21 листопада 2019 року
м.Суми
Справа №592/13172/19
Номер провадження 22-ц/816/5177/19
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Собини О. І.,
суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Супруна Дмитра Володимировича
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 вересня 2019 року у складі судді Корольової Г.Ю., ухвалене у м. Суми,
27 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я.
Вимоги мотивувала тим, що працюючи на підприємстві тривалий період: з 09 червня 1982 року по 14 січня 2019 року у неналежних умовах, вона отримала з вини роботодавця професійне захворювання, внаслідок чого втратила 40% професійної працездатності, що завдало їй моральної шкоди, яку просила стягнути з відповідача у розмірі 40000 грн.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь ОСОБА_1 10000 грн на відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я.
Стягнуто з АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь держави 768 грн 40 коп судового збору.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Супрун Д.В., посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду змінити збільшивши розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної ОСОБА_1 , з урахуванням принципу розумності та співмірності.
Вважає, що судом не надана належна оцінка обставинам справи, не враховано, стан здоров'я позивача, розмір грошових коштів, стягнутих судом, не відповідає тим моральним стражданням, які довелося перенести позивачу, проходження лікування потребує значних коштів і відшкодування у розмірі 10000 грн є явно недостатнім, не відповідає ступеню тяжкості моральних страждань спричинених триваючим погіршенням здоров'я.
Вказує, що за загальною практикою за кожні 10% втрати професійної працездатності відшкодовується 4-5 тисяч гривень моральної шкоди, тому при встановлені позивачеві 40% втрати професійної працездатності сума відшкодування має бути не менше 16000 грн - 20000 грн, а ОСОБА_1 оцінює заподіяну їй моральну шкоду в 40000 грн, саме така сума відповідає тяжкості та тривалості її моральних страждань.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 09 червня 1982 року по 14 січня 2019 року працювала в АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (а.с. 8-10).
Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за Формою П-4 від 16 квітня 2019 року (а.с. 11-12) ОСОБА_1 були встановлені такі професійні захворювання ХОЗЛ II стадії пилової етіології в фазі нестійкої ремісії. Емфізема легень II ступеню. Легенева недостатність II ступеню. Захворювання професійне. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість зі значним ступенем зниження слуху VI ст. Захворювання професійне, від тривалого впливу шуму на віиробництві. (Основний діагноз). Гіпертонічна хвороба І стадії, 1 ст., ризик помірний. Синусова брадікардія. Поширений остеохондроз хребта, з переважним ураженням попереково-крижового відділу, вертеброгенна люмбоалгія. Хронічний атрофічний ринофаринголарингіт в фазі нестійкої ремісії. Анізометропія, гіперметропія слабкого ступеню правого ока, середнього ступеню лівого ока, амбліопія лівого ока, пресбіопія. (Супутній діагноз).
У пункті 16 акту зазначено, що професійне захворювання виникло через неефективне використання засобів індивідуального захисту, тривала робота в шкідливих умовах праці.
У пункті 17 акту вказано, що причиною виникнення професійного захворювання є проведення робіт в умовах підвищеного рівня пилу, виробничого шуму.
При первинному огляді 28 травня 2019 року Сумська спеціалізована МСЕК встановила ОСОБА_1 40% стійкої втрати працездатності безтерміново (а.с.13).
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я.
За ч. 1 ст. 153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 вказаної статті покладено на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
За таких правильно і з достатньою повнотою встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у зв'язку з професійним захворюванням, що виникло через роботу у неналежних умовах праці під час роботи в АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання», позивач зазнала моральних страждань, а тому правильно поклав обов'язок з відшкодування моральної шкоди на роботодавця, стягнувши з нього 10000 грн на відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я.
Зокрема, суд дійшов до правильного висновку про те, що у зв'язку із отриманим під час роботи на підприємстві професійним захворюванням, позивач втратила професійну працездатність на 40%, що призвело до фізичних страждань, погіршення стану здоров'я, потреби у лікуванні, вимушених змін у житті, в результаті чого вона зазнала моральних страждань. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначено судом з урахуванням всіх обставин та вимог закону, з дотриманням вимог розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував і роз'яснення пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 та належно оцінив характер, обсяг страждань і немайнових втрат, яких зазнала позивач та інші обставини, зокрема, стан її здоров'я, тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках і виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, такий розмір є співмірним з завданою позивачу шкодою.
Отже, доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав зміни оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Супруна Дмитра Володимировича залишити без задоволення.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач - О. І. Собина
Судді: Т. А. Левченко
С. Г. Хвостик