13 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/6632/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Бруновської Н.В., Матковської З.М.
за участю секретаря судового засідання - Галаз Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Щербаков В.В., м. Рівне) у справі № 460/2905/18 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області до Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» про застосування заходів реагування,-
22 листопада 2018 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області звернулося з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи приміщень Цеху неконцентрованої азотної кислоти, Цеху аміачної селітри, Цеху водопостачання і каналізації, Цеху звязку ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” за адресою: 33017, м. Рівне-17, а також відокремленого структурного підрозділу палац культури та спорту “Хімік” ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул.. Князя Острозького, 1, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки шляхом опечатування вхідних дверей будівель та відключення систем електрозабезпечення.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що з 08.10.2018 року по 18.10.2018 року на підставі наказу №190 від 02.10.2018 та посвідчення №208 від 08.10.2019 уповноваженими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області проведена планова перевірка додержання ти виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту на території та у приміщеннях ПрАТ "Рівнеазот" за адресою: 33017, м. Рівне-17, також відокремленого структурного підрозділу палац культури та спорту “Хімік” ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул.. Князя Острозького, 1.
За результатами проведеної перевірки було складено Акт перевірки № 146 від 18.10.2018 в якому зазначено низку порушень, а саме:
1. Не розроблено проектну документацію на систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у випадку їх виникнення (Цех неконцентрованої азотної кислоти, Цех аміачної селітри, Цех водопостачання і каналізації, Цех зв'язку). Підстава: П. 5.8. ДБН В.2.5.-76:2014 - Унеможливлює виявлення надзвичайна ситуації на первинних стадіях, що у свою чергу завдасть значних матеріальних втрат, у тому числі людських жертв.
2. Об'єкт не обладнаний системою раннього виявлення загрози надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення (Цех неконцентрованої азотної кислоти, Цех аміачної селітри, Цех водопостачання і каналізації, Цех зв'язку) . Підстава: Ст. 53 Кодексу цивільного захисту України - унеможливить виявлення надзвичайна ситуації на первинних стадіях, що у свою чергу завдасть значних матеріальних втрат, у тому числі людських жертв.
Цех неконцентрованої азотної кислоти:
К-501А
3. Адміністративно-побутовий корпус не обладнаний установкою автоматичної пожежної сигналізації з використанням сертифікованого обладнання. Розділ V, п. 1.2 Правил пожежної безпеки України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 05.03.2015 за №252/26697 (далі по тексту - ППБУ); додаток ДБН В.2.5-56:2014 - унеможливлює виявлення пожежі на первинних стадіях, що у свою чергу завдасть значних матеріальних втрат, у тому числі людських жертв.
4. Не встановлені в перехідній галереї К-501 сертифіковані в України протипожежні двері з нормованою межею вогнестійкості: Розділ ІІІ, п.2.3. ППБУ; п.6.2, п.6.4., п.6.16. ДБН В.1.1-7-2016 - призведе до швидкого розповсюдження пожежі в будівлі.
5. Не виконаний вогнезахист транзитних повітроводів на 1-му поверсі: Розділ IV, п.2.18, ППБУ - призведе до швидкого розповсюдження пожежі по транзитних повітроводах.
6. Не обладнані приміщення вбудованої КТП (ТП, РУ) автоматичною установкою пожежогасіння: Розділ V, п. 7.40 таблиці А.2 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 - унеможливлює локалізацію пожежі на первинних стадіях, що у свою чергу завдасть значних матеріальних втрат, у тому числі людських жертв.
К-501
7. Конструкціям стальних етажерок, металевим конструкціям, на які встановлене технологічне обладнання, не надана межа вогнестійкості не нижче 0,75 год.: П. 12.11 СНиП 2.09.03-85 - призведе до швидкої втрати несучої спроможності будівельних конструкцій будівлі.
8. Заповнення дверних отворів тамбур-шлюзів агрегатів 3-8 не виконане сертифікованими протипожежними дверима.: Розділ ІІІ, п. 2.3 ППБУ, п. 6.2, 6.16, 6.29 ДБН В.1.1-7-2016 - призведе до швидкого розповсюдження пожежі в будівлі.
9. Не проведений вогнезахист металевих конструкцій в'язей жорсткості та підсилення колон, балок перекриття тощо: П. 5.3, 6.18, 6.39, 6.40 ДБН В.1.1-7-2016 - призведе до швидкої втрати несучої спроможності будівельних конструкцій будівлі.
Цех аміачної селітри:
К-534
10. Приміщення складу аміачної селітри не обладнані автоматичною установкою пожежогасіння: Розділ V, п. 1.2 ППБУ; додаток А, ДБН В.2.5-56:2014 - унеможливлює локалізацію пожежі на первинних стадіях, що у свою чергу завдасть значних матеріальних втрат, у тому числі людських жертв.
11. В зовнішніх стінах сходової клітки не влаштовано фрамуги, що відкриваються площею не менше 1.2.кв.м на поверх: Розділ ІІІ, 2.23 ППБУ; п. 7.1.4 ДБН В.2.5-56:2014 - призведе до швидкого розповсюдження продуктів горіння по шляхах евакуації.
12. Не демонтовані прокладені транзитом через приміщення сходової клітки трубопроводи із технологічними рідинами (ліламіном), які зменшують нормативну ширину площадки. Без ПКД): Розділ ІІІ, п. 2.23, 2.30 ППБУ - ускладнює швидку та безпечну евакуацію людей з приміщень у разі виникнення пожежі.
13. Не встановлені сертифіковані протипожежні двері в приміщеннях аспірації, адміністративно-побутові приміщення, електророзподільних пристроїв, лабораторії: Розділ ІІІ, п. 2.3, ППБУ; п. 6.4,. 6.6, 6.16, 6.29 ДБН В.1.1-7-2016 - призведе о швидкого розповсюдження пожежі в будівлі.
Цех водопостачання та каналізації:
К-184
14. Не проведена вогнезахисна обробка дерев'яних конструкцій горища сертифікованим розчином: Розділ ІІІ, п. 2.5-2.8, ППБУ - призведе до швидкого розповсюдження пожежі по горючих конструкціях будівлі.
15. Двері, що відділяють адмінприміщення від виробничої майстерні та складські приміщення від майстерні не влаштовані протипожежними, сертифікованим в Україні, з нормованою межею вогнестійкості: Розділ ІІІ, п. 2.3 ППБУ; п. 6.4, 6.6, 6.16, 6.29 ДБН В.1.1-7-2016 - призведе до швидкого розповсюдження пожежі в будівлі.
16. Двері виходу на горище не влаштовані протипожежними сертифікованими в Україні, з нормованою межею вогнестійкості: Розділ ІІІ, п. 2.3. ППБУ; п. 6.4, 6.6, 6.16, 6.29 ДБН В.1.1-7-2016, - призведе до швидкого розповсюдження пожежі в будівлі.
17. Адмінприміщення не обладнане установкою автоматичної пожежної сигналізації з використанням сертифікованого обладнання : Розділ - V, п. 1,2 ППБУ; додаток А ДБН В.2.5-56:2014 - унеможливлює виявлення пожежі на первинних стадіях, що у свою чергу завдасть значних матеріальних втрат, у тому числі людських жертв.
18. Адмінприміщення не обладнане системою оповіщення про пожежу: Розділ V п. 1.2 ППБУ; додаток А, ДБН В.2.5-56:2014 - ускладнює швидку та безпечну евакуацію людей з приміщень.
К-211
19. Будівля не обладнана пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів: Розділ ІV, п. 1.21, ППБУ - призведе до влучання розрядів блискавки в конструктивні елементи будівлі з подальшим виникненням пожежі.
20. По периметру даху будівлі не влаштоване огородження згідно вимог будівельних норм: Розділ ІІІ, п.2.15 ППБУ - призведе до ускладнення пожежно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
21. Двері, що відділяють трансформаторні підстанції РУ-2, КТП -21та машинний зал від суміжних приміщень не влаштовані протипожежними сертифікованими в Україні, з нормованою межею вогнестійкості: Розділ ІІІ, п.2.3 ППБУ; п. 6.4, 6.6, 6.16, 6.29 ДБН В.1.1-7-2016, - призведе до швидкого розповсюдження пожежі в будівлі.
22. Приміщення центрального пульта управління не обладнане установкою автоматичної пожежної сигналізації з використанням сертифікованого обладнання: Розділ V п.1.2, ППБУ; додаток А ДБН В.2.5-56;2014, - унеможливлює виявлення пожежі на первинних стадіях, що у свою чергу завдасть значних матеріальних втрат, у тому числі людських жертв.
К-213
23. Двері, що відділяють трансформаторні підстанції РУ-15, КТП-15 та машинний зал від суміжних приміщень не влаштовані протипожежними, сертифікованими в Україні, з нормованою межею вогнестійкості: Розділ ІІІ, п. 2.3 ППБУ; п. 6.4, 6.6, 6.16, 6.29 ДБН В.1.1-7-2016, - призведе до швидкого розповсюдження пожежі в будівлі.
24. Будівля не обладнана пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів: Розділ ІV, п. 1.21 ППБУ - призведе до влучання розрядів блискавки в конструктивні елементи будівлі з подальшим виникненням пожежі.
25. Приміщення центрального пульта управління не обладнані установкою автоматичної пожежної сигналізації з використанням сертифікованого обладнання: Розділ V, п.1.2; ППБУ; додаток А ДБН В.2.5-56:2014 - унеможливлює виявлення пожежі на первинних стадіях, що у свою чергу завдасть значних матеріальних втрат, у тому числі людських жертв.
26. Приміщення центрального пульта управління не обладнано системою оповіщення про пожежу: Розділ V, п.1.2, ППБУ; додаток А, ДБН В.2.5-56:2014, - ускладнює швидку та безпечну евакуацію людей з приміщень у разі виникнення пожежі.
Цех зв'язку:
К-121
27. Приміщення не обладнані установкою автоматичної пожежної сигналізації з використанням сертифікованого обладнання: Розділ V, п.1.2, ППБУ; додаток А, ДБН В.2.5-56:2014, унеможливлює виявлення пожежі на первинних стадіях, що у свою чергу завдасть значних матеріальних втрат, у тому числі людських жертв.
28. Приміщення АТС не обладнані установкою автоматичного пожежогасіння: Розділ V, п.1.2, ППБУ; додаток А, ДБН В.2.5.-56:2014, - унеможливлює локалізацію пожежі на первинних стадіях, що у свою чергу завдасть значних матеріальних втрат, у тому числі людських жертв.
29. В електрощитовій не влаштовані сертифіковані в Україні протипожежні двері, з нормованою межею вогнестійкості: Розділ ІV, п. 1.24, ППБУ; п. 6.4, 6.6, 6.16, 6.29 ДБН В.1.1-7-2016, - призведе до швидкого розповсюдження пожежі в будівлі.
30. При вході на горище не влаштовані сертифіковані в Україні протипожежні двері, з нормованою межею вогнестійкості : Розділ ІІІ, п.2.3. ППБУ; п. 6.4, 6.6, 6.16, 6.29 ДБН В.1.1-7-2016, призведе до швидкого розповсюдження пожежі в будівлі.
31. Не проведена вогнезахисна обробка дерев'яних конструкцій горища сертифікованим розчином: Розділ ІІІ, п.2.5-2.8, ППБУ, призведе до швидкого розповсюдження пожежі по горючих конструкціях будівлі.
32. Не виконано захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів: Розділ ІV, п. 1.21, ППБУ, - призведе до влучання розрядів блискавки в конструктивні елементи будівлі з подальшим виникненням пожежі.
Відокремлений структурний підрозділ палац культури та спорту “Хімік”:
33. На доповнення до схематичного плану евакуації не розроблена та не затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників : Розділ ІІ, п. 5, ППБУ, - ускладнюють швидку та безпечну евакуацію людей з приміщень під час пожежі.
34. На вікнах приміщень 1-го поверху встановлені грати без можливості їх розкривання, розсування або знімання: Розділ ІІІ, п. 2.16 ППБУ, - ускладнить швидку та безпечну евакуацію людей з приміщень під час пожежі.
35. Двері, що відділяють виробничі, технічні та складські приміщення не влаштовані протипожежними, сертифікованими в Україні, з нормованою межею вогнестійкості: Розділ ІІІ, п.2.3. ППБУ; п. 6.4, 6.6., 6.16, 6.29 ДБН В.1.1-7-2016, - призведе до швидкого розповсюдження пожежі будівлі.
36. Двері виходу на покрівлю зі сходової клітки не влаштовані протипожежними сертифікованими в Україні, з нормованою межею вогнестійкості: Розділ ІІІ, п.2.3. ППБУ; п. 6.4, 6.6., 6.16, 6.29 ДБН В.1.1-7-2016, - призведе до швидкого розповсюдження пожежі будівлі.
37. Двері сходових кліток не обладнані пристроями для само зачинення та ущільненнями в притулах: Розділ ІІІ, п.2.23, 2.37 ППБУ, - ускладнить швидку та безпечну евакуацію людей з приміщень.
38. Не всі приміщення обладнані установкою автоматичної пожежної сигналізації з використанням сертифікованого обладнання: Розділ V, п.1.2. ППБУ, - унеможливлює виявлення пожежі на первинних стадіях, що у свою чергу завдасть значних матеріальних втрат, у тому числі людських жертв.
39. Тривожні сповіщення від пожежного приймально-контрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації не виведено на пульт пожежного спостерігання: Розділ V, п.1.1 ППБУ, - унеможливлює виявлення пожежі на первинних стадіях, що у свою чергу завдасть значних матеріальних втрат, у тому числі людських жертв.
40. Не проведено перевірку якості вогнезахисної обробки дерев'яних конструкцій сценічної коробки : Розділ VІ, п.2.3, ППБУ, - призведе до швидкого розповсюдження пожежі по горючих конструкціях будівлі.
25.10.2018 Головним управлінням ДСНС у Рівненській області винесено припис №141 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки, пожежної безпеки.
Відповідачем долучено до матеріалів справи документи, які підтверджують, що недоліки, вказані позивачем у пунктах 12, 14, 31, 33, 34, 37, 38, 39 та 40 ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" усунуто самостійно.
Щодо порушення зазначеного в пункті 1, то суд зазначає, що пункт 5.8 ДБН В.2.5.-76:2014. “Проектування автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення (СРВНСО)”, на порушення якого вказує позивач, визначає вимоги до проектної документації при її розробленні. Відсутність проектної документації не може спричинити "унеможливлення виявлення надзвичайної ситуації", а відтак висновок позивача про те, що відсутність проектної документації може унеможливити виявлення надзвичайної ситуації і спричинити значні матеріальні втрати, у тому числі людські жертви є необґрунтованим.
Стосовно посилань позивача на порушення відповідачем вимог статті 53 Кодексу цивільного захисту України, суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що на ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” впроваджена та діє локальна система оповіщення, яка дає можливість оповістити виробничий персонал та населенні пункти про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації. На підприємстві цілодобово діє штатна диспетчерська служба, яка здійснює моніторинг всіх технологічних процесів, впроваджена автоматизована система прогнозування можливих наслідків виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин. Встановлений прямий телефонний зв'язок чергового диспетчера підприємства з оперативним черговим УМВС. Локальна система оповіщення підприємства сполучена з автоматизованою системою централізованого оповіщення Рівненської області, що дає можливість довести необхідну інформацію до населення в разі виникнення надзвичайної ситуації. На випадок настання надзвичайних ситуацій наказом ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” №564 від 21.08.2018 “Про створення штабів з ліквідації надзвичайних ситуацій при виникненні виробничої аварії з виливом небезпечних хімічних речовин на ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” затверджено порядок створення штабів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, залежно від масштабу розвитку аварій (наявний в матеріалах справи).
Судом першої інстанції зазначено, що вимоги щодо впровадження автоматизованої системи раннього виявлення загрози надзвичайних ситуацій введені Кодексом цивільного захисту лише у 2014 році, разом з тим підприємство функціонує з 1965 року і завжди користувалося локальною системою оповіщення та диспетчеризації, яка й зараз діє на підприємстві. За період функціонування надзвичайних ситуацій на підприємстві не було. При цьому, ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” 16.11.2018 затверджене завдання на проектування з “Розробкою робочого проекту “Автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення”, на даний час проводяться тендерні процедури щодо визначення проектної організації для виконання даного об'єму робіт.
Цех неконцентрованої азотної кислоти (НАК)
Корпус К-501А
Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем вимог п. 1.2. Розділу V Правил пожежної безпеки в Україні та додатку А ДБН В.2.5.-56:2014, яке виявилося у відсутності в адміністративно-побутовому корпусі автоматичної пожежної сигналізації. Згідно з Розділом V п.1.2 ППБУ, на який посилається ГУ ДСНС в Рівненській області, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”. Правила пожежної безпеки в Україні затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України за №252/26697 05.03.2015. Згідно з п. 1.2 ДБН В.2.5-56:2014 ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об'єктів систем протипожежного захисту (далі - СПЗ) під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002. Вимоги цих будівельних норм рекомендується застосовувати під час реставрації.
Доказів проведення в адміністративно-побутовому корпусі цеху неконцентрованої азотної кислоти ПрАТ “РІВНЕАЗОТ будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002 з часу набрання законної сили Наказом МВС України “Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні” від 30.12.2014 №1417 та ДБН В.2.5-56:2014 сторонами не надано.
Позивач покликається на п.1 розділу 1 Правил пожежної безпеки і зазначає, що вимоги Правил поширюються на будівлі, що експлуатуються, разом з тим норма п.1.2. Розділу V Правил, про порушення якої стверджує позивач є бланкетною нормою, тобто такою що не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування іншої норми, розміщеної в іншому нормативному акті, у якому сформульовано конкретні правила поведінки, яким в даному випадку є ДБН В.2.5-56:2014. З огляду на викладене, судом не встановлено порушення відповідачем п. 1.2. Розділу V Правил та додатку А ДБН В.2.5-56:2014. Позивачем не зазначено який саме пункт додатку А ДБН В.2.5-56:2014 порушено відповідачем.
Щодо порушення відповідачем п. 2.3. Розділу ІІІ ППБУ, згідно з яким під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Вказане порушення виявилося у не встановленні в перехідній галереї К-501 сертифікованих в Україні протипожежних дверей з нормованою межею вогнестійкості. Однак, пункт 2.3 Розділу ІІІ ППБУ не містить зобов'язання встановлювати сертифіковані в Україні протипожежні двері з нормованою межею вогнестійкості, а містить лише зобов'язання утримувати протипожежні двері у справному стані.
Щодо посилання позивача на невиконання відповідачем вогнезахисту транзитних повітроводів на 1-му поверсі, та порушення вимог п. 2.18 розділу IV ППБУ, слід зазначити, що п. 2.18 розділу IV ППБУ передбачає, що “забороняється вносити зміни до елементів системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря, які перешкоджають поширенню пожежі”. Однак, позивачем не вказано та жодним чином документально не підтверджено факт внесення відповідачем будь-яких змін до елементів системи опалення, вентиляції і кондиціонування, що б могло сприяти поширенню пожежі. Положення даної норми не містять зобов'язання відповідача виконати вогнезахист транзитних повітроводів на 1-му поверсі, а лише забороняють вносити зміни до елементів системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря, а тому зміст даної правової норми не відображає суті поставленої вимоги.
Стосовно тверджень позивача про порушення ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” вимог п.1.2. Розділу V ППБУ та ДБН В.2.5.-56:2014 щодо відсутності обладнання приміщень вбудованої КТП (ТП, РУ) автоматичною установкою пожежогасіння, слід зазначити, що згідно з п. 1.2. Розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”. Відповідно дана норма є бланкетною та відсилає до положень ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”, які безпосередньо і регулюють це питання. Тобто при вирішенні питання про обладнання будівель системами протипожежного захисту слід керуватися нормами ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”, відповідно до п. 1.2 яких, ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об'єктів під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002. Вимоги цих будівельних норм рекомендується застосовувати під час реставрації. Як вже зазначалось судом, докази того, що з 2014 року на підприємстві проводились роботи з будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту чи реставрації відсутні.
Стосовно тверджень позивача про порушення відповідачем вимог п. 12.11 СНиП 2.09.03-85, а саме: конструкціям стальних етажерок, металевим конструкціям, на які встановлене технологічне обладнання, не надана межа вогнестійкості не нижче 0,75 год., суд зазначає, що п. 12.11 СНиП 2.09.03-85 передбачає, що для конструкцій стальних етажерок, які розміщені в будівлях з приміщеннями категорій А, Б і В варто передбачити захист, що забезпечує межу вогнестійкості цих конструкцій не менше 0,75 год. Однак, дана інформація позивачем не підтверджена жодними розрахунковими чи експериментальними методами, а тому не відомо, у який саме спосіб було встановлено факт ненадання відповідачем межі вогнестійкості не нижче 0,75 год. Адже, відповідно до п. 5.5. ДБН В.1.1-7:2016 “… оцінювання вогнестійкості може бути проведено розрахунковими та експериментальними методами за стандартами, які відповідають європейським вимогам з проектування, або за методиками, розробленими з урахуванням вимог додатка В цих норм або шляхом натурних вогневих випробувань фрагментів будинку або будинку в цілому за ДСТУ Б В..1.1-18”. У зв'язку з цим, суд не погоджується з наявністю вказаного порушення.
Щодо покликання позивача на порушення відповідачем вимог п. 2.3 розділу ІІІ ППБУ, що на думку позивача полягає у тому, що заповнення дверних отворів тамбур-шлюзів агрегатів 3-8 не виконане сертифікованими протипожежними дверима. При цьому п. 2.3 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні встановлює, що “під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню”. Положення п. 2.3. розділу ІІІ ППБУ не передбачає заповнення дверних отворів тамбур-шлюзів агрегатів 3-8 сертифікованими протипожежними дверима, а лише передбачає обов'язок утримання протипожежних дверей, воріт, вікон, люків, клапанів, завісів та екранів у справному стані.
Стосовно тверджень позивача щодо порушення відповідачем пунктів 5.3,6.18, 6.39 ДБН В.1.1-7-2016, що виразилося у не проведенні вогнезахисту металевих конструкцій в'язей жорсткості та підсилення колон, балок перекриття тощо., суд зазначає, що положення ДБН В.1.1-7-2016, на які вказує відповідач передбачають, зокрема:
- пункт 5.3 - ступінь вогнестійкості будинку встановлюють залежно від його призначення, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, умовної висоти (поверховості) площі поверху в межах протипожежного відсіку. В залежності від ступеня вогнестійкості будинку визначають класи вогнестійкості будівельних конструкцій і групи поширення вогню по цих конструкціях;
- пункт 6.18 - межа вогнестійкості вузла кріплення будівельної конструкції та місця її прилягання до інших конструкцій повинна бути не нижча за нормовану межу вогнестійкості самої конструкції;
- пункт 6.39 - клас вогнестійкості конструкцій зв'язків та діафрагми жорсткості, які забезпечують загальну стійкість будинку, а також клас вогнестійкості несучих конструкцій, які створюють ухил підлоги в приміщеннях, слід приймати як для конструкцій перекриттів за таблицею 1 цих норм за ознакою R.
Однак, п. 1.2 ДБН В.1.1-7-2016 передбачає, що ці норми застосовують під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення і реставрації. Як вже зазначалося судом з часу набрання законної сили ДБН В.1.1-7-2016 в приміщенні цеху неконцентрованої азотної кислоти ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” проектування, будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення і реставрація не проводились.
Цех аміачної селітри К-534
Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем п. 1.2 розділу V ППБУ, ДБН В.2.5-56:2014, що виразилося у тому, що приміщення складу аміачної селітри не обладнані автоматичною установкою пожежогасіння, відповідач зазначає, що п. 1.2 розділу V ППБУ в Україні передбачає, що “будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”. Відповідно дана норма є бланкетною (диспозиції бланкетних норм не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), та відсилає до положень ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”, які безпосередньо і регулюють це питання. Тобто при вирішенні питання про обладнання будівель системами протипожежного захисту слід керуватися нормами ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”, відповідно до п. 1.2 яких, ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об'єктів під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002. Вимоги цих будівельних норм рекомендується застосовувати під час реставрації. Суд вже зазначав, що з 2014 року в цеху аміачної селітри К-534 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” не проводились роботи з будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту чи реставрації.
Стосовно покликань позивача на те, що в цеху аміачної селітри К-534 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” у зовнішніх стінах сходової клітки не влаштовано фрамуги, що відкриваються площею не менше 1.2 кв.м. на поверх, суд зазначає, що вказуючи як порушення не влаштування відповідачем фрамуг, позивач зазначає в акті перевірки, у адміністративному позові і у відповіді на відзив на адміністративний позов різні нормативно-правові акти, які взагалі не регулюють питання влаштування фрамуг, зокрема:
- в акті, складеному за результатами перевірки Позивач вказує, що Відповідачем порушено вимоги п. 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, який звучить наступним чином: “під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню”;
- у адміністративному позові позивач вказує на порушення відповідачем п. 7.1.4. ДБН 2.5.-56:2014, який взагалі відсутній у вказаних будівельних нормах;
- у відповіді на відзив на адміністративний позов позивач посилається на порушення п. 7.1.4 ДБН В.1.1-7-2016, який встановлює, що “сходи і сходові клітки, які призначені для евакуації людей та для проведення робіт пожежно-рятувальними підрозділами, та зовнішні пожежні драбини, які призначені для проведення робіт пожежно-рятувальними підрозділами, поділяються за типами відповідно до таблиці 5”. А таблиця 5 встановлює “типи сходів, сходових кліток та зовнішніх пожежних драбин”.
Таким чином, не відомо, якими правовими нормами та нормативно-правовими актами позивач керувався при встановлення факту порушення, оскільки в жодному із пунктів та в жодному із зазначених нормативно-правових актів не міститься посилання на необхідність влаштування у зовнішніх стінах сходової клітки фрамуг, що відкриваються площею не менше 1.2 кв.м. на поверх. У зв'язку з цим, не зрозуміло, чому та на підставі чого позивач зробив висновок про наявність вказаного порушення, та у чому це порушення виявилося.
Щодо покликань позивача на порушення відповідачем п. 2.3. Розділу ІІІ ППБУ, яке виявилося нібито у тому, що у цеху аміачної селітри К-534 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” не встановлені сертифіковані протипожежні двері в приміщеннях аспірації, адміністративно-побутові приміщення, електророзподільних пристроїв, лабораторії суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2.3. Розділу ІІІ ППБУ “під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню”.
Крім того, у адміністративному позові позивач посилається на порушення відповідачем п. 6.4,. 6.6, 6.16, 6.29 ДБН В.1.1-7-2016. Однак, будівельні норми ДБН В.1.1-7-2016, на які йде посилання не регулюють даний вид правовідносин, оскільки згідно п. 1.2 цих норм, їх застосовують під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації. З моменту вступу у дію вказаних будівельних норм, - з 01.06.2017, в цеху аміачної селітри К-534 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” роботи з реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення та реставрації не проводились.
Цех водопостачання та каналізації
К-184
Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем п. 2.3. Розділу ІІІ ППБУ, яке виявилося у тому, що двері, які відділяють адмінприміщення від виробничої майстерні та складські приміщення від майстерні не влаштовані протипожежними дверима, сертифікованим в Україні, відповідач зазначає, що згідно з п. 2.3 Розділу ІІІ ППБУ “під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню”. Однак, вказаний пункт жодним чином не містить зобов'язання встановлювати сертифіковані протипожежні двері з нормованою межею вогнестійкості, а містить лише зобов'язання утримувати протипожежні двері у справному стані.
Крім того, у адміністративному позові позивачем зазначено на нібито порушення відповідачем п.6.4, п.6.6., п.6.16., п. 6.29 ДБН В.1.1-7-2016. Однак, будівельні норми ДБН В.1.1-7-2016, на які йде посилання не регулюють даний вид правовідносин, оскільки згідно п.1.2 цих норм їх застосовують під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації, а з 01.06.2017, в цеху водопостачання та каналізації ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” роботи з реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення та реставрації не проводились.
Стосовно покликань позивача на порушення відповідачем п. 2.3. Розділу ІІІ ППБУ, яке виявилося у тому, що двері виходу на горище не влаштовані протипожежними сертифікованими в Україні, то суд зазначає, що згідно з п. 2.3 Розділу ІІІ ППБУ “під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню”. Вказаний пункт жодним чином не містить зобов'язання встановлювати сертифіковані протипожежні двері, а містить лише зобов'язання утримувати протипожежні двері у справному стані. Позивачем вказано на порушення відповідачем п.6.4, п.6.6., п.6.16., п. 6.29 ДБН В.1.1-7-2016. Однак, будівельні норми ДБН В.1.1-7-2016, на які йде посилання не регулюють даний вид правовідносин, оскільки згідно п. 1.2 цих норм їх застосовують під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації. Крім того, з моменту вступу у дію вказаних будівельних норм, - з 01.06.2017, в цеху водопостачання та каналізації ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” роботи з реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення та реставрації не проводились.
Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем вимоги п. 1.2. Розділу V ППБУ та додатку А ДБН В.2.5.-56:2014, яке виявилося у тому, що адмінприміщення не обладнане установкою автоматичної пожежної сигналізації, слід зазначити, що згідно з Розділом V п.1.2 ППБУ, на який посилається ГУ ДСНС в Рівненській області, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”. Правила пожежної безпеки в Україні затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України за №252/26697 05.03.2015.
Згідно п. 1.2 ДБН В.2.5-56:2014, ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об'єктів систем протипожежного захисту (далі - СПЗ) під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002. Вимоги цих будівельних норм рекомендується застосовувати під час реставрації. З часу набрання законної сили Наказом МВС України “Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні” від 30.12.2014 № 1417 та ДБН В.2.5-56:2014 в адміністративно-побутовому корпусі цеху неконцентрованої азотної кислоти ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт, зміна категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002 - не проводились.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що п. 1.2. Розділу V ППБУ, про порушення якої стверджує позивач є бланкетною нормою, тобто такою що не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування іншої норми, розміщеної в іншому нормативному акті, у якому сформульовано конкретні правила поведінки, яким в даному випадку є ДБН В.2.5-56:2014. При цьому, сам ДБН В.2.5-56:2014 вказує, що ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об'єктів під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002. Вимоги цих будівельних норм рекомендується застосовувати під час реставрації. З огляду на викладене порушення відповідачем п. 1.2. Розділу V ППБУ та додатку А ДБН В.2.5-56:2014 не підтверджено належними та допустимими доказами.
Стосовно твердження позивача про порушення відповідачем вимоги п. 1.2 розділу V ППБУ, на який посилається ГУ ДСНС в Рівненській області, що виявилося у тому що адмінприміщення не обладнане системою оповіщення людей про пожежу, слід зазначити, що згідно з п. 1.2 розділу V ППБУ - “Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”. Водночас, ДБН В.2.5-56:2014 не регулюють даний вид правовідносин, оскільки згідно зазначеного в них п. 1.2 - ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об'єктів систем протипожежного захисту (далі - СПЗ) під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002. Вимоги цих будівельних норм рекомендується застосовувати під час реставрації. В період дії наказу МВС України “Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні” від 30.12.2014 № 1417 та ДБН В.2.5-56:2014 в цеху водопостачання та каналізації ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт, зміна категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002 - не проводилась.
К-211
Щодо порушення відповідачем п. 1.21 розділу ІV ППБУ, яке виявилось у тому, що будівля цеху К-211 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” не обладнана пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, то положення п. 1.21 розділу ІV ППБУ встановлює, що “захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”.
Положення п. 1.21 Розділу IV ППБУ є бланкетною нормою і містить посилання на норми іншого нормативно-правового акту, а саме: “захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”.
Відповідно до п.1.1 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”, - вимоги цього стандарту розповсюджуються на проектування, будівництво, реконструкцію та експлуатацію блискавкозахисту всіх видів будівель, споруд і промислових комунікацій незалежно від відомчої належності та форми власності.
Згідно з п.1.5 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”, - тип і розміщення пристроїв блискавкозахисту приймаються на стадії проектування нового об'єкта, щоб мати нагоду максимально використовувати провідні елементи останнього. Це полегшить розроблення і виконання пристроїв блискавкозахисту, сполучених з самою будівлею, дозволить поліпшити її естетичний вигляд, підвищити ефективність блискавкозахисту, мінімізувати його вартість і трудовитрати.
Проведений системний аналіз норм ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд” дає підстави вважати, що вимоги зазначеного стандарту розповсюджуються на проектування, будівництво, реконструкцію будівель і споруд, і лише після цього повинні використовувати при їх експлуатації. Однак, оскільки проектування та введення в експлуатацію ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” відбувалося до набрання чинності ДСТУ Б В.2.5-38:2008, то питання про обладнання приміщень цеху К-211 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів буде враховане при проведенні їх реконструкції.
Стосовно того, що по периметру даху будівлі не влаштоване огородження згідно з вимогами будівельних норм, що є порушенням п. 2.15 розділу ІІІ ППБУ, то варто зазначити, що положення п. 2.15 Розділу ІІІ ППБУ наступного змісту: “Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд необхідно утримувати справними, пофарбованими”. Таким чином, вказані норми не містять жодної вимоги стосовно необхідності облаштування огородження по периметру даху будівлі, а лише регулюють належність їх утримання у випадку облаштування.
Щодо порушення відповідачем п. 2.3 розділу ІІІ ППБУ, яке виявилося у тому, що двері, які відділяють трансформаторні підстанції РУ-2, КТП -21 та машинний зал від суміжних приміщень не влаштовані протипожежними сертифікованими дверима, суд зазначає, що згідно з п. 2.3. розділу ІІІ ППБУ “під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню”. Однак, вказаний пункт жодним чином не містить зобов'язання встановлювати сертифіковані протипожежні двері, а містить лише зобов'язання утримувати протипожежні двері у справному стані.
Стосовно порушення відповідачем п.6.4, п.6.6., п.6.16., п. 6.29 ДБН В.1.1-7-2016, то будівельні норми ДБН В.1.1-7-2016, на які йде посилання не регулюють даний вид правовідносин, оскільки згідно п. 1.2 цих норм їх застосовують під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації. Разом з тим, з моменту вступу у дію вказаних будівельних норм, - з 01.06.2017, в цеху К-211 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” роботи з реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення та реставрації не проводились.
Щодо порушення відповідачем п. 1.2. розділу V ППБУ, що виявилось у тому, що приміщення центрального пульта управління цеху водопостачання і каналізації К-211 не обладнане установкою автоматичної пожежної сигналізації з використанням сертифікованого обладнання, то згідно з п.1.2. розділу V ППБУ, на який посилається ГУ ДСНС в Рівненській області, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”. Правила пожежної безпеки в Україні затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України за №252/26697 05.03.2015. Згідно з п. 1.2 ДБН В.2.5-56:2014, ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об'єктів систем протипожежного захисту (далі - СПЗ) під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002. Вимоги цих будівельних норм рекомендується застосовувати під час реставрації. З часу набрання законної сили Наказом МВС України “Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні” від 30.12.2014 № 1417 та ДБН В.2.5-56:2014 в цеху водопостачання і каналізації К-211 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт, зміна категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002 - не проводились.
Вимоги ППБУ поширюються на будівлі, що експлуатуються, разом з тим норма п. 1.2. Розділу V Правил є бланкетною нормою, тобто такою що не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування іншої норми, розміщеної в іншому нормативному акті, у якому сформульовано конкретні правила поведінки, яким в даному випадку є ДБН В.2.5-56:2014. При цьому, сам ДБН В.2.5-56:2014 вказує, що ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об'єктів під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002. Вимоги цих будівельних норм рекомендується застосовувати під час реставрації. З огляду на викладене ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” не порушено п. 1.2. Розділу V ППБУ та додатку А ДБН В.2.5-56:2014.
К-213
Відносно порушення відповідачем п. 2.3 розділу ІІІ ППБУ, яке виявилося у тому, що двері, які відділяють трансформаторні підстанції та машинний зал від суміжних приміщень цеху К-213 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” не влаштовані сертифікованими протипожежними дверима, - то слід зазначити, що згідно з п. 2.3. розділу ІІІ ППБУ “під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню”. Однак, вказаний пункт жодним чином не містить зобов'язання встановлювати сертифіковані протипожежні двері, а містить лише зобов'язання утримувати протипожежні двері у справному стані.
Щодо порушення відповідачем п.6.4, п.6.6., п.6.16., п. 6.29 ДБН В.1.1-7-2016, то будівельні норми ДБН В.1.1-7-2016, на які йде посилання не регулюють даний вид правовідносин, оскільки згідно п. 1.2 цих норм їх застосовують під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації. Разом з тим, з моменту вступу у дію вказаних будівельних норм, - з 01.06.2017, в цеху К-213 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” роботи з реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення та реставрації не проводились.
Що стосується порушення відповідачем п. 1.21 розділу ІV ППБУ, яке виявилось у тому, що будівля цеху К-213 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” не обладнана пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, то слід зазначити, що положення п. 1.21 розділу ІV ППБУ встановлює, що “захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”. Однак, положення п. 1.21 Розділу IV ППБУ є бланкетною нормою і містить посилання на норми іншого нормативно-правового акту, а саме: “захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”. Відповідно до, п.1.1 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”, - вимоги цього стандарту розповсюджуються на проектування, будівництво, реконструкцію та експлуатацію блискавкозахисту всіх видів будівель, споруд і промислових комунікацій незалежно від відомчої належності та форми власності.
Згідно з п.1.5 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”, - тип і розміщення пристроїв блискавкозахисту приймаються на стадії проектування нового об'єкта, щоб мати нагоду максимально використовувати провідні елементи останнього. Це полегшить розроблення і виконання пристроїв блискавкозахисту, сполучених з самою будівлею, дозволить поліпшити її естетичний вигляд, підвищити ефективність блискавкозахисту, мінімізувати його вартість і трудовитрати.
Проведений системний аналіз норм ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд” дає підстави вважати, що вимоги зазначеного стандарту розповсюджуються на проектування, будівництво, реконструкцію будівель і споруд, і лише після цього повинні використовувати при їх експлуатації.
Стосовно порушення відповідачем нібито п.1.2 розділу V ППБУ, яке виявилося у тому, що приміщення центрального пульта управління у цеху К-213 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією з використанням сертифікованого обладнання, то слід зазначити, що згідно з п.1.2 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”. Правила пожежної безпеки в Україні затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України за №252/26697 05.03.2015. Згідно з п. 1.2 ДБН В.2.5-56:2014, ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об'єктів систем протипожежного захисту (далі - СПЗ) під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002. Вимоги цих будівельних норм рекомендується застосовувати під час реставрації. З часу набрання законної сили Наказом МВС України “Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні” від 30.12.2014 № 1417 та ДБН В.2.5-56:2014 в цеху К-213 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт, зміна категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002 - не проводились. Норма п. 1.2. Розділу V ППБУ є бланкетною нормою, тобто такою що не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування іншої норми, розміщеної в іншому нормативному акті, у якому сформульовано конкретні правила поведінки, яким в даному випадку є ДБН В.2.5-56:2014. При цьому, сам ДБН В.2.5-56:2014 вказує, що ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об'єктів під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002. Вимоги цих будівельних норм рекомендується застосовувати під час реставрації. З огляду на викладене ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” не порушення п. 1.2. Розділу V ППБУ та додатку А ДБН В.2.5-56:2014.
Відносно порушення відповідачем вимоги п.1.2 розділу V ППБУ, яке виявилось у тому, що приміщення центрального пульта управління цеху К-213 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” не обладнано системою оповіщення про пожежу, слід зазначити, що згідно з п. 1.2 розділу V ППБУ - “Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”. Правила пожежної безпеки в Україні затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України за №252/26697 05.03.2015. Водночас, ДБН В.2.5-56:2014 не регулюють даний вид правовідносин, оскільки згідно зазначеного в них п. 1.2 - ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об'єктів систем протипожежного захисту (далі - СПЗ) під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002. Вимоги цих будівельних норм рекомендується застосовувати під час реставрації. З часу набрання законної сили Наказом МВС України “Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні” від 30.12.2014 № 1417 та ДБН В.2.5-56:2014 в цеху К-213 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт, зміна категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002 - не проводились.
Цех зв'язку ПрАТ “РІВНЕАЗОТ”
К-121
Щодо порушення відповідачем вимог п. 1.2 розділу V ППБУ, яке виявилося у тому, що приміщення цеху зв'язку ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” К-121 не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією з використанням сертифікованого обладнання, суд зазначає, що згідно з п. 1.2 розділу V ППБУ будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”. Правила пожежної безпеки в Україні затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України за №252/26697 05.03.2015. Згідно з п. 1.2 ДБН В.2.5-56:2014, ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об'єктів систем протипожежного захисту (далі - СПЗ) під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002. Вимоги цих будівельних норм рекомендується застосовувати під час реставрації. З часу набрання законної сили Наказом МВС України “Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні” від 30.12.2014 № 1417 та ДБН В.2.5-56:2014 в цеху зв'язку ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, капітальний ремонт, зміна категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002 - не проводились. Норма п. 1.2. Розділу V ППБУ є бланкетною нормою та відсилає до ДБН В.2.5-56:2014. При цьому, сам ДБН В.2.5-56:2014 вказує, що ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об'єктів під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорії приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002. Вимоги цих будівельних норм рекомендується застосовувати під час реставрації. З огляду на викладене судом не встановлено порушення ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” п. 1.2. Розділу V ППБУ та додатку А ДБН В.2.5-56:2014.
Стосовно порушення допущеного ПрАТ “РІВНЕАЗОТ”, яке виявилося у тому, що в цеху зв'язку К-121 приміщення АТС не обладнані установкою автоматичного пожежогасіння, то на АТС підприємства потужність обладнання зв'язку становить менше 12 кВт, то на приміщення не поширюються вимоги по обов'язковому обладнанню установкою автоматичного пожежогасіння. Доказів на спростування даної обставини позивачем не надано, а у відповіді на відзив позивач зазначив, що йому необхідно провести додаткову перевірку даного обладнання.
Щодо порушення відповідачем вимог п. 2.3 розділу ІІІ ППБУ, яке виразилось у тому, що в цеху зв'язку К-121 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” в електрощитовій не влаштовані сертифіковані протипожежні двері, однак згідно з п. 2.3. розділу ІІІ ППБУ “під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню”. Однак, вказаний пункт жодним чином не містить зобов'язання встановлювати сертифіковані протипожежні двері, а містить лише зобов'язання утримувати протипожежні двері у справному стані. Крім того, щодо порушення відповідачем п.6.4, п.6.6., п.6.16., п. 6.29 ДБН В.1.1-7-2016, слід зазначити, що будівельні норми ДБН В.1.1-7-2016, на які йде посилання не регулюють даний вид правовідносин, оскільки згідно п. 1.2 цих норм їх застосовують під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації. Крім того, з моменту вступу у дію вказаних будівельних норм, - з 01.06.2017, в цеху зв'язку К-121 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” роботи з реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення та реставрації не проводились.
Відносно порушення відповідачем п. 2.3 розділу ІІІ ППБУ, яке виявилось у тому, що при вході на горище цеху зв'язку К-121 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” не влаштовані сертифіковані протипожежні двері, суд зазначає, що згідно з п. 2.3. розділу ІІІ ППБУ “під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню”. Проте, даний пункт жодним чином не містить зобов'язання встановлювати сертифіковані протипожежні двері, а містить лише зобов'язання утримувати протипожежні двері у справному стані. Щодо порушення відповідачем п.6.4, п.6.6., п.6.16., п. 6.29 ДБН В.1.1-7-2016, то будівельні норми ДБН В.1.1-7-2016 не регулюють даний вид правовідносин, оскільки згідно з п. 1.2 цих норм їх застосовують під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації. Разом з тим, з моменту вступу у дію вказаних будівельних норм, - з 01.06.2017, в цеху зв'язку К-121 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” роботи з реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення та реставрації не проводились.
Стосовно порушення відповідачем вимоги п. 1.21 розділу ІV ППБУ, яке виявилося у тому, що не виконано захист будівлі цеху зв'язку К-121 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, то положення п. 1.21 розділу ІV ППБУ встановлює, що “захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”. Однак, положення п. 1.21 Розділу IV ППБУ є бланкетною нормою і містить посилання на норми іншого нормативно-правового акту, а саме: “захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”. Відповідно до, п.1.1 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”, - вимоги цього стандарту розповсюджуються на проектування, будівництво, реконструкцію та експлуатацію блискавкозахисту всіх видів будівель, споруд і промислових комунікацій незалежно від відомчої належності та форми власності. Однак, згідно з п.1.5 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд”, - тип і розміщення пристроїв блискавкозахисту приймаються на стадії проектування нового об'єкта, щоб мати нагоду максимально використовувати провідні елементи останнього. Це полегшить розроблення і виконання пристроїв блискавкозахисту, сполучених з самою будівлею, дозволить поліпшити її естетичний вигляд, підвищити ефективність блискавкозахисту, мінімізувати його вартість і трудовитрати.
Проведений системний аналіз норм ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд” дає підстави вважати, що вимоги зазначеного стандарту розповсюджуються на проектування, будівництво, реконструкцію будівель і споруд, і лише після цього повинні використовувати при їх експлуатації. Однак, оскільки проектування та введення в експлуатацію ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” відбувалося до набрання чинності ДСТУ Б В.2.5-38:2008, то питання про обладнання приміщень цеху зв'язку К-121 ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” пристроями захисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів буде враховане при проведенні їх реконструкції.
Відокремлений структурний підрозділ палац культури та спорту “Хімік” ПрАТ “РІВНЕАЗОТ”
Стосовно порушення відповідачем вимог п. 2.3 розділу ІІІ ППБУ, яке виявилося у тому, що у палаці культури та спорту “Хімік” двері, які відділяють виробничі, технічні та складські приміщення не влаштовані протипожежними сертифікованими дверима, суд зазначає, що згідно з п. 2.3. розділу ІІІ ППБУ “під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню”. Проте, даний пункт жодним чином не містить зобов'язання встановлювати сертифіковані протипожежні двері, а містить лише зобов'язання утримувати протипожежні двері у справному стані. Крім того, щодо порушення відповідачем п.6.4, п.6.6., п.6.16., п. 6.29 ДБН В.1.1-7-2016, слід зазначити, що будівельні норми ДБН В.1.1-7-2016, на які йде посилання, не регулюють даний вид правовідносин, оскільки згідно п. 1.2 цих норм їх застосовують під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації. Крім того, з моменту вступу у дію вказаних будівельних норм, - з 01.06.2017, в палаці культури та спорту “Хімік” ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” роботи з реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення та реставрації не проводились.
Щодо порушення відповідачем вимог п. 2.3 розділу ІІІ ППБУ, яке виразилося у тому, що в приміщенні палацу культури та спорту “Хімік” двері виходу на покрівлю зі сходової клітки не влаштовані сертифікованими протипожежними дверима, суд зазначає, що згідно з п.2.3 розділу ІІІ ППБУ “під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах. Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани) у протипожежних перешкодах повинні утримуватися у справному стані. Не допускається встановлювати будь-які пристрої, предмети тощо, що перешкоджають їх зачиненню”. Проте, даний пункт жодним чином не містить зобов'язання встановлювати сертифіковані протипожежні двері, а містить лише зобов'язання утримувати протипожежні двері у справному стані. Крім того, щодо порушення відповідачем п.6.4, п.6.6., п.6.16., п. 6.29 ДБН В.1.1-7-2016, слід зазначити, що будівельні норми ДБН В.1.1-7-2016, на які йде посилання, не регулюють даний вид правовідносин, оскільки згідно п. 1.2 цих норм їх застосовують під час проектування і будівництва будинків, також їх реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення, реставрації. Крім того, з моменту вступу у дію вказаних будівельних норм, - з 01.06.2017, в палаці культури та спорту “Хімік” ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” роботи з реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення та реставрації не проводились.
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
У абз.3 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи державного нагляду (контролю) визначені як планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Згідно з ст. 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема: повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж.
Згідно з п.п. 11, 12 ч. 1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Згідно з ч. 9 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", яка визначає вимоги до розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю), розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником. Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом. Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити, зокрема, відомості про термін усунення порушень. Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
Частинами 1-4 ст.68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк. За шкоду, заподіяну юридичним та фізичним особам внаслідок правомірного застосування санкцій, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, та його посадові особи відповідальності не несуть.
Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Аналізуючи наведені норми, суд апеляційної інстанції встановлено, що законодавцем розмежовані підстави для видачі розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) (приписів, постанов і розпоряджень) та підстави для звернення уповноваженого органу до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів. При цьому до розпорядчих документів мають бути включені тільки ті порушення, які не створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Крім того, законодавцем визначені різні правові наслідки застосування заходів: у разі видання припису - можливе застосування штрафу за його невиконання, припис може бути оскаржений в порядку, визначеному законом; у разі зупинення діяльності підприємства - відновлення роботи можливе тільки після усунення всіх порушень, які стали підставою для такого зупинення без обмеження строку зупинення.
В ході розгляду справи судом встановлено, що перевірки відносно відповідача проводилися і раніше, що підтверджується актом перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної безпеки, цивільного захисту від 22.07.2016 № 43.
У зв'язку з встановленням вказаних обставин суд першої інстанції вірно зазначив наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюються: зокрема, повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Судом першої інстанції встановлено, що зупинення виробництва, надання послуг не застосовувалося до відповідача на підставі порушень, зазначених в обґрунтування заявленого позову, в той час як зазначені порушення встановлювалися позивачем з 2016 року.
Підставою для прийняття рішення про зупинення роботи приміщень є існування реальної, а не уявно припустимої чи удаваної небезпеки виникнення пожежі, перешкоджання гасінню пожежі, перешкоджання евакуації людей, тобто появи дійсної загрози життю або здоров'ю людей. При цьому, захід реагування у вигляді зупинення роботи приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем, як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Жодних фактичних даних, які б засвідчували існування названої загрози, суб'єктом владних повноважень у процесі реалізації владної управлінської функції добуто не було. Суд зазначає, що право застосовувати заходи реагування у сфері господарської діяльності залежить не від кількості виявлених порушень або їх не усунення протягом тривалого часу, а від сутності виявлених порушень, обов'язковою ознакою яких має бути створення загрози життю та здоров'ю людей.
Позивач, який є уповноваженим державним органом, що здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, видавши протягом 2016-2018 років приписи про усунення порушень, відніс всі виявлені під час проведення перевірки порушення до таких, які мають усуватися підконтрольним суб'єктом протягом визначеного в ньому строку, оскільки не створюють загрози життю та здоров'ю людей.
З матеріалів справи встановлено, що відповідачем були самостійно усунуті порушення за номерами 12,14,31,33,34,37,38,39,40, що підтверджується доданими документами.
Стосовно зазначених порушень у п. 1 та 2 адміністративного позову суд зазначає, що на ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” діє локальна система оповіщення, яка дає можливість оповістити весь виробничий персонал та населенні пункти в радіусі 3.9 км про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації, що підтверджується документами, наявними в матеріалах справи та не заперечувалося представниками позивача в судовому засіданні. За час її функціонування на ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” не сталося жодної надзвичайної ситуації.
На підприємстві цілодобово діє штатна диспетчерська служба, яка здійснює моніторинг всіх технологічних процесів, впроваджена автоматизована система прогнозування можливих наслідків виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин. Встановлений прямий телефонний зв'язок чергового диспетчера підприємства з оперативним черговим УМВС. Локальна система оповіщення підприємства сполучена з автоматизованою системою централізованого оповіщення Рівненської області, що дає можливість довести необхідну інформацію до населення в разі виникнення надзвичайної ситуації. На випадок настання надзвичайних ситуацій наказом ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” №564 від 21.08.2018 “Про створення штабів з ліквідації надзвичайних ситуацій при виникненні виробничої аварії з виливом небезпечних хімічних речовин на ПрАТ “РІВНЕАЗОТ” затверджено порядок створення штабів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, залежно від масштабу розвитку аварій. Зазначені порушення виявлялися позивачем і в Акті №43 від 22.07.2016, та приписі №43 від 28.07.2016, що свідчить про те, що зазначене порушення не є таким, що загрожує техногенній безпеці.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №820/5143/17, від 31.01.2019 у справі №826/8933/16, від 18.09.2018 у справі №826/12258/14, від 31.10.2018 у справі №826/14758/17.
Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року у справі № 460/2905/18 - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області.
Достягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області за рахунок його бюджетних асигнувань в дохід Державного бюджету України (реквізити платежу: отримувач коштів - УК у Галицькому районі м. Львова; код отримувача за ЄДРПОУ - 38007573; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998; рахунок отримувача - UA048999980000034310206081057; код класифікації доходів бюджету - 22030101) суму недоплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 722 (сімсот двадцять дві) гривні.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. Я. Макарик
судді Н. В. Бруновська
З. М. Матковська
Повний текст постанови складено 21 листопада 2019 року.