11 листопада 2019 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
При секретареві ОСОБА_4 ,
за участю представника апелянта адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши матеріали судової справи за апеляційною скаргою ОСОБА_6 з доповненнями адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 1 жовтня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб ДБР, яка полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою від 8 липня 2019 року, -
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 1 жовтня 2019 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб ДБР, яка полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою від 8 липня 2019 року.
На обгрунтування слідчий суддя проаналізувала обставини подання та проходження заяви від 8 липня 2019 року, поданої ОСОБА_6 до ДБР з повідомленням про наявні, на його думку, ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 157; ч. 3 ст. 161, ч. 2 ст. 366 КК України в діях службових осіб СБ України, які полягали в направленні на адресу ЦВК України повідомлення про не перебування ОСОБА_6 на території України в період з 20 червня 2014 року по день направлення повідомлення від 4 липня 2019 року та перебування ОСОБА_6 в розшуках силами СБ України та Національної поліції України у кримінальних провадженнях; констатувала, що дійсно вказана заява ОСОБА_6 надійшла до ДБР 10 липня 2019 року, а відомості про кримінальне правопорушення не внесені до ЄРДР по час прийняття цього судового рішення; акцентувала увагу на тому, що до ЄРДР мають бути внесені не будь-які відомості, викладені в заявах про кримінальні
Унікальний номер справи: № 761/29015/19 Апеляційне провадження № 11-сс/824/5908/2019 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_7 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1
правопорушення, а лише ті, які реально містять об'єктивні дані та докази того, що викладене містить ознаки кримінального правопорушення; проаналізувавши ж зміст заяви від 8 липня 2019 року, слідчий суддя прийшла до висновку про відсутність у викладених в цій заяві відомостях ознак кримінальних правопорушень та на цих підставах визнала, що в діях уповноважених осіб ДБР відсутня бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення, після надходження заяви ОСОБА_6 , а тому в задоволенні скарги відмовила по суті.
Не погодившись зі вказаним рішенням, ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ним ухвалу та призначити новий розгляд слідчим суддею його скарги, обґрунтовуючи право на апеляційне оскарження посиланнями на те, що ухвала слідчого судді від 1 жовтня 2019 року є такою, яка не передбачена чинним КПК України, бо існує пряма норма закону, яка передбачає обов'язок внесення відомостей до ЄРДР, який уповноваженими особами ДБР виконаний не був, а також обґрунтовує по суті апеляційні вимоги і вимоги, викладені в скарзі до слідчого судді, зауважуючи, що доповнення до апеляційної скарги буде подане після отримання повного тексту оскарженої ухвали.
Таке доповнення було надано апеляційному суду представником ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_5 , яка додатково навела міркування щодо необґрунтованості та невмотивованості оскаржуваної ухвали, а щодо права на апеляційне оскарження - повторила доводи свого довірителя, викладені в його апеляційній скарзі.
Заслухавши доповідь судді, виступ адвоката ОСОБА_5 на підтримку апеляційних доводів, перевіривши та обговоривши апеляційні вимоги в сукупності з матеріалами судової справи, колегія суддів визнає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про скасування повідомлення про підозру та відмову в задоволенні скарги на повідомлення про підозру, в редакції закону від 3 жовтня 2017 року.
Частина 2 ст. 307 КПК України надає слідчому судді права за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність під час досудового розслідування прийняти рішення про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
У цьому конкретному випадку, слідчий суддя, дослідивши, за участю представника заявника - адвоката ОСОБА_9 , скаргу і долучені до неї докази; досить повно та правильно виклала досліджені докази і доводи заявника та його представника в судовому засіданні; надала їм оцінку в плані належності, допустимості, достовірності та достатності для висновків по суті скарги і на цих підставах прийшла до висновку про необхідність за результатами розгляду скарги відмовити по суті в її задоволенні.
Отже, слідчий суддя, всупереч міркуванням апелянта та його представника в апеляційному засіданні, діяла винятково в межах своєї компетенції, наданої ч. 2 ст. 307 КПК України і за межі цієї компетенції не вийшла.
За таких обставин, в силу ч. 3 ст. 307 КПК України, прийняте слідчим суддею рішення не підлягає апеляційному оскарженню, бо, відповідно до загально визнаної судової практики, в тому числі й викладеної в рішеннях Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2018 року, оскарженими в апеляційному порядку можуть бути, крім вказаних ч. 3 ст. 307 КПК України, тільки такі рішення за результатами розгляду скарги, які слідчий суддя не вправі ухвалити, відповідно до норм цього кодексу.
Не надають права апеляційного оскарження такої ухвали слідчого судді також і положення ст. 309 КПК України.
В силу ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
У цьому випадку, з урахуванням особливостей апеляційного розгляду апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, які не передбачають стадії відкриття апеляційного провадження, враховуючи також загально визнане судовою практикою положення щодо того, що колегія суддів в цілому володіє процесуальними правами, наданими кожному із суддів цієї колегії, в тому числі і судді-доповідачу, маючи на увазі, що, хоч і за відсутності ухвали підготовчого засідання про відкриття апеляційного провадження та його призначення до розгляду, апеляційне провадження було фактично відкрито, судова колегія приймає рішення про необхідність закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 з доповненнями адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 1 жовтня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб ДБР, яка полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою від 8 липня 2019 року, та апеляційну скаргу з додатками повернути особі, яка її подала.
В силу вказаного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 з доповненнями адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 1 жовтня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб ДБР, яка полягала у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою від 8 липня 2019 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, зможе бути оскаржена касаційним порядком безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: