Справа № 676/6035/17
Провадження № 22-ц/4820/1850/19
12 листопада 2019 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
секретар судового засідання Чебан О.М.,
з участю представника позивача,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2019 року та додаткове рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Вдовичинського А.В. від 02 вересня 2019 року.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказувала, що з січня 2006 року вона проживала однією сім'єю разом з відповідачем як чоловік і дружина та вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка - ОСОБА_3 . Шлюб з відповідачем зареєстрували 15.12.2011 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька ОСОБА_4
30.05.2006 року відповідач обміняв квартиру АДРЕСА_1 на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_2 . Спільно з відповідачем вони прийняли рішення про знесення цього будинку і побудову нового. Для цього вона оформила в АКБ соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» Генеральний договір про надання кредитних послуг №890/76 ГД 28 від 22.06.2007 року у розмірі 24000 доларів США, а також оформила в АКБ СР «УКРСОЦБАНК» Генеральний договір про надання кредитних послуг №890/148-ГД 27 від 28.03.2008 року та додаткові угоди від 28.03.2008 , 05.05.2008 , 11.08.2008, 09.09.2009 року і отримала кредит у розмірі 525 420 грн. Кредити надано на добудову та реконструкцію нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . По цих кредитних договорах поручителем виступив відповідач. Виконання зобов'язань по вказаних кредитних договорах забезпечено шляхом передання в іпотеку житлового будинку в АДРЕСА_2 . Повертала і повертає банку кредитні кошти позивач. В той час мала власні доходи, так як займалася підприємницькою діяльністю. Спільно з відповідачем з допомогою кредитних коштів ними було побудовано новий будинок в АДРЕСА_2 , який зареєстрований за відповідачем. Між нею та відповідачем склалися неприязні стосунки, що виключає можливість здійснення в подальшому права спільної сумісної власності за взаємною згодою.
Крім цього 23.10.2012 р. сторони придбали у спільну сумісну власність подружжя 1/20 частину комплексу нежитлових будівель - сховище за № 114 «Д» загальною площею 459,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Також за час спільного проживання однією сім'єю з відповідачем ними придбано автомобіль «Шкода Октавія» НОМЕР_9, автомобіль «FAW» НОМЕР_7 , автомобіль «Газель» НОМЕР_8; 4 преси для пакування вторинної сировини; 2 автонавантажувачі вилочні.
З врахуванням уточнень позову, остаточно просила встановити факт проживання позивача однією сім'єю без реєстрації шлюбу з відповідачем з січня 2006 року по 15 грудня 2011 р.; визнати об'єктами спільної сумісної власності житловий будинок з господарськими спорудами на АДРЕСА_2 загальною площею 206,4 кв.м та земельну ділянку, на якій він розташований; визнати за позивачем та відповідачем право власності на 1/2 частину цього майна за кожним; визнати за позивачем право власності на 1/20 частину комплексу нежитлових будівель - сховище за № 114 «Д» загальною площею 459,6 кв. м, в АДРЕСА_3 ; автомобілі, преси для пакування вторинної сировини, автонавантажувачі вилочні залишити у власності відповідача, стягнути з відповідача на користь позивача 176903 грн. грошової компенсації вартості її частки у майні.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2019 року позов задоволено частково.
Встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнано об'єктом спільної сумісної власності житловий будинок з господарськими спорудами на АДРЕСА_2 загальною площею 206,4 кв.м та земельну ділянку площею 0,0853 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та надвірних споруд по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6822482400:01:004:0120.
Визнано за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) право власності на: Ѕ частку житлового будинку з господарськими спорудами на АДРЕСА_2 загальною площею 206,4 кв.м; Ѕ частку земельної ділянки площею 0,0853 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та надвірних споруд по АДРЕСА_2 ; 1/40 частину комплексу нежитлових будівель - сховище за № 114 «Д» загальною площею 229,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яке виділено в натурі згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 132Е-03/18 від 02.04.2018 р.(на плані зафарбовано зеленим кольором).
Залишено в приватній власності ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ): Ѕ частку житлового будинку з господарськими спорудами на АДРЕСА_2 загальною площею 206,4 кв.м; Ѕ частку земельної ділянки площею 0,0853 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та надвірних споруд по АДРЕСА_2 ; 1/40 частину комплексу нежитлових будівель - сховище за № 114 «Д» загальною площею 229,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яке виділено в натурі згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 132Е-03/18 від 02.04.2018 р.(на плані зафарбовано червоним кольором).
Стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) 24550 грн. грошової компенсації за автомобіль «FAW» НОМЕР_9.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 вересня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) 4075,14 грн. судового збору, 5000 грн. витрат за будівельно-технічну експертизу, 1097,23 грн. витрат за комплексну товарознавчу та автотоварознавчу експертизи, 5243,75 грн. витрат на правову допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_1 ((ІПН НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави 595,40 грн. судового збору.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.09.2019 року внесено виправлення описки в скорочений текст рішення суду від 22.08.2019 року по справі №676/6035/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя змінивши в абзаці шостому резолютивної частини державний номер транспортного засобу «FAW» з «НОМЕР_9» на «НОМЕР_7».
Внесено виправлення описок в повний текст рішення суду від 22.08.2019 року по справі №676/6035/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя змінивши в описовій, мотивувальній частині та в абзаці шостому резолютивної частини державний номер транспортного засобу «FAW» з «НОМЕР_9» на «НОМЕР_7».
Внесено виправлення описок в скорочений текст додаткового рішення суду від 02.09.2019 року по справі №676/6035/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя змінивши в абзаці першому резолютивної частини: розмір судового збору який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача «4019,51 грн.» на «4075,14 грн.»; розмір витрат на правову допомогу, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача з «5172,16 грн.» на «5243,75 грн.».
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає рішення суду та додаткове рішення суду незаконними та необґрунтованими, прийнятими за неповного з'ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права, просить їх скасувати, в задоволенні позовних вимог щодо встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання об'єктом спільної сумісної власності житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки по АДРЕСА_2 та визнання права власності за позивачем та ним по Ѕ частині цього майна відмовити. На його думку, суд дійшов хибного висновку, що він з позивачкою проживав однією сім'єю у період з 2006 року по 15 грудня 2011 року , оскільки не встановлено, що вони мали взаємні права та обов'язки як члени сім'ї, а народження дочки в березні 2007 року не підтверджує факт проживання сім'єю без реєстрації шлюбу. Отримання кредитів, надання довіреностей свідчили лише про те, що кожен з них займався підприємницькою діяльністю, а ОСОБА_1 ще виконувала обов'язки бухгалтера. Стверджує, що вони перебували у ділових відносинах. Свідки в судовому засіданні свідчили, що вони проживали як одна сім'я, проте достовірно не вказали, з якого часу та де він та позивачка спільно проживали. Він за власні кошти провів добудову та реконструкцію спірного будинку. Іпотечний договір від 27.04.2007 року підтверджує ділові відносини. Згідно кредитного договору №890/76-ГД від 22.06.2007 року кредит видано на комерційні цілі для підприємницької діяльності. На спірний будинок 21.02.2008 року отримано свідоцтво про право власності, тобто, будинок на час отримання кредитів у березні 2008 року був побудований, а отже, отримані кошти за цими кредитами використані на інші цілі. Позивачкою не доведено їхнє спільне проживання та спільне будівництво будинку, тому суд дійшов помилкового висновку, що це майно є спільним. При вирішенні питання про стягнення з нього понесених позивачем витрат у справі, судом не враховано, що він є інвалід ІІ групи.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 17.07.2003 р. була зареєстрована як фізична особа-підприємець, здійснювала діяльність у сферах оптової торгівлі іншими проміжними продуктами, оптовою торгівлею та брухтом, неспеціалізованою оптовою торгівлею, збиранням безпечних відходів, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб-підприємців та громадських формувань.
30.05.2006 року ОСОБА_2 на підставі договору обміну обміняв квартиру АДРЕСА_1 на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями житловою площею 28,6 кв.м та земельну ділянку площею 0,0853 га для їх обслуговування в АДРЕСА_2 .
За пунктом 6 договору відповідно до відомостей, викладених у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, що виданий Кам'янець-Подільським МБТІ від 25.05.2006 р. за № 10749192, вартість будинку, що відчужується, з врахуванням коефіцієнтів індексації вартості об'єктів житлового фонду, становить 18575 грн. Відповідно до п.10 договору згідно експертної грошової оцінки земельної ділянки від 23.05.2006 р. № 032, загальна вартість земельної ділянки, що є предметом договору становить 9102 грн.
15.02.2007 р. ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 нотаріально посвідчену довіреність на представництво її інтересів при вирішені будь-яких питань, які стосуються підприємницької діяльності строком на 10 років.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_5 , в свідоцтві про народження дитини відповідач вказаний батьком дитини.
21.06.2007 р. між підприємцем ОСОБА_1 та ВАТ «Катран» укладено договір купівлі-продажу № 46, згідно якого ОСОБА_1 придбала гідравлічний вертикальний пакетувальний 2 камерний прес моделі БАЗ121-2 «Класик-2». 18.07.2007 р. зазначений прес було отримано представником ОСОБА_1 по дорученню ОСОБА_2
27.03.2008 р. за договором купівлі-продажу між підприємцем ОСОБА_1 та ВАТ «Катран» ОСОБА_1 придбала гідравлічний вертикальний пакетувальний 2 камерний прес моделі БА З121-02 «Класик-2». 05.04.2007 р. зазначений прес отримано ОСОБА_1
15.04.2008 р. ОСОБА_2 згідно доручення позивача від 15.04.2008 р. було отримано у ВАТ «Катран» прес моделі БА З121-01 вартістю 44900 грн.
22.06.2007 р. між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено Генеральний договір № 890/76-ГД 28, згідно якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит в сумі 24000 доларів США на умовах договору. На підставі додаткової угоди № 1 від 22.06.2007 до Генерального договору № 890/76-ГД 28 від 22.06.2007 р. ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 24000 доларів США зі сплатою за користування кредитом у розмірі 13% річних на строк до 21.06.2014 року, кредит надано на реконструкцію комерційної нерухомості (п.2 договору).
22.06.2007 р. між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір відповідно до умов якого позивач передала в іпотеку банку в якості забезпечення виконання зобов'язання за Генеральним договором № 890/76-ГД28 від 22.06.2007 р. однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 .
09.08.2007 року ОСОБА_2 придбав легковий автомобіль «Шкода Октавія» НОМЕР_9 .
На підставі рішення виконкому Довжоцької сільської ради № 26 від 21.02.2008 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.03.2008 року, згідно з яким він є власником житлового будинку з підвалом А2 площею 206,4 кв.м, сарай Б. Право власності ОСОБА_2 на цей будинок 22.03.2008 року зареєстровано Кам'янець-Подільським МБТІ. За даними техпаспорта вказаний житловий будинок має 2 поверхи, підвал, складається з 3-х житлових кімнат житловою площею 65,4 кв.м та 141 кв.м допоміжної площі, загальна площа будинку 206,4 кв.м.
28.03.2008 р. між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 890/148-ГД27, згідно якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 як позичальнику грошові кошти в межах загального ліміту в сумі 300000 грн.
28.03.2008 р. між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 890/149-РК68 до Генерального договору № 890/148-ГД 27 від 28.03.2008 р., згідно якої ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 120000 грн. зі сплатою 14,5 % річних на строк до 27.03.2018 року на добудову та реконструкцію нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
В забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором 28.03.2008 р. між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_2 житловою площею 65,4 кв.м, загальною площею 206,4 кв.м, та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0853 га, по АДРЕСА_2 .
05.05.2008 р. між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 890/201-РК89 до Генерального договору № 890/148-ГД 27 від 28.03.2008 р., згідно якої ОСОБА_1 отримала кредит 6000 доларів США зі сплатою 14,5 % річних на строк з 05.05.2008 р. по 27.03.2018 р. включно на добудову та реконструкцію нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
07.08.2008 р. відповідач придбав автомобіль «КТР 33029» (бортовий малотонажний), д.н.з. НОМЕР_5 .
11.08.2008 р. між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до Генерального договору № 890/148-ГД 27 від 28.03.2008 р., згідно якої ОСОБА_1 банком було надано кредит в розмірі 20000 доларів США зі сплатою 14,5% річних на строк до 10.08.2015 року на реконструкцію нерухомості.
09.09.2009 р. між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін № 1 до Додаткової угоди № 1 до Генерального договору № 890/148-ГД 27 від 28.03.2008 р., згідно якої ОСОБА_1 банком було надано кредит в розмірі 6226,95 доларів США на добудову та реконструкцію нерухомості, в т.ч. 226,95 доларів США на поліпшення нерухомості, що знаходиться по АДРЕСА_2 .
09.09.2009 р. між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про внесення змін № 1 до Додаткової угоди № 1 від 11.08.2008 р. до Генерального договору про надання кредитних послуг № 890/148-ГД 27 від 28.03.2008, згідно якої загальний розмір наданого позичальнику кредиту встановлено в сумі 20450,70 доларів США, мета кредиту - реконструкція та поліпшення нерухомості.
У зв'язку з цим 09.09.2009 р. між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки від 28.03.2009 р.
Згідно довідки-характеристики з інвентарної справи МБТІ від 17.10.2017 р. вартість домоволодіння АДРЕСА_2 складала 482456 грн.
Сторони зареєстрували шлюб 15.12.2011 року.
В період шлюбу за відповідачем 04.05.2012 року зареєстровано автомобіль «FAW» НОМЕР_6 , придбаний на підставі довідки-рахунку від 25.04.2012 року.
23.10.2012 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_6 придбав у ПП «Квін-Майстер» у спільну сумісну власність подружжя 1/20 частину комплексу нежитлових будівель - сховище за № 114 «Д» загальною площею 459,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з доведеності факту проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2006 року по 15 грудня 2011 року та зведення житлового будинку на місці знесеного старого за спільні кошти та спільними зусиллями сторін під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, тому це майно слід визнати об'єктом спільної сумісної власності, і позивач має право на Ѕ частину житлового будинку. У зв'язку з цим в порядку ст. 377 ЦК України, ч. 4 ст. 120 ЗК України позивач також набуває право власності на Ѕ земельної ділянки, призначеної для обслуговування цього житлового будинку. Позивач також має право на Ѕ частину нерухомого майна, набутого в шлюбі - 1/20 частину комплексу нежитлових будівель - сховище АДРЕСА_8 , і її частку слід виділити в натурі згідно висновку експертизи. Набутий у шлюбі автомобіль «FAW» НОМЕР_10 як неподільний об'єкт слід залишити відповідачу, стягнувши на користь позивача грошову компенсацію половини його вартості.
Рішення в частині поділу автомобіля та 1/20 частини комплексу нежитлових будівель, а також в частині відмови у позові не оскаржується в апеляційному порядку, а відтак, не є предметом апеляційного перегляду.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності факту проживання сторін однією сім'єю без шлюбу у період з 2006 року до часу укладення ними шлюбу є безпідставними.
Так, згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу (ст.60-74 СК України «Право спільної сумісної власності подружжя»).
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції у відповідності до ст. 89 ЦПК України дав належну оцінку представленим сторонами доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності і правильно констатував доведеність факту проживання сторін однією сім'єю у вказаний позивачем період.
Так, факт проживання сторін спільно, їх пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків, ще задовго до народження першої доньки ОСОБА_7 , підтвердили свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Вказані свідки також ствердили, що спочатку сторони проживали спільно у квартирі позивачки по АДРЕСА_6 , а після завершення будівництва будинку в с.Довжок вони перебралися проживати в цей будинок. Ці показання свідків про спільний побут та стосунки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , притаманні подружжю, цілком узгоджуються з приєднаними до справи фотокартками та фактом народження у сторін доньки ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, позивачка надала суду достатні та допустимі докази на підтвердження проживання сторін однією сім'єю, наявності спільного побуту, спільних друзів, спільного відпочинку, спілкування подружжя з родичами позивачки тощо.
В свою чергу всупереч нормам ст.ст. 12, 81 ЦПК України Аюпов Ю.С. не представив жодних доказів на спростування показань цих свідків та доданих фотокарток.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах і не спростовують цього висновку суду.
Суд першої інстанції також правильно встановив, що придбаний відповідачем житловий будинок по АДРЕСА_2 житловою площею 28,6 кв.м з господарсько-побутовими будівлями в період проживання однією сім'єю сторони фактично знесли і спільними зусиллями та за спільні кошти на його місці збудували новий житловий будинок загальною площею 206 кв.м, житловою площею 65,4 кв.м.
Доводи апелянта про те, що він за власні кошти провів добудову та реконструкцію спірного будинку за власні кошти не підтверджуються достатніми та допустимими доказами.
Так, ОСОБА_1 отримала кредит в Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» за Генеральним договором про надання кредитних послуг №890/148-ГД від 28.03.2008 року та додатковими угодами до нього від 05.05.2008 року, 11.08.2008 року, 09.09.2009 року в загальному розмірі 525420 грн. За змістом вказаних угод кредитні кошти надано позивачці на реконструкцію нерухомості, що знаходиться по АДРЕСА_2 .
Та обставина, що на час укладення Генерального договору про надання кредитних послуг №890/148-ГД від 28.03.2008 року та додаткових угод до нього право власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 вже було оформлено і видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 22.03.2008 року, не спростовує факт використання отриманих позивачкою цих кредитних коштів на реконструкцію житлового будинку по АДРЕСА_2 .
Так, за змістом пункту 9 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 року, житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінрегіоном.
Це цілком узгоджується з твердженням сторони позивача про використання кредитних коштів на внутрішні опоряджувальні роботи тощо в будинку після оформлення права власності на нього.
Крім того, суд першої інстанції правильно врахував, що ОСОБА_2 у забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 890/148-ГД 27 від 28.03.2008 р. уклав 28.03.2008 р. договір іпотеки з банком, згідно якого саме цей житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями житловою площею 65,4 кв.м, загальною площею 206,4 кв.м, та земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0853 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , виступили предметом іпотеки, що також підтверджує використання кредитних коштів за цільовим призначенням.
В свою чергу апелянт не довів належними та допустимими доказами, що вказаний кредит використаний позивачкою не за цільовим призначенням, а на комерційні цілі.
Факт будівництва нового будинку спільно сторонами підтвердили також свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За ч. 1 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно ст.ст. 69, 70, СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За змістом ч.ч.1-2 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Відтак на підставі наведених норм права правильним є висновок суду про наявність підстав для визнання спірного житлового будинку з надвірними будівлями об'єктом права спільної сумісної власності сторін та права власності позивачки на Ѕ частину цього майна.
За змістом ст. 377 ЦК України, ч.1 ст. 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ч.4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Суд правильно застосував наведені норми матеріального права і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання за позивачкою права власності Ѕ частку земельної ділянки площею 0,0853 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та надвірних споруд по АДРЕСА_2 .
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2019 року в оскаржуваній частині.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається
Разом з тим, вирішуючи питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 вересня 2019 року, суд припустився помилки.
Згідно посвідчення серія ААВ №001381 ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, тому відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
За змістом ч. 7 ст. 141 ЦПК України у разі повного чи часткового задоволення позову судові витрати у виді сплаченого судового збору, понесені позивачем, не підлягають стягненню з відповідача, звільненого від сплати судового збору, а компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи; допустив порушення норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим додаткове рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4075,14 грн. сплаченого судового збору підлягає скасуванню.
В решті додаткове рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 серпня 2019 року залишити без змін.
Додаткове рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 вересня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4075,14 грн. сплаченого судового збору скасувати.
В решті додаткове рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 20 листопада 2019 року.
Судді Л.М. Грох
Р.С. Гринчук
А.М. Костенко