Справа № 700/1079/19
Провадження № 2/700/439/19
20 листопада 2019 року Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Бондарчук Т.І.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/1079/19 провадження №2/700/439/19 за позовом ОСОБА_1 до Лисянської селищної ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Лисянської селищної ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими спорудами та земельна ділянка площею 0,1292 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Вона, як донька померлої і спадкоємець за законом, звернулась у встановлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,1292 га. Постановою державного нотаріуса їй відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину на житловий будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Договором купівлі-продажу від 13.06.1973 року, технічним паспортом на житловий будинок підтверджується той факт, що ОСОБА_3 була власником житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 . Її батько - ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини на її користь. За таких обставин вона змушена звернутися до суду із даним позовом.
Позивач у підготовче судове засідання не з'явилася, просила про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослiдивши письмові докази, суд вважає, що позов пiдлягає задоволенню із таких пiдстав.
Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Лисянка Черкаської області померла мати позивача - ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 22.11.2017 року.
Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими спорудами та земельна ділянка площею 0,1292 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 заповіту не залишила.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом позивач прийняла спадщину, яка складається із земельної ділянки площею 0,1292 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Державним нотаріусом Лисянської державної нотаріальної контори було винесено постанову № 1857/02-31 від 01.10.2019 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Договором купівлі-продажу від 13.06.1973 року, технічним паспортом на житловий будинок підтверджується той факт, що ОСОБА_3 була власником житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Статтею 1218, ч.1 ст.1225 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.
З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1261,1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 200,206, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Лисянської селищної ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Бесараб