21 листопада 2019 року
Київ
справа №200/7897/19-а
адміністративне провадження №К/9901/31232/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Шишова О.О.,
перевірив касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
І. Суть справи
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (далі -«ТУ ДСА України в Донецькій області») про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яка виразилася у невиплаті грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати; зобов'язання ТУ ДСА України в Донецькій області нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати станом на січень 2019 року у відповідності до наказу керівника апарату Дружківського міського суду Донецької області від 28 грудня 2018 року № 247-В.
Донецький окружний адміністративний суд своїм рішенням від 12 липня 2019 року, яке залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, позов задовольнив.
ТУ ДСА України в Донецькій області, не погоджуючись з цими судовими рішеннями, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року й ухвалити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Ознайомившись із доводами касаційної скарги, Верховний Суд вважає необхідним відмовити у відкритті касаційного провадження.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Пункт 20 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») передбачає таке поняття як адміністративна справа незначної складності - це справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Зокрема, до справ незначної складності належать справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище (пункт 17 статті 4, пункт 1 частини 6 статті 12 вказаного Кодексу). До публічної служби належить діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
ОСОБА_1 обіймає посаду головного спеціаліста з інформаційних технологій Дружківського міського суду Донецької області, присвоєно 8 ранг посад державних службовців категорії «В». Предметом спору у цій справі є відносини щодо виплати грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати згідно наказу керівника Дружківського міського суду Донецької області від 28 грудня 2018 року № 247-В про надання частини щорічної основної відпустки тривалістю 14 календарних днів з виплатою грошової допомоги. Важливо, що позивач не є особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище в розумінні Закону України "Про запобігання корупції".
Відповідно до пункту другого частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, зокрема, судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Посада публічної служби позивача не відноситься до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».
ТУ ДСА України в Донецькій області мотивує свою касаційну скаргу тим, що суди порушили норми матеріального та процесуального права, зокрема не надали належної оцінки його поясненням та доказам.
Отже, скаржник не продемонстрував наявності обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи. Застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.
Верховний суд зазначає, що правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, згідно зі статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви (ухвала Європейського суду з прав людини від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі «Азюковська проти України»). Тому відмова Верховного Суду у розгляді касаційної скарги ТУ ДСА України в Донецькій області у цій справі на підставі критерію малозначності справи не становить порушення права відповідача на доступ до суду за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За таких умов і обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 4, 12, 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
…………………………….
…………………………….
…………………………….
Н. М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
О.О. Шишов,
Судді Верховного Суду