Справа № 752/21116/18
Провадження №: 1-кп/752/822/19
21 листопада 2019 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100010007463, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з освітою середньою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
23.12.2013 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, від відбування якого, на підставі ст. 75 КК України, звільнений з іспитовим строком 3 роки;
17.09.2014 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 185 КК України, з застосуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, від відбування якого звільнений, відповідно до ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06.11.2017 року, у зв'язку із застосуванням ст.4 Закону України «Про амністію у 2016 році»,
обвинуваченого за ч.2 ст. 186 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
адвоката ОСОБА_8
потерпілого Джигір Хомід
ОСОБА_7 з метою заволодіння чужим майном, вчинив грабіж, відкрито заволодівши майном потерпілого ОСОБА_9 за наступних обставин.
Так, 01.07.2018 року, близько 02:30 годин, ОСОБА_7 перебуваючи поблизу СЗШ № 122 що на вул. Китаївська, 22 в м. Києві, побачив раніше йому незнайомого громадянина ОСОБА_9 , який в руці тримав телефон та вирішив повторно, відкрито заволодіти його майном.
Реалізуючи злочинний умисел, користуючись темною порою доби та відсутністю сторонніх осіб, ОСОБА_7 підійшов впритул до потерпілого ОСОБА_9 , та шляхом ривка, відкрито заволодів його телефоном марки «Hyuawei Y 5», вартістю 4078 грн. 80 коп., після чого втік.
Тобто, ОСОБА_7 суд визнає винними за ч.2 ст. 186 КК України, - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
Обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав себе винним у вчиненні злочину за вищезазначених обставин. По суті пояснив, що 01 липня 2018 року у потерпілого взяв телефон, під приводом зателефонувати, і з ним втік. Пізніше телефон здав в ломбард. Події того дня чітко не пригадує, оскільки на той момент вживав наркотичні засоби та був п'яним.
Потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що в дійсності, пізно вночі 01 липня 2018 року обвинувачений попросив у нього телефон, сказав, що має намір комусь зателефонувати. Подумав, що тому потрібна швидка допомога, оскільки обвинувачений погано виглядав, тому передав йому телефон. Точніше, обвинувачений фактично вихопив у нього з рук телефон і кинувся тікати. Збитки йому відшкодовані, претензій до обвинуваченого немає, просить не позбавляти його волі.
Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого та потерпілого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
Інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих даних на нього.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, визнання вини, наявність у обвинуваченого ряду тяжких захворювань, що підтверджено документами, які в розпорядження суду надав захисник обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання, в обвинувальному акті не зазначено та в ході судового розгляду не встановлено.
Підсумовуючи результати судового розгляду, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.
Однак, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого злочину, особу винного, стан його здоров'я, ряд пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, позицію потерпілого, який просив не позбавляти волі обвинуваченого, суд прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання та приймає рішення, згідно ст. 75 КК України, про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, та покладенням обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
Керуючись ст.ст. 371, 373, 374, 377 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки визначені ст. 76 КК України, зокрема: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_10