Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №826/13697/15
адміністративне провадження №К/9901/11090/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 826/13697/15
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 Тарасова Сергія Олексійовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року (прийняту у складі головуючого судді - Кобилянського К.М., суддів Гарника К.Ю., Федорчука А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Саприкіної І.В., суддів: Аліменка В.О., Карпушової О.В.), -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд:
Визнати протиправними дії Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) стосовно відхилення подання № 380 від 05.03.2015 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у зв'язку з недостатністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, що оформлено протоколом № 28/03/15 засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 26.03.2015.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо невнесення подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення за скаргою Уповноваженої особи учасників (засновників) ТОВ «Швейна фабрика «ГАЯН» ОСОБА_1 від 25.11.2014, на підставі висновків акта позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19.02.2015 № 09/15 та листа Головного територіального управління юстиції у Київській області від 24.02.2015 № 2156-6-1.
Визнати незаконним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) стосовно відхилення подання № 380 від 05.03.2015 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у зв'язку з недостатністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, що оформлено протоколом № 28/03/15 засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 26.03.2015.
Зобов'язати Міністерство юстиції України внести подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення за скаргою Уповноваженої особи учасників (засновників) ТОВ «Швейна фабрика «ГАЯН» ОСОБА_1 від 25.11.2014, на підставі висновків акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19.02.2015 № 09/15 та листа Головного територіального управління юстиції у Київській області від 24.02.2015 № 2156-6-1.
Зобов'язати Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) належним чином розглянути подання № 380 від 05.03.2015 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення, а також подання за скаргою Уповноваженої особи учасників (засновників) ТОВ «Швейна фабрика «ГАЯН» ОСОБА_1 від 25.11.2014, на підставі висновків акта позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19.02.2015 № 09/15 та листа Головного територіального управління юстиції у Київській області від 24.02.2015 № 2156-6-, та задовольнити їх.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що:
- актом позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19.02.2015 № 09/15 встановлено 4 грубі порушення норм законодавства, одним з яких є невжиття заходів щодо приведення реєстру кредиторських вимог боржника, при наявності інформації про погашення кредиторських вимог ПАТ «Банк «Київська Русь», тобто арбітражним керуючим було включено до реєстру вимог кредиторів неіснуючі (вже погашені) вимоги ПАТ «Банк «Київська Русь», і до цього часу не приведено у відповідність матеріалам справи (не виключено неіснуючі та непідтверджені документально кредиторські вимоги ПАТ «Банк «Київська Русь») з реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство № Б22/162/10-3, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів;
- відповідно до пункту 7.1 розділу 7 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом від 27.06.2013 № 1284/5, підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є, зокрема, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута);
- відповідь Міністерства юстиції України № 15195-0-33-15/14 від 26.05.2015, за результатом розгляду скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії директора Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України ОСОБА_6;
- за результатом розгляду скарги ОСОБА_1 Міністерством юстиції України було підтверджено факти викладені у скарзі, у результаті чого директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України ОСОБА_6 19.05.2015 був звільнений із займаної посади, а тому позивач вважає, що директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України ОСОБА_6, який був в.о. Голови дисциплінарної комісії арбітражних керуючих на засіданні комісії 26.03.2015, мав безпосередній вплив на членів комісії при прийнятті рішення та був особисто зацікавлений у не притягненні арбітражного керуючого ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності;
- явне зловживання членами Дисциплінарної комісії своїми повноваженнями.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2015 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
4. Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2015 - без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. 22 лютого 2016 року ОСОБА_1 (касатор) подав касаційну скаргу.
У касаційній скарзі позивач просить:
Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року та направити справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
У касаційній скарзі заявлено клопотання щодо розгляду справи за участю позивача.
8. 30 березня 2016 року Міністерство юстиції України подало заперечення на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року - без змін.
У запереченні на касаційну скаргу не заявлено жодних клопотань.
9. 07 квітня 2016 року ОСОБА_2 подано заперечення на касаційну скаргу, в якому третя сторона просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року - без змін.
Рух адміністративної справи у суді касаційної інстанції
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 Тарасова Сергія Олексійовича та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2018 для розгляду справи № 826/13697/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шарапа В.М., суддів: Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2019 для розгляду справи № 826/13697/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу
11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема касатор вказує на протиправність дії Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) стосовно відхилення подання № 380 від 05.03.2015 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у зв'язку з недостатністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Крім того вказує на протиправну бездіяльність Міністерства юстиції України щодо невнесення подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення за скаргою Уповноваженої особи учасників (засновників) ТОВ «Швейна фабрика «ГАЯН» ОСОБА_1 від 25.11.2014, на підставі висновків акта позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19.02.2015 № 09/15 та листа Головного територіального управління юстиції у Київській області від 24.02.2015 № 2156-6-1 тощо.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є Уповноваженою особою учасників (засновників) ТОВ «Швейна фабрика «ГАЯН» у справі про банкрутство № Б22/162/10-3, яка розглядається Господарським судом Київської області, тобто є учасником справи про банкрутство.
13. 25 листопада 2014 року позивачем подана скарга на дії арбітражного керуючого ОСОБА_2 під час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Швейна фабрика «Гаян».
14. За результати перевірки Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19.02.2015 № 09/15. Актом встановлені такі порушення законодавства: не вжито заходів щодо приведення реєстру кредиторських вимог боржника до обставин справи, а також порушення ст. 3-1 та абз. 7 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
15. Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих було прийнято рішення, оформлене протоколом засідання Комісії від 26.03.2015 № 28/03/15, про відхилення подання від 05.03.2015 № 380 про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого ОСОБА_2 .
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
16. Конституція України від 28 червня 1996 року
16.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII
17.1. Статтею 108 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики.
18. Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 11.01.2013 № 81/5
18.1. Пунктом 25 Положення передбачено, що за результатами розгляду питання порядку денного Комісія приймає рішення про:
- застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого;
- відхилення подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого;
- ініціювання проведення структурним підрозділом позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого, якщо із заяви або скарги вбачається необхідність проведення додаткового контролю;
- ініціювання проведення саморегулівною організацією арбітражних керуючих перевірки діяльності арбітражного керуючого, членом якої він є, якщо із заяви або скарги вбачається порушення правил професійної етики арбітражного керуючого цієї саморегулівної організації арбітражних керуючих;
- відмову в задоволенні заяви або скарги щодо діяльності арбітражного керуючого, організації його роботи, дотримання ним вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики арбітражного керуючого;
- перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражного керуючого, або ініціювання проведення такої перевірки органом, до компетенції якого належить вирішення таких питань;
- вжиття заходів щодо спростування оприлюднених фактів, які принижують честь і гідність арбітражних керуючих;
- схвалення консультацій і рекомендацій, а також методичних розробок з питань професійної етики арбітражних керуючих та застосування прогресивних практик у сфері відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом для подальшого їх розміщення на офіційному веб-сайті Мін'юсту у мережі Інтернет.
19. Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 27.06.2013 № 1284/5
19.1. Пунктом 7.2 Порядку № 1284/5 від 27.06.2013 визначено, що протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом Мін'юсту від органу контролю пропозиції структурний підрозділ Мін'юсту готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.
21. В матеріалах даної адміністративної справи наявна копія ухвали Господарського суду Київської області від 15.07.2015 по справі № Б22/162-10/3, що залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015, в якій господарським судом відмовлено в задоволенні вказаної скарги.
22. Зокрема вказаною ухвалою від 15.07.2015 встановлено, що "суд дійшов висновку про передчасність оскарження дій стосовно невиконання ліквідатором банкрута вимог ухвали суду від 12.05.2015 щодо усунення порушень встановлених Головним управлінням юстиції у Київській області за результатами позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого.
Скарга уповноваженої особи учасників (засновників) ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» - ОСОБА_1 на неправомірні дії та бездіяльність ліквідатора ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» - арбітражного керуючого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, так як, ліквідатором банкрута виконуються всі дії, які у відповідності до норм Закону про банкрутству вчиняються ліквідатором під час ліквідаційної процедури, а отже, вказана скарга є необґрунтованою та безпідставною, а обставини, на які посилається скаржник, як на обґрунтування своїх вимог недоведеними».
23. Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно відхилив посилання позивача на грубе порушення третьою особою норм законодавства у сфері банкрутства та ліквідації підприємств, а акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 19.02.2015 № 09/15 оцінюється судом лише як думка осіб, відповідальних за складання даного акту.
25. Суд першої інстанції вірно вказав, що посилання позивача на те, що відповідачем протиправно не застосовано пункт 7.1 розділу 7 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом від 27.06.2013 № 1284/5, згідно якого підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є, зокрема, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута), адже як встановлено в ухвалі Господарського суду Київської області від 15.07.2015 № Б22/162-10/3, в діях арбітражного керуючого ОСОБА_2 відсутнє грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень.
26. Крім того, Верховний Суд поділяє висновок судів першої та апеляційної інстанції, що позивач з посиланням на належні та допустимі докази не довів протиправності оскаржуваного рішення, а суд встановив, що спірне рішення прийнято на підставі, в межах повноважень, обґрунтовано та у спосіб, передбачений законом, то позовні вимоги в частині, що стосується Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є необґрунтованими.
27. До того ж Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що позовна вимога про зобов'язання Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) належним чином розглянути подання № 380 від 05.03.2015 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення та задовольнити його, є втручанням в дискреційні повноваження Комісії, що є неприпустимим.
28. На думку Верховного Суду, колегія суду апеляційної інстанції правильно звернула увагу, що Господарського суду Київської області від 15.07.2015 по справі № Б22/162-10/3, яка спростовує твердження ОСОБА_1 про грубе порушення арбітражним керуючим ОСОБА_2 норм законодавства у сфері банкрутства та ліквідації підприємств, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2015, встановлено, що ліквідатором банкрута ОСОБА_2 виконувалися всі передбачені законодавством дії під час ліквідаційної процедури, а тому скаргу ОСОБА_1 визнано необґрунтованою та безпідставною, а обставини, на які посилався скаржник - недоведеними.
29. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
30. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо того, що позивач безпідставно посилається на Акт позапланової невиїзної перевірки як на беззаперечну підставу притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого, оскільки такий акт є лише носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
31. Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України щодо невнесення подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, Верховний Суд зазначає, що в матеріалах справи наявна копія подання № 380 з додатками про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення, підписаного заступником директора Департаменту - начальником відділу контролю за діяльністю арбітражних керуючих та супроводу процедур банкрутства Департаменту з питань банкрутства, яке (разом з додатками) адресоване Дисциплінарній комісії, яка була отримана відповідачем.
32. Враховуючи зазначене, позовні вимоги в цій частині судом першої та апеляційної інстанцій було правильно визнано необґрунтованими.
33. Крім того суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовна вимога про зобов'язання Міністерство юстиції України внести подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, задоволенню не підлягає, адже, по-перше, як зазначено вище, відповідне подання було внесено структурним підрозділом Мінюсту до Дисциплінарної комісії, а по-друге, така позовна вимога є втручанням в дискреційні повноваження відповідача-1.
34. Судами першої та апеляційної інстанцій було правильно відхилено посилання позивача на те, що за результатом розгляду скарги ОСОБА_1 Міністерством юстиції України було підтверджено факти викладені у скарзі, у результаті чого директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України ОСОБА_6 19.05.2015 був звільнений із займаної посади, а тому позивач вважав, що директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України ОСОБА_6, який був в.о. Голови дисциплінарної комісії арбітражних керуючих на засіданні комісії 26.03.2015, мав безпосередній вплив на членів комісії при прийнятті рішення та був особисто зацікавлений у не притягненні арбітражного керуючого ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
35. Оскільки відповідач не надав до матеріалів справи доказів того, що ОСОБА_6 було звільнено з посади за посадовий/дисциплінарний/корупційний тощо проступок, внаслідок чого суд першої інстанції прийшов правильного висновку, що фраза «згідно поданої заяви» говорить про заяву ОСОБА_6 про звільнення з займаної посади за власним бажанням. Інших доказів зацікавленості та упередженості ОСОБА_6 під час розгляду подання № 380 позивач не надав, а суд першої інстанції встановив відсутність таких доказів в матеріалах справи.
36. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.
37. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
38. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
39. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
40. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 Тарасова Сергія Олексійовича - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач Жук А.В.
судді Мартинюк Н.М.
Мельник-Томенко Ж.М.