Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №823/810/17
адміністративне провадження №К/9901/39817/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 823/810/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року, прийняту в складі судді Рідзеля О.А.
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Парінова А.Б., суддів Горяйнова А.М., Губської О.А.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач, ГУНП в Черкаській області), в якому просила:
1.1 визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Черкаській області від 04 травня 2017 року №1202 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;
1.2 визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Черкаській області від 04 травня 2017 року №125 о/с щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
1.3 поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді слідчого слідчого відділу Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області;
1.4 стягнути з ГУНП в Черкаській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 04 травня 2017 року до моменту фактичного поновлення на посаді.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач, звільняючи його згідно з оскаржуваними наказами з посади, діяв неправомірно, оскільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, станом на час звільнення, не набрала законної сили. Крім того позивача звільнено під час перебування на лікарняному, тому просила задовольнити позов.
3. Згідно з наданими суду запереченнями, відповідач проти задоволення позову заперечує повністю, у задоволенні позовних вимог просить відмовити з огляду на те, що позивача звільнено у зв'язку із вчиненням дій, які підпадають під визначення «дисциплінарний проступок», оскільки недотримання законодавства, порушення норм професійної та службової етики, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є несумісними з проходженням служби в Національній поліції України. Також у запереченнях зазначено, що така поведінка позивача дискредитує звання працівника поліції та суперечить змісту Присяги працівника Національної поліції України, адже підриває довіру громадян як до працівників поліції, так і до органів поліції в цілому, принижує їх авторитет.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 з 07 листопада 2017 року працювала на посаді слідчого слідчого відділу Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області.
5. На підставі наказу ГУНП в Черкаській області від 03 травня 2017 року № 1194 службовими особами ІОС УКЗ ГУНП в Черкаській області проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни позивачем та у зв'язку зі складенням щодо нєї протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), за результатами якого складено висновок від 04 травня 2017 року.
6. Згідно із вказаним висновком службовим розслідуванням встановлено, що 02 травня 2017 року близько 22 год 50 хв працівниками патрульної поліції міста Черкаси помічений автомобіль «Mercedes-Vito» д.н.з. НОМЕР_1 , у якого не горіла лампа лівої фари. У зв'язку з цим указаний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупинено біля будинку 12 на провулку Хижняківському в місті Черкаси.
7. Під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейські встановили, що остання має явні ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покрову, обличчя, почервоніння очей тощо).
8. Зважаючи на ці обставини, позивача було доставлено до Черкаського обласного наркологічного диспансеру, в якому відповідно до висновку медичного огляду від 02 травня 2017 року №473 встановлено ОСОБА_1 діагноз - алкогольне сп'яніння.
9. Потім ОСОБА_1 доставлено до Черкаського відділу поліції, де остання перешкоджала працівникам патрульної поліції у складанні адміністративних матеріалів та поводила себе зухвало.
10. Зважаючи на викладене, щодо позивача за порушення пункту 2.9. Правил дорожнього руху України складено протокол (серії БР №142309) про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. За наслідками розгляду справи № 711/3415/17 постановою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26 червня 2017 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 31 липня 2017року, визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
10.1. Крім того, за порушення пункту 31.4.3 Правил дорожнього руху України винесено постанову (серії АР №729057) у справі про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121 КУпАП, і застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
11. Опитані під час службового розслідування інспектори УПП Іванов Б.С. та Плюріченко М.О. повністю підтвердили викладені відомості оформлення адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 .. Під час службового розслідування позивач від письмових пояснень відмовилась, посилаючись на статтю 63 Конституції України.
12. 04 травня 2017 року наказом начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 1202 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого слідчого відділу Черкаського відділу поліції ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 " за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, порушенні вимог статей 14, 16 Закону України "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушенні вимог статей 1 та 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги і Правил поведінки працівника апарату міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 квітня 2016 року № 326, Правил етичної поведінки поліцейських, що виразилось у негідній поведінці в позаслужбовий час, принизливого ставлення до колег по службі, недотримання норм професійної і службової етики, тобто за вчинення проступків, несумісних з подальшим проходженням служби, відповідно до рішення оперативної наради керівництва МВС України від 30 січня 2017 року № 1 позивача звільнено зі служби в поліції.
13. Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04 травня 2017 року №125 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС України).
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
14. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
15. Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що в діях позивача, що виразилися у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, порушені вимоги статей 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, тобто мало місце порушення службової дисципліни, а саме: вимог статей 1 та 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги і Правил поведінки працівника апарату міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 квітня 2016 року № 326, Правил етичної поведінки поліцейських, що проявилося у недопустимій для працівника поліції поведінці.
15.1. Також суд апеляційної інстанції послався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 08 жовтня 2013 року в справі № 21-250а13, в якій зазначено, що стосовно осіб рядового і начальницького складу за вчинення порушень службової дисципліни наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади може видаватися під час перебування працівника в стані тимчасової непрацездатності. Подальше виконання такого наказу відповідно до статті 18 Статуту здійснюється після прибуття до місця проходження служби.
ІV. Касаційне оскарження
16. Не погодившись з постановами суду першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 16 березня 2018 року.
17. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи та які суд першої та апеляційної інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій встановленим обставинам справи. Так, заявник касаційної скарги зауважує на тому факті, що відповідно до статей 16, 18 Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України та позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08 жовтня 2013 року в справі № 21-250а13, накладання дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення під час тимчасової непрацездатності виконується лише після їх прибуття до місця проходження служби.
18. 20 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Білоуса О.В., суддів Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 823/810/17 з Черкаського окружного адміністративного суду.
19. 27 березня 2018 року справа № 823/810/17 надійшла до Верховного Суду.
20. 05 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 547/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
21. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Уханенка С.А., Радишевську О.Р.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
22. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
23. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
24. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
25. Відповідно до вимог частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Приписами статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
27. Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.
27.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
27.2. Відповідно до статті 19 підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
27.3. Пунктом 4 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» визначено, що до приведення законодавства України відповідно до цього Закону акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
27.4. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
28. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, (чинний на момент виникнення правовідносин, далі - Дисциплінарний статут).
28.1. Згідно зі статтею 1 службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
28.2. Згідно з статтею 7 службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
28.3. Статтею 2 визначено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
28.4. Відповідно до частини першої статті 5 за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
28.5. Статтею 12 встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатись такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.
28.6. Відповідно до частини першої статті 14 з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
28.6.1. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.
28.6.2. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
28.6.3. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
28.7. Згідно зі статтею 16 дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
29. Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
30. Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил установлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
31. Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
32. Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
32.1. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
VІ. Позиція Верховного Суду
33. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення дисципліни грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
34. З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало те, що 02 травня 2017 року вона вчинила проступок, який полягав у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за фактом якого складено протокол про адміністративне правопорушення.
35. За наслідками розгляду справи № 711/3415/17 постановою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 26 червня 2017 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 31 липня 2017року, визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
36. З урахуванням положень частини четвертої статті 72 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) встановлені судом, зокрема, у постанові по справі про адміністративне правопорушення, факт вчинення проступку і вина позивача у його скоєнні є обов'язковими для суду, який розглядає справу про правові наслідки дій особи, щодо якої ухвалено постанову суду.
37. Аналогічні положення містяться у частині шостій статті 78 КАС України.
38. У контексті спірних правовідносин Верховний Суд підкреслює, що факт вчинення позивачем проступку, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, є доведеним. Тобто спору щодо того, чи вчинила позивач проступок - немає, натомість у цій справі спірний наказ про звільнення з органів поліції суди оцінювали в аспекті співмірності тяжкості вчиненого проступку та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення.
39. Так, обраний вид дисциплінарного стягнення є найсуворішим: у цьому випадку і обов'язком, ГУНП в Черкаської області необхідно було врахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків, рівень кваліфікації.
40. Верховний Суд не має обґрунтованих підстав уважати, що за встановлених в цій справі обставин відповідач свого обов'язку не виконав. У цьому зв'язку потрібно зауважити, що позивача - працівника поліції, яка на той час обіймала посаду слідчого слідчого відділу Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, визнано винною у тому, що вона перебувала за кермом транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння. Такий проступок, на думку Верховного Суду, є істотним порушенням не тільки службової дисципліни, але і безпеки дорожнього руху, адже транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і нехтування водієм основоположними правилами, зокрема щодо заборони керування в стані алкогольного сп'яніння, є категорично неприпустимим, особливо для працівника поліції.
41. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № п/811/1470/16 і Верховний Суд не вбачає правових підстав відступити від цих висновків.
42. За такого правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність оскаржуваних наказів у частині звільнення позивача зі служби в поліції, які видано відповідачем на підставі всебічного, об'єктивного дослідження обставин та за результатами проведення службового розслідування.
43. У той же час Верховний Суд не погоджується з висновком судів першої та першої інстанцій щодо правомірності звільнення позивача в період тимчасової непрацездатності, а саме: дати звільнення позивача.
44. Відповідно до частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.
45. Крім того частинами 1 та 2 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
46. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
47. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08 жовтня 2013 року в справі № 21-250а13 і Верховний Суд не вбачає правових підстав відступити від цих висновків.
48. Матеріалами справи підтверджено, що з згідно з даними листка тимчасової непрацездатності КНП «Третій Черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» позивач з 03 травня 2017 року до 12 травня 2017 року та з 17 травня 2017 року до 26 травня 2017 року була тимчасово непрацездатною, у той же час вона була звільнена зі служби 05 травня 2017 року, тобто в період тимчасової непрацездатності, а тому в цьому випадку порушене право позивача підлягає захисту шляхом зміни дати звільнення, тобто після закінчення періоду непрацездатності, а саме з 27 травня 2017 року.
49. Частиною першою статті 351 КАС України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
50. Отже, постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог та зміни дати звільнення позивача з займаної посади.
VIІ. Судові витрати
51. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року в справі № 823/810/17 скасувати.
3. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку задовольнити частково.
4. Змінити наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 04 травня 2017 року №125 о/с в частині дати звільнення ОСОБА_1 , уважати ОСОБА_1 звільненою з посади слідчого слідчого відділу Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області з 27 травня 2017 року.
6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
7. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді С.А. Уханенко
О.Р. Радишевська