21 листопада 2019 року
Київ
справа №1.380.2019.002335
адміністративне провадження №К/9901/26405/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Управління поліції охорони в Закарпатській області Національної поліції України до ОСОБА_1 про стягнення витрат у зв'язку із проведенням навчання та грошового утримання за час навчання, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління поліції охорони в Закарпатській області Національної поліції України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року, постановлену у складі головуючого судді Крутько О.В. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів Хобор Р.Б. (головуючий суддя), Попка Я.С., Сеника Р.П.,
1. Управління поліції охорони в Закарпатській області (далі - позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення на користь Управління поліції охорони в Закарпатській області 34633,10 грн в тому числі: 24537,20 грн. витрат у зв'язку з проведенням навчання та 10 095,90 грн. грошового утримання за час навчання.
2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у відкритті провадження у вказані справі відмовлено. Роз'яснено позивачу право на звернення до суду з даним позовом у порядку цивільного судочинства.
3. Суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки зазначений спір не є публічно-правовим, і має вирішуватися судом за правилами ЦПК України.
4. Не погодившись із вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права та просив скасувати оскаржувану ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції не врахував, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 804/285/16, спір за зверненням суб'єкта владних повноважень до фізичної особи про стягнення витрат у зв'язку із проведенням навчання та грошового утримання за час навчання підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. З цих підстав позивач вважає, що спір про стягнення витрат у зв'язку із проведенням навчання та грошового утримання за час навчання ОСОБА_1 підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства
6. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 09 серпня 2019 року апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Закарпатській області Національної поліції України залишено без задоволення. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2019 року залишено без змін.
7. Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з його висновками щодо того, що цей спір не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки права і обов'язки сторін ґрунтуються виключно на договорі. Спірні правовідносини з приводу стягнення витрат у зв'язку із проведенням навчання та грошового утримання за час навчання, які склалися між Управлінням поліції охорони в Закарпатській області Національної поліції України та ОСОБА_1 визначенню публічно-правового спору не відповідають, оскільки Управління поліції охорони в Закарпатській області Національної поліції України в цьому спорі не здійснює публічно-владні управлінські функції, а спірні правовідносини склалися виключно з підстав невиконання умов договору про навчання поліцейського за кошти поліції охорони № 15/116 від 29 червня 2017 року. При цьому, апеляційний суд не застосував висновок Великої Палати Верховного Суду, за яким цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, викладений в постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16, оскільки цей висновок стосується норм Закону України «Про міліцію», якими по іншому ніж Законом України «Про Національну поліцію» було врегульоване питання відшкодування витрат понесених на навчання та право звернення суб'єкта владних повноважень з відповідним позовом, а тому висновки суду першої інстанції про закриття провадження у цій справі і її розгляд в порядку цивільного судочинства є обґрунтованими.
8. Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями позивач звернувся до Верхового Суду з касаційною скаргою.
9. У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та за наслідками розгляду прийняти відповідні рішення.
10. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило.
11. Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, установлених під час підготовки справи до касаційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду виходячи з наступного.
12. Відповідно до частини 6 статті 346 КАС України (в редакції Закону України від 02.10.2019 N 142-IX) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
13. Касаційна скарга, обґрунтована помилковістю висновків судів першої та апеляційної інстанції про неможливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства. Скаржник зазначає, що за своїм характером спір у даній справі є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
14. При цьому, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 в даному випадку не підлягає застосуванню, оскільки цей висновок стосується норм Закону України «Про міліцію», якими по іншому ніж Законом України «Про Національну поліцію» було врегульоване питання відшкодування витрат понесених на навчання та право звернення суб'єкта владних повноважень з відповідним позовом.
15. Враховуючи, що у даній справі позивач оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції та випадки, що виключають можливість передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, судом не встановлено, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини 6 статті 346 КАС України.
Керуючись статтями 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України,
Справу №1.380.2019.002335 за позовом Управління поліції охорони в Закарпатській області Національної поліції України до ОСОБА_1 про стягнення витрат у зв'язку із проведенням навчання та грошового утримання за час навчання передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
А. Г. Загороднюк