19 листопада 2019 року м. Херсон
справа № 766/8919/18
провадження №22-ц/819/1128/19
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.,
суддів: Пузанової Л.В.,
Чорної Т.Г.,
секретар Геленко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Дорошинської В.Е. від 20 березня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
встановив:
16 травня 2018 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , від імені яких діє ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
18 травня 2018 року ОСОБА_2 було подано до суду уточнену позовну заяву, в якій остання уточнила коло осіб, які є учасниками справи, зазначивши позивачем у справі - ОСОБА_1 .
Позовна заява мотивована тим, що позивач по справі - ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 є власником квартир АДРЕСА_2 та
АДРЕСА_3 має власну прибудинкову територію, площею для його обслуговування 1103,5 кв.м.
Відповідач самовільно зайняла частину цієї прибудинкової території приблизним розміром у 200 кв.м, спорудивши металевий паркан із хвірткою, що зачиняється на замок.
А отже позивач не має змоги вільно користуватися прибудинковою територією.
Посилаючись на норми ст.391 ЦК України та ст.ст.42,152,212 ЗК України позивач просила суд зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди співвласникам багатоквартирного будинку «Гірського,18» в користуванні прибудинковою територією багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 шляхом демонтажу огорожі за рахунок ОСОБА_3 та стягнути із ОСОБА_3 судові витрати.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 20 березня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, а також на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні прибудинковою територією багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 шляхом демонтажу огорожі за рахунок ОСОБА_3 та стягнути із ОСОБА_3 судові витрати.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначає, що наявність даної огорожі, яка є капітальним парканом створює перешкоди позивачу та окрім того, всім співвласникам багатоквартирного будинку, оскільки вона позбавлена у такому випадку реалізувати блага, направлені на обслуговування її житла. Велика частина земельної ділянки, що повинна перебувати у загальному користуванні, перебуває в особистому користуванні ОСОБА_3 , яку вона використовує у власних потребах. А отже, огородження відповідачем значної частини прибудинкової території призводить до порушення прав позивача, як співвласника багатоквартирного будинку та користувача прибудинкової території. Зазначає, що відповідачем не ведеться будь-яке будівництво, оскільки реконструкція належного їй житла здійснена багато років тому, а влаштований нею паркан є капітальним, а не тимчасовим. За зверненням мешканців будинку до Херсонської міської ради 29.05.2019 року надійшла відповідь, в якій зазначено, що спеціалістами міської ради встановлено, що ОСОБА_3 дійсно встановила паркан без дозвільних документів та використовує частину земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 її доводи не визнала, рішення суду вважає законним та обґрунтованим. Зазначає, що спірна земельна ділянка не перебуває у власності та користуванні позивача та інших мешканців будинку АДРЕСА_4 . Рішенням Херсонської міської ради відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки ОСББ «Гірського 18». Вказує на розбіжність в розмірі земельної ділянки (прибудинкової території) зазначеною позивачем. Зазначає, що вона здійснює капітальний ремонт квартири АДРЕСА_5 яка є окремою будівлею АДРЕСА_6 не АДРЕСА_7 позивача за АДРЕСА_1 . Посилаючись на Постанову КМУ від 07.06.2017 року №406, зазначає, що відповідно до зазначеної постанови зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема парканів, не потребує оформлення дозвільних документів на будівництво, разом з тим, обов'язок з встановлення огорожі передбачений Робочим проектом капітального ремонту квартири, де зазначено про необхідність на період ремонту територію будівельного майданчика огородити суцільним парканом висотою 2 м з захисним козирком, з метою запобігання людей. Ці вимоги нею дотриманні. Ремонт квартири триває. Зауважує, що скаржник безпідставно зазначає про створення перешкод співвласникам даного будинку в реалізації ним благ, направлених на обслуговування їх житла, при цьому не наводить аргументів яким чином огорожа позбавляє позивача обслуговувати її житло.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, відповідача та її представника, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено, а судом не встановлено факту законного володіння або користування позивачем земельною ділянкою площею 1103,5 кв.м, на що вказує позивач в обґрунтування позовних вимог. Тому суд вважає, що огороджена відповідачем на період будівництва територія не перешкоджає позивачу користуватись квартирою, що перебуває у власності останньої.
Колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду виходячи з наступного.
Суд встановив та з матеріалів справи вбачається, що позивач по справі - ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 /а.с.7/.
Відповідач є власником квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5 /а.с.9/.
10 червня 2009 року проведена державна реєстрація ОССБ «Гірського,18».
Рішенням ІХ сесії міської ради VI скликання від 24.06.2011 №282 об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Гірського,18» - орієнтованою площею 0,0900 га по АДРЕСА_4 , під багатоквартирним житловим будинком та прибудинковою територією, на підставі ст.42 ЗК України (відсутній проект розподілу території кварталу) відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки /а.с.52/.
З 10 липня 2018 року ОССБ «Гірського,18» припинено.
Відповідно до частин третьої статті 42 ЗК України порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. №76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за №927/11207, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.
Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Відповідно до статті 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
Отже, не передача у власність чи у користування співвласникам багатоквартирного будинку по АДРЕСА_4 у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, не змінює правового статусу цієї земельної ділянки як прибудинкової території, та не дає права її використання без згоди співвласників будинку.
Відповідачем не спростовано, що згоди співвласників будинку в тому числі позивача на особисте користування частиною земельної ділянки, яка є внутрішнім двором багатоквартирного будинку та за своїм правовим статусом є прибудинковою територією, не отримувала.
Таким чином, заперечення відповідача про відсутність визначення прибудинкової території по АДРЕСА_4 , а отже і не набуття позивачем права на захист щодо її користування, спростовуються вищенаведеними нормами матеріального права.
З декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована в управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області від 04 грудня 2015 року вбачається, що в квартирі АДРЕСА_3 має бути проведений капітальний ремонт щодо ремонту даху та оздоблення фасаду /а.с.54-57/.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
У ст. 27 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено обов'язки замовника будівництва, до яких віднесено не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону.
Робочим проектом капітального ремонту квартири АДРЕСА_3 , відповідно до ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва» та СНиП ІІІ-4-80* «Техника безопасностив строительстве» передбачено, що на період будівництва потрібно територію будмайданчика захистити суцільним парканом 2,0 м з захисним козирком /а.с.58-59/.
Для з'ясування обставин щодо відповідності огорожі вимогам робочого проекту, норм та стандартів, а також у випадку невідповідності з'ясування можливих варіантів виправлення ситуації щодо огородження об'єкту капітального будівництва, ухвалою апеляційного суду від 20 серпня 2019 року була призначена судова будівельно-технічна експертиза.
За висновком судового експерта №80-19-2308 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що враховуючі технічну характеристику існуючої огорожі об'єкта дослідження, можна вважати, що вона не відповідає технічним характеристикам огорожі, описаної в текстових матеріалах робочого проекту, за невідповідністю висоти, монтажного улаштування кріплень основної рами, набірних елементів ( відсутність козирка), місця розташування. Проаналізувавши конструктивну та технічну характеристику існуючої огорожі об'єкту дослідження за складом матеріалу, розмірами, кріплення стійок шляхом бетонування в землю, що характеризує її як стаціонарну (капітальну) споруду, можна вважати, що вона не відповідає загальним вимогам і конструктивним характерам огорожі, яка передбачена вимогами визначеними в ОСОБА_8 .2.8 -43:2011 «Огороджування інвентарних будівельних майданчиків та ділянок виконання будівельно-монтажних робіт».
За результатами зіставлення загальної технічної характеристики існуючої огорожі об'єкту та характеристики огорожі, передбаченою вимогами п.6.2.1 ч.2 ДБН А.3.2-2-2009, можна вважати про їх невідповідність. Експерт зазначив, що вимоги, викладені в п.6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 не відносяться до умов, які передбачають місце розташування існуючої огорожі об'єкту дослідження, так як перепади висот рівня землі в межах прибудинкової території відсутні, у тому числі біля об'єкту капітального ремонту квартири АДРЕСА_5 . Ці вимоги застосовуються в тих випадках, коли робоче місце або проходи до них знаходяться біля котлованів, траншей або нерівностей рельєфу будівельного майданчика.
Експерт також дійшов висновку, що приймаючи до уваги результати дослідження першого питання, а також враховуючи встановлений загальний об'єм виконаних будівельно-монтажних робіт, вважати, що функція огорожі, яка була зазначена в матеріалах робочого проекту як «сущ. строительное ограждение» та була прийнята для «избежания травмирования» на «период ремонтно-строительных работ», виконана і в подальшому така огорожа не потрібна.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції, судовий експерт свій висновок підтримала, додатково навівши обґрунтування зазначене у висновку, пояснила, що спірна огорожа є капітальною, за наданими відповідачем технічними документами, визначені у них роботи, а саме ремонт даху та утеплення стін (фасаду) виконанні; бажання відповідача здійснити на утепленому фасаді інші роботи такі як штукатурка або облицювання не потребує улаштування огорожі, встановленій відповідачем. Експерт звернула увагу, що робочий проект не відповідає генеральному плану на а.с.120.
Колегія суддів не погоджується з зауваженнями відповідача, що огорожа влаштована нею частково з урахуванням того, що колишня альтанка вже була огороджена, оскільки вони належним чином не були нею доведені, а її пояснення про дерев'яні стовпчики в огорожі альтанки, не ґрунтуються на тих матеріалах, які в тому числі були досліджені судовим експертом, та яка пояснила, що спірна огорожа є цільно побудованою з однакового металевого матеріалу, є капітальною спорудою, та вважати, що її частина добудована, підстав не має.
Крім того, влаштовані у огорожі ворота та хвіртка мають замки, що підтверджено судовим експертом, а пояснення відповідача, що замок наявний тільки на хвіртки, а ворота мають лише магнітний пристрій для запирання не спростовують тих доводів, що огорожа на внутрішньо будинковій території, а саме у внутрішньому дворі багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 унеможливлює повноцінне користування позивачем цією частиною внутрішньо будинковій території.
Також, як вбачається з світлин та відповідачем не спростовано, огороджена нею частина прибудинкової території, а саме внутрішнього двору багатоквартирного будинку використовується нею особисто та оздоблена відповідачем квітниками, навісом, барбекю.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем з 2015 року розташована огорожа з порушенням робочого проекту, норм та стандартів та за відсутності подальшої її необхідності безпосередньо на території внутрішнього двору будинку, тобто на земельній ділянці, яка є прибудинковою територією право користування якою в силу вимог ЗК України має позивач, колегія суддів з урахуванням встановлених обставин дійшла висновку, що зазначена огорожа перешкоджає позивачу, як співвласнику багатоквартирного будинку вільно користуватися прибудинковою територією.
Отже, доводи апеляційної скарги, які зводяться до перешкоджання у вільному користування прибудинковою територією, колегія суддів вважає доведеними та такими, що ґрунтуються на нормах матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову, яким зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 , в користуванні прибудинковою територією багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 шляхом демонтажу огорожі за її власний рахунок, тобто за рахунок ОСОБА_3 .
Відповідно до положень частин першої та тринадцятої статті 141 ЦПК України, згідно із якими, зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з ухваленням апеляційним судом судового рішення про задоволення позову, із відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені нею на сплату судового збору при поданні позову та апеляційної скарги судові витрати у розмірі 1762 грн (704,80 грн (за подання позову) /а.с.2/+ 1057,20 грн (за подання апеляційної скарги) /а.с.94/, а також витрати по сплаті судової експертизи в сумі 2992 грн 06 коп., а всього в сумі 4754 грн 06 коп.
Керуючись статтями 141, 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 20 березня 2019 року скасувати та ухвалити нове.
Позов ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні прибудинковою територією багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 шляхом демонтажу огорожі за її власний рахунок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4 754,06 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий І.В.Склярська
Судді: Л.В.Пузанова
Т.Г. Чорна
Повне судове рішення складено 21 листопада 2019 року
ОСОБА_9 І.В. Склярська