21 листопада 2019 року
м. Київ
справа №814/1242/17
адміністративне провадження №К/9901/31759/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-Авто" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У 2017 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Н-Авто" звернулось до суду з позовом, в якому просило: - скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 3 лютого 2017 року №0000501401; - скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 23 травня 2017 року №0009911401.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року, позовні вимоги задоволено.
18 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року, у якій скаржник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
За змістом статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду ухвалена 15 листопада 2018 року у відкритому судовому засіданні, повний текст виготовлено тією ж датою, а касаційна скарга подана до Верховного Суду 13 листопада 2019 року, тобто з пропуском визначеного статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що попередньо звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду у строк, визначений законодавством, однак ухвалою Суду від 14 січня 2019 року її було повернуто з підстав несплати судового збору.
Статтею 129 Конституції України визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою 2 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 329 якого встановлено строк для подання касаційної скарги.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
В контексті наведеного, зважаючи на положення вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Слід зазначити, що вчасна подача первинної касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк встановлений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України скаржником не наведено.
Зважаючи на викладене, підстави, наведені в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, не можуть бути визнані поважними.
Частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, касаційна скарга не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки всупереч частини четвертої цієї статті скаржником не додано документ про сплату судового збору.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21 грудня 2016 року №1801).
У відповідності до абзацу 3 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (в редакції, чинній на дату звернення до суду з позовом) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У справі подано позовну заяву майнового характеру - визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000501401 від 3 лютого 2017 року та №0009911401 від 23 травня 2017 року.
При розрахунку судового збору за подання касаційної скарги суд виходить з такої формули: 200% х (ціна позову х 1,5%).
Утім, зі змісту оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги неможливо встановити суму за кожним оскарженим податковим повідомленням-рішенням у справі №814/1242/17, що позбавляє суд можливості визначити ціну позову у справі та, відповідно, обчислити судовий збір за подання касаційної скарги.
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами:
Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38004897
Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувачаUA678999980000031219207026007
Код класифікації доходів бюджету22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»)
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа)
Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Суд вважає за необхідне встановити відповідачу десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження на надання документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням ДФС у Миколаївській області строку на касаційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року.
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Н-Авто" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень дії залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська
Судді О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх