Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №320/2791/19
адміністративне провадження №К/9901/22630/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019
та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019
у справі № 320/2791/19
за позовом ОСОБА_1
до Голови Київської обласної державної адміністрації ОСОБА_2
про визнання бездіяльності протиправною
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Голови Київської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати бездіяльність відповідача щодо не затвердження нового складу громадської ради при Київській обласній державній адміністрації протиправною;
- зобов'язати відповідача затвердити новий склад громадської ради при Київській обласній державній адміністрації відповідно до Протоколу №1 від 19 січня та 18 лютого 2019 року Установчих зборів для формування нового складу Громадської ради при Київській обласній державній адміністрації;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 11 травня 2019 року №262 «Про утворення ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування громадської ради при Київській обласній державній адміністрації».
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просила:
- заборонити відповідачеві та ініціативній групі з підготовки установчих зборів для формування громадської ради при Київській обласній державній адміністрації, яка утворена відповідно до розпорядження Голови КОДА від 11 травня 2019 року №262 вчиняти будь-які дії, спрямовані на скликання та формування нового складу громадської ради при Київській обласній державній адміністрації;
- зупинити дію розпорядження відповідача від 11 травня 2019 року №262 «Про утворення ініціативної групи з підготовки установчих зборів для формування громадської ради при Київській обласній державній адміністрації».
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року заяву позивача про забезпечення позову повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач, подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 червня 2019 року про повернення позовної заяви в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Київської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та скасування розпорядження - повернуто скаржнику.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2019 року про повернення без розгляду заяви про забезпечення позову в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Київської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та скасування розпорядження - повернути скаржнику.
Повертаючи апеляційні скарги ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції виходив з того, що вони не підписані особою, яка їх подала.
Провадження в суді касаційної інстанції, короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить вказані рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що апеляційні скарги направлялись позивачем через підсистему "Електронний суд", позивач підписував їх електронним цифровим підписом, що відповідає вимогам Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV "Про електронний цифровий підпис" (далі - Закон № 852-IV), однак апеляційний суд безпідставно повернув апеляційні скарги через відсутність підпису.
Ухвалою Верховного Суду від 28.08.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Відповідачем відзив на касаційну скаргу не наданий, що не перешкоджає її розгляду по суті.
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Частина 3 статті 3 КАС України: провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частини 7-8 статті 44 КАС України: документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Частина 1 статті 296 КАС України: апеляційна скарга подається у письмовій формі.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) від 23 березня 2017 року № 367 затверджено Тимчасовий регламент обміну електронними документами між судами та учасниками судового процесу та згідно з пунктом 1 цього наказу Київський апеляційний адміністративний суд (з 03 жовтня 2018 року - Шостий апеляційний адміністративний суд) залучено до впровадження підсистеми "Електронний суд", як пілотний суд.
Наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми забов'язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції (далі - Положення).
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документу з обов'язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).
Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан "Оригінал" такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення).
Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Водночас здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) за відсутності власного електронного підпису неможливо. Тому усі документи, що надійшли до суду саме через зазначений сервіс вважаються такими, що подані з використанням власного електронного підпису.
Водночас, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
На сторінках апеляційних скаргах ОСОБА_1 зазначено, що документ сформований у системі "Електронний суд" 12.06.2019 та 14.06.2019, у їх графах "Підпис" зазначено прізвище, ім'я, по батькові заявника - ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що подати документ через систему "Електронний суд" без використання власного електронного підпису неможливо, суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1 нею не підписані.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про повернення апеляційних скарг особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України.
Частиною 1 статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Згідно з частиною 4 статті 353 КАС України встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Відповідно до частини 5 статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
За таких обставин, Верховний суд приходить до висновку про те, що судом апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя - доповідач В.М. Бевзенко
Судді Н.А. Данилевич
Н.В. Шевцова