1-кс/754/4622/19
Справа № 754/16232/19
Іменем України
20 листопада 2019 року слідчий суддя Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_4 від 03.10.2019 року про відмову у визнанні потерпілим,-
ОСОБА_3 звернулась до суду з скаргою в порядку ст. 303 КПК України про скасування постанови від 03.10.2019 року про відмову у визнанні потерпілим. В обґрунтування доводів скарги зазначила, що 02.09.2019 року вона звернулась з заявою про визнання її потерпілим в кримінальному провадженні №12018100030001986. Постановою від 03.10.2019 року було відмовлено у визнанні потерпілим. Наведену постанову вважає необґрунтованою та протиправною, на підставі наведеного, просить скасувати постанову від 03.10.2019 року та зобов'язати слідчого Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_4 видати їй пам'ятку потерпілого у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 скаргу підтримала, просила задовольнити з наведених підстав.
Слідчий про розгляд скарги повідомлявся, до суду не з'явився, тому слідчий суддя розглянув скаргу у відсутність слідчого на підставі ч. 3 ст. 306 КПК України.
Слідчий суддя вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали долучені до скарги, дійшов наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 02.09.2019 року ОСОБА_3 звернулась з заявою про визнання її потерпілою в кримінальному провадженні №12018100030001986. Постановою від 03.10.2019 року було відмовлено у визнанні потерпілим.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
За змістом цієї норми, слідчий або прокурор, у визначених випадках, має право винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, слідчим не вмотивовані підстави, на підставі яких він прийняв рішення про відмову у визнанні потерпілим, а лише процитовані статті КПК України. Крім того, як вбачається із постанови, яка є предметом оскарження, вона є не підписана слідчим, що також ставить під сумнів її обґрунтованість.
Системний аналіз наведених положень закону та змісту оскаржуваної постанови, дає підстави для висновку, що оскаржувана постанова винесена передчасно, без дотримання вимог КПК України та не вмотивована належним чином, а тому скаргу в цій частині слід задовольнити.
Що стосується вимоги скарги про зобов'язання слідчого вручити, пам'ятку про права та обов'язки, слід зазначити наступне.
Положення ч. 5 ст. 55 КПК України дає право слідчому або прокурору, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені лише рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Оскільки положеннями КПК України, передбачено не лише обов'язок слідчого або прокурора вручити пам'ятку потерпілому про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення, а й право вмотивованою постановою відмовити у визнанні потерпілим, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити в задоволенні скарги в цій частині.
Керуючись ст.ст. 55, 93, 94, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу заявника ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову слідчого Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_4 від 03.10.2019 року про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12018100030001986 - скасувати
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: