печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59850/19-к
20 листопада 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна,
Прокурор відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017000000001273.
Слідчий або прокурор в судове засідання не з'явились, прокурор направив заяву про розгляд клопотання без його участі та задоволення клопотання.
В обґрунтування клопотання, слідчий зазначив наступне.
Другим слідчим відділом Другого управління організації досудових розслідувань (Управління розслідування злочинів вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) центрального апарату Державного бюро розслідувань проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001273 від 26.04.2017, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 366 КК України, за підозрами ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 366 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що наказом Голови Правління
ПАТ «ВЕКТОР БАНК» ОСОБА_4 № 47-к від 09.07.2014 ОСОБА_7 призначено на посаду начальника Департаменту розвитку бізнесу
ПАТ «ВЕКТОР БАНК» з 09.07.2014 по 08.01.2015 із укладенням строкового трудового договору № 27 від 09.07.2014. Далі, відповідно до наказу Голови Правління ПАТ «ВЕКТОР БАНК» ОСОБА_4 № 02-к від 08.01.2015, строковий трудовий договір із заступником начальником Департаменту розвитку бізнесу ПАТ «ВЕКТОР БАНК» ОСОБА_7 переукладено на три місяці з 09.01.2015 по 08.04.2015. В подальшому, наказом Голови Правління ПАТ «ВЕКТОР БАНК» ОСОБА_4 № 47-к від 08.04.2015 з начальником Департаменту розвитку бізнесу ПАТ «ВЕКТОР БАНК» ОСОБА_7 продовжено трудовий договір № 27 від 09.07.2014 з 09.04.2015 на невизначений строк. На вказаній посаді ОСОБА_7 працювала до 11.05.2016, після чого наказом Голови Правління ПАТ «ВЕКТОР БАНК» ОСОБА_4 № 27-к від 11.05.2016 була переведена на посаду керуючого Центральною Дирекцією ПАТ «ВЕКТОР БАНК» з 11.05.2015, на якій вона працювала до 19.10.2016.
У лютому 2016 року, точної дати та часу слідством не встановлено, у ОСОБА_4 , який на підставі рішення директора ТОВ «ПРАВНИЧА ДОПОМОГА» ОСОБА_9 про заснування Публічного акціонерного товариства «ВЕКТОР БАНК» № 1 від 17.09.2013, рішення Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 31.01.2014 № 41-206/4250 та наказу Голови Правління ПАТ «ВЕКТОР БАНК» № 02-К/2013 від 25.12.2013 перебував на посаді Голови Правління Публічного акціонерного товариства «ВЕКТОР БАНК» (далі - ПАТ «ВЕКТОР БАНК») в період з 25.12.2013 по 16.05.2016, а в подальшому, в період з 18.05.2016 по 10.01.2017, відповідно до рішення акціонера ПАТ «ВЕКТОР БАНК» ОСОБА_9 № 2-2016 від 16.05.2016 та наказу виконувача обов'язків Голови Правління ПАТ «ВЕКТОР БАНК» ОСОБА_10 № 37-к від 18.05.2016, перебував на посаді члена Спостережної ради ПАТ «ВЕКТОР БАНК», та невстановлених на даний час осіб виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ПАТ «ВЕКТОР БАНК», шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
З метою виконання свого злочинного умислу, у лютому 2016 року, точну дату, час та місце слідством не встановлено, ОСОБА_4 та інші не встановлені на даний час особи, у невстановлений спосіб повідомили начальнику управління з кредитування юридичних та фізичних осіб ПАТ «ВЕКТОР БАНК» ОСОБА_6 , начальнику департаменту розвитку бізнесу ПАТ «ВЕКТОР БАНК» ОСОБА_7 , начальнику управління ризик-менеджменту та фінансів ПАТ «ВЕКТОР БАНК» ОСОБА_5 , громадянину ОСОБА_8 , а також іншим невстановленим слідством особам, свій злочинний план, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами ПАТ «ВЕКТОР БАНК», в особливо великих розмірах, а також запропонували їм взяти участь у його реалізації в якості пособників, на що останні надали свою згоду.
05.11.2019 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці міста Миколаїв, громадянці України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27,
ч. 5 ст. 191 КК України.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, житловий будинок АДРЕСА_2 , на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_7 (ІН НОМЕР_1 ) - частка власності становить 1/2, та ОСОБА_11 (ІН НОМЕР_2 ) - частка власності становить 1/2.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вони відповідають критеріям положень ч. 2 ст. 170 КПК України та приходить до висновку, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, житловий будинок АДРЕСА_2 , належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_12 , частка власності становить , а відтак інші особи не мають відношення до кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. 117, 131, 132, 167, 170-173, 236, 309 КПК України,
Клопотання - задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме майно, а саме на частки житлового будинку АДРЕСА_2 , який на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_7 (ІН НОМЕР_1 ).
В решті вимог клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1