Справа №752/11241/18
Провадження № 2/752/1842/19
Іменем України
09.08.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Петрова Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 розірвання шлюбу,
позивач звернулася до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги вона обґрунтовує тим, що вони з ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який 28 березня 2009 р. зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві. У сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння, різними поглядами на життя, шлюб та сім'ю, ведення спільного господарства та виховання дитини. З січня 2017 року сторони не підтримують шлюбні стосунки та не ведуть спільне господарство; не пов'язані спільним побутом. Сторони окремо проживають. Позивач зазначає, що має намір створити іншу сім'ю.
Позивач та відповідач подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність та згоду на розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 березня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві, про що складено актовий запис № 230.
Сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя,шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
В силу положень ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки.
Судом встановлено, що з січня 2017 року сторони не підтримують шлюбних стосунків та не ведуть спільне господарство, не пов'язані спільним побутом. Сторони окремо проживають. Шлюб існує формально.
Подальше існування сім"ї є неможливим, оскільки між сторонами відсутнє почуття любові, відсутнє бажання для відновлення шлюбних стосунків і подальшого існування сім"ї.
Відповідно до ст.24 Сімейного кодексу України, шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допукається.
Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, оскільки подальше існування сім"ї є неможливим в зв"язку з відсутністю бажання сторін на відновлення шлюбних стосунків, втратою почуттів та відсутністю взаєморозуміння.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 141, 259,261,265, 273, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28.03.2009 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис № 230 - розірвати.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Суддя