Справа № 219/7200/19
Провадження № 2/219/2290/2019
18 листопада 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області
у складі судді Хомченко Л.І.,
секретаря Скорубо Ю.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Бахмут цивільну справу за позовом ОСОБА_1 діючого в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання право власності на Ѕ частину земельної ділянки,
01.07.2019 року позивач, через свого представника звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом, до відповідача, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є власником Ѕ частини жилого будинку АДРЕСА_1 ) на підставі договору купівлі-продажу від 11 грудня 2002 року, в даному договорі купівлі-продажу, зазначено, що цей будинок знаходиться на земельній ділянці площею 1598 га. На теперішній час ОСОБА_2 звернулася до виконкому з проханням дати дозвіл на розроблення земельної ділянки, але їй повідомили, що земельна ділянка перебуває у власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
При укладенні договору купівлі-продажу житлового будинку від 11 грудня 2002 продавцем була ОСОБА_3 , якій цей будинок та земельна ділянка залишилися після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , також помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку з чим, просить суд, визнати за нею право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0750 га., розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий № 1410945400:00:001:0404.
Представник позивача в судовому засіданні не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не проти прийняття заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явилася, у встановленому порядку була повідомлена про час та місце розгляду справи, відповідно до частини 3 ст.131 ЦПК України, про причини своєї неявки суд не повідомила, від неї не надійшло клопотання про відкладення слухання справи, відзив на позов суду не направила.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 281 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
З договору купівлі-продажу будинку від 12.12.2002 року вбачається, що ОСОБА_6 , яка діє від імені відповідача - ОСОБА_3 , продали, а позивач - ОСОБА_2 , купила Ѕ частину жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 1598 кв. м., на даній земельній ділянці знаходиться один жилий будинок та надвірні побудови, право власності на нерухоме майно зареєстровано в бюро технічної інвентаризації.
Згідно з державним актом на право приватної власності на землю власником земельної ділянки яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі рішення про передачу земельних ділянок у приватну власність Миронівської селищної ради від 26 лютого 1997 року № 15, їм передається у приватну власність земельна ділянка площею 0.1598 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05 травня 2000 року ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 27 квітня 2012 року ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на час набуття права власності на житловий будинок) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Згідно з абз.2 ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на час набуття права власності на житловий будинок) якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
За таких обставин, суд вважає, позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 328, 377 ЦК України, ст. 4, 5, 6, 12,13, 77-81, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, ст. 120 ЗК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 діючого в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання право власності на Ѕ частину земельної ділянки - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0750 га., розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий № 1410945400:00:001:0404.
Повний текст рішення виготовлено 21 листопада 2019 року.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з часу його проголошення через Артемівський міськрайонний суд Донецької області.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Л.І.Хомченко