ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21231/19
провадження № 2-а/753/562/19
"21" листопада 2019 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Козін В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції - заступника командира роти Управління патрульної поліції в м. Києві роти 3 батальйону 4 старшого лейтенанта поліції Кириченка Олександра Сергійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 24 липня 2019 року, суд -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 24 липня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КпАП України, посилаючись на те, що вказана постанова винесена з порушенням вимог КпАП України, Законів України «Про національну поліцію», «Про дорожній рух» та вважає її неправомірною, оскільки 24 липня 2019 року о 10 год. 11 хв., керуючи автомобілем «Вольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Набережно-Хрещатицькій, 43 в м. Києві вимогу дорожнього знаку 5.16 «рух напрямку по смугам», відповідно п. 8.4 «г» Правил дорожнього руху не порушував, зазначений факт порушення ним зазначених Правил не визнає. Вважає дії працівника поліціїщодо винесення відносно нього постанови в справі про адміністративне правопорушення неправомірними.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Кодекс адмінстративного судочинства України викладений в новій редакції.
В судовому засідання позивач позовні вимоги підримав з тих же підстав та просив їх задовольнити.
Оскільки позивачем надані належні докази про поважність причин пропуску звернення до суду з даним позовом, а саме отримання ним оскаржуваної постанови лише 01 листопада 2019 року, що підтверджується датою поштового конверту (а.с.4), суд вважає за необхідне його поновити на підставі ч.1 ст. 121 КАС України.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст. 121 КАС України).
В судове засідання відповідач не з"явився, про дату, час та місце якого був належним чином повідомлений у відповідності до вимог КАС України.
За таких обставин, з уразуванням положення ч.1 ст. 205 КАС України, й, враховуючи особливості розгляду даної категорії справ, у відповідності до ст. 286 КАС України суд визнав за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, та за погодженням позивача.
Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст. 286 КАС України).
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 205 КАС України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ ( Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Вислухавши пояснення позивача, його доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає відмові у задоволенню із наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п.2 ч.1 ст. 5 КАС України).
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст. 9 КАС України).
Судом встановлено, що відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення від 24 липня 2019року, винесеної інспектором поліції - заступником командира роти Управління патрульної поліції в м. Києві роти 3 батальйону 4 старшим лейтенантом поліції Кириченком О.С.про те, що ОСОБА_1 . 24 липня 2019року о 10 год. 11 хв., керуючи автомобілем «Вольксваген», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вулиці Набережно-Хрещатицькій, 43 в місті Києві порушив вимогу дорожнього знаку 5.16 - «рух напрямку по смугах» й зі змуги, з якої визначений поворот праворуч, проїхав перехрестя прямо, внаслідок чого порушив п. 8.4 «г» ПДР України.
Наслідком чого стало притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 УпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. 00 коп. (а.с.4).
Відповідно до п. 8.4 дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, серед яких й інформаційно-вказівні знаки, які запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
П. 5.16 ПДР України визначений дорожній знак "Напрямки руху по смугах". Показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.
Суд, надавши правову оцінку змісту обґрунтування складу адміністративного правопорушення, викладеного в оскаржуваній постанові, з урахуванням вимог ст. 256 КпАП України вважає, що посадовою особою зазначений склад правопорушення - суть адміністративного правопорушення - які саме дії позивача призвели до порушення п. 8.4 «г», п. 5. 16 Правил дорожнього руху.
Суть адміністративного правопорушення - є основною складовою правопорушення.
Особа, щодо якої складений протокол/постанова про адміністративне правопорушення, має знати в чому вона звинувачується.
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України).
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган (п.1.5 ПДР України).
Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів (ч.1 ст.122 КпАП України).
Докази, які б спростовували факт порушення позивачем частини 1 статті 122 КпАП України, судом не встановлені, за таких підстав суд вважає вимоги позивача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення необгрунтованими.
Судом встановлена правомірність дій працівника поліціїв частині винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, і вважає, що останні не можуть бути визнані протиправними лише з його формальних міркувань, та розцінюються судом, як бажання уникнути адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.222 КпАП України до компетенції органів Національної поліціївіднесено розгляд справ про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 цього Кодексу.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч.2 ст.222 КпАП України).
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Враховуючи зібрані по справі докази, відсутність доказів, які спростовують факт порушення ПДР позивачем, суд вважає рішення відповідача про винесення постанови відносно нього правомірним, оскільки судом достовірно встановлений факт наявності в діях позивача порушення наказового дорожнього занку п. 8.4 «г», п.4.1 ПДР України, та правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу відповідно до санкції частини 1 статті 122 КпАП України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 19, 20, 21, 22, 42, 44, 45, 46, 47, 72-76, 77, 79, 192, 193, 194, 241, 242, 243, 245, 246, 250, 251, 286 КАС України, п. 1 ч. 1 ст. 255, ч.ч. 4, 5 ст. 258, ч.1 ст.122 КпАП України, ст. 289 КпАП України, п. п. 8.4 «г», п.5.16 ПДР України, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду за його позовом до інспектора поліції - заступника командира роти Управління патрульної поліції в м. Києві роти 3 батальйону 4 старшого лейтенанта поліції Кириченка Олександра Сергійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 24 липня 2019 року.
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора поліції - заступника командира роти Управління патрульної поліції в м. Києві роти 3 батальйону 4 старшого лейтенанта поліції Кириченка Олександра Сергійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 24 липня 2019 року, - залишити без задоволення, а рішення суб'єкта владних повноважень - без змін.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення (ч.4 ст. 286 КАС України).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ст.297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.