Вирок від 21.11.2019 по справі 694/1700/19

Справа №694/1700/19

Провадження №1кп/690/97/19

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року Ватутінський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м. Ватутіне кримінальне провадження №12019250140000596, внесеного 12 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, справа №694/1700/19, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кобиляки Звенигородського району Черкаської області, громадянин України, українець, освіта середня, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 12.07.2019 р. близько 01 год. 00 хв., з метою таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи умисно і цілеспрямовано, через частково пошкоджену металеву сітку-рябицю паркану, проник на огороджену і охоронювану фізичною охороною територію фруктового саду поля № 7, яке перебуває в суборенді ТОВ «Софт Торг» (с. Водяники, вулиця Б. Хмельницького, 2-а Звенигородського району) та розташоване в адміністративних межах Кобиляцької сільської ради, де нарвав відро ягід вишні елітного сорту «Ерді», загальною вагою вишні 7,8 кг., вартість 1 кг. яких, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 8/461 від 18.07.2019 року становить 35 грн. 49 коп., тобто на загальну суму 276 грн. 82 коп., та намагався таємно їх викрасти, але свій злочинний намір не довів до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки при спробі залишити територію фруктового саду, був затриманий на місці вчинення злочину охоронцем.

Судом дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,- незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше сховище.

Обвинувачений свою винуватість в інкримінованому йому злочині і встановлені фактичні обставини його вчинення, як вони пред'явлені в обвинуваченні, визнав повністю та беззаперечно та надав наступні покази. Близько часу ночі літом, перебуваючи на охоронюваному полі з вишневими деревами, завчасно взяв відро, щоб нарвати вишень дитині. Проник на охороджену територію через частково пошкоджену металеву сітку паркану та нарвав відро вишень. Перебуваючи на території і збираючись повертатись його побачив охоронник, якому він віддав ведро вишень із зірваними вишнями і в подальшому приїхав начальник охорони, ОСОБА_6 та працівники поліції.

Від представника потерпілого ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за його відсутності, цивільний позов не заявляє, міру покарання просить призначити в межах санкції ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Суд переконався, що показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Відповідно до ст. 16 КК України кримінальна відповідальність за готування до злочину і замах на злочин настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин.

Прокурор у судових дебатах при призначенні міри покарання просив врахувати пом'якшуючі обставини, особу обвинуваченого, та з урахуванням яких застосувати обвинуваченому за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, вирішити питання про долю речових доказів та віднести за рахунок обвинуваченого витрати на експертизу.

Захисник у судових дебатах просив врахувати особу обвинуваченого, його відношення до вчинення, добровільне відшкодування збитків, наявність пом'якшуючих обставин у виді щирого каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також те, що ОСОБА_5 за місцем проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, що дає підстави для призначення йому покарання у виді позбавлення волі без відбування покарання із застосуванням ст.75 КК України. При цьому просив віднести на рахунок обвинуваченого лише один висновок товарознавчої експертизи, про який зазначено в обвинувальному акті, оскільки другий є абсолютно тотожним первинному.

Обвинувачений у судових дебатах та останньому слові свою вину у вчиненні умисного злочину визнав, щиро розкаявся, погодився із позицією прокурора та захисника.

Обираючи покарання ОСОБА_5 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, особу обвинуваченого, який не працює, не одружений, його відношення до вчиненого, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, при цьому перебуваючи на Д-обліку у лікаря - психіатра під час вчинення кримінального правопорушення усвідомлював значення своїх дій, а тому несе відповідальність на загальних засадах.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання підозрюваного ОСОБА_5 відповідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , з урахуванням даних про його особу, доведеності його вини у вчиненому тяжкому злочині, наявності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, відсутність тяжких наслідків, суд прийшов до висновку, що мета покарання, передбачена ч.ч. 2, 3 ст. 50 КК України, може бути досягнута при призначенні міри покарання в мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та з урахуванням обставин справи суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання із застосуванням ст.75 КК України з покладанням на нього обов'язків передбачених ст.76 цього Кодексу.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Оскільки в справі проводилось дві експертизи, зокрема товарознавча №8/461 від 18.07.2019 р., яка покладена в основу обвинувачення, вартістю 628 грн. 04 коп., а тому її вартість має бути стягнута з винної особи. При цьому інша аналогічна товарознавча експертиза №8/562 від 16.09.2019 в основу обвинувачення покладена не була, а тому її вартість - 628 грн. 04 коп. слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 371, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо протягом однорічного іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом основні обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: - періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в дохід держави витрати на проведення судової експертизи №8/461 від 18.07.2019 р. в розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп.

Витрати на проведення експертизи №8/562 від 16.09.2019 року в сумі 628 грн. 04 коп. віднести за рахунок держави.

Речові докази:

- відро пластикове, яке зберігається в камері схову речових доказів Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області, - повернути власнику, ОСОБА_5 ;

-ягоди вишні сорту «Ерді», які передані на відповідальне зберігання, повернути власнику ТОВ «Софт Торг».

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Черкаського апеляційного суду через Ватутінський міський суд Черкаської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
85796842
Наступний документ
85796844
Інформація про рішення:
№ рішення: 85796843
№ справи: 694/1700/19
Дата рішення: 21.11.2019
Дата публікації: 22.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Багачевський міський суд Черкаської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка