21 листопада 2019 року
Київ
справа №826/6378/18
адміністративне провадження №К/9901/28215/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання протиправним та скасування розпорядження, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2019 року, постановлену у складі головуючого судді Чудак О.М. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів Безименної Н.В. (головуючий суддя), Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, в якому просив, з урахуванням змін:
1.1. визнати протиправними дії начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради Корната В.В. щодо винесення ним розпорядження «Про створення комісії по факту, який стався 23 лютого 2018 року» від 03 березня 2018 року №25 та скасувати його як незаконне;
1.2. визнати протиправними дії першого заступника начальника Управління Глухова С.А., заступника начальника Управління Нестерука І.А., заступника начальника Управління Лазарчука Р.В., начальника відділу утримання будинків та прибудинкових територій №1 Верцімагу І.В. , начальника відділу експлуатації та ремонту технологічного обладнання Павлюка І.П. , начальника відділу кадрів Шалун Л.В., заступника начальника відділу організації виробництва та договірно-правової роботи Павлика О.М., які згідно розпорядження від 03 березня 2018 року №25 були у складі комісії;
1.3. визнати протиправними дії начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради Корната В.В. щодо винесення ним розпорядження від 23 березня 2018 року №32 «Про оголошення догани ОСОБА_1 » та скасувати зазначене розпорядження як незаконне.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2019 року задоволено клопотання представника відповідача та закрито провадження у вказані справі. Роз'яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
3. Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, дійшов висновку, що за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України, оскільки посада завідувача сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинкових територій №1 Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України не відноситься до публічної служби, а тому оскаржувані дії та рішення не можуть бути предметом оцінки адміністративного суду.
4. Не погодившись із вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права та просив скасувати оскаржувану ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті колегіально, у складі трьох суддів за правилами загального позовного провадження.
5. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції не врахував, що питання щодо підсудності вимог позивача вже було предметом розгляду в рамках даної справи. Зокрема, ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 липня 2018 року вже закривалось провадження з аналогічних підстав та в подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року вказану ухвалу суду першої інстанції було скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Таким чином, рішенням суду апеляційної інстанції, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання віднесено спірні правовідносини, що склались між сторонами до публічно-правових, однак суд першої інстанції свідомо проігнорував вимоги Конституції України та КАС України і остаточне рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року. Також апелянт зазначив, що його було прийнято на державну службу і ним прийнято присягу державного службовця та він має статус державного службовця, оскільки його державна служба не припинялась, а тому зазначений спір стосується проходження публічної служби та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 09 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2019 року залишено без змін.
7. Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з його висновками щодо того, що цей спір не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки посада завідувача сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинкових територій №1, яку обіймає позивач, не належить до посад державної служби у розумінні Закону України «Про державну службу», оскільки у межах її проходження останній не здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій державного органу, а відносини, що склались між сторонами не мають публічно-правового характеру, та зазначений спір не є спором з приводу проходження громадянами публічної служби. Відповідач не виконує владно-управлінських функцій щодо ОСОБА_1 , а діє як роботодавець, керуючись нормами Кодексу законів про працю України. Питання щодо належності посади позивача до посад державної служби та належності даного спору до адміністративної юрисдикції вже було предметом судового розгляду в рамках справи №826/13068/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, в ході розгляду якого ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі та роз'яснено позивачу його право звернення з таким позовом в порядку цивільного судочинства. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив з того, що посада завідувача сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинкових територій №1 Управління адміністративними будинками не відноситься до публічної служби, а тому оскаржувані дії та рішення не можуть бути предметом оцінки адміністративного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2019 року позивачу відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №826/13068/18, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що правильне застосовування пункту 1 частини першої статті 170 КАС України КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
8. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями позивач звернувся до Верхового Суду з касаційною скаргою.
9. У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до Окружного адміністративного суду м.Києва для продовження її розгляду по суті. Також скаржник просить адміністративну справу №826/6378/18 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
10. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
11. Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, установлених під час підготовки справи до касаційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду виходячи з наступного.
12. Відповідно до частини 6 статті 346 КАС України (в редакції Закону України від 02.10.2019 N 142-IX) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
13. Касаційна скарга, обґрунтована помилковістю висновків судів першої та апеляційної інстанції про неможливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства. Скаржник зазначає, що за своїм характером спір у даній справі є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
14. Враховуючи, що у даній справі позивач оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції та випадки, що виключають можливість передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, судом не встановлено, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини 6 статті 346 КАС України.
Керуючись статтями 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України,
Справу №826/6378/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання протиправним та скасування розпорядження передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
В. М. Соколов