Справа № 711/2114/19
Провадження № 2-а/712/284/19
21 листопада 2019 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді Романенко В.А.
за участю секретаря Назаренко М.О.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що постановою поліцейського УПП в Черкаській області Глизенка О.О. серії ЕАВ № 951777, від 28.02.2019 його визнано винним у тому, що він нібито 28.02.2019 о 10 год. 12 хв., перебуваючи на дорожній ділянці: м. Черкаси, вул. Смілянська, 168, керуючи автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER 216 CDI С» держ. № НОМЕР_1 НОМЕР_2 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4.в ПДР,- порушення вимог заборонних знаків. За вказане порушення до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Зазначена постанова поліцейського не відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи з наступних підстав.
Так, 28.02.2019 о 10 год. 12 хв. він не перебував та не міг перебувати за місцем вчинення правопорушення оскільки 28.02.2019 о 08 год. 45 хв. за допомогою вищевказаного транспортного засобу прибув до кімнати «адмінпрактики» підрозділу патрульної поліції, розташованої за адресою м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21. За вказаною адресою він, як і його транспортний засіб, перебували до закінчення розгляду поліцейським ОСОБА_2 справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, що як найменше до 10 год. 24 хв. 28.02.2019 коли було винесено оскаржувану постанову. Разом з ним, з 08 год. 45 хв. до закінчення розгляду справи, за адресою вул. Лесі Українки АДРЕСА_1 , був присутній журналіст Комаров Вадим Едуардович, що може засвідчити його місце знаходження в зазначений період.
Таким чином ані він, ані інші особи не керували автомобілем «MERCEDES- BENZ SPRINTER 216 CDI С» держ. № НОМЕР_3 та 28.02.2019 не вчиняли та не могли вчинити адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП за викладених у постанові обставин.
Одночасно у порушення вимог ст.ст. 251, 252, КУпАП посадовою особою органів національної поліції, за відсутності жодних доказів його причетності до адміністративного правопорушення та самого факту правопорушення, зокрема відомостей про сертифікацію дорожнього знаку «Зупинку заборонено», розташованого, за твердженням працівників поліції, на узбіччі дорожньої ділянки: м. Черкаси, вул. Смілянська, 168, винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.
За відсутності будь-якого фіксування сертифікованими засобами звуко/відеозапису на місці події, не складено жодного протоколу про адміністративне правопорушення та у подальшому, за відсутності будь-яких доказів його причетності до адміністративного правопорушення, винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відтак відповідач своїми діями у особі поліцейського УПП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Глизенка ОСОБА_3 , грубо порушуючи вимоги ч. 2 ст. 258, ст.ст. 254, 256, 268, 2772 КУпАП, що виразились у відмові у складанні протоколу про адміністративне правопорушення на місці події, виклику до органів національної поліції для розгляду адміністративної справи у строк менший ніж 3 доби, безпідставної відмови у наданні відомостей що можуть свідчити про його причетність до адміністративного правопорушення, позбавив його конституційного права громадян України на захист як під час розгляду адміністративної справи в установах ГУНП в Черкаській області, так і у подальшому в суді у разі оскарження його рішень.
За таких умов не можна вважати, що у його діях є склад зазначеного в постанові правопорушення.
Окрім того захід адміністративного стягнення також обраний із порушенням вимог закону. У цій частині постанова поліцейського УПП в Черкаській області Глизенка О.О. абсолютно не мотивована.
Так, вказана посадова особа УПП в Черкаській області взагалі не вказала жодного доводу, на підставі якого обирає адміністративне стягнення у вигляді штрафу замість альтернативного, передбаченого ст. 271 КУпАП у вигляді штрафних балів. Тобто і у цій частині постанова є незаконною та необґрунтованою. До того ж, такою, що явно порушує вимоги ст. 33 КпАП України, яка передбачає врахування особи порушника, його майнового стану, пом'якшуючих обставин тощо при обранні виду адміністративного стягнення. Ані з матеріалів справи, ані з тексту постанови не встановлено, щоб вказані аспекти взагалі досліджувалися та враховувалися. При цьому у матеріалах справи і не міститься ніяких документів, які б підтверджували його місце роботи, професію, характеристику особи, сімейний стан, стан здоров'я, тощо.
З наведеного є очевидним, що, розглядаючи справу, посадова особа значно відступила від принципів повноти та об'єктивності адміністративного розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Відтак останнім днем строку оскарження постанови поліцейського УПП в Черкаській області Глизенка О.О. серії ЕАВ № 951777 від 28.02.2019 є 11.03.2019 року.
Просить постанову поліцейського УПП в Черкаській області Глизенка О.О. серії ЕАВ №951777 від 28.02.2019 скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 листопада 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення прийнято до свого провадження та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 2019 року залишено без задоволення клопотання представника відповідача - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Котух Миколи Володимировича про розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
10.05.2019 року до суду від представника Управління патрульної поліції в Черкаській області Котух М.В. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що поліцейський діяв виключно на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України і постанова винесена ним з дотриманням та у повній відповідності норм матеріального і процесуального права та є такою, яка не має підстав для скасування.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 8 Конституції задекларовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ № 951777 від 28 лютого 2019 року складеної старшим лейтенантом поліції УПП в Черкаській області Глизенко Олександром Олексійовичем, вбачається, що ОСОБА_1 28.02.2019 року о 10:12 год. перебуваючи на дорожній ділянці: м. Черкаси, вул. Смілянська, 168, керуючи автомобілем «MERCEDES-BENZ SPRINTER 216 CDI С» держ. № НОМЕР_1 НОМЕР_2 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4.в ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.ч. 2, 8 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 був викликаний на 28 лютого 2019 року на 09-00 год. для розгляду вчиненого ним адміністративного правопорушення до Управління патрульної поліції в Черкаській області, що підтверджується повідомленням про запрошення до підрозділу патрульної поліції.
28.02.2019 року о 08-45 годині позивач на власному автомобілі марки «MERCEDES-BENZ SPRINTER 216 CDI С» держ. № НОМЕР_3 прибув до Управління патрульної поліції в Черкаській області за викликом, та перебував до закінчення розгляду поліцейським ОСОБА_2 справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, що як найменше до 10 год. 24 хв. 28.02.2019 року. Оскаржувана постанова була винесена 28 лютого 2019 року о 10:24 год., в той час коли позивач перебував в Управлінні патрульної поліції в Черкаській області, що свідчить про той факт, що позивач не міг винити адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП за викладених у постанові обставин.
З матеріалів справи вбачається, що належних доказів, поданих відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови відповідачем не надано. Оскаржувана постанова серії ЕАВ № 951777 від 28.02.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодних посилань на будь-які докази вчинення позивачем правопорушення.
Враховуючи викладене, всупереч вимогам ст. 77 КАС України, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото-чи відеозйомки вчиненого порушення, не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху або інші докази, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові серії ЕАВ № 951777 від 28.02.2019 року та не підтверджується жодними іншими доказами.
Суд звертає увагу на те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17 (№ К/9901/15804/18).
Таким чином, відповідачем не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України.
Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Положення ст. 7 КАС України передбачає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали.
Разом з цим, на думку суду, позиція відповідача у даній справі не є доведеною, оскільки не підтверджена належними та допустимим доказами наявності події та складу адміністративного правопорушення, яке інспектор поліції вважав встановленим у постанові серії ЕАВ № 951777 від 28.02.2019 року.
Виходячи з наведеного, суд приходить висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 951777 від 28.02.2019 року. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездітності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.
З приводу доводів позивача щодо не складення протоколу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП (в редакції Закону від 14.07.2015 № 596-VIII), протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП, навіть якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа не складає протокол про адміністративне правопорушення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
У зв'язку з цим, відповідач мав право винести постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу, тому ці обставини не є самостійними підставами для скасування постанови.
Враховуючи, що сторони звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 77, 241-246, 268, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАВ № 951777 від 28 лютого 2019 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Шостого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: