іменем України
21 листопада 2019 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/1085/19
Головуючий у першій інстанції - Олійник В. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1381/19
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Іванової Г.П., Харечко Л.К.
Позивач: Обслуговуючий кооператив «Автогаражний кооператив «Свіча»
Відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Особи, які подали апеляційні скарги: ОСОБА_1 , ОСОБА_3
Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2019 року у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості (суддя Олійник В.П.), ухвалене о 12 год. 37 хв. у м.Ніжин, повний текст рішення складено 02 вересня 2019 року,
У березні 2019 року Обслуговуючий кооператив «Автогаражний кооператив «Свіча» (далі - АК «Свіча») звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути суми заборгованості з: ОСОБА_1 у розмірі 3 677,02 грн; ОСОБА_2 у розмірі 2 941,60 грн; ОСОБА_3 у розмірі 2 826,50 грн; ОСОБА_4 у розмірі 2 826,50 грн. Позов мотивовано тим, що відповідачі є власниками гаражів, які розташовані на території АК «Свіча» і є членами кооперативу з 2009 року, зокрема: ОСОБА_1 є власником гаража № НОМЕР_1 ; ОСОБА_2 - НОМЕР_2; ОСОБА_3 - НОМЕР_3; ОСОБА_4 - НОМЕР_4. У відповідачів утворилась заборгованість зі сплати членських (щомісячних) внесків, сплачувати їх в добровільному порядку вони відмовляються, чим порушують статутну діяльність кооперативу. У зв'язку з викладеним позивач і звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, а також інфляційних і 3% річних на підставі ст.625 ЦК України.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2019 року позов задоволено; стягнуто із ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» 63 грн 94 коп. трьох процентів річних, 245 грн 04 коп. індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання, 1484 грн пені, 850 грн витрат на правничу допомогу, а всього 2642 грн 98 коп.; стягнуто із ОСОБА_2 на користь Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» 54 грн 38 коп. трьох процентів річних, 196 грн 02 коп. індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання, 1187 грн 20 коп. пені, 850 грн витрат на правничу допомогу, 960 грн 50 коп. судового збору, а всього 3248 грн 10 коп.; стягнуто із ОСОБА_3 на користь Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» 48 грн 22 коп. трьох процентів річних, 167 грн 08 коп. індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання, 1187 грн 20 коп. пені, 850 грн витрат на правничу допомогу, а всього 2252 грн 50 коп.; стягнуто із ОСОБА_4 на користь Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» 48 грн 22 коп. трьох процентів річних, 167 грн 08 коп. індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання, 1187 грн 20 коп. пені, 850 грн витрат на правничу допомогу, 960 грн 50 коп. судового збору, а всього 3213 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що довідкою про наявність заборгованості №300 від 06 березня 2019 року підтверджується наявність заборгованості у ОСОБА_1 у розмірі 1880 грн за період з липня 2016 року по лютий 2019 року; ОСОБА_2 у розмірі 1504 грн за період з липня 2016 року по лютий 2019 року; ОСОБА_3 у розмірі 1424 грн за період з вересня 2016 року по лютий 2019 року; ОСОБА_4 у розмірі 1424 грн за період з вересня 2016 року по лютий 2019 року. Даний розрахунок у встановленому порядку відповідачами не спростований. Під час розгляду справи відповідачі сплатили заборгованість зі сплати членських внесків. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів передбаченої пунктом 8.3 Статуту пені, а також на підставі ст.625 ЦК України інфляції і 3% річних, нарахованих на суму заборгованості.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 , ОСОБА_3 просять зазначене рішення суду щодо них скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з них заборгованості. Відповідачі вказують, що заборгованість виникла із причин небажання голови правління кооперативу приймати грошові внески у спосіб, визначений законодавством (шляхом оплати через банк), що є за своєю природою відмовою кредитора прийняти оплату від боржника, яка виразилася у ненаданні квитанцій (рахунків на оплату), та спору між сторонами стосовно розміру щомісячних платежів таких внесків. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 вважають, що підстави для стягнення з них пені, штрафів, 3% річних відсутні, оскільки вони виконали свій обов'язок щодо сплати членських внесків у тижневий термін з моменту, коли довідалися про реквізити для здійснення такої оплати. Відповідачі посилаються, що суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, проігнорувавши заяви відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , протиправно відмовив у задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи, не оголосив перерви у судовому розгляді, щоб повідомити відповідачів про змінені позивачем вимоги (щодо зменшення ціни позову та стягнення витрат на правову допомогу), розглянув справу за відсутності всіх відповідачів, які не були повідомлені про заяви та клопотання позивача у справі. ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звертають увагу, що у адвоката позивача відсутній рахунок адвоката як самозайнятої особи, оплата за надані послуги була здійснена не позивачем, а тому відсутні підстави для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу.
У відзиві на апеляційні скарги АК «Свіча» просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач вказує, що жодних доказів відмови (небажання) кооперативу у прийнятті грошових внесків до суду надано не було, реквізити для оплати були достеменно відомі відповідачам, оскільки ними здійснювались перекази коштів на рахунок позивача, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії квитанцій за минулі роки. АК «Свіча» посилається, що інформація щодо наявності заборгованості неодноразово доводилась шляхом особистого повідомлення, засобами телефонного зв'язку, оприлюднення інформації шляхом розклеювання оголошень на інформаційній дошці. Оскільки відповідачами було порушено строк сплати членських внесків, встановлений п.8.2 Статуту, АК «Свіча» вважає, що є всі підстави для застосування відповідальності за неналежним чином виконане зобов'язання. За доводами позивача, твердження ОСОБА_1 , ОСОБА_3 щодо зміни позовних вимог не підтверджені належним чином. АК «Свіча» вказує, що відповідачами не обґрунтовано підстави для розгляду справи у загальному позовному провадженні, не надано доказів на підтвердження неможливості явки в судове засідання 27 серпня 2019 року. Також позивач посилається, що оплата послуг адвоката проводилась головою правління ОСОБА_5 , який діє від імені кооперативу та у відповідності до Статуту, акти виконаних робіт містять посилання на номер даної справи, що доводить надання правової допомоги саме у цій справі.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , то відповідно рішення суду переглядається апеляційним судом тільки в цій частині.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині. Висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав вірну оцінку, і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 є членами Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» із 2009 року, власниками гаражів відповідно НОМЕР_1, НОМЕР_3 (а.с.20, 22).
Згідно Статуту Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча», затвердженого протоколом загальних зборів засновників №01 від 04 грудня 2016 року (нова редакція), кооператив створений з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів на основі поєднання особистих та колективних інтересів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю (а.с.7-17). Одним із основних обов'язків члена кооперативу, встановлених пунктом 7.2 Статуту, є сплата членських взносів, визначених на загальних зборах кооперативу щодо вступних, цільових, членських взносів. Відповідно до п.8.1-8.3 Статуту розмір вступного внеску, а також розмір щомісячного членського внеску визначається на загальних зборах кооперативу, члени кооперативу сплачують членські внески щомісячно до 20 числа поточного місяця, за порушення зобов'язань щодо сплати внесків члени кооперативу сплачують пеню у розмірі 1% від недоотриманої суми за кожний день затримки, незалежно від користування автогаражем, заборгованість по членським внескам стягується виходячи з розміру членських внесків на день сплати.
Рішенням загальних зборів (представників) обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» від 20 грудня 2015 року встановлено тариф за користування гаражем гаражем у розмірі 1,00 грн/кв.м відповідно до реальних розмірів гаражів з 01.01.2016 року (а.с.28).
Рішенням загальних зборів (представників) обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» від 24 грудня 2017 року встановлено плату за користування гаражем на рівні 1,40 грн/кв.м (а.с.33).
У відповідачів виникла заборгованість зі сплати членських (щомісячних) внесків, яка становить: 1880 грн за липень 2016 - лютий 2019 року у ОСОБА_1 , 1424 грн за вересень 2016 - лютий 2019 року у ОСОБА_3 (а.с.24).
ОСОБА_1 здійснив оплату заборгованості зі сплати членських внесків 04 червня 2019 року у розмірі 2160 грн за період вересень 2016 - червень 2019 року (а.с.80).
ОСОБА_3 04 червня 2019 року оплатив заборгованість зі сплати членських внесків за період вересень 2016 - червень 2019 року у розмірі 1648 грн (а.с.87).
Згідно ст. 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначені в Законі України «Про кооперацію». Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.
Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.
Кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.
Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом.
Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів.
По справі встановлено, що розміри щомісячних членських внесків було встановлено на загальних зборах кооперативу, тобто у відповідності до положень Статуту Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча».
Відповідачі, зокрема ОСОБА_1 і ОСОБА_3 порушили умови Статуту, а саме не виконали належним чином своїх зобов'язань, не сплачували членські внески у визначений строк, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Питання щодо обов'язку сплати заборгованості неодноразово було предметом розгляду на загальних зборах кооперативу. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 були присутніми на загальних зборах кооперативу 24 грудня 2017 року, на яких в тому числі розглядалося питання щодо посилення боротьби з боржниками та порушениками статуних зобов'язань. При цьому згідно Протоколу №1 загальних зборів Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» ОСОБА_3 був членом ревізійної комісії кооперативу. Список боржників оприлюднувався позивачем шляхом розміщення оголошення на інформаційній дошці, що підтверджується фотокопіями (а.с.104-106). Враховуючи викладене, доводи відповідачів, що вони не були обізнані стосовно наявності у них заборгованості зі сплати членських внесків, не можуть бути прийняті судом до уваги.
Також не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , що їм не були відомі реквізити рахунку для оплати членських внесків, оскільки в матеріалах справи наявні квитанції про сплату вказаними особами членських внесків у 2009, 2010 роках (а.с.107, 108).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В порушення вказаних вимог закону відповідачами не надано доказів, що заборгованість виникла через небажання голови правління кооперативу приймати грошові внески. Статутом Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» не встановлено обов'язок надання квитанцій для оплати членських внесків. При цьому вбачається, що у ОСОБА_1 і ОСОБА_3 заборгованість виникла відповідно з липня і вересня 2016 року. Проте до позивача з інформаційними запитами щодо надання рахунку для сплати членських внесків відповідачі звернулись лише у травні 2019 року (а.с.70, 75), тобто після подання позову. Відповіді на запити надані позивачем 30 травня 2019 року (а.с.83, 90).
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як вбачається, відповідальність за порушення зобов'язань щодо сплати членських внесків у вигляді пені передбачено пунктом 8.3 Статуту Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча». Відповідальність за порушення грошового зобов'язання, яким є зобов'язання зі сплати членських внесків, встановлено статтею 625 ЦК України, згідно з якою боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весть час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Станом на час подання позову - 07 березня 2019 року у відповідачів була наявна заборгованість зі сплати членських внесків, яку вони погасили у червні 2019 року. Однак, оскільки заборгованість виникла ще з 2016 року, є необгрунтованими посилання ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , що вони виконали свій обов'язок у визначений строк. Відповідно відсутні підстави для звільнення їх від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання. Розрахунок 3% річних, інфляційного збільшення суми боргу, пені відповідачами не спростований, а тому суд першої інстанції обгрунтовано стягнув вказані суми у визначених розмірах.
Доводи апеляційних скарг щодо порушення судом норм процесуального права також є необгрунтованими.
По справі встановлено, що ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 березня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча», вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і за наявності відповідного клопотання позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для розгляду справи у спрощеному позовному провадженні. Відповідачі у відзиві на позовну заяву просили розглянути справу за правилами загального позовного провадження для з'сування всіх питань та з метою витребування необхідних у справі доказів. Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 червня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено з підстав, що зазнчена справа є малозначною у силу вимог закону. При цьому колегія суддів апеляційного суду враховує, що розгляд справи судом першої інстанції здійснювався з викликом сторін, що не перешкоджало учасникам справи можливості брати участь у судових засіданнях і сприяти суду у повному та всебічному з'ясуванню обставин справи.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
27 серпня 2019 року представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - адвокат Литовченко Д.М. звернувся до суду із заявою про перенесення розгляду справи у зв'язку з необхідністю бути присутнім на засіданні медичної комісії МСЕК. Доказів на підтвердження неможливості явки в судове засідання до заяви не додано, у зв'язку з чим суд правомірно протокольною ухвалою вирішив продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідачів. Таких доказів не надано і суду апеляційної інстанції.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційних скарг щодо не оголошення судом перерви для повідомлення відповідачів про змінені позовні вимоги.
Так, у позовній заяві Обслуговуючий кооператив «Автогаражний кооператив «Свіча» просив стягнути з відповідачів заборгованість зі сплати членських внесків і нараховані на суму заборгованості 3% річних, інфляційне збільшення і пеню.
У відповіді на відзив Обслуговуючий кооператив «Автогаражний кооператив «Свіча» просив задовольнити позов. У поясненнях (а.с.131) представник позивача вказував, що, зокрема ОСОБА_1 та ОСОБА_3 погасили заборгованість зі сплати членських внесків, однак зобов'язання виконано з порушенням строку виконання, а отже на відповідачів покладається відповідальність за прострочення зобов'язання. Заява позивача про зміну позовних вимог в матеріалах справи відсутня.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 3 статті 58 ЦПК України встановлено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У своїй позовній заяві Обслуговуючий кооператив «Автогаражний кооператив «Свіча» просив судові витрати покласти на відповідачів. 22 серпня 2019 року позивач подав до суду клопотання про долучення до справи доказів понесення витрат на правову допомогу (а.с.128-131). Копію клопотання разом з Актами приймання-передачі наданих послуг і поясненнями було направлено на адреси відповідачів, що підтверджується квитаціями (а.с.134-137). Чинним ЦПК України не передбачено обов'язок суду перевіряти факт отримання учасниками справи копій доказів, у зв'язку з чим не заслуговують на увагу посилання відповідачів, що на момент розгляду справи їм не було відомо про вказане клопотання.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що 14 лютого 2019 року між адвокатом Демчуком Є .В. і Обслуговуючим кооперативом «Автогаражний кооператив «Свіча» укладено договір про надання правничої допомоги №АД-14/02-19 (а.с.43-44). Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) №1 від 28 лютого 2019 року вартість послуг виконавця за договором складає 1400 грн. Вказану суму позивачем було сплачено Демчуку Є.В. згідно квитанції №9 від 07 березня 2019 року (а.с.6).
На підставі вказаного договору було видано ордер на надання правової допомоги у Ніжинському міськрайонному суді Чернігівської області у справі №740/1085/19 (а.с.112). Згідно Актів приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) №2 і №3 (які містять номер справи, у якій надаються послуги адвоката) відповідно від 07 та 18 червня 2019 року вартість послуг адвоката Демчука Є. В. складає відповідно 1000 грн і 1000 грн (а.с.130, 131). Обслуговуючим кооперативом «Автогаражний кооператив «Свіча» вказані суми були сплачені 19 червня 2019 року (а.с.132, 133). Таким чином, загальний розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу складає 3400 грн (1400 + 1000 + 1000).
Колегія суддів вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів, визначені згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, є співмірними із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт та значенням справи для сторони.
Встановивши розмір витрат та їх співмірність, а також реальність, необхідність і розумність, на підставі належних та допустимих доказів, поданих у встановлені процесуальним законом строки, суд спершої інстанції дійшов вірного висновку, що у зв'язку із задоволенням позову з відповідачів належить стягнути на користь позивача оплачений ним розмір витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому колегія суддів враховує, що предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі, а питання наявності у адвоката рахунку як самозайнятої особи не є предметом спору.
Не заслуговують на увагу також доводи відповідачів, що оплата за надані послуги адвоката булаздійснена не позивачем.
Так, відповідно до квитанцій, оплата послуг згідно договору про надання правничої допомоги була здійснена Автогаражним кооперативом «Свіча» через ОСОБА_5 . Пунктом 12.1 Статуту Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» встановлено, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює його голова. Згідно витягу з Єдиного державного реєструюридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_5 є керівником Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча», який уповноважений представляти юридичну осоу у правовідносинах з третіми особами (а.с.18-19).
Враховуючи викладене, доводи апеляційних скарг правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог не спростовують, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування в оскаржуваній чатсині відсутні.
Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 серпня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: