Справа № 697/1483/19
Провадження № 2/697/504/2019
20 листопада 2019 року
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Русакова Г.С.
за участю секретаря судового засідання Десятник О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Канівської районної ради Черкаської області, Канівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Канівська центральна районна лікарня, про відшкодування збитків за лікування потерпілого від злочину,
Заступник керівник Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Канівської районної ради Черкаської області, Канівської районної державної адміністрації звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що вироком Канівського міськрайонного суду від 11.09.2018 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у виді 150 годин громадських робіт.
З вироку суду вбачається, що 07.07.2018 року, близько 05год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи на дорозі поряд з приміщенням кафе «AMORE» , що по АДРЕСА_1 , в м. Каневі діючи умисно, в ході сварки, що виникла на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс два удари кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_3 , чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, крововиливом повік лівого ока, травми носа з переломом кісток носа, часткового зламу передніх зубів на щелепах, рани слизової оболонки верхньої губи, що згідно висновку судово-медичної експертизи№ 02-01/878 від 27.07.2018 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. В результаті отриманих по вині ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Канівської центральної районної лікарні з 07.07.2018 по 23.07.2018 та на його лікування було затрачено 10488,15 грн. без медикаментів, що купувалися за власні кошти.
Витрати на відновлення здоров'я потерпілого були понесені ОСОБА_4 , засновником та головним розпорядником коштів якої є Канівська районна рада. Джерелами фінансування вказаної лікарні є бюджетні асигнування з районного бюджету, таким чином вбачається, що витрати на лікування ОСОБА_3 були здійснені із бюджету, однак заходи щодо відшкодування збитків завдані медичній установі не вживались, що призвело до непогашення зазначених витрат. За таких обставин, з метою захисту інтересів держави, Золотоніська місцева прокуратура вжила заходи представницького характеру та звернулася до суду із вказаним позовом з метою відшкодування шкоди завданої державі.
Прокурор в судове засідання не з'явився надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник Канівської районної ради в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглядати справу без участі їх представника.
Представник Канівської РДА в судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, з невідомих для суду причин, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином . Повідомлення про причину неявки в засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не надано, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Відповідно до вимог п.,п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування майнової та моральної шкоди.
Згідно з ч.,ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.
Як вбачається з вироку Канівського міськрайонного суду від 17.12.2018 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у виді 150 годин громадських робіт.
Суд враховує, що згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином суд вважає доведеним винність дій ОСОБА_1 , які спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_3 та спричинили відповідні правові наслідки.
Згідно з даними довідки Канівської ЦРЛ №617/01-03 від 25.02.2019 року, ОСОБА_3 в період з 07.07.2018 року по 23.07.2018 року знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні в Канівської ЦРЛ та на його лікування витрачено 10488,15 грн.
Як вбачається з письмових пояснень Канівської ЦРЛ, у вказаній довідці про вартість лікування потерпілого вказана сума, яка обчислена на підставі Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» зазначено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.
Згідно з п. 2 вказаного вище Порядку, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий , виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.
Вказана довідка разом із розрахунком вартості лікування досліджена судом та сумнівів у собі не викликає.
Згідно з ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Таким чином судом встановлено, що витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 до бюджету, розпорядником якого є Канівська районна рада, не відшкодовано, а тому вбачається заподіяння матеріальної шкоди інтересам держави.
Згідно із ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Таким чином, враховуючи заподіяння шкоди інтересам держави та не вчинення жодних дій як ОСОБА_4 так і Канівською районною радою, Канівською РДА спрямованих на відшкодування завданих збитків, прокурор правомірно звернувся до суду із вказаним вище позовом.
Відповідно до пунктів 3,4 вказаного вище Порядку, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яке вчинила суспільно-небезпечне діяння, при ухвалені вироку за позовом закладу охорони здоровя або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення проводиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб.
Нормами ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, завдана позивачу шкода, яка виникла внаслідок вчинення відповідачем злочину (кримінального правопорушення) підлягає відшкодуванню відповідачем в повному обсязі.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди є обґрунтованими, ґрунтуються на нормах ЦК України, а тому підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладені положення закону, за наявності вироку Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 17.12.2018, відповідач, як особа, яка вчинила злочин, зобов'язаний відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого ОСОБА_3 ..
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд задовольняючи позов стягує із відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1921 грн., від сплати якого був звільнений позивач на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
На підставі зазначеного та керуючисьст., ст. 1166, 1206 ЦК України та ст.,ст. 10, 12, 13, ст.,ст. 141, 265, 274 ЦПК України,
Позовну заяву заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Канівської районної ради Черкаської області, Канівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Канівська центральна районна лікарня, про відшкодування збитків за лікування потерпілого від злочину - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 на користь держави Україна в особі Канівської районної ради та Канівської районної державної адміністрації 10488,15 грн. (десять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень 15 копійок ) збитків перерахувавши їх на р/р 35412062045026 в ГУДКСУ в Черкаській області, отримувач Канівська центральна районна лікарня, МФО 854018, код ЄДРПОУ 02005326 (В призначенні платежу вказувати: відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 ).
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1921,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Головуючий Г . С . Русаков