20 листопада 2019 року
Київ
справа №826/14304/16
адміністративне провадження №К/9901/31363/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Блажівської Н.Є., Гусака М.Б.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2019 у справі №826/14304/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії ,
13.11.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2018.
Апеляційним судом встановлено, що ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 22.11.2018 апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків. 19.12.2018 ГУ ДФС вдруге подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2019 залишено без руху, оскільки скаржник не сплатив судовий збір та в подальшому ухвалою від 20.02.2019 повернуто заявникові у зв'язку з невиконанням вимог ухвали у встановлений судом строк. 21.03.2019 ГУ ДФС втретє подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2018.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що не подання апеляційної скарги у зв'язку з неможливістю сплати судового збору є об'єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДФС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою та повернення цієї скарги судом скаржнику не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та не впливає на перебіг даного строку. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Крім того, звертаючись до суду з апеляційною скаргою втретє, ГУ ДФС так і не було сплачено судовий збір.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДФС не має можливості сплатити судовий збір. Також зазначає, що незабезпечення реалізації органами ДФС права на апеляційне та касаційне оскарження позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані судові рішення, що в свою чергу негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України. Звертає увагу, що право на судовий захист входить до переліку тих прав, що захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.
Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.04.2019 у справі №826/14304/16.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
Н.Є. Блажівська
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду