Справа № 694/1550/19
провадження № 2/694/618/19
19.11.2019 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області
в складі: головуючої судді Гончаренко Т.В.
за участю секретаря судового засідання Блискавки А.С.
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Звенигородки цивільну справу провадження в якій відкрито за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому зазначила, що 21.03.2017 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 . Від шлюбу малолітніх та неповнолітніх дітей не мають. Спільне життя з відповідачем не склалося в зв'язку з несумісними поглядами на сімейне життя, на підставі чого виникали непорозуміння. Фактично сторони припинили шлюбні стосунки, відновлювати їх не бажає, оскільки подальше сумісне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам. Питання щодо спору про поділ майна у даному позові не зазначено. Тому просить позов задовольнити з вказаних підстав.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 24.09.2019 року провадження по справі відкрито та призначено підготовче засідання (а.с.14).
Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи сторони в підготовче засідання не з'явились. Позивач ОСОБА_1 разом з поданням позовної заяви до суду звернулася з заявою про розгляд справи у її відсутність, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на примирення не згідна. Після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище « ОСОБА_3 ». Просила не стягувати з відповідача понесені нею судові витрати.
Відповідач ОСОБА_2 на електронну адресу суду 29.10.2019 року надіслав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає.
Суд ухвалив провести розгляд справи у підготовчому засіданні без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб які беруть участь в справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що даний позов обґрунтований і підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.03.2017 року сторони зареєстрували шлюб у Звенигородському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №26 (а.с.8).
Від шлюбу малолітніх та неповнолітніх дітей не мають.
Згідно ст. 2 Закону «Про правовий статус іноземців, а також осіб без громадянства» виходить, що іноземцям на території країни надаються такі права, свободи, а також обов'язки, які є і у громадян України. Винятком є норми, зазначені в Конституції, інших законах країни.
Відповідно до ст.496 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. З Листа Вищого спеціалізованого суду України зх. З розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» № 24-754/0/4-13 від 16.05.2013 року підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається у попередньому засіданні відповідно до статті 7 6 Закону України "Про міжнародне приватне право", відповідно до якої суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:
2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи-відповідача.
Також відповідно до ч.1 ст.20 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах визначено, що якщо в частинах ІІ-У цього розділу не встановлено інше, позови до осіб, які мають місце проживання на території однієї з Договірних Сторін, подаються, незалежно від їх громадянства, в суди цієї Договірної Сторони.
Частина 1 ст.2 9 Конвенції визначає, що по справах про розірвання шлюбу у випадку, передбаченому пунктом 1 статті 28, компетентні установи Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя на момент подачі заяви. Якщо на момент подачі заяви подружжя проживає на території іншої Договірної Сторони, то компетентні також установи цієї Договірної Сторони.
Відповідно до акту, складеного депутатом Звенигородської міської ради Маренич В.Л. від 20.09.2019 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який одружений з ОСОБА_1 , на території України фактично постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , проте в даний час за місцем свого проживання відсутній в зв'язку з відрядженням (а.с.13).
Причиною розірвання шлюбу є несумісність характерів сторін, різні погляди на шлюбно-сімейні відносини. Фактично сторони припинили шлюбні стосунки, на примирення позивачка не згідна. Відповідач не надав заперечень проти розірвання шлюбу.
Згідно ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
ч. 2 ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки. Примушування чоловіка та жінки до шлюбу не допускається.
Як встановлено ст.56 СК України - кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню через те, що сім'ю зберегти неможливо, оскільки сторони фактично припинили сімейно-шлюбні стосунки, більше їх не відновлювали і відновлювати не бажають.
Позивачка ОСОБА_1 просила суд після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 », тому суд вважає за можливе після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище - « ОСОБА_3 ».
Позивач від стягнення понесених нею документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору з відповідача на її користь відмовилася.
На підставі ст. 104, 105, 110, 112, 115 СК України, керуючись ст. ст.12,13,141,200, 259,263-265,268 ЦПК України у редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21.03.2017 року у Звенигородському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №26 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити « ОСОБА_3 ».
Документально підтверджені судові витрати з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 не стягувати в зв”язку з відмовою позивача від їх стягнення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Суддя Т.В.Гончаренко