21 листопада 2019 року
м.Суми
Справа №589/2809/17
Провадження № 22-ц/816/4890/19
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Орлова І.В.,
суддів: Левченко Т.А., Хвостика С.Г.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідачі: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шосткажитлосервіс»
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 серпня 2019 року (суддя - Литвинко Т.В., дата складання повного судового рішення - 22 серпня 2019 року), -
27 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. З урахуванням заяви від 09 січня 2019 року про збільшення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідачів на його користь 13.133,25 гривень на відшкодування майнової шкоди, 10.000,00 гривень - компенсацію моральної шкоди, а також судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог (а.с.70-71) позивач зазначив, що 19 червня 2017 року, 24 червня 2017 року, 27 червня 2017 року та 25 жовтня 2017 року з вини відповідачів, які є мешканцями квартири АДРЕСА_1 , сталося залиття квартири АДРЕСА_2 , власником якої є позивач. Внаслідок руйнівної дії води було пошкоджено майно ОСОБА_1 (кухонні та вбудовані меблі), квартира потребувала ремонту (стеля та стіна кухні, стеля та підлога ванної кімнати та коридору). Байдуже ставлення відповідачів до вищевказаних подій спричинило позивачу моральні страждання.
Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 серпня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 . 6.307,50 гривень на відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, компенсацію моральної шкоди у розмірі 5.000,00, а також судові витрати у розмірі 1.711,84 гривень
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив змінити рішення місцевого суду, збільшивши суму стягнутої з відповідачів майнової шкоди з 6.307,50 до 9.732,50 гривень.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно не зарахував до суми майнової шкоди вартість ремонту секції кухонних меблів відповідно до товарного чеку від 10 жовтня 2018 року на суму 1.530,00 гривень, а також вартість міжкімнатних дверей на суму 1.895,00 гривень, яку було встановлено виготовленим ПП НТЛ «Фабрика» Звітом про оцінку майнового збитку.
Учасники справи не оскаржували рішення в частині стягнення моральної шкоди. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України у зазначеній частині рішення місцевого суду в апеляційному порядку не переглядається.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_3 просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2017 року: 1544 грн х 100 = 154400 грн), розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_3 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири від 27 квітня 2004 року (а.с. 7).
Відповідачі проживають в цьому ж будинку в квартирі АДРЕСА_4 , яка розташована над квартирою позивача, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи, наданої Центром надання адміністративних послуг м. Шостка (а.с. 21-22).
Згідно з актом про залиття, складеним 21 червня 2017 року та затвердженим заступником директора ТОВ «Шосткажитлосервіс», комісією у складі працівників ТОВ «Жилкомсервіс» було оглянуто квартиру АДРЕСА_3 та встановлено факт залиття, який мав місце зі слів власника квартири 19 червня 2017 року. Затоплення сталося з квартири АДРЕСА_4 , яка розташована поверхом вище. Внаслідок затоплення в кухні вищевказаної квартири мокрі плями на стелі. В результаті затоплення пошкоджено кухонну навісну шафу (а.с. 12).
25 жовтня 2017 року повторно відбулось затоплення квартири позивача, про що складено відповідний комісійний акт. Згідно даного акту, засвідченого заступником директора ТОВ «Шосткажитлосервіс», комісією у складі працівників ТОВ «Жилкомсервіс» встановлено факт залиття квартири АДРЕСА_3 , яке сталося з квартири АДРЕСА_4 . Внаслідок затоплення виявлено затікання по стелі ванної кімнати вищевказаної квартири, пошкодження дверної коробки (а.с. 76).
Згідно з даними Звіту про оцінку майнового збитку, виготовленого 23.11.2018 року Приватним підприємством «Науково-технічний ліцей «Фабрика» (далі Завіт), вартість майнового збитку, заподіяного в результаті затоплення квартири за адресою: АДРЕСА_5 , складає 8202,50 гривень (а.с.80- 112,92)
Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову мотивоване тим, що з вини відповідачів сталося залиття квартири ОСОБА_1 . При остаточному визначенні розміру майнової шкоди в сумі 6307,50 гривень місцевий суд, взявши за основу встановлену Звітом вартість майнового збитку - 8202,50 гривень, виключив суми 1530 гривень та 3400,75 гривень, оскільки вважав, що зазначені суми вже враховані та входять до загальної суми майнової шкоди, яку визначив Звіт.
Апеляційний суд погоджується з правильністю такого висновку з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини 2 статті 22 ЦК України).
Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стовно того, що звіт про оцінку майнового збитку, який виготовлено ПП НТЛ «Фабрика», не містить відомостей щодо вартості матеріалів та робіт по ремонту секції кухонних меблів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до товарного чеку від 10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 сплачено 1530 грн за заміну елемента кухні, а саме: карниз верхній ДСП «Горіх лісовий» - 640 грн та монтаж, демонтаж - 890 грн.
Відповідно до звіту про оцінку майнового збитку та локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 на поточний ремонт квартири АДРЕСА_3 вбачається, що даний кошторис містить вартість будівельних матеріалів у вигляді, зокрема, міжкімнатних дверей, дверної коробки, набору наличників, монтажної піни, а також до кошторису входить вартість матеріалів та робіт по ремонту секції кухонних меблів: демонтаж багетів, ціна якого складає 53 грн та карниз верхній «Горіх лісовий», ціна якого складає 1477 грн, що в загальній сумі становить 1530 грн (1477 грн + 53 грн), тобто вартість секції кухонних меблів включена до суми матеріального збитку, що підтверджується вищевказаним кошторисом, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.
Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б були обов'язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову. Підстав для скасування даного рішення в оскаржуваної частині за доводами апеляційної скарги немає.
Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу позивача без задоволення, то відповідно до статті 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.
Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 13 серпня 2019 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Дата складення повного тексту постанови - 21 листопада 2019 року.
Головуючий - І.В. Орлов
Судді: Т.А. Левченко
С.Г. Хвостик