Справа № 758/10419/17
25 жовтня 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Васильченка О. В.,
за участю секретаря судового засідання- Ковальчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління пенсійного фонду України в місті Києві про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії, а саме просив суд:
визнати протиправним рішення про відмову в перерахунку пенсії з урахуванням понаднормативного стажу роботи відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов'язати відповідача перерахувати пенсію позивача з дня її призначення, - 22.02.2017 року, з урахуванням понаднормативного стажу роботи відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплатити заборгованість, що виникла внаслідок такого перерахунку.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що позивачу призначено 22.02.2017 року пенсію на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач звертає увагу, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше як: чоловіки - 20 років, жінки 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.
Однак, при призначенні пенсії позивачу не було враховано понаднормативного стажу роботи відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач звернувся до Центрального об'єднаного управління ПФУ із заявою про перерахунок пенсії, із врахуванням відсотків за понаднормативний стаж роботи, з огляду на те, що стаж роботи позивача при призначенні пенсії складав 31 рік 6 місяців 15 днів.
Однак,йому було відмовлено у здійсненні такого перерахунку. Вказану відмову позивач вважає протиправною.
Позивач в судове засідання не з'явився, до суду направив заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача направив до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, до суду звернувся також із заявою про розгляд справи без його участі, в якій проти задоволення позову заперечував.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером з 22.02.2017 року та отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Центральним об'єднаним управління ПФУ (правонаступником якого є Головне управління пенсійного фонду України в місті Києві), при призначенні пенсії позивача визначено трудовий стаж в межах 31 року 6 місяців та 15 днів.
21.06.2017 року позивач звернувся до управління пенсійного фонду із заявою в якій просив здійснити врахування надбавки до пенсії за понаднормативний стаж роботи.
Листом від 14.07.2017 року № 40128/02 Центральним об'єднаним управління ПФУ було відмовлено позивачу у здійсненні такого врахування та перерахунку пенсії у зв'язку з цим.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03. 2017 № 203 «Про утворення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві» ліквідовано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та утворено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Згідно із ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
У зв'язку з тим, що згідно відомостей з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві припинено, судом було здійснено заміну відповідача у справі на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 1788) або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом (Закон № 796).
Таким чином, цією нормою надано позивачу право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним законом, яким є Закон № 1788, або спеціальним законом, яким є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказане свідчить, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є спеціальним Законом та визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відтак, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зазначена правова норма визначає особливі умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 07.07.2015 (справа № 21-727а15) та від 20.09.2016 (справа № 21-1255а16), а також в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 (справа №560/675/17).
Суд встановив, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 5), відтак на нього розповсюджується дія ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У даному випадку, враховуючи матеріали пенсійної справи, позивач має право на застосування відносно нього ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII відповідно до його заяви від 13.07.2018, що не враховано відповідачем.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
У відповідності до п. 1,3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, враховуючи вищенаведене у сукупності, суд приходить до висновку про протиправну відмову відповідача щодо проведення позивачу нарахувань пенсії з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII у зв'язку з чим, відповідно, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі, у тому числі в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії, оскільки відповідач, в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України не довів відповідності законодавству своєї відмови у задоволенні заяви позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 241-246 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням понаднормативного стажу роботи відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати пенсію позивача з 22.02.2017 року, з урахуванням понаднормативного стажу роботи відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплатити заборгованість, що виникла внаслідок такого перерахунку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Суддя О. В. Васильченко