуванням наведеного вище, відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує те, що сторона захисту не вказує на те, яким саме доказам суд першої інстанції дав невірну оцінку, і якими саме доказами спростовуються висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
-4-
Як такі, що не знайшли свого підтвердження, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що результати тестування приладом «Драгер» були недостовірними й він не погоджувався з такими показниками, так як у стані алкогольного сп'яніння не перебував. При цьому, апеляційний суд враховує те, що після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, підтвердивши це своїми підписами в Акті огляду та роздруківці тестування. При цьому, апеляційний суд також враховує те, що будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 не погоджувався із результатами огляду та наполягав на проведенні повторного огляду в закладі охорони здоров'я, в матеріалах справи немає, і такі факти не підтверджуються й відеозаписом із місця події.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 що на його вимогу поліцейський не надав йому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Alcotest 6820», - апеляційний суд відхиляє як такі, що також спростовуються даними відеозапису з місця події, з якого не вбачається, що ОСОБА_1 просив інспектора поліції надати йому для ознайомлення сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Драгер», за допомогою якого було проведеного огляд ОСОБА_1 ..
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою факт невідповідності протоколу вимогам ст. 256 КУпАП та порушення процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, - апеляційний суд відхиляє як такі, що спростовуються фактичними обставинами справи та наявними в матеріалах справи доказами. При цьому, апеляційний суд враховує те, що як убачається зі змісту протоколу, в такому містяться всі необхідні відомості, які передбачені ст. 256 КУпАП, що свідчить про відповідність даного протоколу вимогам цієї норми права, а наявні в матеріалах справи докази, в тому числі й відеозапис із місця події, свідчать про дотримання працівниками поліції процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, яка передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Із вищенаведених підстав, доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі не зазначено відомостей про свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , і при цьому, в указаних свідків поліцейський не відбирав жодних пояснень, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують факту порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9 «а» ПДР та його винуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також не свідчать про невідповідність протоколу вимогам ст. 256 цього Кодексу. При цьому, апеляційний суд враховує те, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залучені інспектором поліції як свідки проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, і дані про них зазначені в Акті огляду, що в свою чергу свідчить про те, що відібрання інспектором поліції в даних свідків яких-небудь додаткових пояснень не є необхідним, так як не передбачено будь-яким нормативно-правовим актом. Про присутність вказаних свідків на місце проведення огляду підтверджується свідком ОСОБА_4 , який вказаний факт підтвердив під час допиту його апеляційним судом, крім того присутність вказаних свідків на місці огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння підтверджується відеозаписом з боді-камери поліцейського, який долучено до справи.
При оцінці доводів апеляційної скарги про те, що в протоколі не зазначено місця вчинення адміністративного правопорушення та даних про технічний засіб, яким здійснювалося тестування на стан алкогольного сп'яніння, а до протоколу додано лише роздруківку тестування, - апеляційний суд враховує те, що місце вчинення
-5-
адміністративного правопорушення уточнено в рапорті інспектора ОСОБА_6 - м. Мукачево, вул. Духновича, 65, де було й складено даний протокол щодо ОСОБА_1 , а відомості про технічний засіб, за допомогою якого проведений огляд ОСОБА_1 , зазначені як в Акті огляду, так і в роздруківці тестування, і при цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено необхідність зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відомостей про технічний засіб, за допомогою якого проводиться огляд особи на стан алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суддею місцевого суду ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у порушенні вимог, передбачених пунктом 2.9 «а» ПДР та скоєнні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення накладено на нього в межах санкції вищевказаної статті, у зв'язку із чим, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а подана ОСОБА_1 апеляційна скарга - без задоволення.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі й про витребування доказів чи виклику свідків, не заявлялось.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.06. 2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя