19.11.2019 Справа № 756/816/17
Справа пр. №2-р/756/24/19
ун. №756/816/17
19 листопада 2019 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Звершховської І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві заяву представника ОСОБА_1 про роз'яснення ухвал суду від 16 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченка Олексія Володимировича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину за законом, визнання недійсним договору дарування частини квартири, застосування реституції та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання заповіту недійсним, -
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченка О.В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину за законом, визнання недійсним договору дарування частини квартири, застосування реституції та за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання заповіту недійсним.
04 листопада 2019 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду заявою про роз'яснення ухвал Оболонського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року стосовно відмови у задоволенні клопотання про витребування з Одинадцятої київської державної нотаріальної контори витягів з журналу викликів нотаріуса до ОСОБА_3 для оформлення довіреності на ім'я ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дублікатів цих довіреностей, а також стосовно відмови у задоволенні клопотання про допит в якості свідка нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 Заявник стверджував, що ухвали від 16 жовтня 2019 року є необґрунтованими, оскільки спадкодавець на момент підписання довіреностей була недієздатною, заповіт був складений з порушенням вимог до його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
З цих підстав представник ОСОБА_1 просив роз'яснити ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року у справі №756/816/17.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України учасники справи про день, час та місце розгляду заяви про роз'яснення судового рішення не повідомлялись, позаяк їхня явка не є необхідною для розгляду указаної заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
З протоколу судового засідання від 16 жовтня 2019 року та аудіозапису судового засідання від 16 жовтня 2019 року вбачається, що головуючим суддею було поставлено на обговорення клопотання представника ОСОБА_1 про витребування з Одинадцятої київської державної нотаріальної контори витягів з журналу викликів нотаріуса до ОСОБА_3 для оформлення довіреності на ім'я ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дублікатів цих довіреностей та про допит в якості свідка нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, заслухано думку осіб, які були присутні у судовому засіданні, та без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу (з занесенням до протоколу судового засідання) про відмову у задоволенні указаних клопотань з одночасним роз'ясненням причин такої відмови.
Зокрема, відмовляючи у задоволенні клопотання про витребування з Одинадцятої київської державної нотаріальної контори витягів з журналу викликів нотаріуса до ОСОБА_3 для оформлення довіреності на ім'я ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також дублікатів цих довіреностей, суд виходив з того, що на заявлене клопотання жодним чином не стосується підстав позову та виходить за межі доказування.
Клопотання ж про допит в якості свідка нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 є необґрунтованим.
Так, за приписами п. 5 ч. 1 ст. 70 ЦПК України не можуть бути допитані як свідки інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Нотаріус не має права давати свідчення в якості свідка щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, крім випадків, коли цього вимагають особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії (ч. 10 ст. 8 Закону України "Про нотаріат").
Всупереч указаним законодавчим нормам представник ОСОБА_1 просив суд допитати нотаріуса в якості свідка з приводу обставин, що становлять нотаріальну таємницю.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Аналогічний висновок сформулював Верховний Суд України в ухвалі від 13 липня 2016 року у справі №21-452iп16.
Ураховуючи наведене, зважаючи на те, що ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2019 року у справі №756/816/17 року є чіткими, зрозумілими та не припускають кількох варіантів тлумачення, а тому зазначені ухвали суду не потребують роз'яснення.
За таких обставин, керуючись ст. 271 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про роз'яснення ухвал суду від 16 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравченка Олексія Володимировича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину за законом, визнання недійсним договору дарування частини квартири, застосування реституції та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання заповіту недійсним - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.В. Андрейчук