Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №420/333/19
адміністративне провадження №К/9901/25076/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 (колегія суддів у складі: Лук'янчук О.В., Бітова А.І., Ступакової І.Г.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Обставини справи
21.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далів - відповідач, ГУНП в Одеській області), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області від 13.02.2018 № 417 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників СУ ГУНП в Одеській області» в частині пункту 3 щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби капітана поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області від 13.03.2018 № 379 о/с в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого у правління ГУНП в Одеській області або на рівнозначній посаді;
- стягнути з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Одночасно з даним адміністративним позовом позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, відкрито провадження у адміністративній справі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 адміністративний позов задоволено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 13.02.2018 № 417 ознайомився 28.02.2018. Водночас, суд зазначає, що після ознайомлення з дисциплінарним наказом № 417 він мав усвідомлювати, що в подальшому зазначений наказ буде реалізовано наказом по особовому складу протягом місяця, оскільки частиною першою статті 18 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового чи начальницького складу у відпустці, відрядженні або тимчасової непрацездатності. Також, суд зазначив, що з дня видання наказу по особовому складу від 13.03.2018 № 379 о/с позивачу припинилися виплати грошового забезпечення, що є періодичними платежами, про зупинення яких позивач повинен був знати, а тому в разі незгоди, мав право звернутися до суду самостійно або через свого представника. При цьому, суд зазначає, що фактичне неотримання наказу під підпис не вказує на необізнаність позивача про такий наказ та відповідачем з лютого 2018 року позивача було поінформовано про його звільнення.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо об'єктивної можливості позивача знати про факти порушення його прав прийняттям оскаржуваних наказів, ще в період знаходження ОСОБА_1 під вартою (ознайомлення з дисциплінарним наказом 28.02.2018, його реалізація шляхом видання наказу по особовому складу від 13.03.2018, припинення виплати грошового забезпечення 13.03.2018), при цьому із адміністративним позовом до суду він звернувся лише 21.01.2019, тобто з пропуском строку встановленого законодавством. При цьому, будь-яких доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та поважність причин пропуску строку не доведено, що, в свою чергу, позбавило можливості суд поновити його.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 залишити в силі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги, зокрема, посилається на те, що для початку перебігу процесуального строку звернення його до суду з позовною вимогою про скасування наказу про звільнення юридичне значення має виключно день вручення копії наказу про звільнення або день вручення трудової книжки, жодних інших юридичних фактів для початку перебігу даного процесуального строку чинним законодавством України не встановлено. Скаржник зазначає, що саме закінчення дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту надало йому змогу дізнатися про реалізацію наказу від 13.02.2018 № 417, ознайомитися з наказом про звільнення. Наголошує на тому, що наказ від 13.03.2018 № 379 о/с та трудову книжку ним отримано лише 14.01.2019.
Позиція інших учасників справи
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. Відповідач вважає, що позивачу було відомо про видання наказу ГУНП в одеській області від 13.03.2018 № 379 о/с з дня його видання, оскільки з цього дня позивачу припинилися виплати грошового забезпечення.
Рух касаційної скарги
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 09.09.2019 відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019.
Ухвалою від 19.11.2019 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у чинній редакції) колегія суддів зазначає таке.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду й ухвалення оскаржуваного судового рішення) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За змістом частин першої та третьої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом зазначеної норми, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 КАС України, згідно з якою у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Тобто, КАС України та КЗпП України встановлено, що для звернення до суду у справах про звільнення встановлено місячний строк, який обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 815/4532/16.
Відповідно до частини третьої статті 47 КЗпП України, у разі звільнення працівника з ініціативи або уповноваженого ним органу, він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
У справі, що розглядається, позивач як під час звернення до суду, так і у відзиві на апеляційну скаргу зазначав, що витяг з оскаржуваного наказу про його звільнення від 13.03.2018 № 379 о/с та трудову книжку він отримав лише 14.01.2019.
Однак, зазначені доводи позивача судом апеляційної інстанції не були досліджені належним чином.
Так, постановляючи рішення про залишення позовних вимог без розгляду, судом апеляційної інстанції були враховані лише доводи відповідача, доводи ж позивача були відхилені, хоча в дійсності судом взагалі не досліджувалось питання отримання позивачем витягу з наказу про його звільнення, будь-які докази про отримання оскаржуваного наказу, трудової книжки, в матеріалах справи відсутні.
Щодо пропуску строку звернення до суду з вимогою про скасування наказу від 13.02.2018 № 417, то колегія суддів зазначає, що в даному випадку питання строку звернення до суду повинно вирішуватися одночасно з вимогою про скасування наказу від 13.03.2018 № 379 о/с, оскільки видання зазначеного наказу це лише реалізація наказу від 13.02.2018 № 417 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, тому правові наслідки для позивача настали після його реалізації в наказі про звільнення.
Враховуючи вищезазначені обставини, Верховний Суд вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передає справу повністю або частково для продовження розгляду.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З огляду на наведене, Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
Висновки щодо розподілу судових витрат
З огляду на результат касаційного розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Судді Верховного Суду