Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №817/931/16
адміністративне провадження №К/9901/14854/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.09.2016 (суддя Жуковська Л.О.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 (колегія суддів: Іваненко Т.В., Зарудяна Л.О., Кузьменко Л.В.) у справі № 817/931/16 за позовом Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
В червні 2016 року Приватне підприємство "Агро-Експрес-Сервіс" (далі - ПП "Агро-Експрес-Сервіс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу №17-1490/16-16-СГ від 12.04.2016, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу в оренду строком на 7 (сім) років, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності на території Ярославицької сільської ради Млинівського району, за межами населеного пункту, площею 9,2495 га, та затверджено річну орендну плату у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки.
Позивач вказував, що наказ порушує його законні права та інтереси, оскільки попереднім Наказом №17-743/16-15-СГ від 05.06.2015 року відповідач погодив та надав дозвіл ПП «Агро-Експрес-Сервіс» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років, а не на 7 років. Крім того, на думку позивача, порушення також вбачається, зокрема, в тому, що в оскаржуваному наказі відповідач безпідставно та без будь яких пояснень встановив річну орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 8% від її нормативної грошової оцінки.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга обгрунтована аналогічними доводами, що і позовна заява та апеляційна скарга. Вказує, Наказом №17-743/16-15-СГ від 05.06.2015 року відповідач погодив та надав дозвіл ПП «Агро-Експрес-Сервіс» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років, а не на 7 років. Звертає увагу, що позивач не звертався із заявою та не погоджував проект землеустрою на 7 років. Крім того, безпідставно та необгрунтовано встановлено річну орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою в розмірі 8% від її нормативної грошової оцінки.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що у травні 2015 року через центр надання адміністративних послуг до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області звернулося ПП "Агро-Експрес-Сервіс" із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 9,3 га в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ярославицької сільської ради Млинівського району Рівненської області.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №17-743/16-15-СГ від 05.06.2015 року погодило та надало дозвіл ПП «Агро-Експрес-Сервіс» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 9,3 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Ярославицької сільської ради Млинівського району в оренду строком на 49 років.
Позивачем після розроблення проекту землеустрою, подано його до Управління Держгеокадастру у Млинівському районі Рівненської області та Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Млинівської РДА у Рівненській області, які своїми висновками від 21.09.2015 та 14.09.2015 року, відповідно, його погодили.
Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області винесено наказ від 12.04.2016 № 17-1490/16-16-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 9,2495 га в оренду позивачу строком на 7 років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Ярославицької сільської ради Млинівського району Рівненської області, затверджено річну орендну плату у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки.
Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що до повноважень ГУ Держгеокадастру у Рівненський області входить розпоряджання землями державної власності, тому затвердження проекту землеустрою на строк менший, ніж надано дозвіл на розроблення та встановлення орендної плати є правомірним.
Суди також вказали на публічно-правовий характер цього спору, оскільки оскаржуваний Наказ відповідач видав на виконання владно-управлінських функцій та договір оренди земельної ділянки не був укладений.
Колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України(тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС Українисуб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Як встановлено судами оскаржуваним Наказом від 12.04.2016 № 17-1490/16-16-СГ затверджено проект землеустрою та передано в оренду земельну ділянку площею 9,2495 га позивачу строком на 7 років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ярославицької сільської ради Млинівського району Рівненської області, затверджено річну орендну плату у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки.
Відтак вказаний наказ є підставою для набуття речового права - оренди земельної ділянки. В свою чергу строк дії оренди та орендна плата є складовими господарського договру, який уклададається на підставі оскаржуваного наказу.
За правилами пункту 6 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ПП "Агро-Експрес-Сервіс" не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач ставить на меті забезпечення можливості набуття речового права на земельну ділянку, а саме оренди на строк, на який виготовлявся проект землеустрою, а саме на 49 років, тобто йдеться про захист майнових прав та інтересів позивача.
Таким чином, правовідносини, пов'язані з прийняттям та реалізацією спірного наказу Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, підпадають під визначення приватноправових і з урахуванням суб'єктного складу сторін мають вирішуватися судами за правилами ГПК України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За правилами частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
Керуючись ст. 341, 345, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" задовольнити частково.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12 версеня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року скасувати.
Провадження у справі № 817/931/16 за позовом Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області закрити.
Роз'яснити позивачеві, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук