Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №500/5550/16-а
адміністративне провадження №К/9901/20189/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 500/5550/16-а
за позовом голови Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_1 до Ізмаїльської районної ради, третя особа: Ізмаїльська районна державна адміністрація Одеської області про скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Ізмаїльської районної ради Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 грудня 2016 року (головуючий суддя: Присакар О.Я.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя: Шеметенко Л.П., судді: Потапчук В.О., Шляхтицький О.І.),
І. Суть спору
1. Позивач звернулася до суду з позовом до Ізмаїльської районної ради, третя особа: Ізмаїльська районна державна адміністрація Одеської області, в якому просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати рішення Ізмаїльської районної ради від 22 вересня 2016 року № 147-VII «Про висловлення недовіри голові Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_1 », прийнятого на десятій сесії сьомого скликання.
1.2. В обґрунтування позовних вимог вказала, що в рішенні Ізмаїльської районної ради від 22 вересня 2016 року №147-VII «Про висловлення недовіри Голові Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_1 », крім посилань на самі по собі повноваження районних рад, не вбачається обґрунтування висловлення недовіри Голові РДА, оспорюване рішення не містить посилання на конкретні обставини, дії позивача, що перешкоджають відповідачу у реалізації ним своїх або делегованих ним повноважень. Згідно з розпорядженням Ізмаїльської районної ради від 12 вересня 2016 року № 49/2016-Р «Про скликання десятої сесії Ізмаїльської районної ради сьомого скликання» серед питань порядку денного пленарного засідання, запланованого на 22 вересня 2016 року не передбачалося розгляд питання «Про висловлення недовіри голові Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_1 ». Натомість, із змісту наданого відповідачем протоколу пленарного засідання десятої сесії Ізмаїльської районної ради сьомого скликання від 22 вересня 2016 року вбачається, що на початку пленарного засідання депутатам було запропоновано затвердити його порядок денний, який складався із 17 пунктів та до складу якого не входило питання «Про висловлення недовіри голові Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_1 ». Запропонований порядок денний пленарного засідання десятої сесії Ізмаїльської районної ради сьомого скликання від 22 вересня 2016 року був проголосований та затверджений абсолютною більшістю голосів депутатів, про що за змістом протоколу міститься позначка: «рішення прийнято». Лише після цього виступив депутат районної ради Степаненко Л.О. з пропозицією внесення до порядку денного пленарного засідання питання «Про висловлення недовіри голові Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_1 », яке було затверджене 18 голосами депутатів районної ради, що є порушенням пунктів 16.1, 16.2 статті 16 регламенту Ізмаїльської районної ради. Крім цього, пропозиція Степаненко Л.О. про внесення до порядку денного пленарного засідання питання «Про висловлення недовіри Голові Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_1 » була проголосована без обговорення, що є порушенням статті 31 Регламенту Ізмаїльської районної ради. Прийняття Ізмаїльською районною радою оскаржуваного рішення, наслідком якого є припинення публічної служби позивача з порушенням процедури внесення даного питання до порядку денного сесії, без проведення обговорення цього питання на засіданнях постійних комісій ради, без обговорення цього питання за наслідками звіту голови районної державної адміністрації, на думку позивача, вплинуло на його обґрунтованість та правильність. Питання висловлення депутатами районної ради недовіри голові відповідної місцевої державної адміністрації є юридичною, а не політичною, відповідальністю останнього за незадовільне виконання місцевими державними адміністраціями програм та пов'язане з припиненням його публічної служби на цій посаді. Висловлення недовіри є похідним від результатів та оцінки діяльності голови місцевої державної адміністрації. В матеріалах справи відсутні докази, що районною радою надавалась незадовільна оцінка діяльності місцевої державної адміністрації.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 листопада 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року, позов задоволено.
2.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Ізмаїльської районної ради від 22 вересня 2016 року № 147-VII «Про висловлення недовіри голові Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_1 » прийняте на десятій сесії сьомого скликання.
2.2. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення від 22 вересня 2016 року № 147-VII «Про висловлення недовіри голові Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_1 » є протиправним, оскільки відповідачем було порушено встановлену процедуру прийняття такого рішення.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Ізмаїльська районна рада звернулася з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні позову.
3.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що, на думку ради, вказані судові рішення не відповідають критеріям законності та обґрунтованості, оскільки прийняті без належного з'ясування обставин, що мають суттєве значення для справи, на підставі помилкових та безпідставних висновків судів, оскільки Регламент Ізмаїльської районної ради не містить прямих обмежень для депутата в частині реалізації його невід'ємного права вносити пропозиції до порядку денного безпосередньо на пленарному засіданні. Зазначає, що Регламент передбачає обговорення, але не передбачає його обов'язковість на стадії до проведення пленарного засідання, оскільки це залежить від часу його внесення. Вважає, що на спірному пленарному засіданні ради не було допущено порушень Регламенту, оскільки його положення виходять із першочергового забезпечення реалізації депутатом свого права приймати безпосередню участь у роботі ради з правом ухвального голосу при прийнятті рішень, обговорювати, пропонувати та вносити свої пропозиції, звернення, запити, варіанти рішень тощо. Принциповим в Регламенті залишається лише обов'язкове проведення голосування на пленарному засіданні кожної пропозиції, яка вноситься депутатом районної ради.
3.2. Також зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо порушення Регламенту відсутністю обговорення пропозиції депутата на постійних комісіях ради, а також обговорення на пленарному засіданні, оскільки обговорення є правом, а не обов'язком депутатів, тому наявність порушення Регламенту не може визначатись відсутністю бажання депутатів обговорювати питання.
3.3. Зауважує, що суди не врахували, що обговорення питання проводилось безпосередньо до проведення голосування під час розгляду, голосування та прийняття рішення.
3.4. Наголошує на висловленій Верховним судом України в постанові від 03 квітня 2007 року правовій позиції в справі № 21-400во07, відповідно до якої порушення встановленої законодавством процедури ухвалення рішення може бути підставою для скасування цього рішення за умови, якщо порушення вплинуло або могло вплинути на його правильність. Вважає, що єдиною підставою для скасування спірного рішення може бути порушення законодавчо встановленої процедури його прийняття.
3.5. Крім цього, вказує, що апеляційним судом порушено її право на безпосередню участь у розгляді справи та розглянуто справу за його відсутності в судовому засіданні, що свідчить про упередженість та необ'єктивність.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. Розпорядженням Президента України від 25 серпня 2015 року № 675/2015рп «Про призначення ОСОБА_1 головою Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області», ОСОБА_1 призначено головою Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області.
5. Розпорядженням Ізмаїльської районної ради від 30 червня 2016 року № 36/2016-Р «Про скликання дев'ятої сесії Ізмаїльської районної ради сьомого скликання» вирішено провести пленарне засідання дев'ятої сесії Ізмаїльської районної ради сьомого скликання 12 липня 2016 року о 10:00 годині, а також було рекомендовано розглянути на пленарному засіданні дев'ятої сесії районної ради сьомого скликання питання, серед яких розгляд звіту голови Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_1 за 2015 рік, про виконання делегованих їй районною радою повноважень.
6. За розглядом звіту голови Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_1 за 2015 рік, про виконання делегованих їй районною радою повноважень, Ізмаїльською районною радою було прийнято рішення від 12 липня 2016 року № 199- VII «Про звіт голови Ізмаїльської районної державної адміністрації за 2015 рік про виконання делегованих їй районною радою повноважень». Цим рішенням звіт голови Ізмаїльської районної державної адміністрації за 2015 рік про виконання делегованих їй районною радою повноважень було взято до відома.
7. Розпорядженням Ізмаїльської районної ради від 12 вересня 2016 року № 49/2016-Р «Про скликання дев'ятої сесії Ізмаїльської районної ради сьомого скликання» було вирішено провести пленарне засідання дев'ятої сесії Ізмаїльської районної ради сьомого скликання 22 вересня 2016 року о 10:00 годині у сесійній залі районної ради, а також було рекомендовано розглянути на пленарному засіданні дев'ятої сесії районної ради сьомого скликання певні питання.
8. За результатами пленарного засідання десятої сесії Ізмаїльської районної ради сьомого скликання Ізмаїльською районною радою прийнято рішення від 22 вересня 2016 року № 147-VII «Про висловлення недовіри голові Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_1 ».
9. Позивач, вважаючи вказане рішення протиправним, звернулася з цим позовом до суду.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
10. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
12. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
13. За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
14. Відповідно до статті 118 Конституції України, місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами. Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.
15. За пунктом 3 частини 2 статті 9 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» повноваження голів місцевих державних адміністрацій можуть бути припинені Президентом України у разі висловлення недовіри простою більшістю голосів від складу відповідної ради.
16. Частинами 3, 6 статті 34 Закону визначено, що місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольні відповідним радам у частині делегованих повноважень. Голови місцевих державних адміністрацій щорічно звітують перед відповідними радами з питань виконання бюджету, програм соціально-економічного та культурного розвитку територій і делегованих повноважень.
17. Згідно з пунктами 7, 8 статті 34 цього ж Закону, обласна та районна ради можуть висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого, з урахуванням пропозицій органу виконавчої влади вищого рівня, Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові обласної чи районної державної адміністрації висловили дві третини від складу відповідної ради, Президент України приймає відставку голови відповідної місцевої державної адміністрації.
18. Статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста -самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
19. Відповідно до пунктів 28 та 29 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень районних і обласних рад відносяться заслуховування звітів голів місцевих державних адміністрацій, їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету, рішень ради із зазначених питань, а також про здійснення місцевими державними адміністраціями делегованих їм радою повноважень; виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання як, зокрема, прийняття рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації.
20. Частиною 10 статті 46 цього Закону передбачено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
21. Частинами 1, 5, 10 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації.
22. За положеннями статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається відкритим або таємним голосуванням. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
23. Згідно з статтею 72 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеві державні адміністрації є підзвітними відповідним районним, обласним радам у виконанні програм соціально-економічного і культурного розвитку, районних, обласних бюджетів, підзвітними і підконтрольними у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними, обласними радами, а також у виконанні рішень рад з цих питань. Районна, обласна рада може шляхом таємного голосування висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає відповідній раді обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові районної, обласної державної адміністрації висловили не менш як дві третини депутатів від загального складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.
VI. Позиція Верховного Суду
24. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом цього спору є правомірність рішення відповідача про висловлення недовіри позивачу як голові місцевої державної адміністрації.
26. При перевірці правильності рішень судів попередніх інстанцій Верховний Суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 27 березня 2019 року в справі № 688/3487/16-а (К/9901/6979/18), за якими висловлено правову позицію щодо необхідності проведення попереднього обговорення питання про недовіру голові райдержадміністрації (облдержадміністрації) за наслідками звіту такої адміністрації, та з-поміж іншого, зазначила, що право райради на висловлення недовіри голові райдержадміністрації не пов'язується з будь-яким юридичним фактом та не передбачає попереднього заслуховування звіту голови щодо його роботи на посаді.
27. Заслуховування звітів голів місцевих державних адміністрацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету, рішень ради із зазначених питань, а також про здійснення місцевими державними адміністраціями делегованих їм радою повноважень і висловлення недовіри голові державної адміністрації є різними законодавчо визначеними процедурами, які не мають між собою причинно-наслідкового зв'язку.
28. При цьому ані в Конституції України, ані в законах № 280/97-ВР та № 586-XIV не міститься посилань на підстави для висловлення недовіри голові райдержадміністрації або на необхідність створення будь-яких обов'язкових передумов для прийняття цього рішення, у тому числі щодо залежності висловлення недовіри голові відповідної місцевої державної адміністрації від результатів розвитку регіону, звіту голови місцевої адміністрації або інших факторів.
29. Крім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що такі повноваження райради є дискреційними, а тому суд не має права втручатися у внутрішню компетенцію органу місцевого самоврядування і не може надавати оцінки мотивам райради, з яких вона виходила, висловлюючи недовіру голові райдержадміністрації. Тобто, спірне рішення райради може бути перевірено судом лише на предмет дотримання визначеної законодавством процедури його прийняття.
30. З огляду на висловлену правову позицію Великої Палати Верховного Суду спірне рішення відповідача підлягає перевірці судами на предмет дотримання визначеної законодавством процедури його прийняття.
31. Щодо правильності надання оцінки вказаній процедурі судами першої та апеляційної інстанції Верховний Суд зазначає таке.
32. Судами було встановлено, що згідно з Розпорядженням Ізмаїльської районної ради від 12 вересня 2016 року № 49/2016-Р питання про висловлення недовіри голові Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області відсутнє в переліку питань, які підлягали розгляду на пленарному засіданні 22 вересня 2016 року.
33. Регламент Ізмаїльської районної ради затверджений рішенням Ізмаїльської районної ради від 20 листопада 2015 року №7-VII «Про регламент Ізмаїльської районної ради сьомого скликання».
34. Згідно зі статтею 13 Регламенту Ізмаїльської районної ради сьомого скликання, Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань Ради.
35. Відповідно до пункту 16.1. статті 16 Регламенту Ізмаїльської районної ради сьомого скликання, пропозиції до проекту порядку денного сесії Ради вносяться головою Ради, депутатами, постійними комісіями та головою районної державної адміністрації. Пропозиції, як правило, вносяться не пізніше як за 10 днів до відкриття сесії.
36. Згідно з пунктом 16.2. статті 16 регламенту Ізмаїльської районної ради сьомого скликання, пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії Ради або до затвердженого порядку денного сесії Ради, подається відповідно до Інструкції з діловодства Ради та чинного законодавства у формі проекту рішення із супровідним листом, пояснювальною запискою та листом-погодженням. Питання та проекти рішень, що подаються до Ради пізніш як за 10 днів до відкриття сесії, розглядаються депутатами та постійними комісіями та за умови їх включення Радою до порядку денного, виносяться на пленарне засідання Ради.
37. Проекти рішень Ради голова Ради або його заступник передають до юридичного відділу виконавчого апарату Ради для розгляду та встановлення відповідності його чинному законодавству. Якщо проект рішення відповідає чинному законодавству, разом з іншими матеріалами він передається відповідній профільній постійній комісії для подальшої роботи.
38. У разі наявності вмотивованих зауважень від постійних комісій, за дорученням голови Ради юридична служба повторно розглядає проект рішення з урахуванням зауважень.
39. Таким чином, Регламентом Ізмаїльської районної ради передбачена можливість подання питань та проектів рішень пізніш як за 10 днів до відкриття сесії, з обов'язковим їх розглядом депутатами та постійними комісіями.
40. Відповідно до пункту 16.5. статті 16 Регламенту Ізмаїльської районної ради сьомого скликання, перелік питань, які планується внести на розгляд пленарного засідання Ради, розглядається президією районної Ради. За наслідками розгляду президією Ради проекту порядку денного сесії надаються рекомендації щодо внесення на розгляд пленарного засідання певного переліку питань.
41. З протоколу пленарного засідання десятої сесії Ізмаїльської районної ради сьомого скликання від 22 вересня 2016 року судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що в порядку денному десятої сесії Ізмаїльської районної ради сьомого скликання затверджено сімнадцять питань, серед яких не було питання про висловлення недовіри голові Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області. Порядок денний був проголосований за основу, висловлено 31 голос «за», рішення було прийнято.
42. Після затвердження порядку денного виступив депутат Степаненко Л.О. , який запропонував внести до порядку денного пленарного засідання питання «Про висловлення недовіри голові Ізмаїльської районної державної адміністрації ОСОБА_1 ». За його пропозицію здійсненого голосування, за результатом якого висловлено 18 голосів «за» та рішення прийняте. В подальшому було проведено голосування про затвердження порядку денного пленарного засідання десятої сесії Ізмаїльської районної ради сьомого скликання в цілому, 31 голос - «за», рішення прийнято.
43. Таким чином, судами встановлено, що рішення про включення до порядку денного пленарного засідання питання «Про висловлення недовіри голові Ізмаїльської районної державної адміністрації ОСОБА_1 » прийняте без його обговорення.
44. Однак, згідно з пунктом 31.1 статті 31 Регламенту Ізмаїльської районної ради сьомого скликання, рішення Ради з будь-якого питання приймається на її пленарному засіданні після обговорення. Прийняття рішення без обговорення питання на пленарному засіданні Ради допускається лише у випадках, передбачених Регламентом, або якщо жоден з депутатів Ради не заперечує на пленарному засіданні Ради проти прийняття рішення без обговорення.
45. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про порушення процедури ухвалення цього рішення та вимог Регламенту. При цьому Верховний Суд також враховує, що пропозиція про включення питання до порядку денного про недовіру голові районної державної адміністрації надійшла від депутата районної ради під час засідання ради; проект спірного рішення не був наданий в передбаченому законом порядку депутатам та попередньо це питання не було розглянуте в постійних комісіях ради; належних та допустимих доказів на підтвердження наявності невідкладних, виняткових або надзвичайних випадків не надано.
46. Зважаючи на те, що наслідком висловлення недовіри голові Ізмаїльської районної державної адміністрації може бути припинення його публічної служби на цій посаді, рішення ради з цього питання повинно бути ухвалене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
47. Порушення встановленої законодавством процедури ухвалення рішення може бути підставою для скасування цього рішення, якщо допущене порушення вплинуло або могло вплинути на його правильність.
48. Оскільки судами встановлено, що рішення Ізмаїльської районної ради від 22 вересня 2016 року № 147-VII «Про висловлення недовіри голові Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_1» прийняте не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, які передбачені законами України, без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення та без належного обґрунтування підстав та причин висловлення недовіри, тому Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що це рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
49. У зв'язку з цим доводи касаційної скарги щодо зазначених обставин є необґрунтованими, вони лише зводяться до суб'єктивної переоцінки відповідачем встановлених судами фактичних обставин справи та його власного бачення застосування норм чинного законодавства України. Безпідставність таких доводів встановлена під час касаційного розгляду справи.
50. Також безпідставними є доводи касаційної скарги про розгляд справи апеляційним судом без його участі, оскільки можливість проведення розгляду справи без участі сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце апеляційного розгляду, передбачена частиною четвертою статі 196 Кодексу адміністративного судочинства України.
51. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення судів у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно надано оцінку всім аргументам учасників справи у тій мірі, в якій це необхідно для правильного розумінням ухваленого судами рішення.
52. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
53. За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
54. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
VIІ. Судові витрати
55. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Ізмаїльської районної ради Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року залишити без задоволення.
2. Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. А. Губська
Судді М.В. Білак
О.В. Калашнікова