Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №821/2048/14
адміністративне провадження №К/9901/14647/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Херсонської обласної газети "Наддніпрянська правда" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у складі колегії суддів: Домусчі С.Д., Коваля М.П., Кравця О.О. у справі за позовом редакції Херсонської обласної газети "Наддніпрянська правда" до Головного управління юстиції у Херсонській області, Суворовського районного управління юстиції м.Херсона, третя особа комунальне підприємство "Газета Наддніпрянська правда плюс" про скасування актів, -,
Редакція Херсонської обласної газети "Наддніпрянська правда" (надалі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- скасувати як незаконне рішення реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні від 18 березня 2013 року про реєстрацію комунального підприємства "Газета "Наддніпрянська правда плюс";
- скасувати як незаконне рішення реєстраційної служби Головного управління юстиції у Херсонській області від 17 травня 2013 року про реєстрацію газет "Наддніпрянська правда плюс" та "Надднепрянская правда плюс"
- зобов'язати відповідачів видалити з державних реєстрів інформацію про їх реєстрацію.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року скасовано рішення Суворовського районного управління юстиції м. Херсона від 18.03.2013 про державну реєстрацію комунального підприємства "Газета "Наддніпрянська правда плюс".
Скасовано рішення Головного управління юстиції у Херсонській області від 17.05.2013 про державну реєстрацію газети "Надднепрянская правда плюс" та "Наддніпрянська правда плюс".
Зобов'язано Суворовське районне управління юстиції м. Херсона внести до Єдиного державного реєстру запис про скасування рішення від 18.03.2013 про державну реєстрацію комунального підприємства "Газета "Наддніпрянська правда плюс" та зобов'язано Головне управління юстиції у Херсонській області внести до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності запис про скасування рішення від 17.05.2013 про державну реєстрацію газети "Надднепрянская правда плюс" та "Наддніпрянська правда плюс".
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що апеляційним судом не було з'ясовано всіх обставин, що мають значення для вирішення спору, визнано встановленими обставини та докази, які не були доведені відповідачами, зроблено висновки, що не відповідають обставинам справи.
Відзиву на касаційну скаргу учасниками справи до суду не подано.
Також позивачем звернувся до суду з клопотанням, в якому просить змінити позивача по справі Комунальне підприємство Редакцію Херсонської обласної газети "Наддніпрянська правда" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакцію Херсонської обласної газети "Наддніпрянська правда".
В обґрунтування клопотання вказано, що редакція газети "Наддніпрянська правда", як комунальне підприємство, згідно Закону України "Про реформування державних та комунальних ЗМІ", Постанови КМУ № 848 від 23.11.2016 "Про затвердження переліку друкованих ЗМІ та редакцій, реформування яких здійснюється першим етапом" визнана учасником цього реформування та 09.10.2017 була зареєстрована як Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція Херсонської обласної газети "Наддніпрянська правда", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи викладене, клопотання позивача про заміну правонаступника по справі підлягає задоволенню.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У ході розгляду справи судами встановлено, що рішенням Херсонської обласної ради від 20.02.2013 №704 "Про заснування засобу масової інформації - комунального підприємства "Газета "Наддніпрянська правда плюс" вирішено заснувати друкований засіб масової інформації комунальне підприємство "Газета "Наддніпрянська правда плюс", зробити внесок у статутний фонд підприємства. Також цим рішенням затверджений статут комунального підприємства "Газета "Наддніпрянська правда плюс" та доручено голові обласної ради видати розпорядження про призначення виконуючого обов'язки головного редактора комунального підприємства "Газета "Наддніпрянська правда плюс", а виконуючому такі обов'язки - здійснити реєстрацію юридичної особи та друкованого засобу масової інформації відповідно до законодавства.
До реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона 18.03.2013 подана реєстраційна картка на проведення державної реєстрації новоутвореної юридичної особи - комунального підприємства "Газета "Наддніпрянська правда плюс".
До реєстраційної картки додані передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" документи, в тому числі рішення про заснування юридичної особи, затверджений рішенням засновника Статут, платіжний документ про сплату реєстраційного збору та інші.
Державним реєстратором Реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції м. Херсона 18.03.2013 прийнято рішення про державну реєстрацію комунального підприємства "Газета "Наддніпрянська правда плюс", про що внесений до Єдиного державного реєстру відповідний запис №14991020000015752.
Комунальним підприємством "Газета "Наддніпрянська правда плюс" 17.04.2013 подана до Головного управління юстиції у Херсонській області заяву про реєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети "Наддніпрянська правда плюс", яка має виходити державною та російською мовами.
Головним управлінням юстиції у Херсонській області проведена правова експертиза поданих документів на відповідність їх вимогам законодавства та складено висновок від 17.05.2013 про можливість реєстрації друкованого засобу масової інформації, який погоджений і затверджений в установленому порядку. На підставі висновку правової експертизи та поданих комунальним підприємством "Газета "Наддніпрянська правда плюс" документів Головним управлінням юстиції у Херсонській області прийнятий наказ від 17.05.2013 №223/6 про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети "Наддніпрянська правда плюс" та "Надднепрянская правда плюс".
Не погоджуючись з рішенням реєстраційної служби Суворовського РУЮ від 18.03.2013 про реєстрацію як юридичної особи комунального підприємства "Газета "Наддніпрянська правда плюс" та рішення ГУЮ у Херсонській області від 17.05.2013 про реєстрацію друкованих засобів масової інформації - газет "Наддніпрянська правда плюс", "Надднепрянская правда плюс" позивач звернувся до суду з даним позовом. При цьому позивач вказав, що реєстрація порушує його право інтелектуальної власності на товарний знак "Наддніпрянська правда", захищений свідоцтвом на знак для товарів і послуг №27636 від 15.10.2002, оскільки всупереч чинному законодавству відповідачами зареєстрована юридична особа та друкований засіб інформації, які мають тотожну назву з позивачем та знаком на товари і послуги, захищеним згаданим Свідоцтвом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що назвою позивача є "Редакція Херсонської обласної газети "Надніпрянська правда", виготовляємий ним друкований засіб має назву "Наддніпрянська правда". Натомість, третя особа має назву Комунальне підприємство "Газета "Наддніпрянська правда плюс", друкований засіб - "Наддніпрянська правда плюс" і "Надднепрянская правда плюс". Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені назви є однорідними та мають повне співпадіння "Наддніпрянська правда", єдине, що відрізняє друковані засоби це слово "плюс", тому наявні підстави для застосування в даному випадку вимог ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Крім того судом вказано, що в даному випадку дії відповідачів порушують право позивача вільно користуватись своїм правом інтелектуальної власності на товарний знак, набутим відповідно до чинного законодавства та захищеним свідоцтвом на знак для товарів і послуг №27636 від 15.10.2002.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що законодавством передбачена лише одна підстава для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи або друкованого засобу масової інформації, а саме, наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися або найменуванню друкованого засобу масової інформації, яке мають намір зареєструвати. Апеляційний суд вказав про відсутність тотожності назв юридичної особи та друкованого засобу масової інформації позивача та третьої особи, оскільки назвою позивача є "Редакція Херсонської обласної газети "Надніпрянська правда", а виготовляємий ним друкований засіб має назву "Наддніпрянська правда", натомість, назвою третьої особи є "Комунальне підприємство "Газета "Наддніпрянська правда плюс", а друкованого засобу - "Наддніпрянська правда плюс" і "Надднепрянская правда плюс". Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Відповідно до статті 2 КАС у редакції, чинній на час подання позову, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС у зазначеній редакції).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ (за статтею 17 КАС у відповідній редакції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
У пункті 7 частини першої статті 3 КАС в наведеній вище редакції визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Натомість, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17).
Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки державні реєстратори, приймаючи оскаржувані рішення не мали публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржувані рішення про державну реєстрацію стосувались реєстрації прав інших осіб, а не позивача.
Натомість Суд зазначає, звернення позивача до суду з даним позовом, є захистом права інтелектуальної власності останнього на товарний знак, набутим відповідно до чинного законодавства та захищеним свідоцтвом на знак для товарів і послуг №27636 від 15.10.2002, від їх порушення іншою особою.
Відповідно до частин першої та другої статті 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
Згідно з частиною першою статті 420 Цивільного Кодексу України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.
Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та третьої особи щодо права інтелектуальної власності на товарний знак, набутий позивачем відповідно до чинного законодавства та захищеним свідоцтвом на знак для товарів і послуг №27636 від 15.10.2002. Належним відповідачем у такій справі є особа, щодо якої здійснено у Єдиного державного реєстру відповідний запис. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його приватноправового характеру.
Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Такий спір має приватноправовий характер і залежно від суб'єктного складу сторін має вирішуватися за правилами цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
Керуючись ст. 343, 349, 354, 356 КАС України, Суд -
Змінити позивача у даній справі Комунальне підприємство Редакція Херсонської обласної газети "Наддніпрянська правда" на її правонаступником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція Херсонської обласної газети "Наддніпрянська правда".
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція Херсонської обласної газети "Наддніпрянська правда" задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року скасувати.
Провадження у справі № 821/2048/14 закрити.
Роз'яснити про право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук