Справа № 460/104/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Швед Н.П.
Провадження № 22-ц/811/523/19 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
Категорія:84
14 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючої - судді Копняк С.М.,
суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Жукровська Х.І.
з участю представника відповідачів ОСОБА_1 Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хімік» на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 03 грудня 2018 року, постановлене в складі головуючого судді Швед Н.П., у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хімік» до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Новояворівської міської ради, з участю третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання дій органу місцевого самоврядування неправомірними, визнання недійсним рішення, визнання недійсним ордеру та відновлення попереднього стану, -
Позивача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хімік» звернувся в суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Новояворівської міської ради, з участю третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 про визнання дій органу місцевого самоврядування неправомірними, визнання недійсним рішення, визнання недійсним ордеру та відновлення попереднього стану приміщення.
В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що ЖБК "Хімік" Яворівського ВО "Сірка" було створено з метою забезпечення членів кооперативу і членів їх сімей житлом, шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку, за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту.
У 1986 році загальними зборами членів житлового кооперативу "Хімік" було затверджено Статут Житлово-будівельного кооперативу «Хімік» Яворівського Виробничого Об'єднання «Сірка», що відображено в протоколі № 1 від 25.06.1986 року, та проведено реєстрацію установчих документів.
В 1988 році було збудовано та введено в експлуатацію 150-ти квартирний житловий будинок АДРЕСА_1 як житловий будинок Житлово-будівельного кооперативу «Хімік» Яворівського ВО «Сірка» та для його заселення членам ЖБК «Хімік» було видано ордери.
23 січня 2007 року шляхом реорганізації ЖБК «Хімік» було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хімік» та затверджено його Статут, що вбачається з протоколу № 1 від 23.01.2007 року.
В подальшому на підставі рішення виконавчого комітету Новояворівської міської ради Львівської області № 90 від 14 лютого 2007 року ОСББ «Хімік» було зареєстровано в Державному реєстрі.
В період з 1988 року по 1989 рік відповідач ОСОБА_2 перебуваючи в трудових відносинах з НМП «ЖКГ», з допомогою працівників цього підприємства, яке здійснювало обслуговування житлового кооперативного будинку та прибудинкової території ЖБК «Хімік», провела самовільну реконструкцію приміщення колясочної та електрощитової з частиною загального коридору під однокімнатну житлову квартиру у будинку АДРЕСА_1 , яку було пізніше надано для проживання їй та її сім'ї.
29.05.2001 року виконавчим комітетом Новояворівської міської ради Львівської області було винесено рішення № 242 «Про присвоєння квартирного номера» самовільно реконструйованій квартирі АДРЕСА_2 та затверджено «Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об'єкту житла до експлуатації» житловою площею 13, 05 кв.м., загальною площею 26, 13 кв.м.
20.07.2001 року відповідно до вищевказаного рішення, виконавчим комітетом Новояворівської міської ради, ОСОБА_2 було видано ордер №9479 на сім'ю з п'яти осіб на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_2 .
На підставі ордеру ОСОБА_2 разом з сім'єю з п'яти осіб вселились та зареєстрвувались за даною адресою.
12.09.2014 року на підставі рішення учасників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хімік» було затверджено статут у новій редакції, що відображено у протоколі № 5 від 29.04.2014 року, а 12.09.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Яворівського районного управління юстиції Львівської області проведено реєстрацію змін до установчих документів, які є чинними на даний час.
Вважає, що рішенням виконавчого комітету Новояворівської міської ради №242 від 29.05.2001 року «Про присвоєння квартирного номера» грубо порушено права власника в особі ЖБК «Хімік» та його правонаступника - ОСББ «Хімік».
Просив суд постановити рішення, яким визнати неправомірними дії виконавчого комітету Новояворівської міської ради щодо прийняття рішення №242 від 29.05.2001 року «Про присвоєння квартирного номера» та видачі ордера №9479 від 20 липня 2001 року на житлове приміщення за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 на сім'ю з п'яти осіб; визнати недійсним рішення виконавчого комітету Новояворівської міської ради №242 від 29.05.2001 року «Про присвоєння квартирного номера»; визнати недійсним ордер № 9479 від 20 липня 2001року, виданий виконавчим комітетом Новояворівської міської ради на житлове приміщення,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 на сім'ю з п'яти осіб; зобов'язати відповідача ОСОБА_2 привести самовільно переобладнанні приміщення колясочної, електрощитової та коридору в буд. АДРЕСА_1 до попереднього стану; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 у володіння Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хімік» приміщення колясочної, електрощитової та частини загального коридору за адресою АДРЕСА_1 .
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 03 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 03 грудня 2018 року оскаржив позивач ОСББ «Хімік», подавши апеляційну скаргу. Вважає таке в частині застосування судом наслідків спливу позовної давності незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відмовляючи в задоволенні заявлених позовних вимог, суд необґрунтовано застосував норму ч. 4 ст. 267 ЦК України, оскільки поза його увагою залишився той факт, що спливу позовної давності не було, так як мало місце переривання перебігу позовної давності і такі обставини підтверджуються матеріалами справи. Зокрема, пред'явивши 28.02.2013 року позов до боржників з частиною позовних вимог, ОСББ «Хімік» вчинило переривання перебігу давності, і виходячи з вимог ч. 2 ст. 264 ЦК України, з наступного дня пред'явлення вищезазначеного позову, а саме з 01.03.2013 року заново розпочався перебіг позовної давності і в такому випадку позовна давність могла закінчитися 01.03.2016 року. Однак ОСББ «Хімік» у даній справі позов пред'явив 11 січня 2016 року, тобто в межах позовної давності, після переривання позовної давності, яке мало місце 28.02.2013 року. Зазначає, що оскаржуваним рішенням грубо порушено права співвласників ОСББ «Хімік» щодо судового захисту своїх порушених прав відносно спірного майна.
Просить рішення Яворівського районного суду Львівської області від 03.12.2018 року скасувати та ухвалити нове, яким заявлений позов задовольнити. Стягнути з відповідачів сплачені судові збори.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.Таким чином, дана справа розглядається за правилами ЦПК України в редакції Закону №2147-У111 від 03.10.2017 року, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.
Згідно із ч. 1 ст. 351 ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 року) судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до Указу Президента України №452/2017 від 29.12.2017 року «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» створено Львівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Львівську область, з місцезнаходженням у місті Львові.
04 жовтня 2018 року у газеті «Голос України» опубліковано повідомлення голови Львівського апеляційного суду про початок роботи новоутвореного суду.
А відтак, справа розглядається Львівським апеляційним судом у межах територіальної юрисдикції якого перебуває районний суд, який ухвалив рішення, що оскаржується.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились в судове засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно п.п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення зазначеним вимогам відповідає.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суд України у п. 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.
Суд першої інстанції зазначених вимог закону дотримався.
Судом встановлено що 150-квартирний будинок по АДРЕСА_1 побудований як житловий будинок Житлово-будівельного кооперативу "Хімік" Яворівського виробничого об'єднання "Сірка".
У 1986 році загальними зборами членів житлово-будівельного кооперативу затверджено Статут ЖБК «Хімік» Яворівського ВО «Сірка», що вбачається із протоколу № 1 від 25.06.1986 року загальних зборів ЖБК «Хімік» та, відповідно, зареєстровано такий у Новояворівській міській раді народних депутатів.
Після введення кооперативного будинку в експлуатацію в 1988 році 150 членам ЖБК «Хімік» було видано спеціальні ордери для заселення відповідних житлових приміщень у вищевказаному будинку.
Спірне приміщення, яким на даний час є квартира АДРЕСА_4 за проектом будівництва житлового будинку визначалась і було збудовано як приміщення колясочної та електрощитової з частиною коридору багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 .
В період 1988-1989 років працівниками Новояворівського міського підприємства «Житлово-комунальне господарство», яке на той час здійснювало обслуговування житлового кооперативного будинку та прибудинкової території ЖБК «Хімік», було проведено самовільну реконструкцію приміщень колясочної та електрощитової з частиною загального коридору під однокімнатну житлову квартиру, яку було надано для проживання сім'ї ОСОБА_2 , яка на той час перебувала в трудових відносинах з НМП «ЖКГ», в подальшому з Дочірним підприємством «Житлово-експлуатаційне обслуговування» при НМП «ЖКГ».
14.05.2001 року комісією було проведено обстеження-колясочного приміщення за адресою АДРЕСА_1 , та складено акт відповідно до якого вказане приміщення переобладнане в житлову квартиру в якій проведено ремонт, підведено водопровід, каналізацію, теплопостачання, освітлення така складається з однієї кімнати площею 13, 05 кв.м., кухні площею 9, 6 кв.м., ванни і туалету площею 3, 46 кв.м. Квартира придатна для проживання, у ній проживає сім'я із п'яти осіб з часу введення будинку в експлуатацію.
28.05.2001 року ОСОБА_2 подала заяву про присвоєння квартирного номера переобладнаному приміщенню бувшої колясочної у будинку АДРЕСА_1 .
За клопотанням адміністрації ДП «ЖЕО» виконавчий комітет Новояворівської міської ради рішенням № 242 від 29.05.2001 року «Про присвоєння квартирного номера» вирішив: 1) затвердити акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту житла до експлуатації; 2) присвоїти бувшій колясочній, яка переобладнана в однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 № АДРЕСА_4 а; 3) видати ордер на вказану квартиру житловою площею 13, 05 кв.м, загальною площею 26, 13 кв.м на склад сім"ї ОСОБА_2 з п"яти ох осіб.
На підставі рішення № 242 від 29.05.2001 року, виконавчим комітетом Новояворівської міської ради 20.07.2001 року ОСОБА_2 було видано ордер № 9479 від 20.07.2001 року на сім'ю з п'яти осіб на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_2 .
Згідно довідки № 2576 від 22.11.2007 року, виданої Новояворівською міською радою, житловий будинок АДРЕСА_1 не знаходиться і ніколи не знаходився на балансі міської ради.
23.01.2007 року рішенням загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу «Хімік» визнано правонаступником ЖБК «Хімік» - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хімік» та затверджено Статут ОСББ «Хімік», що вбачається з протоколу № 1 зборів учасників ОСББ «Хімік» від 23.01.2007 року.
Зміни згідно протоколу № 1 від 23.01.2007 року щодо правонаступництва ОСББ «Хімік» не було внесено в статут ОСББ «Хімік», який зареєстровано виконавчим комітетом Новояворівської міської ради 12.02.2007 року.
01.03.2007 року про ОСББ «Хімік» включено відомості до єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не як про утворене в результаті перетворення, а як про утворену юридичну особу, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відомості щодо дати державної реєстрації, дати та номеру запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи ОСББ «Хімік», яка утворена в результаті перетворення відсутні.
В подальшому, на підставі рішення учасників загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хімік» було затверджено статут ОСББ «Хімік» у новій редакції, що відображено у протоколі № 5 від 29.04.2014 року. Згідно вказаного протоколу вирішено внести зміни до статуту та провести його реєстрацію, оскільки згідно протоколу установчих зборів № 1 від 23.01.2007 року, який на даний час є дійсним, ОСББ «Хімік» було створено шляхом реорганізації ЖБК «Хімік» та є його правонаступником, а такі дані помилково не були внесені в дійсний Статут, який був поданий на реєстрацію виконкому Новояворівської міської ради. Тому такі відомості щодо правонаступництва слід внести в Статут.
12.09.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Яворівського районного управління юстиції Львівської області, проведено реєстрацію змін до установчих документів.
21.05.2015 року внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п.19 Примірного статуту Житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 186 від 30.04.1985 року, жилий будинок (будинки) і надвірні будівлі належать житлово-будівельному кооперативу на праві кооперативної власності (крім квартир у цьому будинку, за які громадянами повністю внесено пайові внески) і не можуть бути у нього вилучені, продані або передані ним як у цілому, так і частинами (квартири, кімнати) ні організаціям, ні окремим особам, за винятком передачі, здійснюваної при ліквідації кооперативу.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про власність», який був чинним на час прийняття оскаржуваного рішення виконкому, суб'єктом права колективної власності є кооператив.
Положеннями ст. 21 Закону України «Про власність» встановлено, що право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.
Відповідно до п.п. 3, 25 Статуту ЖБК «Хімік» Яворівського ВО «Сірка» число громадян, які вступають в кооператив, повинно відповідати запланованій кількості квартир в будинку, квартира надається в безстрокове користування особі, яка прийнята в члени житлово-будівельного кооперативу.
Згідно з ст.141 ЖК України особі, прийнятій до членів житлово-будівельного кооперативу, по рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом міської ради, надається окрема квартира, що складається з однієї чи кількох кімнат, відповідно до кількості членів сім'ї, суми пайового внеску і граничного розміру жилої площі, передбачуваного Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу.
Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до загального майна багатоквартирного будинку відноситься частина допоміжних приміщень, які призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення. Спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності, неподільне майно не підлягає відчуженню. Загальне майно перебуває у спільній частковій власності. Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном.
Відповідно до ст. 59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадку подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових службових осіб.
Ст. 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Стаття 384 ЦК України передбачає, що член житлово-будівельного кооперативу має право володіти і користуватися, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в кооперативному будинку, якщо він не викупив її. А в разі викупу квартири, член ЖБК стає її власником.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що виконавчим комітетом Новояворівської міської ради неправомірно прийнято рішення № 242 від 29.05.2001 року «Про присвоєння квартирного номера», яке стало підставою для видачі ордера № 9479 від 20.07.2001 року, на житлове приміщення яке знаходиться по АДРЕСА_3 , оскільки, ОСОБА_2 не була прийнята в члени Житлово-будівельного кооперативу «Хімік».
Виконавчий комітет Новояворівської міської ради не звернув уваги, на те, що даним рішенням порушуються права інших громадян, які є членами Житлово-будівельного кооперативу «Хімік», правонаступником якого є позивач по справі ОСББ «Хімік», оскільки згідно із рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом міської ради, окрема квартира відповідно до кількості членів сім'ї, надається членам кооперативу відповідно до суми пайового внеску і граничного розміру жилої площі, передбачуваного Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу, який зареєстровано рішенням виконавчого комітету № 90 від 14.02.2007 року.
Тому позовні вимоги до виконавчого комітету є підставними.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до суду в порядку адміністративного судочинства про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, вперше в 2009 році, провадження в якому ухвалою Яворівського району Львівської області було закрито.
В подальшому 25.12.20014 року Яворівським районним судом Львівської області, було ухвалено рішення яким позовні вимоги третьої особи ОСББ "Хімік" було задоволено. Визнано недійсним п. 3 рішення виконавчого комітету Новояворівської міської ради № 242 від 29.05.2001 року "Про присвоєння квартирного номера" в частині видачі ордеру. Визнано недійсним ордер на житлове приміщення № 82а від 20.07.2001 року, по АДРЕСА_1 , виданого ОСОБА_2 на сім'ю з п'яти осіб на право зайняття житлового приміщення однокімнатної квартири АДРЕСА_2 . Визнано відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 такими, що втратили право користування жилим приміщенням. Зобов'язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 виселитись з житлового приміщення квартири АДРЕСА_4 а без надання іншого жилого приміщення. Витребувано у відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хімік" приміщення квартири АДРЕСА_2 .
Однак, 21.04.2015 року рішенням Апеляційного суду Львівської області вище вказане рішення Яворівського районного суду Львівської області від 25 грудня 2014 року в частині задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хімік" скасовано, та ухвалено нове яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСББ "Хімік" в повному обсязі.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
При цьому відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно із частинами третьою та четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Так, у справі, яка є предметом розгляду, відповідачами заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності та відмову у позові з цих підстав.
Як встановлено в судовому засіданні про оскаржуване рішення виконавчого комітету представники ЖБК «Хімік», правонаступником якого є ОСББ «Хімік», дізналися одразу після його прийняття в 2001-2002 роках, про ці обставини представник позивача повідомила суд під час надання пояснень в судовому засіданні, що підтверджується записом фіксування судового засідання технічними засобами.
Всупереч вимогам ЦК України, позов про визнання рішення виконавчого комітету недійсним було подано лише 11 січня 2016 року, тобто - з порушенням встановленої законом позовної давності.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Враховуючи наведене суд першої інстанції прийшов до вірного висновку як про підставність позовних вимог до виконавчого комітету, так і про те, що у задоволенні таких слід відмовити за спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі.
Що стосується інших позовних вимог, які заявлені до відповідача ОСОБА_2 , то відмовляючи у їх задоволенні, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у даній справі, однак питання про залучення до участі в справі належного відповідача позивачем не ставилось. Тому у задоволенні позовних вимог про зобов'язання привести квартиру у попередній стан та витребувати майно з чужого незаконного володіння слід відмовити з цих підстав. За приписами п. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується, а відтак судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 268, 367-369, 372, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хімік» - залишити без задоволення.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 03 грудня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складений 21 листопада 2019 року.
Головуюча Копняк С.М.
Судді: Бойко С.М.
Ніткевич А.В.