Справа № 760/8895/19
Провадження № 1-кс/760/5090/19
20 серпня 2019 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшла зазначена скарга.
Скарга обґрунтована тим, що 15.02.2019р. ОСОБА_3 подала до Національного антикорупційного бюро України заяву про кримінальні правопорушення, вчиненні суддею Вишгородського райсуду Київської області ОСОБА_4 за ст. 364, ч. 2 ст. 369, ч. 2 ст. 375 КК України (вх. № Ч-1461 від 15.02.2019р.). Проте відомості про вчиненні кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені.
ОСОБА_3 в поданій скарзі просила зобов'язати службових осіб НАБ України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, зазначені у поданій заяві та надати витяг з ЄРДР.
У судове засідання заявниця ОСОБА_3 не з'явилася, проте 20.08.2019р. надіслала до суду заяву, в якій підтримала доводи, викладені у скарзі та просила розглядати скаргу у її відсутності. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд скарги у її відсутності.
Представник Національного антикорупційного бюро України в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду скарги. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд у його відсутності.
Згідно ч. 4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг є Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Судом встановлено, що 15.02.2019р. ОСОБА_3 подала до Національного антикорупційного бюро України заяву про кримінальні правопорушення, вчиненні суддею Вишгородського райсуду Київської області ОСОБА_4 за ст. 364, ч. 2 ст. 369, ч. 2 ст. 375 КК України (вх. № Ч-1461 від 15.02.2019р.).
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають буми критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Суб'єктивна впевненість у неправомірних діях, незгода із рішенням, дією чи бездіяльністю судді самі по собі, за результатами розгляду звернення, не можуть бути підставами для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст. 214 КПК України.
Крім того, згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влада» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом.
Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Разом з тим, ч. 1 ст. 106, ст. 107 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено підстави дисциплінарної відповідальності суддів та визначено порядок звернення до компетентного органу зі скаргою у разі порушення суддею вимог законодавства під час розгляду справи.
Враховуючи, що заявниця ОСОБА_3 у своїй заяві про злочин, викладаючи обставини, фактично висловлює свою незгоду з прийнятим суддею Вишгородського райсуду Київської області ОСОБА_4 рішенням, незгода з якими не може слугувати підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а може бути підставою для оскарження до апеляційного чи касаційного суду, який компетентний у вирішенні питання щодо перегляду прийнятого суддею першої інстанції рішення.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 5 ст. 214 КПК України для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 , тому вважає необхідним відмовити в задоволенні поданої скарги.
Керуючись ст. ст. 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1