Справа № 716/1525/19
20.11.19 Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді - Пухарєвої О.В.,
за участю секретаря - Кульки О.М.,
позивача- ОСОБА_1 ,
представника позивача- ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Посилається на те, що він є власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному будинку, крім нього зареєстровані: дружина - ОСОБА_5 , син - ОСОБА_6 , невістка - ОСОБА_7 , внуки- ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та зареєстровані, а не проживають колишня невістка- ОСОБА_3 , внук- ОСОБА_4 . Відповідачі вже тривалий час у вказаному будинку не проживають, участі в утриманні господарства, в якому вони зареєстровані не приймають, також не приймають участі по оплаті житлово-комунальних послуг, не обробляють приналежну до нього земельну ділянку.
Позивач посилається на те, що він, як власник будинку не має можливості безперешкодно користуватись, розпоряджатись своїм майном, не може реалізувати своє право на отримання субсидії через реєстрацію відповідачів в будинку, саме тому, просить усунути йому перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження власністю, шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, обгрунтували їх вищенаведеним.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином - судовими повістками, однак до суду повернулися конверти, з відмітками Укрпошти про те, що вони за зазначеною адресою не проживають.
Оскільки відповідно до приписів ч.8 ст.128, ч.2 ст.130 ЦПК України відповідачі вважаються такими, що належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про розгляд справи у їх відсутності та відзиву на позов від них також не надходило, а тому справу, зі згоди позивача розглянуто в порядку заочного розгляду та ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, показання свідків, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житловий будинок від 17.05.1982, яке видане виконкомом Заставнівської міської ради та зареєстроване в Чернівецькому обласному БТІ, в реєстрову книгу №5 стр.176 за реєстровим №1880 (а.с.21).
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 12.08.2019 (а.с.13), довідки Заставнівської міської ради (а.с.14) у будинку по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 зареєстровані та проживають: позивач - ОСОБА_1 , його дружина- ОСОБА_5 , син- ОСОБА_6 , невістка- ОСОБА_7 , внуки- ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; та зареєстровані але не проживають: колишня невістка ОСОБА_3 , внук- ОСОБА_4 .
Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які проживають по сусідству із позивачем, в судовому засіданні пояснили, що у позивача ОСОБА_1 є один син- ОСОБА_6 , який перебував у шлюбі із ОСОБА_3 . Від спільного проживаня в них був син ОСОБА_4 Колишня невістка ОСОБА_3 , починаючи із 2004 року в будинку позивача не проживає , а внук ОСОБА_4 не проживає із 2017 року. Їм відомо, що останні перебувають за кордоном. На даний час в ОСОБА_6 є інша сім'я, члені якої проживають та зареєстровані в будинку позивача.
На сьогоднішній день позивач ОСОБА_1 не може вільно розпоряджатись та користуватись своїм майном на власний розсуд через реєстрацію відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у його домоволодінні, що розташоване по АДРЕСА_1 .
Оскільки об'єктом власності особи може бути, зокрема, житловий будинок, садиба, квартира, а права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд, отже обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до вимог Закону «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст.ст. 319, 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України. Зокрема, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимога позивача про визнання відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як членів сім'ї власника такими, що втратили право користування житловим будинком, розташованим по АДРЕСА_1 обґрунтована та підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено і підтверджено належними і допустимими доказами, що вони не проживають у спірному житлі без поважних причин понад один рік.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 150, 156 ЖК України, ст.ст. 16, 319, 321, 383, 386, 391, 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 06.10.2000 Заставнівським РВ УМВС України в Чернівецькій області) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 24.07.2008 Заставнівським РВ УМВС України в Чернівецькій області) такими, що втратили право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 21.11.2019
Суддя О.Пухарєва