Іменем України
20 листопада 2019 року
Київ
справа №826/13365/17
провадження №К/9901/47812/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Власенкової О.О. від 04 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П., Твердохліб В.А. від 01 лютого 2018 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2017 року Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 у розмірі 8215,13 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року, позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» борг в сумі 8215,13 грн на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
3. Рішення судів мотивовано тим, що Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві доведено суму заборгованості по відшкодуванню відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 у розмірі 8215,13 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Державне підприємство «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» звернулось із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та закрити провадження у справі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державне підприємство «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
6. У Державному підприємстві «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» обліковуються особи, які отримують пенсію відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
7. У направлених Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві розрахунках відповідачу визначено до сплати розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період березень-липень 2017 року за списком № 2 в розмірі 8215,13 грн, що підтверджується листами від 15.03.2017 №15222/10, 10.04.2017 № 21088/10, 12.05.2017 № 27479/10, 12.06.2017 № 33277/10, 11.07.2017 № 38647/10.
8. Факт отримання згаданих розрахунків та листів представником відповідача в судовому засіданні не заперечувався.
9. Оскільки відповідачем сума заборгованості з виплати та доставки пенсії у добровільному порядку не сплачена, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до суду з цим позовом.
10. Касаційна скарга Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» мотивована тим, що на час вирішення спору до Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України не внесено відповідного запису про припинення Любешівської державної сортодослідної станції, Луцької державної сортодослідної станції та Івано-Франківського обласного державного центру експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Івано-Франківської області, де працювали особи, яким призначені пенсії на пільгових умовах. Отже, у нього відсутня заборгованість перед Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
11. Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві відзиву на касаційну скаргу не надіслало.
12. За правилами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
13. Це означає, що підприємства і організації відшкодовують органу Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам підприємства відповідно до пунктів «а», «б-з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», незалежно від їх часу призначення, до досягнення цими працівниками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV.
14. Порядок відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій визначено Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).
15. Пунктом 6.2, 6.3 Інструкції № 21-1 передбачено, якщо пенсія на пільгових умовах призначена із зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що дають право на пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж був набутий. У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять його правонаступники.
16. Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
17. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.8. Інструкції № 21-1).
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
18. Отже, зміст наведених норм закону дає підстави для висновку, що підприємства зобов'язані в безумовному порядку відшкодувати витрачені органом Пенсійного фонду кошти, спрямовані на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам цього підприємства до досягнення ними пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV.
19 Можливості звільнення страхувальника від обов'язку відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за наявності такої заборгованості чинне законодавство не передбачає.
20. Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
21. За загальним визначенням, правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим. За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За часткового правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки.
22. Правонаступництво, як правило, зазначається в установчих документах суб'єкта господарювання.
23. Відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» у разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.
24. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом.
25. В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб'єктам забороняється.
26. Отже, факт правонаступництва може бути підтверджений установчими документами, витягом Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або судовим рішенням, яким встановлені обставини щодо правонаступництва.
27. Вирішуючи спір, суди встановили, що відповідач є правонаступником Любешівської державної сортодослідної станції, Луцької державної сортодослідної станції та Івано-Франківського обласного державного центру експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Івано-Франківської області на підставі Наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про реорганізацію державних сортодослідних станцій» від 30.12.2011 №807, «Про реорганізацію державних центрів експертизи рослин» від 19.04.2012 №210, «Про внесення змін до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.12.2011 №807» від 18.09.2015 №358, відповідно до яких їх приєднано до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу».
28. Колегія суддів касаційного суду вважає ці висновки передчасними, оскільки суди не досліджували правовстановлюючих документів, що це підтверджують, не дали належної правової оцінки доводам відповідача про те, що підприємство не є правонаступником Любешівської державної сортодослідної станції, Луцької державної сортодослідної станції та Івано-Франківського обласного державного центру експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Івано-Франківської області.
29. Таким чином, під час нового розгляду справи, судам слід з'ясувати чи є Державне підприємство «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» правонаступником підприємств, де набули пільговий стаж особи, по яким Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві пред'явило розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
30. Вказані обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору.
31. Суд касаційної інстанції позбавлений можливості згідно частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
32. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
33. Відповідно до частини четвертої наведеної статті, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
34. З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, зокрема, судами не було встановлено обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим справа підлягає направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний