Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №127/6926/17
адміністративне провадження №К/9901/44210/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року (колегія суддів: Залімський І.Г., Смілянець Е.С., Сушко О.О.) у справі № 127/6926/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В березні 2017 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, в якому просила зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення позивачу субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з 01.10.2016 року по 30.04.2017 року включно та виконати його в тій частині, яка не виконана.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 08 червня 2017 року скасовано.
Прийнято нову постанову.
Зобов'язано Департамент соціальної політики Вінницької міської ради призначити ОСОБА_1 субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з 01.10.2016.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у відповідача відсутня інформація про кількість осіб, які проживали станом на жовтень 2016 року у вказаному домоволодінні, відтак відсутні підстави про призначення субсидії з жовтня 2016 року. Також вказує, що органи праці та соціального захисту населення звільнені від сплати судового збору, відтак відсутній обов'язок відшкодовувати судові витрати позивача.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження.
У запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що 11.11.2016 на адресу Управління соціального захисту населення «Лівобережне» Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради поштовим зв'язком надійшла заява від ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та декларація про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії.
В декларації були задекларовані доходи на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Відповідно до довідки про склад сім'ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги квартального комітету «Малі-Хутори - Центр» №2281 від 24.11.2016 року за адресою: 3-й АДРЕСА_2 , зареєстровано шість чоловік: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (син), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_3 (невістка), ОСОБА_5 (дочка), ОСОБА_6 (онука).
Згідно акту сусідів позивача ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , засвідченого квартальним комітетом «Малі-Хутори - Центр» від 24.11.2016 року зі слів позивача було зафіксовано, що фактично за адресою: 3-й АДРЕСА_2 , не проживають ОСОБА_6 (онука), яка переїхала до м. Брянськ, Російська Федерація, та ОСОБА_5 (дочка) - АДРЕСА_3 .
Згідно повідомлення про надання субсидії № 534465 від 13.12.2016 ОСОБА_1 призначено субсидію по відшкодуванню витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з листопада місяця 2016 року по квітень місяць 2017 року включно.
21.12.2016 позивач звернулася до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради Управління соціального захисту населення «Лівобережне» з заявою про виправлення допущеної помилки та призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року включно.
У відповіді № 08-00-019-2036 від 17.01.2017 заступника директора департаменту начальника управління Департаменту зазначено, що усі дії щодо призначення субсидії були проведенні відповідно до чинного законодавства України, оскільки позивачем надіслано заяву поштою 11.11.2016, акт опиту сусідів, щодо підтвердження фактичного не проживання 5 осіб, які зареєстровані у будинку позивача від 24.11.2016. Згідно рішення комісії (протокол № 50 від 13.12.2016 року) позивачу призначено субсидію в розмірі 2083,90 грн. на період з 01.11.2016 року по 30.04.2017 рік.
23.01.2017 позивач звернулася до директора Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА з заявою про виправлення допущенної помилки та призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з 01.10.2016 по 30.04.2017 включно.
Листом від 24.02.2017 №27-Ч-293-7 Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА повідомив позивача, що відповідач призначив субсидію з 01.11.2016 року по 30.04.2017, тому що позивачем був наданий акт опиту сусідів від 24.11.2016 року, яким підтверджується те, що на дату опитування в будинку позивача зареєстровані, але фактично не проживають 5 осіб. Даних про кількість осіб, які проживають станом на жовтень відповідачу не подавались.
Не погоджуючись з отриманою відповіддю та, вважаючи, що має право на отримання субсидії з 01.10.2016 по 30.04.2017, звернулася до суду з відповідним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд погодився з правомірністю призначення субсидії з листопада 2016 року, оскільки позивачем не надано доказів про кількість осіб, які проживають станом на жовтень 2016 року.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов апеляційний суд послався на пп. 6 п. 14 Положення № 848, у разі звернення із заявою про призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг протягом двох місяців з початку опалювального (неопалювального) сезону субсидія призначається з початку такого сезону. Відтак, враховуючи, що заяву подано листопаді 2016, призначення субсидії має відбуватись з жовтня 2016 року.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначає Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення).
Відповідно до абзацу першого пункту 2 Положення, право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках) державного та громадського житлового фонду, в тому числі у гуртожитках, - на оплату користування житлом; приватного житлового фонду та фонду житлово-будівельних (житлових) кооперативів - на оплату утримання житла; житлового фонду незалежно від форм власності - на оплату комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Пунктом 3 Положення визначено, що призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад. У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами для призначення субсидій та передачу їх відповідним структурним підрозділам з питань соціального захисту населення здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.
Абзацами першим-третім, шостим пункту 4 Положення встановлено, що субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами з урахуванням пільг, які надаються відповідно до законодавства, і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу.
Соціальні норми житла та соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами встановлюються Кабінетом Міністрів України.
В окремих випадках за рахунок коштів, передбачених для надання субсидій, виходячи з конкретних обставин субсидії можуть призначатися структурними підрозділами з питань соціального захисту населення непрацездатним особам, які проживають самі, на понаднормову площу житла за рішеннями районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або комісій, які ними утворюються. Рішення про призначення (непризначення) субсидій у таких випадках приймається на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і переглядається у разі зміни складу осіб, зареєстрованих у такому приміщенні, працевлаштування таких осіб або виникнення в них інших джерел доходів. Положення про комісії затверджують органи, які їх утворили.
За приписами абзаців першого-четвертого пункту 7 цього ж Положення, субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.
Кількість зазначених осіб визначається на початок місяця, в якому надійшло звернення за призначенням субсидії, а у разі повторного призначення субсидії на наступний період - на початок місяця, з якого призначається субсидія.
У разі коли кількість фактично проживаючих зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб є меншою, ніж кількість зареєстрованих у такому приміщенні (будинку) осіб, субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, які фактично у ньому проживають, на підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або утвореної ними комісії. Під час прийняття рішень у таких випадках враховується наявність документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих (довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні (будинку), акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці). У разі відсутності документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих, рішення приймається на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.
На підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або утвореної ними комісії, прийнятого у порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту, підприємства - виробники/виконавці житлово-комунальних послуг не нараховують плату за послуги на осіб, які зареєстровані, але фактично не проживають у житловому приміщенні (будинку).
Судами встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5.
Відповідно до акту сусідів позивача ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , засвідченого квартальним комітетом «Малі Хутори - Центр» від 24.11.2016 року фактично за адресою: АДРЕСА_1 , проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , не проживають ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Вказані обставини також підтверджені органом соціального захисту населення, про що складено Акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_4 від 06.12.2016, яким також встановлено непроживання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на дату звернення позивача за призначенням субсидії.
Колегія суддів не погоджується з доводами касаційної скарги щодо відсутності доказів про непроживання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в домоволодінні станом на жовтень 2016, оскільки в матеріалах справи містяться копія трудової книжки та довідка про те, що ОСОБА_11 з 2012 року працює в ВАТ «Литвинов» в м. Брянськ, Російська Федерація, а ОСОБА_5 проживає в Республіці Чехія.
Згідно пп. 6 п. 14 Положення № 848, у разі звернення із заявою про призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг протягом двох місяців з початку опалювального (неопалювального) сезону субсидія призначається з початку такого сезону.
Відповідно до п.2 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. № 2246, опалювальний період - період з 1 жовтня по 30 квітня включно.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідач зобов'язаний був призначити позивачу субсидію з початку опалювального сезону, тобто з 1 жовтня 2016 року, оскільки позивач звернулась із заявою 11 листопада 2016 року, тобто в межах встановленого двомісячного строку.
Стосовно доводів касаційної скарги про відсутність підстав стягнення судового збору з відповідача, як особи, що звільнена від його сплати, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України(в редакції, чинній, на момент постановлення судових рішень) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пунктом дев'ятнадцятим частини першої статті п'ятої Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016, чинній, на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органи виконавчої влади, на які покладені завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Проте звільнення від сплати судового збору за подання позовних заяв, апеляційних, касаційних скарг не звільняє від обов'язку відшкодування судових витрат, понесених позивачем через необхідність оскарження протиправних рішень відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.
Касаційну скаргу Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради залишити без задоволення.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук